- •Конструкція, розрахунок і виробництво сільськогосподарських машин
- •Редакційно-видавничий відділ Луцького національного технічного університету
- •Лекція 1 Ґрунт як об’єкт обробітку
- •Фізико-механічні властивості ґрунтів
- •Процеси механізованого обробітку ґрунту
- •Дія силових факторів на масив ґрунту
- •Тяговий опір ґрунтообробного знаряддя
- •Лекція 2 Розрахунок робочих органів борін
- •Класифікація та вимоги до роботи зубових борін
- •Побудова зубового поля борони
- •3. Основи розрахунку сферичних дискових робочих органів
- •Лекція 3 Основи теорії кочення коліс і котків
- •Опорні органи сільськогосподарських машин та ущільнюючі елементи
- •2. Види кочення коліс
- •3. Параметри котків і коліс
- •4. Опір коченню коліс
- •Лекція 4 Розрахунок робочих органів культиваторів
- •Розрахунок параметрів культиваторних лап
- •2. Кінематика фрези
- •3. Розрахунок параметрів фрез
- •Лекція 5 Розрахунок посівних машин
- •Розрахунок висівних апаратів
- •2. Основи теорії сошників
- •3. Розрахунок живильних ємкостей
- •Лекція № 6 Розрахунок картоплесаджалок
- •Технологічний розрахунок картоплесаджалки
- •2. Основи теорії розвантаження ложечки
- •3. Обґрунтування параметрів сошників та пристрою для закривання борозни
- •Лекція № 7 Основи теорії машин для внесення добрив
- •1. Розрахунок параметрів транспортерів
- •2. Основи теорії бітера розкидача органічних добрив
- •3. Розрахунок параметрів тарілчастого туковисіваючого апарату
- •4. Теорія дискового відцентрового розкидача
- •Лекція № 8 Розрахунок машин для хімічного захисту рослин
- •1. Вплив розміру частинок пестицидів на ефективність роботи оприскувача
- •2. Параметри баків та мішалок оприскувачів
- •3. Розрахунок параметрів розпилюючих пристроїв
- •Лекція 9 Обґрунтування параметрів механізмів жатки
- •Визначення параметрів сегменто–пальцевих апаратів
- •2. Встановлення стеблопідіймачів
- •3. Рівняння траєкторії руху планки мотовила
- •4. Встановлення мотовила за висотою стеблостою
- •Лекція 10 Розрахунок транспортуючих пристроїв збиральних машин
- •1. Параметри полотняно-планчатих транспортерів
- •2. Розрахунок параметрів шнекових конвеєрів
- •3. Розрахунок скребкових елеваторів
- •Лекція 11 Розрахунок молотильних пристроїв
- •Основне рівняння роботи молотильного апарата
- •2. Аналіз основного рівняння молотильного барабана
- •3. Розрахунок параметрів молотильного апарата
- •Лекція 12 Розрахунок елементів очистки
- •1. Фізико-механічні властивості матеріалів, що підлягають очистці
- •2. Робочий процес соломотряса
- •3. Кінематичний режим роботи коливного решета
- •4. Умови проходження зерен крізь отвори решіт
- •5. Розрахунок завантаження соломотряса
- •Лекція № 13 Розрахунок робочих органів картоплезбиральних машин
- •2. Визначення геометричних параметрів підкопуючи органів
- •3. Розрахунок пруткових елеваторів
- •4. Основи теорії коливного та вібраційного грохота
- •Лекція 14 Конструювання машин для збирання льону
- •1. Основні фізично-механічні властивості стебел льону
- •2. Теоретичні основи роботи подільника
- •3. Розрахунок бральних апаратів
- •4. Теорія плющильних вальців
- •5. Аналіз роботи очісувального апарату
- •6. Розрахунок параметрів рулонного преса
- •Лекція 15 Розрахунок буряко- та гичкозбиральних машин
- •1. Розрахунок робочих органів гичкозбиральних машин
- •2. Теоретичні основи роботи дискових копаючих органів бурякозбиральних машин
- •3. Особливості роботи вилчатого копача
- •Лекція 16 Розрахунок зерносушарок
- •1. Тепло- та вологообмін в процесі сушіння
- •2. Загальна схема розрахунку сушарок
- •3. Визначення витрати теплоти
- •Лекція 17 Розрахунок елементів очисних машин
- •1. Теоретичні основи роботи трієра
- •2. Основні розміри та продуктивність трієра
- •3. Теорія похилої гірки
- •43018, М. Луцьк, вул. Львівська, 75
Лекція 14 Конструювання машин для збирання льону
1. Основні фізично-механічні властивості стебел льону
На час збирання вологість стебел льону складає 60...70%, вологість коробочок 40%. Довжина стебел досягає 35...125 см, але середнє значення складає 55...65 см.
На 1 м2 розташовується від 1000 до 4000 стебел (средня кількість 2000). Зусилля розриву стебел діаметром від 0,51 до 2,91 мм складає відповідно від 1,9 до 130 Н. Середнє зусилля висмикування стебел з ґрунту 5 Н, а максимальне – 15 Н.
