Контрольні питання

• Що таке предметна творчість, предметна культура?

• Які критерії класифікації народного мистецтва, крім онтологічного, ви знаєте?

• Чим відрізняються витоки творчості від джерел, річищ, потоків?

• Чому є важливим аспект висловлювання з приводу культури чи то культурології?

• В чому полягають відмінності між народним мистецтвом і академічним?

• Чи буває культура конкретного народу інтернаціональною?

• Коли проявляється магія руху в трудовій діяльності?

• Якими бувають підґрунтя (бази) предметної творчости?

• Чому народні вміння і знання вважаються проявом Вищої волі?

• Чим відрізняється внутрішній ритм народного мистецтва від зовнішнього?

• З якої причини народні ремесла починали своє буття в селі?

• В який спосіб рукотворні речі консолідують покоління етносу?

• Чому рух руки справжнього майстра має художню форму?

• Чи можна розпізнати минуле життя народу в творі декоративно-прикладного мистецтва?

• Яка цінність твору ДПМ, крім естетичної, вам відома?

ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ: антропологія, артефакт, архетип, контекст, культурна конфігурація, культурна система, культурологія, ментальність, синергетика, синкретичний, універсалії культурні, тип культури, труд магічний, універсалізм, модус, синтетичний, інтертекстуальність, комунікативна спільнота наративний, тексти культури, консолідація, софійність, культурософія, академічна дисципліна, історіографія культури, філософія культури, концептуалізація, феномен, натхнення, мистецтвознавство, акцент, ідеал, провінціалізм, розумування, парадигма, екзосоматичний, утопія, етнографія, етнологія, сакральність, метод, креативний, канон, почерк.

Тема 2. Фігуративні зображення пізньопалеолітичної доби.

Трипільська археологічна культура. Дпм скіфо-сарматського часу.

Художня культура еллінів Північного Причорномор’я.

План

1. Культуротворча діяльність первісної людиниі. Процес формування мистецтва творення речей. Первісна культура як образно-емоційний засіб осмислення дійсности і потреб тодішнього життя. Первісне мистецтво і реальна виробнича діяльність.

2. Перемога умовного начала над натуральним у первісному мистецтві і зародження архетипових образів. Демонстраційні об’єкти з кісток печерного ведмедя, натуральні макети як перші кроки доісторії мистецтв. Пропорції образів «Венери». Мізинський меандр – найдавніший у Європі.

3. Трипільська культура – історична спільність землеробських традицій. Антропо-зооморфні сюжети як зразки праісторичних художніх текстів. Трипільський керамічний комплекс. «Знакова активність» і підвищений символізм у трипільському мистецтві III тис. до Р.Хр.

4. Синкретизм культури скіфо-сарматського часу. Скіфська «підземна архітектура» і монументальна скульптура. Фази розвитку й образи скіфського звіриного стилю в декоративно-прикладному мистецтві. Скіфо-сибірський (пермський) звіриний стиль.

5. Вплив античної побутової культури на формування мистецьких традицій причорноморських племен. Скіфо-еллінська торевтика з Ольвії, Березані, Херсонеса. Боспорська, херсонеська й ольвійська скульптурні школи в елліністично-римські часи. Поховальні й вотивні рельєфи на пам’ятниках з Ольвії. Рельєфи на саркофагах з Херсонеса.. Тематика. Образна стилістика.

6. Витоки давньослов’янської художньої культури. Склавіни й анти – предки українського народу. Зарубінецька й Черняхівська археологічні культури. Географія. Хронологічні рамки. Художні ремесла. Східнослов’янський керамічний комплекс. Вплив престижних візантійських взірців на формування мистецькиї традицій східнослов’янської ювелірики.