Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Тема 6,7,8,9,10,11.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
28.08.2019
Размер:
223.23 Кб
Скачать

10.1. Програми (плани) розвитку окремих видів промислової діяльності

Промисловість. Основна мета розробки програм (планів) розвитку промисловості залежить від цілей розвитку виробництва, шляхів і засобів їх досягнення. Планування пов'язує всі галузі промисловості в цілісну виробничо-економічну систему.

Планування, як основна ланка в системі економічного управління промисловістю повинно забезпечити:

• комплексне вирішення економічних і соціальних проблем, концентрацію сил і ресурсів на виконання найбільш важливих загальнодержавних програм;

• інтенсивне впровадження у виробництво науково-технічних та інноваційних досягнень, спрямованих на прискорення темпів підвищення продуктивності праці, Збільшення обсягів виробництва і підвищення якості продукції;

• раціональне використання виробничих фондів, Трудових і фінансових ресурсів; посилення режиму економії і скорочення витрат у галузях промисловості та економіки в цілому;

• обґрунтоване визначення пріоритетів у розвитку видів економічної діяльності (галузей) і економічних регіонів з метою досягнення прогресивних зрушень у міжгалузевих і внутрішньогалузевих пропорціях;

• накопичення матеріальних і фінансових резервів, необхідних для пропорційного та збалансованого розвитку економіки.

Вихідними даними для планування розвитку промисловості є потреба в її продукції, державні контракти, довгострокові стабільні економічні нормативи і ліміти. Конкретний їх перелік встановлюється постановами Кабінету Міністрів України.

План розвитку промисловості має бути скоординованим з програмами рішення міжгалузевих проблем і забезпечувати збалансованість показників і розділів плану.

Показники обсягу виробництва є вихідною інформацією для розрахунку чисельності промислово-виробничого персоналу, фонду заробітної плати, потреби в матеріально-технічних ресурсах і пр.

При визначенні обсягу виробництва промислової продукції використовуються такі вихідні дані: портфель замовлень і господарські договори; визначений або спрогнозований попит на продукцію; залишки готової нереалізованої продукції на початок і кінець планованого періоду.

Потреба в експортній продукції розраховується на основі діючих довгострокових угод з урахуванням подальшого розвитку економічних зв'язків із зарубіжними державами. При цьому необхідно передбачити розширення виробництва експортоспроможної продукції. Для визначення потреби у взаємозамінний продукції враховується потреба кожного її виду, а також можливість заміни одного виду іншим.

Розрахунки виробництва товарів і послуг по галузях промисловості здійснюються для визначення найбільш доцільних варіантів розвитку галузей виходячи з попиту та ресурсних можливостей економіки, підвищення її ефективності, задоволення потреб усіх інституційних одиниць у вітчизняної конкурентоспроможної промислової продукції.

Ємність внутрішнього ринку, необхідна для обґрунтування прогнозованої динаміки промислового виробництва, визначається купівельною спроможністю.

При оцінці динаміки обсягів виробництва враховуються прогнози структурних зрушень.

Рівень матеріаломісткості визначається з урахуванням заходів впровадження ресурсозберігаючих технологій, а також структурних зрушень.

У розрахунках виробництва електричної і теплової енергії необхідно враховувати час використання наявних потужностей електростанцій, тривалість капітальних і поточних ремонтів, графік і величину навантаження споживання електричної і теплової енергії. Визначаються резерви потужностей, витрати електроенергії на власні потреби електростанцій, обсяг технологічних втрат на транспортування в електромережах і структура споживання.

Валові обсяги випуску металургійної промисловості за рік, на який розробляється програма, розраховуються на основі досягнутих обсягів випуску за попередній період (рік) і очікуваних змін обсягів виробництва головних видів продукції в плановому році.

Розраховуючи прогнозні показники розвитку металургійної промисловості за період (рік), на який розробляється програма, необхідно враховувати негативні фактори:

• наявність значних надлишкових потужностей і законодавчі складності виведення з експлуатації потужностей збиткових підприємств;

• підвищення цін на природний газ, електроенергію, транспортні послуги, посилення податкового тиску та ін;

• погіршення кон'юнктури на ринках експорту вітчизняної металопродукції.

Поряд з цим необхідно враховувати і позитивні фактори:

• розширення впровадження сучасних енергозберігаючих технологій безперервного розливання сталі, виплавки сталі в сучасних електропечах;

• створення виробництва конкурентоспроможних видів металопродукції (автомобільного листа, губчастого титану, алюмінієвої фольги і пр.);

• стабілізацію металоспоживання на внутрішньому ринку;

• структурні зміни в експортних поставках металопродукції;

• освоєння нових ринків збуту.

При обґрунтуванні розвитку хімічної і нафтохімічної промисловості слід враховувати матеріалоємність виробництв і залежність від імпортованої сировини і матеріалів. Наприклад, відсутність власного каучуку викликає недовантаження потужностей з виробництва шин близько 50%, а брак апатитового концентрату - недовантаження потужностей з виробництва фосфатних добрив на 80%.

Особливістю галузі є її висока експортна орієнтація, тому необхідно враховувати структуру споживання хімічних ресурсів та тенденції її змін у планованому році.

При прогнозуванні обсягів виробництва продукції машинобудування повинні враховуватися можливості впорядкування технологічних процесів на основі використання наукових досягнень оборонного комплексу у виробництві цивільної продукції з орієнтацією на внутрішній і світовий ринки. Розвиток інвестиційного машинобудування визначається змінами інвестиційного та інноваційного попиту.

Для визначення розвитку виробництва будівельних матеріалів необхідно враховувати динаміку зміни обсягів інвестицій, будівельно-монтажних і ремонтних робот. За умови поліпшення економічної кон'юнктури насамперед розшириться виробництво продукції, що користується попитом як в Україні, так і за кордоном (будівельне скло, санітарно-керамічні вироби сучасних форм, лінолеум, керамічна плитка). У той же час втрата ринків збуту цементу ускладнює розвиток виробництва галузі.

Визначальними чинниками розвитку лісової, деревообробної та целюлозно-паперової галузей промисловості в прогнозованому періоді є розширення власної лісосировинної бази, ефективне використання наявних деревних ресурсів, Зміну структури споживання сировини і збільшення обсягів випуску продукції з деревини.

При прогнозуванні розвитку легкої та харчової галузей промисловості слід враховувати зростання купівельної спроможності населення, поліпшення фінансового стану підприємств цих галузей, удосконалення державного регулювання експорту та імпорту продукції цих галузей.

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.