- •1.Предмет і завдання курсу історії економічних вчень.
- •2.Типи господарських систем в історії людства
- •3.Господарство первісного суспільства та його еволюція на етапах ранніх цивілізацій до 8 ст. До нашої ери.
- •4. Господарська діяльність в первісній історії України. Трипільська культура
- •5. Господарський розвиток Стародавнього Єгипту та його відродження в пам’ятках економічної думки.
- •6.Господарський розвиток та економічна думка Месопотамії. Закони Хамураппі.
- •9. Соціально-економічний розвиток Китаю. Історичні форми господарства іх висвітлення у творах Конфуція.
- •12.Економічна думка Стародавньої Греції – Ксенофонт, Платон, Аристотель.
- •17.Феодальні форми господарства та їх висвітлення у «Капітулярій про вілли»
- •18. Середньовічне місто та його економічна роль у розвитку товарно-грошових відносин.
- •19. Економічні погляди кантоністів. Фома Аквінський.
- •20. Основні риси феодального господарства(феодальне помістя, ремісничий цех, торгова гільдія).
- •23. Феодальне землеволодіння: форми, характер. Основні категорії залежних селян у київській Русі.
- •25. Економічні причини та наслідки Великих географічних відкриттів в кінці 15ст. - поч. 16ст.
- •27. Історичні передумови виникнення, сутність і етапи еволюції меркантилізму. Т. Мен, а. Монкретьєн.
- •30. Історичні умови виникнення та суть фізіократизму. Основні представники фізіократів ф. Кенне, а. Тюрго.
- •31. Назвіть позитивні та негативні сторони неПу.
- •39. Значення вгв.
- •40.Ек.Політика зворотнього курсу д.Доджа
- •41.Економічна програма Ерхарда. Фрн.
- •42. Які типи мануфактур існували в українських землях в 18 ст.
- •43. Економічна політика Петра Першого.
4. Господарська діяльність в первісній історії України. Трипільська культура
Давню історію людства умовно поділено на доби залежно від матеріалу, з якого виготовлялася більшість знарядь праці: кам'яну, мідно-кам'яну (енеоліт), бронзову та залізну. Кам'яна доба, у свою чергу, поділяється на палеоліт («палайос» - давній і «літос» - камінь), мезоліт («мезос» - середній), неоліт («нео» - новий). Кожен період відповідає певним змінам у господарстві, суспільному устрої, ідеологічних уявленнях, зовнішності давньої людини. Людські колективи освоювали печери як сховища та житла. Печери використовувалися протягом десятків і сотень років. Земля покрилася льодовиком, що був до двох кілометрів завтовшки. Територія Південно-Східної Європи перетворилася на холодну рівнину, подекуди набуваючи вигляду тундри. Збільшилася питома вага хвойних дерев. Холодні степи заселили тварини помірних та північних широт. У пізньому палеоліті людські колективи просунулися далеко на північ, аж до арктичної зони, сягаючи Льодовитого океану. У лісах з'явилася велика кількість невеликих тварин. У річках було багато риби. На той час зросла кількість населення на території України.Трипільська культураНа українських землях знайшли відображення фактично всіх археологічних періодів. У добу палеоліту основу діяльності наших давніх земляків становить мисливство, поряд з яким існували збиральництво та рибальство. За ознаками видів діяльності господарство мало привласнювальний характер. Пам'ятки палеоліту були знайдені у так званих стоянках — «стійбищах», що свідчило вже про тривалий час перебування в них людей, які вміли виготовляти кам'яні знаряддя праці. Формою соціальної та господарської організації виступала переважно родова громада. У період неоліту виникає принципово нива форма діяльності — відтворювальна, передусім землеробство та скотарство. Люди переходять до осілих форм життя. Основою людських спільнот виступає вже не лише родова община (кровна спільність), а й сусідська (територіальна спільність).На сьогодні в межах України виявлено близько 700 поселень та окремих місцезнаходжень неолітичної епохи. Визначено досить строкатий етнокультурний склад населення цієї доби -строкатий як за рівнем культурно-економічного розвитку окремих племен, так і за їхнім походженням. Особливе місце в господарській еволюції українських земель посідає Трипільська культура (VII—НІ тисячолітті до и.е.). На початку XX ст. в селі Трипіллі на Київщині він проводить розкопки і виявляє пам'ятки стародавньої культури, що отримала назву «трипільська».Трипільське суспільство було суспільством землеробів і досяг-ло високого рівня розвитку та стояло на порозі цивілізації. Події, що сталися близько 5 тис. років тому, знаменували занепад і зникнення трипільської культури. її значення для стародавньої історії України в тому, що саме з нею пов'язана остаточна перемога відтворювальиого господарства па українських землях у IV тисячолітті до н.е.