- •Конструкція, розрахунок і виробництво сільськогосподарських машин
- •Редакційно-видавничий відділ Луцького національного технічного університету
- •Лекція 1 Ґрунт як об’єкт обробітку
- •Фізико-механічні властивості ґрунтів
- •Процеси механізованого обробітку ґрунту
- •Дія силових факторів на масив ґрунту
- •Тяговий опір ґрунтообробного знаряддя
- •Лекція 2 Розрахунок робочих органів борін
- •Класифікація та вимоги до роботи зубових борін
- •Побудова зубового поля борони
- •3. Основи розрахунку сферичних дискових робочих органів
- •Лекція 3 Основи теорії кочення коліс і котків
- •Опорні органи сільськогосподарських машин та ущільнюючі елементи
- •2. Види кочення коліс
- •3. Параметри котків і коліс
- •4. Опір коченню коліс
- •Лекція 4 Розрахунок робочих органів культиваторів
- •Розрахунок параметрів культиваторних лап
- •2. Кінематика фрези
- •3. Розрахунок параметрів фрез
- •Лекція 5 Розрахунок посівних машин
- •Розрахунок висівних апаратів
- •2. Основи теорії сошників
- •3. Розрахунок живильних ємкостей
- •Лекція № 6 Розрахунок картоплесаджалок
- •Технологічний розрахунок картоплесаджалки
- •2. Основи теорії розвантаження ложечки
- •3. Обґрунтування параметрів сошників та пристрою для закривання борозни
- •Лекція № 7 Основи теорії машин для внесення добрив
- •1. Розрахунок параметрів транспортерів
- •2. Основи теорії бітера розкидача органічних добрив
- •3. Розрахунок параметрів тарілчастого туковисіваючого апарату
- •4. Теорія дискового відцентрового розкидача
- •Лекція № 8 Розрахунок машин для хімічного захисту рослин
- •1. Вплив розміру частинок пестицидів на ефективність роботи оприскувача
- •2. Параметри баків та мішалок оприскувачів
- •3. Розрахунок параметрів розпилюючих пристроїв
- •Лекція 9 Обґрунтування параметрів механізмів жатки
- •Визначення параметрів сегменто–пальцевих апаратів
- •2. Встановлення стеблопідіймачів
- •3. Рівняння траєкторії руху планки мотовила
- •4. Встановлення мотовила за висотою стеблостою
- •Лекція 10 Розрахунок транспортуючих пристроїв збиральних машин
- •1. Параметри полотняно-планчатих транспортерів
- •2. Розрахунок параметрів шнекових конвеєрів
- •3. Розрахунок скребкових елеваторів
- •Лекція 11 Розрахунок молотильних пристроїв
- •Основне рівняння роботи молотильного апарата
- •2. Аналіз основного рівняння молотильного барабана
- •3. Розрахунок параметрів молотильного апарата
- •Лекція 12 Розрахунок елементів очистки
- •1. Фізико-механічні властивості матеріалів, що підлягають очистці
- •2. Робочий процес соломотряса
- •3. Кінематичний режим роботи коливного решета
- •4. Умови проходження зерен крізь отвори решіт
- •5. Розрахунок завантаження соломотряса
- •Лекція № 13 Розрахунок робочих органів картоплезбиральних машин
- •2. Визначення геометричних параметрів підкопуючи органів
- •3. Розрахунок пруткових елеваторів
- •4. Основи теорії коливного та вібраційного грохота
- •Лекція 14 Конструювання машин для збирання льону
- •1. Основні фізично-механічні властивості стебел льону
- •2. Теоретичні основи роботи подільника
- •3. Розрахунок бральних апаратів
- •4. Теорія плющильних вальців
- •5. Аналіз роботи очісувального апарату
- •6. Розрахунок параметрів рулонного преса
- •Лекція 15 Розрахунок буряко- та гичкозбиральних машин
- •1. Розрахунок робочих органів гичкозбиральних машин
- •2. Теоретичні основи роботи дискових копаючих органів бурякозбиральних машин
- •3. Особливості роботи вилчатого копача
- •Лекція 16 Розрахунок зерносушарок
- •1. Тепло- та вологообмін в процесі сушіння
- •2. Загальна схема розрахунку сушарок
- •3. Визначення витрати теплоти
- •Лекція 17 Розрахунок елементів очисних машин
- •1. Теоретичні основи роботи трієра
- •2. Основні розміри та продуктивність трієра
- •3. Теорія похилої гірки
- •43018, М. Луцьк, вул. Львівська, 75
Лекція 14 Конструювання машин для збирання льону
1. Основні фізично-механічні властивості стебел льону
На час збирання вологість стебел льону складає 60...70%, вологість коробочок 40%. Довжина стебел досягає 35...125 см, але середнє значення складає 55...65 см.
