- •Конструкція, розрахунок і виробництво сільськогосподарських машин
- •Редакційно-видавничий відділ Луцького національного технічного університету
- •Лекція 1 Ґрунт як об’єкт обробітку
- •Фізико-механічні властивості ґрунтів
- •Процеси механізованого обробітку ґрунту
- •Дія силових факторів на масив ґрунту
- •Тяговий опір ґрунтообробного знаряддя
- •Лекція 2 Розрахунок робочих органів борін
- •Класифікація та вимоги до роботи зубових борін
- •Побудова зубового поля борони
- •3. Основи розрахунку сферичних дискових робочих органів
- •Лекція 3 Основи теорії кочення коліс і котків
- •Опорні органи сільськогосподарських машин та ущільнюючі елементи
- •2. Види кочення коліс
- •3. Параметри котків і коліс
- •4. Опір коченню коліс
- •Лекція 4 Розрахунок робочих органів культиваторів
- •Розрахунок параметрів культиваторних лап
- •2. Кінематика фрези
- •3. Розрахунок параметрів фрез
- •Лекція 5 Розрахунок посівних машин
- •Розрахунок висівних апаратів
- •2. Основи теорії сошників
- •3. Розрахунок живильних ємкостей
- •Лекція № 6 Розрахунок картоплесаджалок
- •Технологічний розрахунок картоплесаджалки
- •2. Основи теорії розвантаження ложечки
- •3. Обґрунтування параметрів сошників та пристрою для закривання борозни
- •Лекція № 7 Основи теорії машин для внесення добрив
- •1. Розрахунок параметрів транспортерів
- •2. Основи теорії бітера розкидача органічних добрив
- •3. Розрахунок параметрів тарілчастого туковисіваючого апарату
- •4. Теорія дискового відцентрового розкидача
- •Лекція № 8 Розрахунок машин для хімічного захисту рослин
- •1. Вплив розміру частинок пестицидів на ефективність роботи оприскувача
- •2. Параметри баків та мішалок оприскувачів
- •3. Розрахунок параметрів розпилюючих пристроїв
- •Лекція 9 Обґрунтування параметрів механізмів жатки
- •Визначення параметрів сегменто–пальцевих апаратів
- •2. Встановлення стеблопідіймачів
- •3. Рівняння траєкторії руху планки мотовила
- •4. Встановлення мотовила за висотою стеблостою
- •Лекція 10 Розрахунок транспортуючих пристроїв збиральних машин
- •1. Параметри полотняно-планчатих транспортерів
- •2. Розрахунок параметрів шнекових конвеєрів
- •3. Розрахунок скребкових елеваторів
- •Лекція 11 Розрахунок молотильних пристроїв
- •Основне рівняння роботи молотильного апарата
- •2. Аналіз основного рівняння молотильного барабана
- •3. Розрахунок параметрів молотильного апарата
- •Лекція 12 Розрахунок елементів очистки
- •1. Фізико-механічні властивості матеріалів, що підлягають очистці
- •2. Робочий процес соломотряса
- •3. Кінематичний режим роботи коливного решета
- •4. Умови проходження зерен крізь отвори решіт
- •5. Розрахунок завантаження соломотряса
- •Лекція № 13 Розрахунок робочих органів картоплезбиральних машин
- •2. Визначення геометричних параметрів підкопуючи органів
- •3. Розрахунок пруткових елеваторів
- •4. Основи теорії коливного та вібраційного грохота
- •Лекція 14 Конструювання машин для збирання льону
- •1. Основні фізично-механічні властивості стебел льону
- •2. Теоретичні основи роботи подільника
- •3. Розрахунок бральних апаратів
- •4. Теорія плющильних вальців
- •5. Аналіз роботи очісувального апарату
- •6. Розрахунок параметрів рулонного преса
- •Лекція 15 Розрахунок буряко- та гичкозбиральних машин
- •1. Розрахунок робочих органів гичкозбиральних машин
- •2. Теоретичні основи роботи дискових копаючих органів бурякозбиральних машин
- •3. Особливості роботи вилчатого копача
- •Лекція 16 Розрахунок зерносушарок
- •1. Тепло- та вологообмін в процесі сушіння
- •2. Загальна схема розрахунку сушарок
- •3. Визначення витрати теплоти
- •Лекція 17 Розрахунок елементів очисних машин
- •1. Теоретичні основи роботи трієра
- •2. Основні розміри та продуктивність трієра
- •3. Теорія похилої гірки
- •43018, М. Луцьк, вул. Львівська, 75
2. Основи теорії розвантаження ложечки
На завантажувальній вітці транспортерно-ложечкового садильного апарату до зони верхнього барабана (чи зірочки) ложечка рухається прямолінійно, а картоплина, що на ній знаходиться, перебуває лише під дією сили ваги (рис.6.2 , а).
