142Передумови і особливості інтеграції України у сучасну світогосподарську систему.

.Безпосередня і активна участь України в сучасних інтеграційних процесах об’єктивно зумовлена перевагами МПП, а також потребою подолати штучну відокремленість нашої держави од світового госп-ва, до якої спричинилися односторонній її розвиток в межах високоспеціалізованих СРСР і РЕВ, деформована зовнішньоекономічна політика й створені механізми зовнішньоекономічної діяльності, нерозвинені товарно-грошові відносини та національні ринки товарів, послуг, праці та капіталу.

Для ефективної і організаційно оформленої інтеграції України в сучасні світогосподарські зв’язки необхідні певні політико-правові, економічні, соціально-культурні та інфраструктурні передумови.

Політико-правові: політичне визначення України; забезпечення територіальної цілісності та створення адекватної системи національної безпеки; безумовне виконання міжнародних зобов’язань, особливо в сфері прав людини; установлення прийнятої форми громадянства; перегляд існуючої практики політичних зв’язків з державами колишнього СРСР; пряма участь у глобальних і регіональних політичних процесах; формування відповідного законодавства і вироблення ефективних механізмів та інструментарію його виконання.

Економічні форму-ся завдяки чинникам: економічному та інституційному забезпеченню суверенітету; оцінці економічного потенціалу і напрямків структурної перебудови; розробці та реалізації обгрунтованої програми переходу до ринкових відносин з пріоритетом роздержавлення й приватизації, соціального захисту населення; оцінці експортного потенціалу, виробленню експортно-імпортної стратегії та адекватного механізму регулювання зовн-екон діяль-с; включення національної грошової одиниці в систему міжнародних розрахунків; розв’язання проблеми зовнішньої заборгованості та розподілу активів колишнього СРСР шляхом відповідних переговорних процесів.

Соціально-культурні: відродження і виховання почуття власної гідності, створення умов соціально-культурної життєздатності народів України; формування сучасної, орієнтованої на світові пріоритети системи народної освіти; розвиток контактів з українцями, які проживають за межами України.

Інфраструктурні: розвиток транспортних комунікацій, необхідних для норм-ної життєдіяльності суверенної держави; розвиток сучасних інформаційно-комунікаційних систем з включенням їх до міжнародних систем.

Особливості України як потенційної учасниці міжнародних економічних угруповань: відсутність досвіду державності, необхідність здобуття справжнього суверенітету; нерозробленість політико-правових регуляторів та інструментів; нерозвиненість ринкових відносин; інерція погіршення економічного стану; запас соціальної витримки населення, який виснажується.

143. Регіональні пріорітети інтеграційної політики у.

Поле регіональних інтеграційних пріоритетів У включає ЦЄЗВТ, СНД, ЧЕС, ЄС, Балтійський ринок та ЄАВТ, що є елементами Європейського континентального ринку. На сьогодні в Є сформовано кілька регіональних та субрегіональних об”єднань. Центральне місце серед них займає ЄС, що об”єднує 15 європейських країн. На сьогодні в Європі складаються передумови для розвитку загальноЄ континентальної інтеграції з охопленням 35 країн.

Довгострокова мета зовн-екон політики У- вступ до ЄС; в середньостроковому плані У прагне до створення зони вільної торгівлі з ЄС та набуття статусу асоційованого члена в ЄС. Головний інструмент, що регулює відносини У з ЄС - Угода про партнерство і співробітництво (підписана 14 червня 1994; вступила в дію в 1998р.), яка передбачає більш активне політичне співробітництво та містить положення про створення зони вільної торгівлі. Проте, укр економіка кваліфікується як “економіка з держ системою торгівлі” і не містить схвалення економічних реформ в У. ЄАВТ (Європейська Асоціація вільної торгівлі)- створена в 1960 Австрією, Вбританією, Данією, Норвегією, Португалією, Швецією та Швейцарією. Країни виходили з ЄАВТ та вступали до ЄС. Зараз ЄАВТ включає лише три країни: Швейцарію, Ісландію та Норвегію. Ці країни поки-що не є членами ЄС через наявність багатих власних ресурсів.

З 1995р. Центрально-європейська угода про зону вільної торгівлі (CEFTA) включає 5 членів: Угорщину, Польщу, Чехію, Словаччину та Словенію. Мета - лібералізація взаємних товарообмінів та усунення дискримінаційних обмежень. Країни Центр та Східн Європи (ЦСЄ) - важливі торгово-економічні партнери У. За останні роки значно зросла роль двосторонніх стосунків між У та країнами ЦСЄ. Їм притаманні схожі проблеми, як наприклад створення сприятливого інвест клімату, нестача оборотних коштів. Пріоритетні напрямки вдосконалення інвест клімату: відновлення для СП податкових привілеїв, введення под пільг для частини прибутку, що інвестується, диференціація податкових пільг у галузевому розрізі, усунення подвійного оподаткування прибутку, який одержує іноземний учасник СП, формування системи страхування від політичних та економічних ризиків. І ЦСЄ, і У бажають інтегруватися до Зах Є. Але це важко зробити поодинці, більші шанси, якщо У та ЦСЄ об”єднають свої зусилля. Щоб стати повноправним членом CEFTA, необхідно виконати ряд умов : вступити до ГАТТ/ВТО, укласти договори про вільну торгівлю з кожною країною-членом, мати статус асоційованого члена ЄС.

Відносини між У та CEFTA зможуть успішно розвиватися, якщо зовн-ек зв”язки на рівні окремих п/п будуть стимулюватися державою , функції якої насамперед мають включати розширення поінформованості п/п із питань зовн-ек зв”язків з ЦСЄ (законодавство, митне та податкове регулювання, ситуації на окремих товарних ринках), вирішення проблем у сфері взаємних розрахунків.

Представники іноз капіталу вважають, що головні причини ризиків в У та країнах Східної Європи - це нестабільна політ та соц-економ ситуація, незавершеність організац-правових та економічних перетворень, висока регулююча роль держави.

В 1992р. державами Причорномор”я, а також Албанією, Азерб, Вірм та Грецією підписано Декларацію про причорноморське ек співробітництво. Головне завдання ЧЕС - оцінка існуючого потенціалу країн регіону та розробка на цій базі конкретних проектів співробітництва. Створено Чорноморський банк торгівлі та розвитку для фін інвест проектів та кредитування країн -акціонерів. Початковий розмір статутного капіталу банку склав 1 млрд дол. Частка У в ст капіталі ЧБТР- 13,5%. Основні завдання У в рамках причорноморського співробітництва полягають в розширенні експортної бази, орієнтованої на ринки сусідніх країн, налагодження з ними виробничо-коопераційних зв”язків і наук-тхн співробітництва, створення необхідної соц-економічної інфраструктури. Одне з вузьких місць У - транспортна проблема (нераціональна структура міжнародного вантажного сполучення, розрахована на перевезення масових експ та імп вантажів, невідповідність пропускної спроможності морських портів потребам зовнішньої торг, проблема модернізаціїх та збільшення числа залізниць та прикордонних переходів).

Особливості ЧЕС: - поетапний характер реалізації угод; - селективний підхід до участі в тих чи інших проектах; - м”який характер інтеграції, коли участь в ЧЕС не заважає країні вступати до будь-яких інших угруповань чи договорів.

Найважливішими зовн-ек партнерами У залишаються республіки колишнього СРСР, що тепер об”єднані в СНД, до якого ввійшли всі члени колишнього Союзу, крім Прибалтики.

Росія - четвертий найбільший іноз інвестор в У.