3. Розрахунок параметрів розпилюючих пристроїв

Секундна витрата рідини (л/с) оприскувачем становить

,

де - швидкість руху агрегату, км/год;

- робоча ширина захвату, м;

- норма витрати робочої рідини, л/га.

Тоді число розпилюючих пристроїв повинно становити

,

де - секундна витрата через один розпилювач, л/с.

Витрата робочої рідини через один розпилювач у

,

де - коефіцієнт витрати ( );

- площа січення вихідного отвору сопла, мм²;

- тис при вході рідини у розпилююче сопло, кПа.

Після виходу робочої рідини із сопла утворюється робочий потік, що складається з повітря та розпиленої у ньому великої кількості найдрібніших частинок рідкого отрутохімікату. При цьому потік рівномірно розширяється у міру віддалення від вихідного отвору, його маса поступово зростає, оскільки ним захоплюється навколишні частинки повітря, а швидкість зменшується у певній залежності від віддалі.

Швидкість виходу струменя із сопла становить

,

де - падіння швидкості із віддаленням від вихідного отвору (рис. 6.2), м/с;

- радіус поперечного січення струменя на віддалі l_x від сопла, м;

- діаметр вихідного отвору, м.

Рис.6.2. Схема струменя

Середнє значення вихідної швидкості дещо менше від розрахункового

,

де - для отвору, що звужується;

- для циліндричної труби;

- для дифузора з кутом розширення 8...10⁰.

Діаметр отвору розпилювача можна визначити за формулою

.

Під час розрахунків приймають м/с – для щільних крон дерев; м/с – мінімальна швидкість необхідна для відгинання та повертання листочків.

Лекція 9 Обґрунтування параметрів механізмів жатки

1. Визначення параметрів сегменто–пальцевих апаратів

Для приводу ножа сегментно-пальцевого ріжучого апарату широко використовуються кривошипно-шатунні механізми. Дані механізми поділяються центральні (аксіальні) (рис. 9.1, а) та зміщені (дезаксіальні) (рис. 9.1, б).

а б

Рис.9.1. Схема кривошипно-шатунних механізмів: а – аксіального; б – дезаксіального

У аксіальних механізмів повзун та вісь обертання кривошипа знаходяться в одній площині, перпендикулярній площині обертання кривошипа. У дезаксіальних вісь кривошипа не лежить у цій площині, а віддалена від неї на величину , яка називається величиною дезаксіала.

У приводах сегментних різальник апаратів технічно важко використати аксіальні кривошипно-шатунні механізми через низьке по відношенню до ґрунту розташування ножа (повзуна) і ряд інших причин. Тому використовують механізми зміщені (дезаксіальні) з параметрами, наприклад, для косарок та , а для жаток і .

При використанні дезаксіального механізму приводу повний хід ножа (повзуна) становитиме (рис.9.1, б)

,

де , а .

Або

.

Рис. 7.2. Схема ріжучого апарату з дезаксіальним кривошипно-шатунним механізмом приводу: 1-вал контрпривідний; 2-карданний вал; 3-вал кривошипа; 4-шатун; 5-коромисло; 6-ріжучий апарат

Так коли , а то . Отже повний хід ножа у дезаксіального механізму привода дещо більший ніж у аксіального. Також із рис. 9.1, б видно, що при русі ножа вправо кут повороту кривошипа менший, ніж кут його повороту при русі ножа вліво. Тому за постійної швидкості обертання кривошипа дезаксального механізму час руху ножа вправо буде меншим ніж час зворотного ходу.

Рис. 9.2. Схема защемлення стебла у розхилі різальної пари

Для якісного зрізу стебел необхідною є умова за якої наявне їх защемлення у ріжучій парі, що створюють леза сегмента та протиріжучої пластини (рис. 9.2). Силу взаємодії стебла та леза можна розкласти на дві складові: нормальну - та дотичну - . Ці сили зв’язані між собою залежністю

,

де - кут тертя матеріалу стебла по лезу.

Якщо спрямувати вісь ОХ системи координат за лінією леза протирізальної пластини, а осі ОУ за напрямом дії сили , то отримаємо умову рівноваги стебла

Для защемлення стебла у різальній парі необхідно, щоб

.

Оскільки то з урахуванням (9.3) із (9.5) отримаємо

.

З другого рівняння системи (9.4) маємо

,

або

.

Підставляючи отримане значення у (9.6) та скоротивши на запишемо

,

або

Розділивши праву та ліву частину отриманої нерівності на отримаємо

,

або

,

та

З урахуванням залежності тангенса суми двох кутів із (9.7) отримаємо

або

.

Для сегментів без насічки при зрізанні стебел пшениці , а при зрізанні трави . Для сегментів з насічкою значення кутів збільшують на 20...50%.