1.Суть та субєкти ЗЕД.Згідно чинного законодавства України, зовнішньоекономічна діяльність (ЗЕД) визначається як "діяльність суб'єктів господарської діяльності України й іноземних суб'єктів господарської діяльності, побудована на взаємовідносинах між ними, що має місце як на території України, так і за її межами". Отже, зовнішньоекономічна діяльність завжди включає дві складові:

¦ операції вітчизняних суб'єктів господарювання (резидентів) за межами України та

¦ операції іноземних суб'єктів господарювання (нерезидентів) в Україні [25].

суб'єктами ЗЕД в Україні є:

фізичні особи - громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства, які мають цивільну правоздатність і дієздатність згідно законів України і постійно проживають на її території; юридичні особи, зареєстровані як такі в Україні, що мають постійне місцезнаходження на її території

інші суб'єкти господарської діяльності, передбачені законами України

Всі суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності отримують право на здійснення ЗЕД лише після державної реєстрації їх як учасників зовнішньоекономічної діяльності

2.Основними видами ЗЕД є:

¦ зовнішня торгівля (обмін) товарами;

¦ зовнішня торгівля послугами (інженерно-консультаційними, туристичними, соціально-культурними тощо);

¦ зовнішня торгівля (обмін) науково-технічними знаннями (винаходами, "ноу-хау");

¦ міжнародна оренда;

¦ валютно-фінансова діяльність.

Додатковими видами ЗЕД є:

¦ міжнародні розрахунки;

міжнародні перевезення вантажів та пасажирів;

¦ міжнародне страхування;

¦ міжнародний комерційний арбітраж.

3.зовнішньоекономічних операцій:

¦ експортні операції - продаж товарів і технологій вітчизняними суб'єктами господарювання іноземним суб'єктам господарювання (у тому числі з оплатою у негрошовій формі) з їх вивезенням або без вивезення через митний кордон країни, а також надання послуг іноземним суб'єктам господарювання, вивезення капіталу за межі країни;

• імпортні операції - купівля вітчизняними суб'єктами господарювання товарів і технологій у іноземних суб'єктів господарювання (у тому числі з оплатою у негрошовій формі) з їх ввезенням або без ввезення на територію країни, а також надання послуг вітчизняним суб'єктам господарювання за рубежем, залучення іноземного капіталу;

¦ реекспорти! операції - продаж іноземним суб'єктам господарювання та вивезення за межі країни раніше ввезених до неї товарів без їх переробки. Країна чи підприємство, що здійснює реекспортну операцію, фактично є посередником;

реімпортні операції - ввезення до країни раніше вивезених з неї товарів, не реалізованих на зовнішніх ринках, без їх переробки [16, с.7-8]. Здійснення таких операцій відбувається в усіх сферах економічної діяльності, маючи ті чи інші особливості

4.Внутр.чинники.Закони України, Укази Президента, постанови ВРУ та КМУ.

5.Міжнародні акти, Міжнародні договора,норми міжнар.права, хартії.

6.Загальні принципи.Прикладом принципів ЗЕД загальносвітового рівня є їх перелік, наведений у "Хартії економічних прав і обов'язків держав", прийнятій Генеральною Асамблеєю ООН 1974 року. Зокрема, визначено такі принципи: суверенної рівності всіх держав, взаємної і справедливої вигоди, мирного врегулювання спорів, сумлінного виконання міжнародних зобов'язань, міжнародної соціальної справедливості, міжнародного співробітництва з метою розвитку, усунення гегемонії у сферах впливу, вільного доступу до морів тощо.

7.Специфічні принципи.регіональний (принципи є загальновизнаними у певній групі країн)

Принципи ЗЕД регіонального рівня звичайно визначаються у рамках інтеграційних об'єднань. Так, принципи ЗЕД Європейського Союзу містяться у так званій Білій книзі (1985 р.).

8.Національні принципи.Згідно чинного законодавства України принципами ЗЕД визначено:

¦ принцип суверенітету народу України у здійсненні ЗЕД, що полягає у виключному праві народу України самостійно та незалежно здійснювати зовнішньоекономічну діяльність на власній території

¦ принцип свободи зовнішньоекономічного підприємництва, що передусім полягає у гарантуванні суб'єктам ЗЕД права добровільно вступати у зовнішньоекономічні зв'язки

• принцип юридичної рівності і недискримінації, суть якого у рівності перед законом всіх суб'єктів ЗЕД,

¦ принцип верховенства закону, що передбачає регулювання зовнішньоекономічної діяльності тільки законами України,

¦ принцип еквівалентності обміну, неприпустимості демпінгу при ввезенні та вивезенні товарів

¦ принцип захисту інтересів суб'єктів ЗЕД, який полягає у тому, що Україна як держава забезпечує рівний захист інтересів всіх суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та іноземних суб'єктів господарської діяльності на її території,

9.етапи укладання зовнішньоекономічних контрактів:

- аналіз кон'юнктури зовнішнього ринку.

