2. Робочий процес соломотряса

Хлібна маса, яка оброблена молотильним апаратом є сумішшю соломи (30...45 %), збоїни (10...18 %), полови (25...30%) і зерна (25...30 %). Цю суміш називають грубим ворохом.

За рахунок підкидання вороху (наприклад на клавішному соломотрясі) зерно поступово проходить крізь солому, яка являє собою просторову решітку і потім крізь отвори соломотряса. Тому процес виділення зерна соломотрясом характеризується ймовірністю просіювання його крізь просторову решітку соломи і - ймовірність просіювання через плоску решітку соломотряса. Загальна ймовірність рівна добутку і та називається коефіцієнтом сепарації

,

де - середня швидкість руху соломи по соломотрясі, м/с;

- проміжок часу між підкиданнями.

Ймовірність просіювання зерна залежить від того наскільки інтенсивно розтягуються отвори просторової решітки. У міру руху соломотрясом кількість зерна постійно зменшується (рис. 12.2). Цей процес можна описати диференційним рівнянням

,

де - кількість зерна, що просівається крізь отвори соломотряса на елементі довжини соломотряса;

- віддаль від початку соломотряса до елемента .

Рис. 12.2. Залежність зміни вмісту зерна у грубому воросі із віддалю від початку соломотряса до заданої точки

Розв’язком цього рівняння є

,

де - наявність зерна на соломотрясі на віддалі від його початку;

- кількість зерна, що надійшло на соломотряс.

Довжина сучасних соломотрясів 2,5...4 м.

Коефіцієнт сепарації пов’язаний з товщиною шару вороху на соломотрясі залежністю

,

де (більші значення відповідають важчим умовам роботи).

Наприклад для м при співвідношенні зерна і соломи 1:1,5 м^-1.

3. Кінематичний режим роботи коливного решета

Кінематичний режим роботи коливного решета, яким є і решітний стан і перфорована поверхня клавіш соломотряса, визначається коефіцієнтом

,

де - кутова швидкість кривошипа приводу решіт або колінчастого валу соломотряса, с^-1;

- радіус кривошипа приводу решета або колінчастого валу соломотряса, м;

- прискорення вільного падіння.

Рис.12.3. Залежність втрат зерна і кінематичного режиму двобального 4-клавіш-ного соломотрясу

Аналіз залежності втрат вільного зерна через його схід із соломотряса від показника кінематичного режиму показує, що найменші втрати спостерігаються при .

Але при роботі соломотряса за оптимального кінематичного режиму можливі різні співвідношення між і . Найчастіше приймають м і с^-1. При цьому швидкість руху вороху соломотрясом становить м/с.

Відповідно до значення показника кінематичного режиму можливі наступні види руху частинки поверхнею плоского коливного решета очистки:

• рух частики вниз:

;

• ковзання частинки вгору:

;

• відрив частинки від площини:

,

де - кут тертя зернової суміші, град.;

- кут нахилу коливної площини, град.;

- кут між площиною та напрямом коливань, град.

Для забезпечення руху матеріалу решетом без відриву із ковзанням вгору та вниз показник робочого кінематичного режиму повинен знаходитись у межах

.

Оскільки кут тертя насіння зернових культур по сталі то кут нахилу решета у момент спокою має бути меншим від даного значення.