- •Конструкція, розрахунок і виробництво сільськогосподарських машин
- •Редакційно-видавничий відділ Луцького національного технічного університету
- •Лекція 1 Ґрунт як об’єкт обробітку
- •Фізико-механічні властивості ґрунтів
- •Процеси механізованого обробітку ґрунту
- •Дія силових факторів на масив ґрунту
- •Тяговий опір ґрунтообробного знаряддя
- •Лекція 2 Розрахунок робочих органів борін
- •Класифікація та вимоги до роботи зубових борін
- •Побудова зубового поля борони
- •3. Основи розрахунку сферичних дискових робочих органів
- •Лекція 3 Основи теорії кочення коліс і котків
- •Опорні органи сільськогосподарських машин та ущільнюючі елементи
- •2. Види кочення коліс
- •3. Параметри котків і коліс
- •4. Опір коченню коліс
- •Лекція 4 Розрахунок робочих органів культиваторів
- •Розрахунок параметрів культиваторних лап
- •2. Кінематика фрези
- •3. Розрахунок параметрів фрез
- •Лекція 5 Розрахунок посівних машин
- •Розрахунок висівних апаратів
- •2. Основи теорії сошників
- •3. Розрахунок живильних ємкостей
- •Лекція № 6 Розрахунок картоплесаджалок
- •Технологічний розрахунок картоплесаджалки
- •2. Основи теорії розвантаження ложечки
- •3. Обґрунтування параметрів сошників та пристрою для закривання борозни
- •Лекція № 7 Основи теорії машин для внесення добрив
- •1. Розрахунок параметрів транспортерів
- •2. Основи теорії бітера розкидача органічних добрив
- •3. Розрахунок параметрів тарілчастого туковисіваючого апарату
- •4. Теорія дискового відцентрового розкидача
- •Лекція № 8 Розрахунок машин для хімічного захисту рослин
- •1. Вплив розміру частинок пестицидів на ефективність роботи оприскувача
- •2. Параметри баків та мішалок оприскувачів
- •3. Розрахунок параметрів розпилюючих пристроїв
- •Лекція 9 Обґрунтування параметрів механізмів жатки
- •Визначення параметрів сегменто–пальцевих апаратів
- •2. Встановлення стеблопідіймачів
- •3. Рівняння траєкторії руху планки мотовила
- •4. Встановлення мотовила за висотою стеблостою
- •Лекція 10 Розрахунок транспортуючих пристроїв збиральних машин
- •1. Параметри полотняно-планчатих транспортерів
- •2. Розрахунок параметрів шнекових конвеєрів
- •3. Розрахунок скребкових елеваторів
- •Лекція 11 Розрахунок молотильних пристроїв
- •Основне рівняння роботи молотильного апарата
- •2. Аналіз основного рівняння молотильного барабана
- •3. Розрахунок параметрів молотильного апарата
- •Лекція 12 Розрахунок елементів очистки
- •1. Фізико-механічні властивості матеріалів, що підлягають очистці
- •2. Робочий процес соломотряса
- •3. Кінематичний режим роботи коливного решета
- •4. Умови проходження зерен крізь отвори решіт
- •5. Розрахунок завантаження соломотряса
- •Лекція № 13 Розрахунок робочих органів картоплезбиральних машин
- •2. Визначення геометричних параметрів підкопуючи органів
- •3. Розрахунок пруткових елеваторів
- •4. Основи теорії коливного та вібраційного грохота
- •Лекція 14 Конструювання машин для збирання льону
- •1. Основні фізично-механічні властивості стебел льону
- •2. Теоретичні основи роботи подільника
- •3. Розрахунок бральних апаратів
- •4. Теорія плющильних вальців
- •5. Аналіз роботи очісувального апарату
- •6. Розрахунок параметрів рулонного преса
- •Лекція 15 Розрахунок буряко- та гичкозбиральних машин
- •1. Розрахунок робочих органів гичкозбиральних машин
- •2. Теоретичні основи роботи дискових копаючих органів бурякозбиральних машин
- •3. Особливості роботи вилчатого копача
- •Лекція 16 Розрахунок зерносушарок
- •1. Тепло- та вологообмін в процесі сушіння
- •2. Загальна схема розрахунку сушарок
- •3. Визначення витрати теплоти
- •Лекція 17 Розрахунок елементів очисних машин
- •1. Теоретичні основи роботи трієра
- •2. Основні розміри та продуктивність трієра
- •3. Теорія похилої гірки
- •43018, М. Луцьк, вул. Львівська, 75
3. Основи розрахунку сферичних дискових робочих органів
Сферичний диск є сектором сфери (рис.2.3), а тому характеризується діаметром основи і радіусом сфери , які зв’язані між собою через кут при вершині сектора залежністю
.
δ
Рис. 2.3. Схема сферичного диска з основними параметрами
Площина різальної крайки n-n встановлюється під кутом (кут атаки) до площини напряму руху дискового органу m-m. Даний кут визначає величину бокового зсуву, обертання та кришіння ґрунтової скиби. Кут атаки для дискових плугів становить 40-450, для борін – 15-200, для лущильників – до 350. На ущільненому та засміченому рослинними рештками ґрунті кут атаки приймають максимальним, а на пухких і незасмічених ґрунтах його зменшують. Збільшення кута сприяє зменшенню висоти гребенів на дні борозни, оскільки існує залежність
,
де - висота необроблених гребенів на дні борозни;
- відстань між сусідніми дисками в батареї.
Товщину дисків визначають із співвідношення
.
Діаметр диска слід вибирати залежно від умов роботи найменшим із можливих значень. Оскільки при збільшенні диска зростає зусилля необхідне для його заглиблення в ґрунт. Діаметр диска та глибина обробітку зв’язані залежністю
,
де - коефіцієнт, що рівний: для дискових плугів ; для лущильників ; для борін .
Головними параметрами диска, що визначають його працездатність також є:
- затильний кут горизонтального перерізу на рівні діаметральної площини;
- кут нахилу твірної конуса загострення до площини різальної крайки у січенні на рівні діаметральної площини;
- кут загострення леза диска, - для борін та лущильників, та - для плугів. Більш гострі кути загострення призводять до послаблення міцності леза і швидкого вищерблювання, а більш тупі – до збільшення затильного кута, та відповідно погіршення заглиблення диска в ґрунт.
На основі рис. 2.3 можна записати
.
Для довільного перерізу диска горизонтальною площиною виконується співвідношення
.
Також на основі рис. 2.3 можна записати
.
Лекція 3 Основи теорії кочення коліс і котків
Опорні органи сільськогосподарських машин та ущільнюючі елементи
Колеса сільськогосподарських машин, які є лише опорними органами, називають веденими, а колеса, які окрім опори забезпечують і привід механізмів машини – веденими привідними. Якщо колеса використовуються для забезпечення пересування машини, то це ведучі колеса.
Ведуче колесо рухається за рахунок прикладеної до нього пари сил (крутного моменту), а ведене – під дією сили прикладеної до центра колеса. До веденого привідного колеса крім сили прикладено момент опору.
а б в
Рис. 3.1. Схеми кочення коліс: а – веденого; б – ведучого; в – веденого привідного
Колеса можуть бути також жорсткими та пневматичними. При дії колеса на ґрунт утворюється колія.
Котки – робочі органи для ущільнення, вирівнювання поверхні ґрунту та руйнування грудок. Циліндричні котки діють на ґрунт аналогічно до жорстких коліс.