6. Підсумковий контроль Питання до іспиту з курсу “Історія української культури”

1. Витоки художньо-творчої діяльности людини. Творення речей як «трудмагічне дійство». Труд як технічна база народного мистецтва.

2. Структура предметної творчости. Опредметнення й розпредметнення в мистецькій діяльності. Колективна творчість – основа єдності людей.

3. Визначення понять «мистецтво», «декоративне і прикладне мистецтво», «декоративно-ужиткове мистецтво», «народне мистецтво», «академічне мистецтво».

4. Внутрішній ритм народного мистецтва. Твір ДПМ як носій художньо-естетичної інформації і складник нової реальності.

5. Народні знання й уміння – осердя національної предметної культури. Українське село і народна творчість.

6. Рука майстра – артиста і креативна діяльність. Канон і творчий почерк майстра. Народне мистецтво – знаряддя консолідації поколінь.

7. Твір декоративно-прикладного мистецтва як нероздільність об’єкта, предмета, суб’єкта. Творчий ланцюг: майстер – природа – виріб – користувач.

8. Структура функцій твору деокративно-прикладного мистецтва.

9. Образно-емоційне й раціонально-логічне пізнання дійсности у художньо-виробничій діяльності людини.

10. Етнорегіональні компоненти у народному мистецтві. Мистецтво й етнос.

11. Народне декоративно-прикладне мистецтво як фольклорний жанр.

12. Дефініція ремесла, традиційного ремесла, художнього ремесла, традиційного ремесла як об’єктів творчої діяльности людини. Естетична цінність знання й уміння.

13. Знаряддя й засоби втілення мистецьких ідей. Художній виріб як продукт образного мислення і практичних дій.

14. Матеріал і форма у декоративно-прикладному мистецтві. Художній образ твору ДПМ.

15. Мистецька форма твору декоративно-прикладного мистецтва як запис рухів – порухів очей, рук, ніг і тіла майстра.

16. Морфологія мистецтва Родовидова й жанрова диференціація декоративного і прикладного мистецтва.

17. Народне каменярство. Художня обробка каменю. Християнське пам’ятникарство в Україні.

18. Архітектурно-декоративна і декоративно-ужиткова кераміка. Фарфор, фаянс: асортимент, техніки декорування.

19. Художнє дерево в Україні. Житлова й культова Народна архітектура, меблярство. Різьблені іконостаси і християнська скульптура.

20. Художній метал в Україні. Ковальство й ливарництво. Просічне бляхарство. Ювелірика.

21. Художні тканини. Рушникове ткацтво й килимарство. Мистецтво гобелена. Народна вишивка. Літургійне шитво. Мерєживоплетення. Етнорегіональні ознаки.

22. Українське художнє склярство. Центри скловаріння. Львівська школа гутництва. Образна стилістика Київської школи художнього скла.

23. Художня обробка шкіри. Центри кушнірства (гарбарства). Народне кожухарство. Асортимент шкіряних виробів та їх оздоблення.

24. Еластичні природні матеріали як сировина для ДПМ. Вироби з лози, рогозу, очерету, кукурудзяного листя, соломи. Центри народного кошикарства.

25. Українське народне писанкарство. Регіональні особливості. Форми побутування. Писанка як ритуально-магічний виріб.

26. Українська народна іграшка. Матеріали. Образи. Естетико-педагогічна функція народної іграшки.

27. Український декоративний розпис і народна витинанка. Їх місце в інтер’єрі сільського житла. Регіональні особливості народного декоративного розпису.

28. Українська народна ікона і станкове малярство. Фольклорно-апокрифічні основи ктиторських портретів, святих образів козаків «мамаїв».

29. Українське національне вбрання – універсальний чинник етнічної самоідентифікації. Складові народного жіночого й чоловічого строю.

30. Українська хата як осереддя народної естетики і рушій декоративно-ужиткової практики. Естетичний утилітаризм рукотворної речі.

