Тема 3. Фігуративні зображення пізньопалеолітичної доби.

Трипільська археологічна культура. ДПМ скіфо-сарматського часу.

Художня культура еллінів Північного Причорномор’я.

Культуротворча діяльність первісної людиниі. Процес формування мистецтва творення речей. Первісна культура як образно-емоційний засіб осмислення дійсности і потреб тодішнього життя. Первісне мистецтво і реальна виробнича діяльність.

Перемога умовного начала над натуральним у первісному мистецтві і зародження архетипових образів. Демонстраційні об’єкти з кісток печерного ведмедя, натуральні макети як перші кроки доісторії мистецтв. Пропорції образів «Венери». Мізинський меандр – найдавніший у Європі.

Трипільська культура – історична спільність землеробських традицій. Антропо-зооморфні сюжети як зразки праісторичних художніх текстів. Трипільський керамічний комплекс. «Знакова активність» і підвищений символізм у трипільському мистецтві III тис. до Р.Хр.

Синкретизм культури скіфо-сарматського часу. Фази розвитку й образи скіфського звіриного стилю в декоративно- прикладному мистецтві. Скіфо-сибірський (пермський) звіриний стиль.

Вплив античної побутової культури на формування мистецьких традицій причорноморських племен. оспорська, херсонеська й ольвійська скульптурні школи в елліністично-римські часи. Рельєфи на саркофагах з Херсонеса. Тематика. Образна стилістика.

Витоки давньослов’янської художньої культури. Склавіни й анти – предки українського народу. Зарубінецька й Черняхівська археологічні культури. Географія. Хронологічні рамки. Художні ремесла. Східнослов’янський керамічний комплекс. Вплив престижних візантійських взірців на формування мистецькиї традицій східнослов’янської ювелірики.

Тема 4. Предметна культура Київської Руси х-хііі ст. Декоративно-прикладне мистецтво Галицько-Волинського князівства.

Синкретичність – прикметна ознака українського світобачення. Фольклорно-апокрифічні та язичницько-християнські мотиви в українській народній традиції. Новгородські і київські кам’яні хрести: типологія, функції. Літопис Руський – джерело вивчення давньоукраїнської культури.

Теоморфні, антропоморфні, зооморфні й фітоморфні мотиви на скульптурних фасадах києворуської доби. Роль графіті у формуванні православної ставрографії і сучасної української писемної мови. Народне малярство і рукописна книга. Традиційні знання. Культура побуту.

Вплив візантійської естетики на києворуську. Символіка християнського храму і святих образів. Іконопис як «наочна теологія». Давньоруський храм і сакральні ремесла. Монументально-декоративне оздоблення Софії Київської. Церковні декорації у православному храмі.

Внесок українських мистців у духовну скарбницю Речі Посполитої, Великого Литовського та Молдавського князівств. Українська мова як домінантний чинник формування української культури і засіб трансляції її упредметнених взірців. Галицька традиція декорування католицьких храмів.

Вплив католицької та григоріанської релігійно- мистецьких традицій на становлення в Україні християнської статуарної скульптури, релігійного памятникарства. Місце і роль княжої верхівки у формуванні традицій української культури. Станкове малярство і релігійний контекст.

Співмірність католицької і православної релігійних традицій у сакральному мистецтві України. Українське художнє ливарництво. Дзвонарське мистецтво в Україні. Вплив німецької, польської та вірменської традицій на формування стилістики українського сакрального мистецтва.