Рис. 6.2. Схеми до визначення полюсної віддалі
Коли ложечка з тяговим елементом, підійшовши до барабана (зірочки), починає обертатись навколо його осі, то починає діяти відцентрова сила
,
де - маса бульби, кг;
- кутова швидкість обертання барабана (зірочки), с-1;
- радіус обертання, тобто віддаль від центра ваги А бульби до центра барабана (зірочки), м.
Рівнодіюча сил і при обертанні ложечки змінюється за величиною та напрямом. Однак, якщо продовжити вектор рівнодіючої до перетину з вертикаллю, яка проходить через центр барабана (зірочки), то за будь-якого положення ложечки вектор буде перетинати вертикаль у одній і тій же точці В, яку називають полюсом. Віддаль від точки до центра барабана називають полюсною віддалю.
З подібності трикутників та (рис. 6.2) отримаємо
.
Звідки отримаємо
,
Або з урахуванням
.
Таким чином, величина полюсної віддалі залежить лише від частоти обертання вала барабана (зірочки). Зі збільшенням частоти обертання полюсна віддаль зменшується і величина відцентрової сили зростає порівняно із слою ваги. У випадку зменшення частоти полюсна віддаль зростає.
Дослідження показують, у випадку коли (рис. 6.3, а), тобто коли полюс знаходиться у середині барабана (зірочки), рівнодіюча утворює момент відносно зовнішньої кромки ложечки і прагне повернути картоплину проти годинникової стрілки, що спричиняє притискання картоплин до кожуха і аж до заклинювання їх між ложечкою і кожухом. Коли (рис. 6.3, в), тобто коли полюс перебуває поза колом яке проходить через зовнішні кромки ложечок, рівнодіюча утворює момент відносно внутрішньої кромки ложечки і прагне повернути картоплину за годинниковою стрілкою, що забезпечує гравітаційне падіння картоплини на нижню поверхню попередньої ложечки. Коли (рис. 6.3, б) можливий кожен із наведених вище процесів.
Рис. 6.3. Можливі випадки розвантаження ложечок
Отже, характер розвантаження ложечок визначається співвідношення між полюсною віддалю і радіусом барабана
.
З використанням виразу (6.10) отримаємо
.
Для якісної роботи трансортерно-ложечкового садильного апарату доцільно приймати , а .
3. Обґрунтування параметрів сошників та пристрою для закривання борозни
У картоплесаджалках для утворення борозни використовують сошники з гострим кутом входження в ґрунт (див. рис.5.2, а). Кут вибирають таким, щоб при русі сошника відбувалось різання з ковзанням ґрунту вздовж робочих кромок без її нагортання.
Для пристроїв, що здійснюють закриття борозни значення мають параметри закриваючих дисків та кута встановлення до горизонту та напрямку руху. Глибина закривання бульб за гребеневої посадки повинна бути мінімум 12...14 см, для цього повинні відповідати умови
,
.
Тобто площі січення борозни та гребеня мають бути рівними (рис. 6.4).
Рис. 6.4. Схема до обґрунтування параметрів сферичних пристроїв для закривання борозни
Вважаючи, що диски встановлені вертикально з кутом атаки , знайдемо площу січення борозенки і гребеня з виразів
,
,
де - діаметр диска, м;
- глибина ходу дисків (0,1...0,5 м);
- хорда диска , що відповідає глибині ;
і - висота і ширина гребеня.
За відомих параметрів гребеня, дисків та глибині їх ходу за виразом (6.16) і (6.17) знаходять кут атаки .
На основі наведеної схеми (рис. 6.4) віддаль між дисками становитиме
.