![](/user_photo/2706_HbeT2.jpg)
- •1.1. Структура розділу 1
- •1.2. Методичні поради до вивчення матеріалу розділу 1
- •1.3. Контрольні питання до розділу 1
- •2.1. Структура розділу 2
- •2.2. Методичні поради до вивчення матеріалу розділу 2
- •2.3. Контрольні питання до розділу 2
- •3.1. Структура розділу 3
- •3.2. Методичні поради до вивчення матеріалу розділу 3
- •3.3. Контрольні питання до розділу 3
- •4.1. Структура розділу 4
- •4.2. Методичні поради до вивчення матеріалу розділу 4
- •4.3. Контрольні питання до розділу 4
- •5.1. Структура розділу 5
- •5.2. Методичні поради до вивчення матеріалу розділу 5
- •5.3. Контрольні питання до розділу 5
- •6.1. Структура розділу 6
- •6.2. Методичні поради до вивчення матеріалу розділу 6
- •6.3. Контрольні питання до розділу 6
- •7.1. Структура розділу 7
- •7.2. Методичні поради до вивчення матеріалу розділу 7
- •7.3. Контрольні питання до розділу 7
- •8.1. Структура розділу 8
- •8.2. Методичні поради до вивчення матеріалу розділу 8
- •8.3. Контрольні питання до розділу 8
- •9.1. Структура розділу 9
- •9.2. Методичні поради до вивчення матеріалу розділу 9
- •9.3. Контрольні питання до розділу 9
- •10.1. Структура розділу 10
- •10.2. Методичні поради до вивчення матеріалу розділу 10
- •10.3. Контрольні питання до розділу 10
- •2. Короткий опис турбіни р-100-130/15
- •3. Вихідні дані для розрахунку
- •4. Методика розрахунку принципової теплової схеми (птс) турбіни
- •5. Розрахунок принципової теплової схеми турбіни
- •5 .1. Визначаємо баланс пари у спрощеній схемі
- •5.2. Будуємо робочий процес пари у турбіні на „h–s” діаграмі
- •5.3. Визначаємо витрату пари на деаератор
- •5.4. Витрата пари на лінії протитиску
- •5.7. Визначаємо ентальпію усередненого регенеративного відбору пари
- •5.8. Витрата пари усередненого регенеративного підігрівача
- •5.9. Оцінка витрати пари на турбіну
- •6. Уточнений розрахунок теплової схеми
- •6.1. Розраховуємо тиск у першому відборі пари
- •6.2. Визначаємо ентальпію пари першого відбору і температуру насичення першого відбору
- •6.3. Знаходимо температуру живильної води на вході у котел
- •6.4. Визначаємо витрату живильної води
- •6.5. Розрахунок витрати через сепаратор неперервної продувки
- •6.6. Витрата води продувки, що зливається у дренаж
- •6.7. Температура хімічно очищеної води після охолоджувача продувки
- •6.16. Визначаємо температуру живильної води перед рп 2
- •6.17. Визначення витрати пари на другий регенеративний підігрівач
- •6.18. Визначення температури насичення пари третього відбору
- •6.19. Визначення ентальпії пари третього відбору
- •6.20. Визначення температури живильної води перед третім рп
- •6.21. Визначення витрати пари на рп 3
- •6.22. Визначення витрати через деаератор з його теплового балансу
- •6.23. Розраховуємо повну витрату пари на турбіну
- •6.25. Розрахунок електричної потужності турбіни
- •7. Розрахунок питомих характеристик тец
- •7.1. Розрахунок питомих затрат палива на турбіну
2.1. Структура розділу 2
Порівняння ефективності циклів Карно та Ренкіна на насиченій та перегрітій парі. Аналіз залежності термічного ККД циклу Ренкіна від характеристичних температур, у т.ч. від початкових параметрів пари. Поняття внутрішнього ККД циклу. Його вирази через ентальпії основних точок процесу. Суть технології проміжного перегріву пари (ППП) та її ефективність. Фізичне обґрунтування доцільності регенеративного підігріву (РП) живильної води. Переваги та недоліки цього методу підвищення ефективності паротурбінних установок (ПТУ). Енергетичні коефіцієнти та їх залежність від параметрів процесу. Обґрунтування економічно доцільного числа регенеративних підігрівачів та оптимального розподілу температури підігріву впродовж ходу пари.
Література для самостійного вивчення:
[1] – ст. 46- 59; [2] – ст. 32- 46; [3] – ст. 42- 64; [11] – ст. 117- 129;
[12] – тема 2.
2.2. Методичні поради до вивчення матеріалу розділу 2
При вивченні цього розділу слід зосередити увагу на порівнянні характеристик циклу Карно та Ренкіна та на залежність термічного ККД циклу Ренкіна від характеристичних температур циклу, зокрема, від початкових параметрів пари. Пам’ятайте, що реальні процеси у теплових машинах необоротні і це призводить до зменшення ККД. Зверніть увагу на фізичну суть двох шляхів підвищення ККД ПТУ, що тут аналізуються, – проміжний перегрів пари та регенеративний підігрів живильної води. Постарайтесь зрозуміти, від яких параметрів критично залежить ефективність обох методів та які їх переваги і недоліки. Вивчіть і запам’ятайте основні типи регенеративних підігрівачів (РП) та способи і умови їх застосування. Зверніть увагу, що економічно доцільним є використання 6-8 РП на одній ПТУ.
2.3. Контрольні питання до розділу 2
1. Накресліть T–s діаграму циклу Ренкіна і поясніть процеси, що відбуваються у циклі. Яка різниця між реальним та ідеальним циклами? Означіть термічний ККД циклу і поясніть різницю між внутрішнім ККД та термічним, використовуючи значення ентальпій у характеристичних точках циклу.
2. Які величини необхідно знати для розрахунку внутрішнього ККД ? Чи ця величина постійна для ПТУ, яка працює за заданим циклом, але з частковими навантаженнями? Вкажіть і поясніть процеси, що призводять до зменшення внутрішнього ККД. Чи можливо суттєво знизити їх інтенсивність? Поясніть структуру ККД циклу на прикладі T-s діаграми циклу Ренкіна з перегрівом.
3. У чому суть та привабливість способу підвищення ККД ПТУ шляхом проміжного перегріву пари? Поясніть фізичний механізм підвищення ККД шляхом ППП? Яка кількість систем ППП використовується на практиці? Чи не можна, скажімо, підвищити таким чином внутрішній ККД турбіни до 0.95 ?
4. У чому фізична суть можливості підвищення ККД ПТУ використанням регенеративних відборів пари? Адже ж ми вилучаємо частину високо потенційної пари з циклу, не даємо виконати їй максимальну роботу? Накресліть і поясніть схему термодинамічного циклу з регенеративними відборами. Яка кількість відборів використовується на практиці і чому вона обмежена?
5. Чи підвищиться ККД, якщо скомбінувати режими ППП та регенеративного підігріву живильної води? Накресліть теплову схему такої ПТУ і зробіть відповідні розрахунки. Що принципово обмежує збільшення ККД?
6. Які ще, крім проміжного перегріву пари та регенеративного нагріву живильної води, відомі вам способи підвищення ККД ПТУ? Нарисуйте принципові схеми та поясніть їх роботу. Який параметр стану робочого тіла критично впливає на величину ККД?
7. Як залежить ККД ПТУ від температури живильної води при використанні способу РП? Що є основним у цій залежності? Який тип РП найефективніший? Нарисуйте його теплову схему та зробіть розрахунок теплового балансу. Як розподіляються відбори та РП по ходу пари?
І.3. Енергетичні характеристики роботи електростанцій