Граничний кут згину стебел 45...580 (середнє 490). При стиску стебел до питомого зусилля 0,09...0,11 МПа суттєві пошкодження відсутні.
Коефіцієнт тертя спокою по гумі – 0,85±0,09.
2. Теоретичні основи роботи подільника
Подільники у льонозбиральних машинах призначені для відокремлення пучка рослин від основного масиву, розділення стебелестою на стрічки, нахилу стебел у кожній стрічці і підведення їх до брального апарату.
Пасивні подільники льонозбиральних машин мають форму просторових клинів і можуть бути три-, чотири-, п’яти чи шестигранними.
Проте основну роботу з підведення стебел при роботі пасивного подільника виконують його нижні бічні прутки.
Розглянемо
подільник, що рухається вздовж осі ОХ
зі швидкістю
на висоті
над поверхнею землі та характеризується
параметрами:
-
половина кута загострення подільника;
-
кут нахилу площини
подільника до горизонту;
-
ширина захоплення 1 прутка;
-
проекція кута
на площину землі (рис. 14.1).
У
початковий момент подільник торкається
стебла у точці
.
Далі, з переміщенням прутка вздовж осі
,
стебло буде ковзати по прутку і займе
положення
.
Зі сторони прутка
на стебло діє нормальна сила реакції
і максимальна сила тертя
.
Рівнодіюча
цих сил відхилена від нормалі на кут
тертя
.
Кут відхилення стебла від осі
-
.
Рис. 14.1. Схема взаємодії прутків подільника із стеблами
За
час переміщення прутка на віддаль
стебло поковзне на віддаль
.
У результаті цього стебло відхиляється
як у поперечному так і у поздовжньому
напрямку. У положенні
повний відгин становить
,
поперечна складова відгину
,
а поздовжня -
.
У точці
із прутком може взаємодіяти не лише
стебло
,
але і вертикальне -
.
При подальшому русі точка
прутка буде уже взаємодіяти із 2 стеблами.
Якщо рахувати, що стебла
і
чинять однаковий опір відгинанню і
характеризуються однаковими фрикційним
властивостями, то відхилятись і ковзати
стебла будуть за одними і тими ж законами.
Взаємодія
даних стебел із прутком закінчиться
після проходження шляху
,
при цьому стебла перемістяться у точку
.
Проте на шляху
дані стебла будуть змикатись із іншими,
які розташовані на лінії
.
У такому випадку утворюється пучок
стебел, який буде зімкнутий у точці
.
Елементарним пучком називають пучок
стебел, які змикаються у кінці подільника
та будуть одночасно затиснуті бральним
апартом. У такому випадку найбільший
відгин буде у стебла
.
Поперечна складова відгину
,
а поздовжня складова
Після
витягування (брання) елементарного
пучка, комлеві частини будуть зміщені
тому що
.
Таке зміщення комлів пучка називають
розтягнутістю.
Абсолютна
розтягнутість – це найбільша різниця
в довжинах стебел розташованих нижче
точки
.
Відносна розтягнутість показує у скільки разів довжина пучка стебел більша довжини стебла
,
де
- максимальна довжина пучка;
-
середня довжина стебел пучка.
Оскільки
то
.
При роботі льонокомбайнів
не повинно бути більшим від 1,25. Зменшення
розтягнутості
досягається при зменшенні поздовжньої
складової
.
При постійному зменшення розтягнутості досягається при зменшенні кута .
Рис. 14. 2. Дія прутка АВ на точку стебла |
З
метою отримання спрощеної залежності
для встановлення кута
будемо рахувати що
.
У такому випадку пруток взаємодіятиме
із стеблом у точці
(рис.14.2), яке перебуває у положенні
близькому до вертикального. Відповідно
до такого положення можна вважати що
пруток
і точка
стебла взаємодіють у горизонтальній
площині. В такому випадку з боку прутка
на стебло буде діяти нормальна сила
і сила тертя
.
Точка
(стебло) буде переміщатись у напрямку
рівнодіючої
,
яка відхилена від нормалі на кут
.
Оскільки
відома швидкість машини
за величиною та за напрямом, відомий
напрям абсолютної
та відносної
(лише вздовж прутка) швидкостей, то із
паралелограма
знаходимо величну відносної та абсолютної
швидкостей.
У
,
.
Тоді
.Застосувавши
до даного трикутника теорему синусів,
та врахувавши, що
маємо:
.
Звідки
Якщо
рахувати, що кореневище стебла знаходиться
в точці
то повний відгин стебел становить
,
поперечна складова буде рівна
,
а поздовжня
,
де
,
а
- ордината точки
.
Для
зменшення розтягнутості стебел необхідно
зменшити відгин крайніх і близьких до
них стебел. Поперечну складову не можна
зменшити через конструктивні розміри
бральних рівчаків. Для зменшення
поздовжньої складової слід зменшити
,
тобто
.
Кут
зменшують шляхом відповідної обробки
прутків подільників. Кут
зменшують шляхом збільшення довжини
подільника. Поте значна довжина може
вплинути на якість роботи подільника.
Тому приймають
.
