10.2. Планування розвитку сільськогосподарського виробництва та інтенсифікації аграрної сфери

Потреба в сільськогосподарських продуктах (з виділенням потреби держави) визначається за необхідною їх кількістю для таких цілей:

• задоволення потреб населення в продуктах харчування, у тому числі для формування ринкових фондів;

• витрат на власні виробничі потреби (насіннєві, фуражні, страхові й перехідні фонди, витрати молока на випоювання молодняку тварин, яєць на інкубацію і пр.), У тому числі для створення державних ресурсів;

• промислової переробки в технічних цілях (включаючи виготовлення вина з винограду, плодів та ягід);

• експорту;

• поповнення державного резерву;

• приросту перехідних залишків на заготівельних, торгових і промислових підприємствах і організаціях.

Показники розвитку сільського господарства розраховують окремо по рослинництву з урахуванням посівних площ і врожайності відповідних культур, а також по тваринництву виходячи з поголів'я і продуктивності худоби і птиці.

Валова продукція сільського господарства обчислюється у порівнянних і фактичних цінах.

Планова врожайність тієї чи іншої культури визначається з урахуванням досягнутого середньорічного рівня за попередні п'ять років, а також намічених заходів щодо поліпшення земель, меліорації угідь, внесення мінеральних і органічних добрив, впровадження нових, більш продуктивних сортів, технологій, техніки і т.п.

Валовий збір зернових і зернобобових культур показується у початково оприбуткованій масі (бункерної) і в масі після обробки. Валовий збір кукурудзи визначається за двома показниками: у фізичній масі качанів і в масі в перерахунку на сухе зерно. За льону-довгунця планується урожай насіння, соломи і трести. Валовий збір цукрових буряків визначається у фізичній масі, а також по плановому виходу цукру.

План по групі масляних культур розробляється окремо по кожній культурі соняшнику, сої, ріпаку, гірчиці тощо

Обсяги виробництва продукції сільського господарства обґрунтовуються по всіх категоріях господарств і в розрізі секторів: сільськогосподарські підприємства всіх форм власності і господарства населення (включаючи фермерів).

Узгодження можливих обсягів виробництва сільськогосподарської продукції з задоволенням потреб і ресурсних можливостей досягається шляхом розробки балансів основних видів сільськогосподарської продукції.

Важливе місце в планах розвитку сільськогосподарського виробництва відводиться його інтенсифікації, основним напрямком якої є впровадження у виробництво перевірених практикою високопродуктивних сортів сільськогосподарських культур і порід тварин. Інший важливий напрям полягає в розширенні прогресивних технологій. Зокрема, це такі сучасні агротехнології, як безвідвальна обробка ґрунтів, дискування, щелевання, використання відкалібрований-них елітного насіння.

До важливих напрямів інтенсифікації сільськогосподарського виробництва відносяться також механізація, автоматизація і електрифікація. Ці напрямки дозволяють значно знизити трудомісткість виробництва.

Не менш важлива роль відводиться хімізації сільськогосподарського виробництва. Так, застосування мінеральних добрив підвищує врожайність, а використання гербіцидів і пестицидів дозволяє зберегти врожай, знизити трудомісткість боротьби з бур'янами та шкідниками.

Факторами інтенсифікації є зрошення і осушення земель, зміна структури посівних площ і ін