Акустична класифікація звуків мови (на прикладі звуків російської мови)

№ п/п

Ознака

Примітки

1

Вокальні

Усі голосні й сонорні приголосні.

Невокальні

Усі шумні приголосні.

Для характеристики звука за цією ознакою важливо, чи є в його спектрі формантна структура (чітко виражене регулярне підсилення певних частотних складових).

2

Консонантні

Приголосні.

Неконсонантні

Голосні.

Ця ознака пов’язана із загальним рівнем енергії в спектрі: у консонантних звуків рівень слабкий, у неконсонантних – високий.

3

Високі

Усі голосні переднього ряду, із приголосних – зубні, передньо- та середньопіднебінні.

Невисокі

(низькі)

Голосні непереднього ряду, із приголосних – губні, задньо­піднебінні.

Цю ознаку визначають відповідно до того, у якій саме частині спектру – у межах низьких чи високих частот – переважно розташовані складові.

4

Дієзні

(підвищені)

Голосні переднього ряду, голосні непереднього ряду в позиції між м’якими приголосними, м’які приголосні.

Недієзні

Інші голосні, тверді приголосні.

Дієзність – підвищення однієї чи кількох ділянок підсилення енергії.

5

Бемольні

(знижені)

Із голосних – огублені [о], [у]; із приголосних – ті, що сполучаються з огубленими голосними

Небемольні

Усі інші звуки.

Бемольність – зниження кількох чи всіх складових спектру.

6

Перервані

Усі проривні приголосні.

Неперервані

(безперервні)

Усі голосні та щілинні приголосні.

До перерваних належать звуки, у яких початок характеризується значною витратою енергії, що потім не зростає. У неперерваних сила спочатку невелика, але поступово зростає.

7

Різкі

Африкати, вібранти.

Нерізкі

Усі інші.

У різких звуків витрата енергії різко неоднорідна.

8

Дзвінкі

Голосні, сонанти, дзвінкі шумні приголосні.

Глухі

Глухі шумні приголосні.

Дзвінкі звуки мають у своєму спектрі найнижчу (до 300 Гц) інтенсивну складову, яка відповідає основному тону звука. Цей тон створюється коливаннями голосових зв’язок.

9

Компактні

Голосні середнього та нижнього піднесення, з приголосних – язикові піднебінні.

Дифузійні

Голосні верхнього піднесення, із приголосних – губні та язикові зубні.

Компактність звука визначають відносною близькістю підсилених складових одне до одного й одночасно до центру спектра (1000 Гц); у дифузійних цього немає.