33. Логічні форми мислення як продукти мисленєвого процесу: поняття; судження; умовисновки.

Результати процесу мислення (думки) існують у формі суджень, міркувань, умовиводів і понять.

СУДЖЕННЯ - це форма мисленнєвого відображення, яка полягає в запереченні або утвердженні будь-якого факту, зв´язку чи відношення між предметами та явищами.

Характерною властивістю судження є те, що воно існує, виявляється і формується в реченні. Проте судження та речення - речі не тотожні. Судження - це акт мислення, що відображає зв´язки, відношення речей, а речення - це граматичне сполучення слів, що виявляє і фіксує це відображення.

МІРКУВАННЯ - це низка пов´язаних суджень, скерованих на те, щоб з´ясувати істинність якоїсь думки, довести її або заперечити. Прикладом міркування є доведення теореми. У міркуванні ми з одних суджень виводимо нові шляхом умовиводів.

Умовиводом називають таку форму мислення, в якій ми з одного або кількох суджень виводимо нове. В умовиводах через уже наявні в нас знання ми здобуваємо нові.

Умовиводи бувають індуктивні, дедуктивні і за аналогією.

Індуктивний умовивід - це судження, в якому на підставі окремих фактів, посилань, конкретного, часткового роблять узагальнення. Наприклад: «Срібло, залізо, мідь - метали; срібло, залізо, мідь при нагріванні розширюються: отже, метали при нагріванні розширюються».

Дедуктивний умовивід - це судження, в якому на підставі загальних висновків і положень здобувають знання про часткове, конкретне. Наприклад: «Усі метали при нагріванні розширюються; срібло - метал: отже, срібло при нагріванні розширюється».

Умовивід за аналогією ґрунтується на подібності окремих істотних ознак об´єктів, і на цій підставі роблять висновок про можливу схожість цих об´єктів за іншими ознаками.

ПОНЯТТЯ - це форма мислення, за допомогою якої пізнається сутність предметів та явищ дійсності в їх істотних зв´язках і відношеннях, узагальнюються їх істотні ознаки.

Істотні ознаки - це такі ознаки, які належать об´єктам за будь-яких умов, виражають їх природу, сутність, відрізняють ці об´єкти від інших об´єктів, тобто це їх найважливіші властивості, без яких вони не можуть існувати. Наприклад, істотна ознака всіх літальних апаратів полягає в тому, що вони здатні підніматися в повітря.

ОБСЯГ ПОНЯТТЯ - це відображене в ньому коло об´єктів.

34.Класифікація та види мислення

Ми́слення — це особлива ідеальна діяльність людини, яка виникає, формується, розвивається в суспільстві, коли людина перебуває у певному соціокультурному середовищі і вступає в багатогранні відносини з природним і соціальним світом, що її оточує.

Класифікація мислення: наглядно-дієве (предметне), наглядно-образне та вербально-логічне.

Наглядно-дієве мислення найчастіше проявляється в практичній діяльності людини. Даний вид мислення лежить в основі багатьох репродуктивних дій, що вчиняє людина, яка одержала певний соціальний та професійний досвід (наприклад, досвід вчинення дій слідчим, який відшуковує за допомогою різних технічних засобів сліди на місці події).

При наглядно-образному мисленні суб'єкт пізнання найчастіше вдається до образного уявлення оточуючого світу, мислить образами. Важливу роль наглядно-образне мислення відіграє в процесі навчання.

Більш складним видом мислення, порівняно з наглядно-дієвим та наглядно-образним, є вербально-логічне мислення, за допомогою якого людина здатна виходити за межі безпосереднього чуттєвого сприйняття зовнішнього світу, відображати складні зв'язки та відносини, формувати поняття, робити висновки та вирішувати складні теоретичні завдання. Даний вид мислення завжди пов'язаний з мовою, поняттями, які мають різні смислові зв'язки, приховані за кожним нашим словом.

За змістом мисленої діяльності мислення поділяється на практичне, художнє та наукове (теоретичне).

Структурною одиницею практичного мислення є дія, а комунікативною — сигнал (тобто для передачі конкретної чи узагальненої інформації слугує умовний знак, яким може бути або певне явище, або фізичний процес).

У художньому мисленні структурною одиницею є образ (загально-психологічна категорія: результат відображення об'єктивного світу в мозку людини), а комунікативною — символ (знак, прикмета, тобто цілісно ідейно-образна структура, що узагальнено відображає реальні предмети і явища). У науковому мисленні, відповідно, — поняття і знак.

У залежності від характеру мислених операцій, які є переважаючими в тому чи іншому виді мисленої діяльності, мислення також можна поділяти на: алгоритмічне, евристичне та дискурсивне.

Алгоритмічне мислення здійснюється у відповідності із встановленою послідовністю елементарних та елементних операцій, що необхідні для вирішення завдань відповідного класу.

Коли фахівець вирішує нестандартні завдання найкоротшим та найраціональнішим способом за наявності інших можливих варіантів, говорять про виражене у нього евристичне (творче) мислення.

Дискурсивне (розмірковане) мислення, носить розсудливий характер, засноване на системі умовиводів, має послідовний ряд логічних ланок, кожна з яких визначається попередньою і обумовлює наступну.

Види мислення:

ЗА ПСИХІЧНИМ ЗМІСТОМ
ПРАКТИЧНЕ		ТЕОРЕТИЧНЕ (АБСТРАКТНО-ЛОГІЧНЕ)
НАОЧНО-ДІЙОВЕ мислення, що відбувається в ситуації сприймання конкретних об’єктів і дій з ними	НАОЧНО-ОБРАЗНЕ мислення, в змісті якого переважають образи, більш чи менш узагальнені уявлення про об’єкти	ТЕОРЕТИЧНЕ ПОНЯТІЙНЕ здійснюється в фор- мі абстрактних понять, суджень та логічних операцій, більш точно відтворює дійсність	ТЕОРЕТИЧНЕ ОБРАЗНЕ (творче) доповнює узагальнене відтворення світу суб’єктивними творчими образами та допомагає його перетворювати

ЗА ЗМІСТОМ ЗАВДАНЬ	ЗА СТУПЕНЕМ НОВИЗНИ	ЗА СТУПЕНЕМ РОЗГОРНУТОСТІ
ПРАКТИЧНЕ мислення, що безпосередньо здійснюється у процесі вирішення практичних завдань	РЕПРОДУКТИВНЕ мислення, що відбувається за вже відомим алгоритмом	ІНТУЇТИВНЕ мало усвідомлене, з відсутністю чітко виражених етапів, швидке мислення
ТЕОРЕТИЧНЕ мислення, що спрямоване на відкриття законів, властивостей, властивостей об’єктів	ТВОРЧЕ мислення, в процесі якого відбувається пошук (створення) невідомого алгоритму вирішення завдання	ДИСКУРСИВНЕ чітко усвідомлене, при наявності плану, відносно повільне мислення
ЗА СФЕРОЮ ЗАСТОСУВАННЯ
ПОБУТОВЕ мислення, за допомогою якого вирішуюся побутові проблеми	ХУДОЖНЄ мислення, що використовується в художнійній творчості	НАУКОВЕ мислення, що використовується в науковій діяльності