31. Форми побутування творів декоративно-прикладного мистецтва в обрядах життєвих зламів. Містеріальний локус і сакральний виріб.

32. Твір декоративно-прикладного мистецтва як архітектонічна конструкція. Онтологічний статус речі. Структура художнього образу в ДПМ.

33. Спорідненість образної стилістики декоративно-прикладного мистецтва, дизайну, архітектури і скульптури. «Станковізм» у ДПМ.

34. Структура матеріалу як передумова мистецької форми. Акт і потенція в декоративно-прикладному мистецтві.

35. Творчість народного майстра як мислення в матеріалі. Співвідношення пластичних, декоративних і конструкційних елементів у творі ДПМ.

36. Архітектурно-скульптурний метод формотворення в декоративно-прикладному мистецтві. Взаємодія зображального й питомо архітектонічного у творі ДПМ.

37. Художнє конструювання сучасного хатнього, офісного й церковного начиння. Архітектонічна координація й субординація структурних елементів художньої форми. Ціле й частини в декоративно-прикладному мистецтві.

38. Креативна діяльність первісної людини по створенню засобів творчої праці. Процес формування образотворчого мистецтва і роблення речей.

39. Первісне мистецтво як образно-емоційний спосіб осягання розумом дійсности і реальних потреб тодішнього життя. Первісне мистецтво і реальна виробнича діяльність.

40. Демонстраційні об’єкти з кісток печерного ведмедя, натуральні макети й ритуальні глиняні опудала – первообрази декоративно-прикладного мистецтва і важливі кроки доісторії мистецтв.

41. Перемога умовного начала над натуральним у первісному мистецтві і зародження архетиповних образів – підґрунтя сучасного декоративно-прикладного мистецтва. Мізинська й межиріцка групи схематизованих жіночих зображень. Пропорції образів «Венери». Взаємодія пластичних форм і графічно-орнаментальних композицій. Мізинський меандр – найдавніший у Європі.

42. Трипільська культура як духовно-історична спільність землеробських традицій. Антропо-зооморфні сюжети у мистецтві трипільської доби (V-ІV тис. до Р.Хр.). Монументальна кам’яна скульптура мідного віку: антропоморфні, стели, ідоли, фаломорфи (менгіри).

43. Трипільський керамічний комплекс: форми, асортимент, декор, функції. «Знакова активність» і підвищений символізм трипільського мистецтва (III тис. до Р.Хр.). Глиняні статуетки, птахоподібні посудини і рогоподібні наліпи – букранії (бичачі голови). «Лінія портрета» в мистецтві модельованих черепів.

44. Синкретизм культури скіфо-сарматського часу. Періодизація історії народів Північного Причорномор’я раннього залізного віку: кімерійський (ІХ – VІІІ ст. до н.е.); скіфський (VІІ – III ст. до н.е.): пізньоскіфський (III ст. до н.е. – II ст. н.е.); сарматський (II – ІV ст. н.е.).

45. Скіфська «підземна архітектура» і монументальна скульптура. Скіфо-еллінська торевтика з Ольвії, Березані, Боспора, Херсонеса (ІV ст. до н.е. – ІІІ ст. н.е.).

46. Фази розвитку й образи скіфського звіриного стилю в декоративно-прикладному мистецтві. Скіфо-сибірський (пермський) звіриний стиль. Порівняльно-історичний метод дослідження двох гілок культури.

47. Боспорська, херсонеська й ольвійська скульптурні школи в елліністично-римські часи. Визначальні риси і функції надгроб-кової, портретної, декоративної скульптури. Поховальні й вотивні рельєфи на пам’ятниках з Ольвії. Рельєфи на саркофагах з Херсонеса.

48. Типи й категорії давньоукраїнських жіночих прикрас VІІ – ІХ ст. Каблучкоподібні та спіралеподібні скроневі кільця, серпанкоподібні сережки, шийні прикраси, поясні пряжки, браслети, каблучки тощо. Вплив римської гліптики на образну стилістику північно-причорноморських гем.

