- •Робоча програма
- •Лист погодження робочої програми
- •Концепція викладання дисципліни
- •2. Витяг з навчального плану спеціальності
- •Витяг з навчального плану спеціальності
- •Витяг з навчального плану спеціальності
- •Витяг з навчального плану спеціальності
- •Витяг з навчального плану спеціальності
- •3. Зміст навчальної дисципліни Тематичний план дисципліни “Історія української культури” для спеціальності “Комп’ютерні науки”, “Соціологія”
- •Зміст навчальної дисципліни Тематичний план дисципліни “Історія української культури” для спеціальності “Здоров’я людини”, “Приладобудування”,
- •Зміст навчальної дисципліни Тематичний план дисципліни “Історія української культури” для спеціальності “Екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване природокористування”
- •4. Аудиторна робота Лекції для спеціальності “Комп’ютерні науки”, “Соціологія” Модуль 1. Природа предметної культури
- •Тема 1. Предметна творчість у системі «людина-природа-культура».
- •Онтологічний критерій класифікації народного мистецтва.
- •Тема 2. Морфологія декоративно-прикладного мистецтва. Дпм як різновид архітектонічної творчості. План
- •Тема 3. Фігуративні зображення пізньопалеолітичної доби.
- •Тема 4. Предметна культура Київської Руси х-хііі ст. Декоративно-прикладне мистецтво Галицько-Волинського князівства.
- •Тема 5. Українська культура XVII – XVIII ст. Українське бароко і європейський контекст.
- •Тема 6. Традиційна культура України XVIII – XIX ст.
- •Тема 7. Етнорегіональні особливості української культури хх ст. Народне мистецтво Півдня України.
- •Лекції для спеціальності “Здоров’я людини”, “Приладобудування”,
- •Модуль 1. Природа предметної культури
- •Тема 1. Предметна творчість у системі «людина-природа-культура». Онтологічний критерій класифікації народного мистецтва.
- •Тема 2. Фігуративні зображення пізньопалеолітичної доби.
- •Тема 3. Предметна культура Київської Руси х-хііі ст. Декоративно-прикладне мистецтво Галицько-Волинського князівства.
- •Тема 4. Українська культура XVII – XVIII ст. Українське бароко і європейський контекст.
- •Тема 5. Традиційна культура України XVIII – XIX ст.
- •Тема 6. Етнорегіональні особливості української культури хх ст. Народне мистецтво Півдня України.
- •Семінарські заняття для спеціальності “Комп’ютерні науки”, “Соціологія”, “Екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване природокористування”
- •Тема 1. Предметна творчість у системі “людина-природа-культура”. Онтологічний критерій класифікації народного мистецтва. План
- •Контрольні питання
- •Тема 2. Морфологія декоративно-прикладного мистецтва. Дпм як різновид архітектонічної творочості. План
- •Контрольні питання
- •Тема 3. Фігуративні зображення пізньопалеолітичної доби.
- •Трипільська археологічна культура. Дпм скіфо-сарматського часу.
- •Художня культура еллінів Північного Причорномор’я.
- •Контрольні питання
- •Тема 4. Предметна культура Київської Русі х-хііі ст. Декоративно-прикладне мистецтво Галицько-Волинського князівства. План
- •Контрольні питання
- •Тема 5. Українська культура XVII – XVIII ст. Українське бароко і європейський контекст. План
- •Контрольні питання
- •Тема 6. Традиційна культура України XVIII – XIX ст. . План
- •Контрольні питання
- •Тема 7. Етнорегіональні особливості української культури хх ст. Народне мистецтво Півдня України. План
- •Контрольні питання
- •Семінарські заняття для спеціальності “Здоров’я людини”, “Приладобудування”,
- •Тема 1. Предметна творчість у системі “людина-природа-культура”. Онтологічний критерій класифікації народного мистецтва. План
- •Контрольні питання
- •Тема 2. Фігуративні зображення пізньопалеолітичної доби.
- •Трипільська археологічна культура. Дпм скіфо-сарматського часу.
- •Художня культура еллінів Північного Причорномор’я.
