20. Функції уваги

Увага - спрямованість і зосередженість свідомості людини на певних об'єктах при одночасному відволіканні від інших.

Функції уваги:

1) функція відбору значущих дій, які відповідають потребам даної діяльності;

2) функція ігнорування інших несуттєвих контролюючих впливів;

3) функція утримання, збереження виконуваної діяльності, поки не буде досягнута мета,

4) функція регулювання та контролю діяльності.

Основні якості уваги: концентрація - ступінь зосередженості уваги на об'єкті; обсяг - кількість об'єктів, які можуть бути охоплені увагою одночасно; перемикання - навмисний, свідомий перенесення уваги з одного об'єкта на інший; розподіл - можливість утримувати в сфері уваги одночасно кілька видів діяльності; стійкість - тривалість зосередження уваги на об'єкті.

21. Природа уваги в теоріях та концепціях

Існуючі теорії та концепції уваги можна об'єднати в кілька груп.

1. Увага як результат рухового пристосування. Прихильники цього підходу виходять з того, що оскільки людина може довільно переносити увагу з одного предмета на інший, то увага неможлива без м'язових рухів. Саме м'язові рухи забезпечують пристосування органів чуття до умов найкращого сприймання.

2. Увага як результат обмеженості обсягу свідомості. І. Герберт і У.Пмільтон, не пояснюючи „обсяг свідомості", вважають, що більш інтенсивні уявлення в змозі витіснити або пригнітити менш інтенсивні.

3. Увага як результат емоції. Ця теорія ґрунтується на твердженні про залежність уваги від емоційного забарвлення уявлення. Досить добре відомий вислів Дж.Міля „Мати приємне або тяжке відчуття або ідею і бути до нього уважним - це одне й те саме".

4. Увага як результат аперцепції. Згідно з цією теорією увага є результатом життєвого досвіду індивіда.

5. Увага як особлива активна здатність духу. Прихильники даної теорії вважають увагу первинною і активною здатністю, походження якої не можна ПОЯСНИТИ.

6. Увага як підсилення нервової подразливості. Згідно з цією теорією, увага зумовлена збільшенням місцевої подразливості центральної нервової системи.

7. Теорія нервового пригнічення. Прихильники цієї теорії намагаються пояснити переважання одного уявлення над іншим тим, що один фізіологічний нервовий процес затримує або пригнічує інші фізіологічні процеси, результатом чого є особлива концентрація свідомості.

8. Французький психолог Т.Рібо та російський психолог М.М.Ланге вважаються основоположниками моторної теорії уваги. Дана теорія надає надзвичайно великого значення зовнішнім виявам уваги, розглядаючи рухи як основу її виникнення. Рух, як зазначали вчені, фізіологічно підтримує та посилює акт уваги, налаштовуючи органи чуття на зосередження або відвернення уваги. Довільно регулюючи рухи, пов'язані з чимось значущим, можна відповідно активізувати й спрямовувати увагу. Якщо, підкреслювали прихильники цієї теорії, усунути рухи, то від уваги нічого не залишиться, тобто неможливою стане сама увага.

22. Види уваги

Увага може бути мимовільним (ненавмисним), довільним (навмисним) і післядовільною. Мимовільна увага - мимоволі, само собою виникає увагу, викликане дією сильного, контрастного або нового, несподіваного подразника або значущого і викликає емоційний відгук подразника.

Мимовільна увага виникає, по-перше, внаслідок зовнішніх причин - особливостей діючих на нас подразників і, по-друге, внаслідок внутрішніх спонукань, спрямованості особистості. До особливостей діючих на людину подразників відносяться наступні.

- Сила і несподіванка подразника. Сильний звук, яскравий спалах світла, різкий запах завжди привернуть увагу.

- Новизна, незвичайність, контрастність подразника. Серед маленьких предметів увагу привертає великий, серед світлих предметів - темний і т.д.

- Рухливість об'єкта, а також початок або, навпаки, припинення дію подразника. Тому, наприклад, маяки роблять мерехтливими, рекламу "стрибаючої".

Довільна увага - свідоме зосередження на певній інформації, вимагає вольових зусиль, стомлює через 20 хвилин.

Послепроизвольное увагу - викликається через входження в діяльність і що виникає у зв'язку з цим інтерес, в результаті тривалий час зберігається цілеспрямованість, знімається напруга і людина не втомлюється, хоча послепроизвольное увага може тривати годинами.