49. Витоки і джерельна база давньослов’янської художньої культури. Склавіни й анти – предки українського народу (V– VІІ ст.).

50. Зарубінецька й черняхівська археологічні культури. Географія. Хронологічні рамки. Художні ремесла. Фібули як один із чинників хронологізації та періодизації давньоукраїнської культури. Вплив престижних візантійських взірців на формування традицій східнослов’янського золотарства.

51. Декоративно-прикладне мистецтво Київської Руси-України Х – ХІІ ст. Літопис Руський (за Іпатським списком) як одне з джерел вивчення давньоукраїнського мистецтва.

52. Давньоукраїнська культова архітектура Х – ХІІІ ст. Кам’яний храм, його оздоби, декорації, начиння. Канон у християнському мистецтві та його етноконфесійні прояви.

53. Сакральні художні ремесла києворуської держави Х – ХІІІ ст. Вплив візантійської естетики на києворуську.

54. Давньоруський іконопис і києворуська рукописна книга. Взаємодія форм, образів у сакральному і народному мистецтві.Церковні декорації та літургічні предмети у православному храмі. Монументально-декоративне оздоблення Софії Київської (1037 р.).

55. Декоративно-прикладне мистецтво Галицько-Волинського князівства. Внесок українських мистців у духовну скарбницю Речі Посполитої, Великого Литовського та Молдавського князівств (ХІІІ – перша половина ХVІ ст.).

56. Галицька традиція декорування католицьких храмів. Монументальне малярство, іконопис, християнська поліхромна скульптура, книжкова мініатюра ХІІІ – ХV ст. Вплив католицької григоріанської релігійно-мистецьких традицій на становлення в Україні християнської статуарної скульптури, кам’яних і дерев’яних розп’ять, фігур Богородиці, святителів тощо.

57. Місце і роль княжої верхівки, духовенства й боярства у формуванні традицій українського декоративно-прикладного мистецтва ХІІІ-ХV ст.

58. Культурне відродження України. Християнська церква в Україні і мистецтво ХVІ – першої половини ХVІІ ст. Петро Могила – видатний діяч української духовної культури.

59. Українська книжкова гравюра ХVІ-ХVІІ ст. Львівська та київська мистецькі школи. Українська філософська й панегірична гравюра кінця ХVІІ – поч. ХVIII ст. Києво-Могилянська академія і жанр конклюзії. Українські герби.

60. Леонтій Тарасевич і мистецтво бароко в Україні. Роль просвіщенного козацтва, духовенства, культурно-освітніх діячів у формуванні національної свідомости українського народу. Острозька слов’яно-греко-латинська академія (1576) і внормування української книжної мови. Перша церковнослов’янська Біблія (1581).

61. Становлення міського цехового художнього ремесла. Українське художнє ливарництво. Дзвонарське мистецтво в Україні ХVІІ – ХVІІІ ст. Цехове золотарство. Вплив німецької, польської та вірменської традицій на формування образної стилістики українського декоративно-прикладного мистецтва.

62. Художні тканини ХVІІ – ХVІІІ ст. Вбрання селян і городян. Одяг українських козаків. Літургійне шитво в Україні. Ренесансні й барокові орнаментальні мотиви в церковному гаптуванні.

63. Українське бароко і європейський контекст. Народні художні ремесла і промисли в Україні ХVІІ – початку ХVІІІ ст. Пам’ятки українського барокового зодчества і скульптури. Майстер Пінзель.

64. Бароко в українському монументальному і станковому малярстві. Слово й образ. Українська ікона. Живописний портрет і релігій-ний культ. Система тропів в українському бароко.

65. Українські художні тканини ХVІІІ ст. Осередки коверцового й рушникового ткацтва. Килим в інтер’єрі сільської оселі. Народна й елітарна ікони. Світські образи в сакральних обширах ікони.

66. Художнє оформлення сільського житла в Україні. Конструкційні типи української хати і господарчих будівель двору. Типи селянських дворів. Малі архітектурні форми і сільська садиба. Знаряддя художнього виробництва.