- підбір форм і методів здійснення зовнішньоекономічних трпцііі.

«відбір контрагентів

попередня домовленість

проведення комерційних переговорів

- оформлення контракту.

підписання контракту

¦- контроль за виконанням зобов'язань за контрактом.

10.дві умови укладання міжнародних контрактів.

¦ перша умова передбачає, щоб одна сторона договору запропонувала іншій укласти контракт на визначених умовах. Така пропозиція щодо укладання договору називається офертою, а відповідна сторона - оферентом. Оферта повинна передбачати, що оферент буде зв'язаний її умовами у разі погодження наї визначені в ній умови іншої сторони, тому звичайне публічно оголошення ще не є офертою. Окрім того, згідно вимог Віденської конвенції, оферта повинна бути достатньо визначеною, тобто вказувати на певні товари (послуги), їх якість та ціну (або порядок її визначення).

¦ друга умова передбачає, щоб інша сторона договору ДЙЛа згоду укласти контракт на запропонованих першою стороною умовах. Така згода укласти договір називається акцептом, а відповідна сторона - акцептантом. В акцепті звичайно окрім ціни тй якості товару (послуги) обумовлюються ще й порядок платежу, ми і ю і термін поставки

11.Стадії міжнар.Комерц.Перег.Три стадії:

¦ початкову, на якій визначаються загальні перспективи майбутніх переговорів, обумовлюються технічні аспекти їх проведення;

¦ попередню, коли визначаються конкретні учасники (їх склад і кількість завжди мають бути оптимальними - лише ті, без яких неможливе вирішення комерційних, юридичних, технічних чи інших питань), складаються та узгоджуються проекти протоколів, угод і контрактів, визначається програма перебування представників іноземної фірми. Перед складними переговорами проводяться кон'юнктурні наради, на яких попередньо узгоджуються рівень цін, валюта та засоби платежу, умови кредитів і взаємних розрахунків, а також інші питання, що стосуються транспортування, страхування, юридичних аспектів тощо. Тому контрагенти звичайно виходять на переговори з уже наперед складеними проектами контрактів, попередньо узгодженими з відповідними відділами;

¦ основну, під час якої сторони шляхом безпосереднього спілкування визначають умови контрактів та підписують їх. При цьому слід зауважити, що основна стадія переговорів передбачає "розумне" поєднання вирішення комерційних проблем із культурно-розважальною програмою

12.Нац.Стилі.Американський стиль ведення переговорів. Для американських бізнесменів характерні:

жорсткий прагматизм, орієнтація на реальну справу, що приносить користь (за принципом "мета - дії -досягнення - нова мета"), повага і прагнення до матеріального достатку як головного мірила життєвих досягнень;

. Англійський стиль ведення переговорів.

прагматизм, орієнтація на діло і дію

Французький стиль ведення переговорів. Типового французького бізнесмена відрізняють:

інтелектуалізм, любов до гармонії, вишуканості та краси

Німецький стиль ведення переговорів.

ощадливість (німці приступають до переговорів лише тоді, коли впевнені у тому, що контракт буде укладено); педантизм

Російський стиль ведення переговорів. Для російських і ти.., мої ПІЧ характерні:

відсутність відповідальності за наслідки реалізації умов контракту

Японський стиль ведення переговорів.

працьовитість і працелюбність (будуть обговорювати питання контракту стільки, скільки це вимагатиме часу до повного вирішення всіх питань); дисциплінованість, точність, пунктуальність

13.Типова структура.> Назва, реєстраційний номер контракту, дата і місце його підписання;

> Преамбула

> Предмет договору

> Базисні умови поставки

> Умови платежів

> Упаковка та маркування.

> Якість товару, гарантії, рекламації

> Форс-мажор - обставини непереборної сили

> Санкції за порушення умов контракту.

' Арбітраж (вирішення спорів).

> Інші умови контрактів

> Юридичні адреси, поштові та розрахункові реквізити сторін

14.Базисні умови.Базисні умови поставки визначають такі моменти:

¦ хто і за чий рахунок забезпечує транспортування товарів територією країни експортера, імпортера, транзитних країн, а також морські чи повітряні перевезення;

¦ обов'язки продавців щодо упаковки і маркування товарів;

¦ обов'язки сторін щодо страхування вантажів;

¦ обов'язки сторін з оформлення комерційної документації;

¦ місце і час переходу ризиків випадкового пошкодження або втрати товарів від експортера до імпортера.

