Історія розвитку інформатики, еом

Розглянемо коротенько історію людської цивілізації з точки зору розвитку засобів опрацювання інформації, які змінювались завдяки технічному прогресу. В давні до технічні часи існував безпосередній спосіб передачі знань − від джерела знань до їх приймача, тобто від людини-вчителя до учня. Разом із виникненням писемності з'явилась можливість нагромаджувати та пересилати інформацію, яка стала відокремленою від джерела знань. Засоби зберігання і передачі інформації вдосконалювалися, створювались бібліотеки, розвивалася пошта. Революційним кроком в історії інформатики став винахід телеграфу та телефону, що дало можливість передавати повідомлення без матеріального носія на далекі відстані по дроту. З винайденням радіо інформація стала передаватися навіть без застосування дроту. Бурхливий розвиток електротехніки та акустики створив кардинально нові засоби зберігання інформації: грамофон, патефон, магнітофон, що стали поштовхом до створення сучасних носіїв інформації − магнітних та лазерних дисків, які віддалено нагадують своїх предків − магнітофон, за принципом магнітного запису, та грамофон, за принципом розташування даних.

Вирішальним явищем у розвитку інформатики було створення електронно-обчислювальної машини (ЕОМ). І відтоді історія інформатики стала історією розвитку обчислювальної техніки, тому, що тільки ЕОМ сьогодні спроможна опрацювати величезні "гори" інформації.

Характеристика різних поколінь еом

Усі етапи розвитку ЕОМ умовно ділять на покоління, які змінюють одне одного. Кожне покоління визначається сукупністю елементів, з яких будували обчислювальні машини, − елементною базою. Зміна елементної бази була причиною зміни параметрів устаткування, логічної організації і програмного забезпечення ЕОМ. З кожним новим поколінням збільшувалась швидкодія, зменшувались споживана потужність і маса ЕОМ, підвищувалась їх надійність. При цьому зростали "інтелектуальні" можливості машин – здатність "розуміти" людину і забезпечувати їй ефективні засоби для використання ЕОМ, можливість перевірки стану автоматизації введення програми.

ЕОМ першого покоління − це машини, основними деталями яких були електронні лампи. Ці машини розробляли до початку 60-х років. Вони мали порівняно невелику швидкодію, значні габарити і масу, споживали багато електроенергії, їх функціональні можливості були обмежені. Основний недолік машин першого покоління − низька надійність, зумовлена невисокою надійністю електронних ламп. Ця обставина гальмувала розширення можливостей машин, бо, щоб збільшити їх, треба було ускладнювати конструкцію машин і, отже, збільшувати кількість ламп.

Застосування напівпровідникових приладів дало можливість значно підвищити надійність ЕОМ, зменшити їх масу, габарити та споживану потужність. Напівпровідникові елементи – транзистори, були основою ЕОМ другого покоління. Ці ЕОМ порівняно з ЕОМ першого покоління мали великі обчислювальні можливості і швидкодію.

Вимоги надійності, компактності, технологічності сприяли створенню елементної бази ЕОМ − інтегральних мікросхем (ІМС). Їх виконують на кристалах кремнію. Ці машини містять усю сукупність напівпровідникових приладів (до кількох сотень), конденсаторів, резисторів і зв'язків між ними. З появою інтегральних схем почалися розробки ЕОМ третього покоління, які характеризуються розширеним набором різного устаткування для введення, виведення і зберігання інформації.

ЕОМ четвертого покоління почали розробляти в 80-х роках, їх елементна база − великі інтегральні схеми (ВІС), в яких на одній пластинці напівпровідника налічується кілька сотень тисяч елементів. Розміри ВІС не перевищують кількох сантиметрів. Застосування таких схем підвищує надійність ЕОМ і дає можливість збільшити їх швидкодію до кількох десятків мільйонів операцій за секунду. ЕОМ четвертого покоління − це потужні обчислювальні комплекси, об'єднані в єдині центри і з'єднані з численними абонентами сучасними лініями зв'язку.

ЕОМ п'ятого покоління почали розробляти в 90-х роках, їх елементна база основана на використанні мікропроцесорів.