4. Умови проходження зерен крізь отвори решіт

Проходження зерен крізь отвори плоского решета можливе у випадку:

- робочий розмір отворів (діаметр або ширина) решета більший відповідних розмірів зерен;

- швидкість відносного руху частинок повинна забезпечувати можливість западання їх в отвори решета.

Якщо розглянути рух зернини (рис.12.4), як рух тіла кинутого під кутом до горизонту з початковою швидкістю , то при малій швидкості і достатній довжині отвору частинка встигне пройти крізь нього. У іншому випадку частинка не попаде в отвір або вдариться нижньою частиною у протилежний край отвору. Граничним є випадок коли частинка вдариться у протилежний край отвору на рівні центра ваги. Цей випадок описується системою рівнянь

У результаті розв’язку системи рівнянь (12.12) знаходимо граничну швидкість

.

Рис. 12.4. Схема проходження зернини крізь отвір решета

При сортуванні пшениці відносна швидкість насіння на решеті становить 0,35...0,45 м/с.

5. Розрахунок завантаження соломотряса

Високоякісна робота соломотряса досягається при оптимальному кінематичному режимі. Однак через нерівномірність врожайності, недосконалі регулювання кваліфікацію комбайнера практичне завантаження комбайна має відхилення від середнього значення на ±33%. Це у свою чергу спричинює відхилення від заданої частоти обертання вала.

Для характеристики завантаження соломотряса використовують такий параметр, як напруженість соломотряса:

,

де - ( - секундна подача маси у молотильний апарат);

- площа соломотряса, м².

Приймають кг/(с·м²). Ця величина обмежена допустимими втратами в межах 0,4...0,5 %.

Маса зерна, що надходить за одиницю часу на соломотряс, становить

,

де - коефіцієнт просіювання зерна крізь решітку деки молотильного апарату;

- відношення маси зерна до усієї хлібної маси (коефіцієнт соломистості).

Втрата зерна на соломотрясі у % становить

.

Об’єм соломи , що надходить на соломотряс за 1 с становить

,

де - щільність шару соломи на соломотрясі, кг/м³.

Час перебування частинок грубого вороху на соломотрясі становить

.

Тоді об’єм соломи, що постійно знаходиться на соломотрясі:

.

З іншої сторони цей об’єм рівний

,

де - середня висота шару соломи на соломотрясі;

і - відповідно довжина та ширин соломотряса.

Тоді отримаємо

,

звідки

.

Лекція № 13 Розрахунок робочих органів картоплезбиральних машин

1. Технологічні властивості матеріалів з якими взаємодіють робочі органи картоплезбиральних машин

У процесі механізованого збирання картоплі найважчим завданням є відокремлення бульб від грудок. Робочі органи картоплезбиральних машин розділяють картопляний ворох в основному за геометричними розмірами і фрикційними властивостями бульб і грудок ґрунту.

Об’єм та розмір бульб картоплі пов’язані залежністю встановленою В.П. Горячкіними:

,

де - коефіцієнт (для еліпсоїда ); , , - відповідно довжина, ширина та товщина бульби.

Об'ємна маса бульб картоплі коливається залежно від сорту та інших факторів у межах 0,5...0,7 т/м³, а густина – 1,04...1,09 т/м³.

При русі бульб картоплі може виникати тертя ковзання, кочення і перекидання. Наприклад по сталі коефіцієнт кочення становить 0,35...0,37, перекидання – 0,43...0,53, ковзання – 0,58...0,6.

Середнє зусилля роздушування бульб картоплі – 511...978 Н. Граничні швидкості удару бульб: у металічну решітку – 1,4...1,7 м/с, у гладку металічну поверхню – 2,3...3,1 м/с, піщаний ґрунт – 6,2 м/с.

Руйнування при стиску дрібних грудок (21...30 мм) відбувається під дією зусилля у 40...50 Н, крупних (71...80 мм) – при 120...200Н. Таким чином максимальний опір грудок та мінімальний бульб картоплі є однаковими. Але опір грудок деформаціям згину значно менший ніж опір стиску.

Коефіцієнт тертя кочення одиничних грудок по гумовій поверхні середньому становить 0,51, а по сталі – 0,5.