- •Дисципліна «Психологія» Питання для підготовки до контрольних робіт № № 1, 2, 3 Питання до модулю 2 ( к.Р. № 1)
- •4. Загальні закономірності відчуттів:
- •5. Пороги чутливості,
- •6.Природа сприймання
- •7. Загальні властивості та індивідуальні особливості сприймання
- •8. Ілюзії, галюцинації та їх причини.
- •9. Класифікація і види сприймання:
- •10. Мимовільне та довільне сприймання. Спостереження як форма довільного сприймання.
- •11. Поняття про пам'ять. 12. Зв'язок пам'яті людини з її здібностями та діяльністю.
- •1.2 Моделі пам'яті в психології
- •2.1 Види пам'яті по характеру активності, по характеру цілей діяльності, по тривалості збереження
- •Зв'язок пам'яті людини з її здібностями та діяльністю.
- •Відтворення та його різновиди
- •15 Забування та його причини
- •16. Умови ефективності запам'ятовування.
- •17. Відтворення (мимовільне - довільне, впізнавання, пригадування, спогади).
- •18. Збереження і забування.
- •19. Ремінісценція. Ретроактивне і проактивне гальмування. Закон забування.
- •20. Індивідуальні особливості і типи пам’яті.
- •21. Поняття про уяву як вищий пізнавальний процес. Фізіологічна основа уяви.
- •22. Процеси, основні прийоми створення образів уяви
- •26. Індивідуальні особливості уяви
- •Поняття про уяву
- •30. Зв'язок мислення з мовою, мовленням та чуттєвим пізнанням людини.
- •32. Мисленєві дії і операції
- •33. Логічні форми мислення як продукти мисленєвого процесу: поняття; судження; умовисновки.
- •34.Класифікація та види мислення
- •35.Індивідуальні відмінності у мисленні людини. Інтелект людини.
- •Питання до модулю 3 ( к.Р. № 2) Емоційно-вольові психічні процеси
- •1.Дайте загальну характеристику емоціям та почуттям як психічним процесам
- •2. Розкрийте функції емоцій і почуттів
- •3. Охарактерізуйте психологічні теорії емоцій
- •5. Види почуттів: загальна характеристика
- •7. Охарактерізуйте основні емоційні стани
- •9.Розкрийте функції волі
- •10.Сутність основних психологічних теорій волі
- •11. Воля як вища психічна функція
- •12. Вольова регуляція поведінки
- •14. Критерії вольової поведінки. Вольові дії.
- •15. Розлади складної вольової дії: абулія та апраксія.
- •18. Позитивні та негативні вольові якості
- •19. Поняття про увагу
- •20. Функції уваги
- •21. Природа уваги в теоріях та концепціях
- •22. Види уваги
- •23. Види уваги
- •24 Властивості уваги
- •25. Основні критерії розвинутої уваги
- •Питання до модулю 4 ( к.Р. № 3) Індивідуально-психологічні властивості особистості
- •1. Поняття про темперамент.
- •2. Історія розвитку вчення про темперамент
- •3. Фізіологічні основи темпераменту
- •4. Типи темпераменту за класифікацією і.Павлова
- •5. Особистість і темперамент: проблеми виховання, навчання і професійної діяльності.
- •6. Поняття про характер
- •7.Природні і соціальні передумови формування характеру
- •8.Формування характеру
- •9.Структура характеру
- •10. Дискусії щодо предмету та форм вияву характеру (Аристотель, Платон, і.Лафатер, ф.Галль, ч.Дарвін та ін.)
- •11. Акцентуації рис характеру
- •12. Особистість і характер: проблеми виховання, навчання і професійної діяльності.
- •13. Поняття про здібності
- •14.Задатки як природні передумови здібностей
- •15. Структура здібностей
- •16. Здібності, обдарованість, майстерність, талант, геніальність: співвідношення понять
- •17. Формування та розвиток здібностей. Діагностика та розвиток здібностей у дітей
17. Відтворення (мимовільне - довільне, впізнавання, пригадування, спогади).
Відтворення — один з основних процесів пам’яті. Воно є показником міцності запам’ятовування і разом з тим наслідком цих процесів.
Засадовою стосовно відтворення є активізація раніше утворених тимчасових нервових зв’язків у корі великих півкуль головного мозку.
Найпростіша форма відтворення — впізнавання. Впізнавання є відтворенням, що виникає при повторному сприйманні об’єктів.
Впізнавання буває повним і неповним.
При повному впізнаванні повторно сприйнятий об’єкт одразу ототожнюється з раніше відомим, повністю відтворюються час, місце та інші деталі попереднього ознайомлення з ним. Повне впізнавання спостерігається, наприклад, при зустрічі добре знайомої людини або при ходінні добре відомими вулицями.
Неповне впізнавання характеризується невизначеністю, утрудненням співвіднесення об’єкта, що сприймається, з тим, що було в попередньому досвіді. Так, почувши мелодію, людина може переживати почуття знайомого, проте буде неспроможною ототожнити її з конкретним музичним твором.
Складнішою формою відтворення є згадування. Особливість згадування полягає в тому, що воно відбувається без повторного сприймання того, що відтворюється. Згадування може бути довільним, коли воно зумовлюється актуальною потребою відтворити необхідну інформацію, наприклад пригадати правило при написанні слова чи речення, відповісти на запитання, або мимовільним, коли образи чи відомості спливають у свідомості без будь-яких усвідомлених мотивів.
Такими є явища персеверації. Під персеверацією розуміють уявлення, які мають нав’язливий характер. Образи персеверації з’являються після багаторазових сприймань певних предметів чи явищ або коли спостерігається сильний емоційний вплив на особистість.
До мимовільного відтворення належить явище ремінісценції, або “виринання” у свідомості того, що неможливо було пригадати одразу після його запам’ятовування. Засадовим стосовно ремінісценції, на думку І. Павлова, є зняття втоми нервових клітин, яке настає після виконання складного мнемічного завдання. Через деякий час ця втома зникає, і продуктивність відтворення зростає.
Особливою формою довільного відтворення запам’ятованого матеріалу є пригадування. Потреба у пригадуванні виникає тоді, коли в потрібний момент не вдається пригадати те, що необхідно. У цій ситуації людина докладає певних зусиль, щоб подолати об’єктивні та суб’єктивні труднощі, пов’язані з неможливістю пригадати, напружує волю, вдається до пошуку шляхів активізації попередніх вражень, до різних мнемічних дій. Пригадування може бути складною розумовою діяльністю, яка передбачає поетапне відтворення всіх обставин та умов, за яких відбувався процес запам’ятовування об’єкта чи явища.
Від уміння пригадувати залежить ефективність використання здобутих знань, розвинення пам’яті як психічного процесу загалом. К. Ушинський одну з основних причин “поганої пам’яті” вбачав саме у лінощах пригадувати.
Одним із різновидів довільного відтворення є спогади. Спогади — це локалізовані в часі та просторі відтворення образів минулого.
У спогадах етапи життя людини співвідносяться нею із суспільними подіями, з важливими в особистому житті датами. Об’єктом спогадів як специфічної форми відтворення є життєвий шлях конкретної особистості в контексті історичних умов певного періоду, до яких вона так чи інакше була причетна безпосередньо. Це зумовлює насиченість спогадів різноманітними емоціями, які збагачують і поглиблюють зміст відтворення.