На 1 м2 розташовується від 1000 до 4000 стебел (средня кількість 2000). Зусилля розриву стебел діаметром від 0,51 до 2,91 мм складає відповідно від 1,9 до 130 Н. Середнє зусилля висмикування стебел з ґрунту 5 Н, а максимальне – 15 Н.
Граничний кут згину стебел 45...580 (середнє 490). При стиску стебел до питомого зусилля 0,09...0,11 МПа суттєві пошкодження відсутні.
Коефіцієнт тертя спокою по гумі – 0,85±0,09.
2. Теоретичні основи роботи подільника
Подільники у льонозбиральних машинах призначені для відокремлення пучка рослин від основного масиву, розділення стебелестою на стрічки, нахилу стебел у кожній стрічці і підведення їх до брального апарату.
Пасивні подільники льонозбиральних машин мають форму просторових клинів і можуть бути три-, чотири-, п’яти чи шестигранними.
Проте основну роботу з підведення стебел при роботі пасивного подільника виконують його нижні бічні прутки.
Розглянемо подільник, що рухається вздовж осі ОХ зі швидкістю на висоті над поверхнею землі та характеризується параметрами: - половина кута загострення подільника; - кут нахилу площини подільника до горизонту; - ширина захоплення 1 прутка; - проекція кута на площину землі (рис. 14.1).
У початковий момент подільник торкається стебла у точці . Далі, з переміщенням прутка вздовж осі , стебло буде ковзати по прутку і займе положення . Зі сторони прутка на стебло діє нормальна сила реакції і максимальна сила тертя . Рівнодіюча цих сил відхилена від нормалі на кут тертя . Кут відхилення стебла від осі - .
Рис. 14.1. Схема взаємодії прутків подільника із стеблами
За час переміщення прутка на віддаль стебло поковзне на віддаль . У результаті цього стебло відхиляється як у поперечному так і у поздовжньому напрямку. У положенні повний відгин становить , поперечна складова відгину , а поздовжня - . У точці із прутком може взаємодіяти не лише стебло , але і вертикальне - . При подальшому русі точка прутка буде уже взаємодіяти із 2 стеблами. Якщо рахувати, що стебла і чинять однаковий опір відгинанню і характеризуються однаковими фрикційним властивостями, то відхилятись і ковзати стебла будуть за одними і тими ж законами.
Взаємодія даних стебел із прутком закінчиться після проходження шляху , при цьому стебла перемістяться у точку . Проте на шляху дані стебла будуть змикатись із іншими, які розташовані на лінії . У такому випадку утворюється пучок стебел, який буде зімкнутий у точці . Елементарним пучком називають пучок стебел, які змикаються у кінці подільника та будуть одночасно затиснуті бральним апартом. У такому випадку найбільший відгин буде у стебла . Поперечна складова відгину , а поздовжня складова
Після витягування (брання) елементарного пучка, комлеві частини будуть зміщені тому що . Таке зміщення комлів пучка називають розтягнутістю.
Абсолютна розтягнутість – це найбільша різниця в довжинах стебел розташованих нижче точки
.
Відносна розтягнутість показує у скільки разів довжина пучка стебел більша довжини стебла
,
де - максимальна довжина пучка;
- середня довжина стебел пучка.
Оскільки то . При роботі льонокомбайнів не повинно бути більшим від 1,25. Зменшення розтягнутості досягається при зменшенні поздовжньої складової
.
При постійному зменшення розтягнутості досягається при зменшенні кута .
Рис. 14. 2. Дія прутка АВ на точку стебла |
З метою отримання спрощеної залежності для встановлення кута будемо рахувати що . У такому випадку пруток взаємодіятиме із стеблом у точці (рис.14.2), яке перебуває у положенні близькому до вертикального. Відповідно до такого положення можна вважати що пруток і точка стебла взаємодіють у горизонтальній площині. В такому випадку з боку прутка на стебло буде діяти нормальна сила і сила тертя . Точка (стебло) буде переміщатись у напрямку рівнодіючої , яка відхилена від нормалі на кут .
Оскільки відома швидкість машини за величиною та за напрямом, відомий напрям абсолютної та відносної (лише вздовж прутка) швидкостей, то із паралелограма знаходимо величну відносної та абсолютної швидкостей.
У , . Тоді .Застосувавши до даного трикутника теорему синусів, та врахувавши, що маємо:
.
Звідки
Якщо рахувати, що кореневище стебла знаходиться в точці то повний відгин стебел становить , поперечна складова буде рівна , а поздовжня , де , а - ордината точки .
Для зменшення розтягнутості стебел необхідно зменшити відгин крайніх і близьких до них стебел. Поперечну складову не можна зменшити через конструктивні розміри бральних рівчаків. Для зменшення поздовжньої складової слід зменшити , тобто . Кут зменшують шляхом відповідної обробки прутків подільників. Кут зменшують шляхом збільшення довжини подільника. Поте значна довжина може вплинути на якість роботи подільника. Тому приймають .