![](/user_photo/2706_HbeT2.jpg)
- •1.1. Структура розділу 1
- •1.2. Методичні поради до вивчення матеріалу розділу 1
- •1.3. Контрольні питання до розділу 1
- •2.1. Структура розділу 2
- •2.2. Методичні поради до вивчення матеріалу розділу 2
- •2.3. Контрольні питання до розділу 2
- •3.1. Структура розділу 3
- •3.2. Методичні поради до вивчення матеріалу розділу 3
- •3.3. Контрольні питання до розділу 3
- •4.1. Структура розділу 4
- •4.2. Методичні поради до вивчення матеріалу розділу 4
- •4.3. Контрольні питання до розділу 4
- •5.1. Структура розділу 5
- •5.2. Методичні поради до вивчення матеріалу розділу 5
- •5.3. Контрольні питання до розділу 5
- •6.1. Структура розділу 6
- •6.2. Методичні поради до вивчення матеріалу розділу 6
- •6.3. Контрольні питання до розділу 6
- •7.1. Структура розділу 7
- •7.2. Методичні поради до вивчення матеріалу розділу 7
- •7.3. Контрольні питання до розділу 7
- •8.1. Структура розділу 8
- •8.2. Методичні поради до вивчення матеріалу розділу 8
- •8.3. Контрольні питання до розділу 8
- •9.1. Структура розділу 9
- •9.2. Методичні поради до вивчення матеріалу розділу 9
- •9.3. Контрольні питання до розділу 9
- •10.1. Структура розділу 10
- •10.2. Методичні поради до вивчення матеріалу розділу 10
- •10.3. Контрольні питання до розділу 10
- •2. Короткий опис турбіни р-100-130/15
- •3. Вихідні дані для розрахунку
- •4. Методика розрахунку принципової теплової схеми (птс) турбіни
- •5. Розрахунок принципової теплової схеми турбіни
- •5 .1. Визначаємо баланс пари у спрощеній схемі
- •5.2. Будуємо робочий процес пари у турбіні на „h–s” діаграмі
- •5.3. Визначаємо витрату пари на деаератор
- •5.4. Витрата пари на лінії протитиску
- •5.7. Визначаємо ентальпію усередненого регенеративного відбору пари
- •5.8. Витрата пари усередненого регенеративного підігрівача
- •5.9. Оцінка витрати пари на турбіну
- •6. Уточнений розрахунок теплової схеми
- •6.1. Розраховуємо тиск у першому відборі пари
- •6.2. Визначаємо ентальпію пари першого відбору і температуру насичення першого відбору
- •6.3. Знаходимо температуру живильної води на вході у котел
- •6.4. Визначаємо витрату живильної води
- •6.5. Розрахунок витрати через сепаратор неперервної продувки
- •6.6. Витрата води продувки, що зливається у дренаж
- •6.7. Температура хімічно очищеної води після охолоджувача продувки
- •6.16. Визначаємо температуру живильної води перед рп 2
- •6.17. Визначення витрати пари на другий регенеративний підігрівач
- •6.18. Визначення температури насичення пари третього відбору
- •6.19. Визначення ентальпії пари третього відбору
- •6.20. Визначення температури живильної води перед третім рп
- •6.21. Визначення витрати пари на рп 3
- •6.22. Визначення витрати через деаератор з його теплового балансу
- •6.23. Розраховуємо повну витрату пари на турбіну
- •6.25. Розрахунок електричної потужності турбіни
- •7. Розрахунок питомих характеристик тец
- •7.1. Розрахунок питомих затрат палива на турбіну
5. Розрахунок принципової теплової схеми турбіни
Розрахунок ПТС турбіни з протитиском зводиться до розрахунку витрати пари на турбіну за її електричною потужністю.
При наявності нерегульованих відборів для регенеративного підігріву живильної води і повернення з виробництва конденсату при незаданій температурі живильної води задача може бути розв’язана лише методом попередньої наближеної оцінки витрати пари на турбіну з наступним її уточненням методом послідовних наближень.
Для попередньої оцінки витрати пари на турбіну спростимо принципову теплову схему, замінивши у ній регенеративні підігрівачі РП 1, РП 2 і РП 3 одним умовним регенеративним підігрівачем РП.
Спрощена теплова схема показана на рис. 2.
5 .1. Визначаємо баланс пари у спрощеній схемі
У випадку спрощеної теплової схеми витрата пари на турбіну визначається з балансового рівняння
Дт = Д р + Дпт;
Дпт = Дд + Дсп , (1)
Др – витрата пари у відборі для умовного регенеративного підігрівача змішувального типу, т/год.; Дд – витрата пари на деаератор, т/год. ; Дсп – відпуск пари зовнішньому споживачу, т/год.;
5.2. Будуємо робочий процес пари у турбіні на „h–s” діаграмі
Робочий процес на „h-s”-діаграмі будуємо так, див. рис. 3. Через лінію ізобари Р0 = 12 МПа проводимо ізотерму t0 = 520 ºС. На перетині цих ліній знаходимо точку 0 яка характеризує стан пари перед турбіною. З точки 0 проводимо вертикальну лінію – ізоентропу до перетину з лінією ізобари Рк = 0.4 МПа, отримаємо точку ks. Точка ks характеризує стан пари в кінці теоретичного процесу розширення в турбіні до тиску Рк у відборі для споживачів пари.
Теплоперепад теоретичного процесу розширення пари в турбіні визначаємо за формулою
Н0 = h0 – hks, (2)
h
0
– ентальпія
перегрітої пари у початковому стані
перед входом у турбіну (параметри свіжої
пари Р0,
t0,
за цими даними знаходимо за таблицями
чи на діаграмі стану перегрітої водяної
пари величину h0),
значення h0
= 3400 кДж/кг; аналогічно визначаємо hks
– ентальпію пари в кінці теоретичного
процесу розширення у турбіні, hks
= 2600 кДж/кг,
Н0 = 3400 – 2600 = 800 кДж/кг
Для побудови дійсного процесу розширення пари у турбіні визначаємо його теплоперепад, тобто враховуємо витрати у турбіні, які визначаються за внутрішнім відносним ККД
Ні = Н0 · ηві = 800 · 0.94 = 752 кДж/кг. (3)
З точки 0 на „h-s” діаграмі відкладаємо (вертикально) величину дійсного теплоперепаду Ні до точки k0, з якої проводимо горизонтальну лінію до перетину з ізобарою Рк, отримуємо точку k, яка характеризує стан пари в кінці дійсного процесу розширення. Лінія 0-ks – теоретичний процес розширення; лінія 0-k – відповідає дійсному процесу розширення.
Ентальпію пари в кінці дійсного процесу розширення визначається зі співвідношення
hk = h0 – (h0 – hks) · ηвi = 3400 – (3400 - 2600) · 0.94 = 2648 кДж/кг.
Р
Таблиця 4.
-
Точки
діаграми
Параметри стану пари
Р, МПа
t, ºC
tнас, ºС
h, кДж/кг
0
12
520
-
3400
1
3
320
234
3036
2
1.75
254
206
2888
3
0.96
180
178
2784
ks
0.4
-
143.6
2600
k
0.4
-
143.6
2648