Контрольні питання

• Що вивчає наука «морфологія»? Як вона пов’язана з мистецтвом?

• Чи існує суто декоративне, без «прикладної» функції, мистецтво?

• Чи є в поезії архітектонічний компонент?

• Яку конструкцію, крім матеріальної, ви знаєте? Чи існують «духовні» просторові утворення?

• Яку подобу має онтологічний аргумент стосовно рукотворної речі?

• В який спосіб структура матеріалу визначає мистецьку форму?

• Як проявляється акт і потенція в щоденному житті і творчості?

• Чому існує взаємоузгодженість у творі ДПМ між виражальними й зображальними засобами?

• Поясність значення виразу: «архітектонічна координація і субординація».

• Як проявляється взаємозалежність між частиною і цілим?

• Для чого мистець розпредметнює й упредметнює дійсність?

• Чи може виконувати утилітарну функцію естетична і навпаки в народному мистецтві?

• Чому рухи майстра з інструментом мають художньо-естетичні координати й виміри?

• Який вигляд мають офактурені обшири села, міста?

• Що вивчає ставрологія?

ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ: морфологія, герменевтика, динаміка культурна, знак, інтерпретація, архітектоніка, онтологічний, контркультура, маргінальність, акт і потенція, масова культура, мова, морфологія культури, семантика, семіотика, символ, субкультура, типологія культури, раціональний, чуттєвий, релігійний культ, трансцендентний, іманентний, універсум культури, езотерика, екзотеричний, імпліцитний, експліцитний, латентний, культивування розуму, плюралізм смаків, типологічні протиставлення, смислотворча компонента, гьотеанізм, олюднений світогляд, контрапунктний, надлюдина, аксіологія, регрес, дизайн, провіденціалізм.

Тема 3. Фігуративні зображення пізньопалеолітичної доби.

Трипільська археологічна культура. Дпм скіфо-сарматського часу.

Художня культура еллінів Північного Причорномор’я.

План

1. Культуротворча діяльність первісної людиниі. Процес формування мистецтва творення речей. Первісна культура як образно-емоційний засіб осмислення дійсности і потреб тодішнього життя. Первісне мистецтво і реальна виробнича діяльність.

2. Перемога умовного начала над натуральним у первісному мистецтві і зародження архетипових образів. Демонстраційні об’єкти з кісток печерного ведмедя, натуральні макети як перші кроки доісторії мистецтв. Пропорції образів «Венери». Мізинський меандр – найдавніший у Європі.

3. Трипільська культура – історична спільність землеробських традицій. Антропо-зооморфні сюжети як зразки праісторичних художніх текстів. Трипільський керамічний комплекс. «Знакова активність» і підвищений символізм у трипільському мистецтві III тис. до Р.Хр.

4. Синкретизм культури скіфо-сарматського часу. Скіфська «підземна архітектура» і монументальна скульптура. Фази розвитку й образи скіфського звіриного стилю в декоративно-прикладному мистецтві. Скіфо-сибірський (пермський) звіриний стиль.

5. Вплив античної побутової культури на формування мистецьких традицій причорноморських племен. Скіфо-еллінська торевтика з Ольвії, Березані, Херсонеса. Боспорська, херсонеська й ольвійська скульптурні школи в елліністично-римські часи. Поховальні й вотивні рельєфи на пам’ятниках з Ольвії. Рельєфи на саркофагах з Херсонеса.. Тематика. Образна стилістика.

6. Витоки давньослов’янської художньої культури. Склавіни й анти – предки українського народу. Зарубінецька й Черняхівська археологічні культури. Географія. Хронологічні рамки. Художні ремесла. Східнослов’янський керамічний комплекс. Вплив престижних візантійських взірців на формування мистецькиї традицій східнослов’янської ювелірики.