67. Народні художні ремесла і промисли в Україні XIX ст. Мистецьке каменярство і релігійне пам’ятникарство. Регіональні ознаки художнього ковальства. Народне гончарство, деревообробництво, чинбарство, склярство, ткацтво, кошикарство.

68. Інтерпретація народного мистецтва як візуальна модель національного стилю. Внутрішня логіка розвою народних художніх ремесел.

69. Алгоритм художньо-промислового виробництва. Професійний художник і народний майстер у системі художніх промислів.

70. Мистецька спадщина у декоративно-прикладному мистецтві й авторська позиція. Художньо-промислове виробництво і творчість окремих майстрів. Автор і замовник: психологія взаємовідносин. Закон України (2001) «Про народні художні промисли».

71. Матриця значень первотвору в декоративно-прикладному і сакральному мистецтві. Рукотворний виріб як авторський художній текст і знак Божого Промислу.

72. Загальнолюдське, етнорегіональне й національне в традиційному мистецтві. Народна творчість і християнська мораль.

73. Домашні художні ремесла в суверенній Україні: смугасті доріжки-постілки з текстильних відходів; рядна-покривала із різнокольорових клаптиків тканини; паперові прикрасивитинанки; штучні квіти; декоративно-графічний розпис; «базарне» малярство; «базарні» прикроватні килимки на цераті, мішковині тощо.

74. Сільський центр народних знань і вмінь – ідеальна форма відродження, становлення й розвитку української традиційної культури. Сільське обійстя і сучасна етнофольклорна практика. СЦНЗВ і новітні інформаційні системи.

75. Ковальсько-слюсарське і бляхарське ремесла кінця ХІХ – початку ХХ ст. Художній архітектурний метал і просічне бляхарство. Ковані і виливані решітки огорож, брам, піддашків, вікон, дверей, балюстрад, балконів, сходів. Ринвовий вершак – блашана «корона» засіб індивідуалізації будинку і пластичний образ романтичного оптимізму.

76. Різьблені фасадні двері кам’яних будинків у Миколаєві, Одесі, Херсоні. Скульптурність образів різьблених дверей, їх конструкційні особливості, схеми декорування.

77. Обшири селянської хати та її ритуальні локуси. Речі домашнього вжитку, знаряддя праці, сакральні вироби як художньо-естетичні, релігійні та морально-етичні орієнтири селянина в «просторово-часових туннелях» народного житла. Народний стінопис і декоровані меблі.

78. Південноукраїнський керамічний комплекс: гончарний посуд, архітектурна кераміка, дрібна пластика. Морфологія й типометрія керамічної тари. Форми побутування. Українські глиняні люльки та освітлювальні прилади.

79. Південноукраїнський художній текстиль. Шерстемийки, шерстечесальні, шерстепрядильні та фарб’ярні – ланки килимоткацького ланцюга. Килимові й рушникові промисли на Півдні України. Образна стилістика місцевих узорчастих тканин. Стикові (перехідні) форми народного килимарства в етноконтактних зонах причорноморського півдня. Лисогорські бамбакові й гарусові перебірчасті рушники кінця ХІХ – початку ХХ ст.

80. Народне мистецтво і ритуал. Просторові смисли південно-українського сільського весілля. Атрибути й реквізит родинно-шлюбної містерії.

81. Народна ідея світла. Південноукраїнське писанкарство та його орнаментально-кольоровий глосарій. Техніки і технології декорування народних писанок, рівні функціонування, «імена» тощо.

82. Взаємодія функцій творів народного мистецтва в карпогонічних обрядах південноукраїнського весілля. Ритуальні хліби й апотропеїчні церемонії весільного циклу.

83. Репрезентативна, естетична й еротична функції весільного строю молодої. Семантичний діапазон кольорової тріади в еротичних обрядах родинно-шлюбної містерії.

84. Південноукраїнський вишитий рушник. Образна стилістика. Форма побутування. Структура функцій.