По більшості видів товарів уже давно склалися певні традиції щодо розподілу обов'язків між експортерами та імпортерами щодо виконання відповідних контрактів. Тому немає потреби у кожному конкретному договорі детально перераховувати ці обов'язки, достатньо вказати лише тип базисних умов поставки (БУП).

15.Ціна та сума.При встановленні ціни товару (послуги) у І зовнішньоекономічному контракті важливими моментами є вибір одиниці виміру ціни, валюти ціни та валюти платежу, способу фіксації ціни та її рівня.

Одиниці виміру обираються залежно від характеру товару (послуги) та від практики, що склалася у торгівлі даним товаром (послугою). Ціна у контракті може бути встановлена за певну кількісну одиницю (штуки, довжини, площі, об'єму), за вагову одиницю тощо.

Валюта ціни - це валюта, в якій фіксується вартість товару (послуги), що є об'єктом контракту. Валюта платежу - це валюта, в якій передбачається оплата товару (послуги) з;і зовнішньоекономічним контрактом.

Рівень ціни контрагенти визначають, орієнтуючись на иуі.іпковані та розрахункові ціни. Публіковані ціни - це ціни, що Ипііідомляються у спеціальних джерелах, наприклад, довідкові ціни ні біржові котирування, ціни пропозицій тощо. Розрахункові ціни ІЯі 11 х-.овуються у контрактах на нестандартні товари (послуги), що ІИЧййно виробляються (надаються) за індивідуальними її и'.пеннями.

У практиці міжнародної торгівлі використовується множина ІІп цін, пов'язаних із різними особливостями купівлі-продажу:

фактурна ціна, або ціна купівлі-продажу, що визначається базовими умовами поставки; оптова та роздрібна ціни;

ціна пропозиції, що вказується в оферті без знижок, у прейскурантах; ціна виробництва;

довідкова ціна, що відбиває рівень фактично укладених угод за певний проміжок часу в минулому і використовується у переговорах для встановлення базисної ціни;

16.Валютні умови контракту.Валюта ціни - це валюта, в якій фіксується вартість товару (послуги), що є об'єктом контракту. Валюта платежу - це валюта, в якій передбачається оплата товару (послуги) з;і зовнішньоекономічним контрактом. Валюта ціни (валюта угоди) може не співпадати з валютою платежу (валютою розрахунку). При виборі валюти ціни велике значення мають торгові звичаї Наприклад, каучук і кольорові метали оцінюються у фунтах! стерлінгів, нафтопродукти і хутро - в американських доларахР Звичайно експортери прагнуть зафіксувати ціну товару у валюті, курс якої є стабільним, а імпортер - у валюті, що має тенденцію д зниження курсу.

17.Міжнарод.комер.арбітраж.При виконанні зобов'язань за зовнішньоекономічними договорами між контрагентами можуть виникати спори. їх вирішують як у державних, так і у третейських (арбітражних) судах. У більшості випадків віддається перевага саме останнім, оскільки вони маюті, ряд переваг, важливих для зовнішньоекономічних відносин, зокрема:

сторони добровільно обирають конкретний арбітражний суд, а у його складі - самі обирають арбітрів;

арбітражні засідання проводяться в елементарній процесуальній формі й у стислі строки; спори звичайно розглядаються на закритих арбітражних засіданнях, що запобігає відпливу конфіденційної комерційної інформації;

дві форми міжнародного комерційного арбітражу: • ізольований арбітраж (ад-хок - асі-пос), що створюється контрагентами для розгляду лише одного конкретного спору;

¦ інстіїтуційний арбітраж - постійно діючий орган, що Мйє свою структуру, технічний апарат, списки арбітрів і 11| і. шила розгляду спорів.

18.Комерційні та фінан.докум.

19.Способи міжн.торгівлі товарами.Зовнішня торгівля товарами складається з їх вивозу (експорту) та ввозу (імпорту), співвідношення вартості яких утворює зовнішньоторговельний баланс країни чи фірми.

Залежно від об'єкту торгівлі механізм її здійснення має свої особливості. Так, наприклад, купівля машин і обладнання здійснюється переважно на міжнародних торгах. При цьому після постачання товару імпортеру його відносини з експортером по закінчуються. Це пов'язане з тим, що експортер часто бере на себ* функції здійснення монтажних робіт, гарантійного ти післягарантійного сервісу, навчання місцевого персоналу] постачання запасних частин тощо.

Існує значне різноманіття способів здійснення зовнішньої торгівлі, основними з яких є два:

зустрічна торгівля, що полягає у повній або частковій оплаті імпорту зустрічним експортом, ¦ конкурсна торгівля, що полягає у продажу чи купівлі товарів на конкурсних засадах - шляхом проведення міжнародних аукціонів, торгів, здійснення біржових операцій.