4.4. Словотвірні моделі, ланцюжки, гнізда, парадигми

Конкретні лексеми утворюються за певними зразками. Ці зразки називають словотвірними моделями; наприклад, російська віддієслівна твірна основа + суфікс -тель: учитель, писатель, ваятель, читатель тощо.

Центральне поняття синхронного словотвору – поняття словотвірної мотивації. Мотиваційні відношення встановлюються між двома спільнокореневими словами, одне з яких з формального та семантичного погляду є первинним, мотивувальним (мотиватором), а друге – вторинним, мотивованим, похідним від першого: наприклад, весна > весняний.

Слова, мотивовані більше ніж одним словом, мають складну, комплексну мотивувальну основу, що складається з двох або більше частин: такими, наприклад, є слова мореплаватель, землевласник, російсько-українсько-німецький.

Ряд спільнокореневих слів, між якими встановлюються відношення послідовної мотивації, являє собою словотвірний ланцюжок: весна > весн-ян-ий > по-веснян-ому.

Сукупність словотвірних ланцюжків зі спільним вихідним словом являє собою словотвірне гніздо, яке можна визначити і як сукупність слів зі спільним (тотожним) коренем, упорядковану відповідно до відношень словотвірної мотивації:

метафора →	метафор-ическ-ий →	метафорическ-и
	метафор-ичн-ый →	метафоричн-о
		метафоричн-ость

Значне поширення в сучасній лінгвістиці отримало поняття словотвірної парадигми (парадигматичного об’єднання слів). До однієї парадигми входять спільнокореневі слова, створені на тому самому рівні деривації (деривація, від лат. derivatio «відведення», – утворення нових слів за допомогою афіксів або безафіксним способом), чи похідні, такі, що мають твірну основу та знаходяться на одному рівні словотворення.

Словотвірні парадигми поділяють на віддієслівні, десубстантивні, деад’єктивні та деадвербіальні (відприслівникові), тобто описують так, що їхньою стабільною частиною вважається мотивувальна одиниця (мотиватор), яка є певною частиною мови; змінними ж вважаються мотивовані нею утворення на однаковому рівні словотворення, наприклад:

крупа →	круп-ица круп-инка
	круп-яной круп-чатый

Можливе розрізнення парадигм і за іншим принципом: вони охоплюють різні за семантикою похідні, які можуть знаходитися на різних рівнях мотивації, але належать до однієї частини мови, наприклад: білий > біленький, білуватий, білесенький, білісінький тощо (деад’єктивна парадигма).

***

1. Що таке словотвірні моделі? Наведіть приклади.

2. Що таке словотвірний ланцюжок?

3. Відновіть пропущені ланки в поданих словотвірних ланцюжках: риба – по-риб'ячи; земля – землянка.

4. Побудуйте словотвірні ланцюжки: писати, розписочка, розписка, розписати; сила, несильний, сильний, несильно.

5. Що таке словотвірне гніздо?

6. Побудуйте словотвірне гніздо з вершиною деспот.

7. Що таке словотвірна парадигма? Наведіть приклади.