- •Контрольні питання
- •Тема 3. Предметна культура Київської Русі х-хііі ст. Декоративно-прикладне мистецтво Галицько-Волинського князівства. План
- •Контрольні питання
- •Тема 4. Українська культура XVII – XVIII ст. Українське бароко і європейський контекст. План
- •Контрольні питання
- •Тема 5. Традиційна культура України XVIII – XIX ст. . План
- •Контрольні питання
- •Тема 6. Етнорегіональні особливості української культури хх ст. Народне мистецтво Півдня України. План
- •Контрольні питання
- •5. Самостійна робота карта самостійної роботи для спеціальності “Комп’ютерні науки”
- •Карта самостійної роботи для спеціальності “Соціологія”
- •Карта самостійної роботи для спеціальності “Здоров’я людини”
- •Карта самостійної роботи для спеціальності “Приладобудування”,
- •Карта самостійної роботи для спеціальності “Філологія (англійська, німецька, французька)”
- •Карта самостійної роботи для спеціальності “Екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване природокористування”
- •6. Підсумковий контроль Питання до іспиту з курсу “Історія української культури”
- •Графік контрольних заходів та рейтингова шкала
- •Особливі примітки:
- •Критерії оцінки усної відповіді студента:
- •Відповідність підсумкових триместрових рейтингових оцінок у балах оцінкам за національною шкалою та шкалою ects
- •9. Список рекомендованої літератури
- •Зміни та доповнення до робочої програми
Графік контрольних заходів та рейтингова шкала
№ з/п |
Вид контролю |
Кількість балів |
Термін виконання |
1. |
Усні відповіді на групових заняттях |
30 |
Протягом триместру |
2. |
Модульна контрольна робота 1 |
15 |
Протягом триместру |
3. |
Модульна контрольна робота 2 |
15 |
Протягом триместру |
4. |
Іспит |
40 |
Заліково-екзаменаційна сесія |
|
Разом |
100 |
|
Особливі примітки:
Відповідь на семінарі оцінюється за 5-бальною шкалою.
Студент може не складати іспит і отримати автоматичний екзаменаційний бал у разі, якщо його влаштовує кількість балів, набрана ним за триместр (якщо студент претендує на високий автоматичний бал (95-100), обов’язковою умовою є наявність не менше 80% вірних відповідей на запитання модульної контрольної роботи).
Допуск до іспиту – від 21 балу.
Курс «Соціальна філософія» включає в себе лекції, семінарські заняття, систему контролю та обліку знань. Передбачає написання модульної контрольної роботи, науково-дослідної роботи чи анотації й складання іспиту/заліку.
Іспит/залік є підсумковою формою контролю знань студентів і проводиться в усній формі. Робота студентів оцінюється за підсумками виконання основних видів завдань. Якщо студент не відвідував курс лекцій, семінарські заняття і не виконав науково-дослідної роботи (чи написання анотації), а, отже, не набрав необхідної кількості балів, то він, за рішенням кафедри, не допускається до складання іспиту/заліку.
Оцінювання результатів навчальної діяльності студентів здійснюється з урахуванням індивідуальних особливостей студентів і передбачає диференційований підхід в його організації.
Оцінюватися може виконання студентами будь-яких навчальних завдань, під час роботи над якими студенти демонструють власне мислення: розгорнуті і стислі усні відповіді, письмові роботи, доповіді, реферати, виступи в дискусіях тощо.
При цьому враховується:
розуміння змісту соціально-філософських вчень, уміння порівнювати, пояснювати, аналізувати та оцінювати соціальні теорії;
самостійність мислення;
використання різних філософських джерел з розумінням їх особливостей, умінням їх характеризувати і оцінювати;
чіткість і завершеність викладу теоретичного матеріалу;
мовна грамотність .
Критерії оцінки усної відповіді студента:
Оцінка 5 балів ставиться у випадку:
студент вільно володіє, визначеними програмою, знаннями й уміннями;
правильно і в достатній кількості добирає необхідні для відповіді факти;
висловлює власне ставлення до навчального матеріалу;
відповідь чітка і завершена;
мова добра.
Оцінка 4 бали ставиться у відповідності з попередніми вимогами, але:
студент має незначні ускладнення при використанні визначених програмою знань і умінь;
при доборі фактів припускається незначних помилок;
власне ставлення студентом висловлюється, але в аргументації зустрічаються окремі неточності;
мова добра.
Оцінка 3 бали ставиться в такому випадку:
студент користується лише окремими знаннями й уміннями;
порушує логіку викладу;
відповідь недостатньо самостійна;
аргументація слабка;
є суттєві помилки в знанні фактичного матеріалу та висновках;
мова спрощена.
Оцінка 0-2 бали ставиться в разі незнання більшої частини матеріалу, відсутності будь-якої логіки викладу, а саме:
студент не володіє необхідними для здійснення завдання уміннями;
головного фактичного матеріалу не знає.