10.1. Структура розділу 10

Вплив енергетичних об’єктів на довкілля. Об’єми та структура шкідливих викидів ТЕС та АЕС. Порівняння шкідливих викидів ТЕС та АЕС. Надійність та безпека роботи ТЕС і засоби їх досягнення. Системи безпеки АЕС. Ймовірність аварій з елементами схем АЕС. Засоби локалізації наслідків аварій та мінімізації поширення активних продуктів за межі герметичної зони.

Література для самостійного вивчення:

[2] – ст. 250 – 26; [3] – ст. 346- 369; [4] – ст. 187- 206; [7] - ст. 16- 208; [12] – тема 15.

10.2. Методичні поради до вивчення матеріалу розділу 10

На частку ТЕС припадає біля 30% всіх шкідливих викидів. Вплив енергетики на довкілля має двоякий характер:

по – перше, енергетика - споживач природних ресурсів (кисень, земля, вода, викопне паливо);

по – друге, енергетика - джерело шкідливих відходів, радіаційного і електромагнітного випромінювання, одна з причин парникового ефекту (емісія СО₂ в атмосферу внаслідок спалювання органічного палива).

Тому завдання розробки, проектування, будівництва, експлуатації та демонтажу електростанцій повинні, по перше, бути спрямованими на мінімізацію шкідливого впливу будівництва і повного циклу функціонування станції на довкілля, а по друге – забезпечувати максимальну безпеку експлуатації для персоналу і для населення найближчих територій.

Безпечність роботи електростанцій на органічному і ядерному паливах досягається дотриманням правил, норм, інструкцій, які є обов’язковими при проектуванні, виготовленні, монтажі та експлуатації обладнання електростанцій.

Питання безпечності електростанцій розглядають у двох аспектах:

- впливу електростанції на довкілля (зовнішня безпека);

- безпечність роботи обладнання та систем електростанції, що локалізована у межах її території (внутрішня безпека).

З позицій зовнішньої безпеки розглядають вплив на навколишню місцевість працюючої електростанції, можливого шкідливого впливу на середовище проживання людини (флору, фауну, повітряний та водний басейни, тощо). У цьому аспекті враховується головним чином вплив роботи електростанції на людей поза її територією і професійно не зв’язаних з нею.

З погляду внутрішньої безпеки розглядають вплив працюючої електростанції на її персонал, спеціально навчений і підготовлений для роботи в умовах нормальної експлуатації, а також у аварійних ситуаціях, аналізуються питання надійності обладнання і електростанції в цілому (аварії, їх причини, тривалість простоїв).

Гарантування безпечних умов праці кожної людини, охорони природних ресурсів є складовою частиною державної діяльності, які включені до Конституції (Основного закону) України і регламентуються відповідними законодавчими актами про охорону здоров’я, охорону довкілля та ін.

При вивченні цього розділу слід звернути увагу на те, що основними забруднювачами повітряного та водного просторів є ТЕС, які працюють на низькосортному сірчистому вугіллі за умов відсутності систем газоочистки. Найчистішими стосовно забруднень довкілля є АЕС (звичайно, за винятком аварії на ЧАЕС). Зауважимо, що найчастіше аварії трапляються внаслідок конструкційних або монтажних недоліків, хоча останнім часом на Україні зростає кількість аварій на ТЕС та АЕС, зв’язаних з помилками персоналу. Це свідчить про професійні недоліки (низьку кваліфікацію) персоналу і зв’язану з цим низьку культуру експлуатації обладнання.

Наголошуємо, що запорукою особистої, суспільної та екологічної безпеки є неухильне дотримання правил технічної експлуатації обладнання відповідно до проектних даних і ДСТ на всіх етапах технологічного циклу ТЕС та АЕС.