- •Дисципліна «Психологія» Питання для підготовки до контрольних робіт № № 1, 2, 3 Питання до модулю 2 ( к.Р. № 1)
- •4. Загальні закономірності відчуттів:
- •5. Пороги чутливості,
- •6.Природа сприймання
- •7. Загальні властивості та індивідуальні особливості сприймання
- •8. Ілюзії, галюцинації та їх причини.
- •9. Класифікація і види сприймання:
- •10. Мимовільне та довільне сприймання. Спостереження як форма довільного сприймання.
- •11. Поняття про пам'ять. 12. Зв'язок пам'яті людини з її здібностями та діяльністю.
- •1.2 Моделі пам'яті в психології
- •2.1 Види пам'яті по характеру активності, по характеру цілей діяльності, по тривалості збереження
- •Зв'язок пам'яті людини з її здібностями та діяльністю.
- •Відтворення та його різновиди
- •15 Забування та його причини
- •16. Умови ефективності запам'ятовування.
- •17. Відтворення (мимовільне - довільне, впізнавання, пригадування, спогади).
- •18. Збереження і забування.
- •19. Ремінісценція. Ретроактивне і проактивне гальмування. Закон забування.
- •20. Індивідуальні особливості і типи пам’яті.
- •21. Поняття про уяву як вищий пізнавальний процес. Фізіологічна основа уяви.
- •22. Процеси, основні прийоми створення образів уяви
- •26. Індивідуальні особливості уяви
- •Поняття про уяву
- •30. Зв'язок мислення з мовою, мовленням та чуттєвим пізнанням людини.
- •32. Мисленєві дії і операції
- •33. Логічні форми мислення як продукти мисленєвого процесу: поняття; судження; умовисновки.
- •34.Класифікація та види мислення
- •35.Індивідуальні відмінності у мисленні людини. Інтелект людини.
- •Питання до модулю 3 ( к.Р. № 2) Емоційно-вольові психічні процеси
- •1.Дайте загальну характеристику емоціям та почуттям як психічним процесам
- •2. Розкрийте функції емоцій і почуттів
- •3. Охарактерізуйте психологічні теорії емоцій
- •5. Види почуттів: загальна характеристика
- •7. Охарактерізуйте основні емоційні стани
- •9.Розкрийте функції волі
- •10.Сутність основних психологічних теорій волі
- •11. Воля як вища психічна функція
- •12. Вольова регуляція поведінки
- •14. Критерії вольової поведінки. Вольові дії.
- •15. Розлади складної вольової дії: абулія та апраксія.
- •18. Позитивні та негативні вольові якості
- •19. Поняття про увагу
- •20. Функції уваги
- •21. Природа уваги в теоріях та концепціях
- •22. Види уваги
- •23. Види уваги
- •24 Властивості уваги
- •25. Основні критерії розвинутої уваги
- •Питання до модулю 4 ( к.Р. № 3) Індивідуально-психологічні властивості особистості
- •1. Поняття про темперамент.
- •2. Історія розвитку вчення про темперамент
- •3. Фізіологічні основи темпераменту
- •4. Типи темпераменту за класифікацією і.Павлова
- •5. Особистість і темперамент: проблеми виховання, навчання і професійної діяльності.
- •6. Поняття про характер
- •7.Природні і соціальні передумови формування характеру
- •8.Формування характеру
- •9.Структура характеру
- •10. Дискусії щодо предмету та форм вияву характеру (Аристотель, Платон, і.Лафатер, ф.Галль, ч.Дарвін та ін.)
- •11. Акцентуації рис характеру
- •12. Особистість і характер: проблеми виховання, навчання і професійної діяльності.
- •13. Поняття про здібності
- •14.Задатки як природні передумови здібностей
- •15. Структура здібностей
- •16. Здібності, обдарованість, майстерність, талант, геніальність: співвідношення понять
- •17. Формування та розвиток здібностей. Діагностика та розвиток здібностей у дітей
19. Ремінісценція. Ретроактивне і проактивне гальмування. Закон забування.
Ремінісценція - відстрочене відтворення раніше сприйнятого, що здавався забутим.
Проактивне гальмування (інтерференція) - забування нової інформації під впливом старої (раніше завченою). Якщо вам змінюють номер телефону, то старий номер заважає вам запам'ятати новий.
Ретроактивне гальмування (інтерференція) - забування старої інформації через надходить нової. Наприклад, запам'ятовування вчителем прізвищ нових учнів заважає згадати прізвища старих.
Забування — процес, протилежний запам'ятовуванню. Забування виявляється в тому, що втрачається чіткість того, що запам'ятовується, зменшується його обсяг, виникають помилки у відтворенні, стає неможливим відтворення і, нарешті, унеможливлюється впізнавання. З іншого боку, забування — процес, необхідний для ефективної роботи пам'яті. За його допомогою людина позбувається безлічі конкретних фактів, що полегшує можливість узагальнення інформації.
Забування — функція часу. Тимчасові нервові зв'язки у корі головного мозку, не підкріплюючись протягом тривалого часу, поступово згасають. Якщо здобута інформація тривалий час не використовується і не повторюється, вона поступово забувається. Причиною забування може бути недостатня міцність запам'ятовування, бо чим гірше закріплена інформація, тим швидше вона забувається. Отже, з метою запобігання забуванню необхідно добре заучувати матеріал.
На забування також впливають вік людини, характер інформації та ступінь її використання: швидше забувається та інформація, яка має другорядне значення для людини, а матеріал, що несе смислове навантаження, зберігається тривалий час. Найвищі темпи забування спостерігаються одразу після забування матеріалу (крива забування Г. Еббінгауза). На забування також має вплив інтерференція — погіршення зберігання матеріалу, що запам'ятовується, внаслідок накладання іншого матеріалу, близького за змістом.
Завдяки асоціаністській теорії були відкриті й описані механізми та закони пам'яті. Наприклад, закон забування Г. Еббінгауза. Він сформульований на основі дослідів із запам'ятовуванням трилітерних безглуздих складів. Відповідно до цього закону після першого безпомилкового повторення серії таких складів забування відбувається досить швидко. Впродовж першої години забувається до 60% усієї отриманої інформації, а через 6 днів - понад 80%.
20. Індивідуальні особливості і типи пам’яті.
У пам'яті людей є значні індивідуальні відмінності. Вони виявляються у відмінностях продуктивності процесів пам'яті; у переважанні пам'яті тієї чи іншої модальності; у відмінностях у рівні розвитку різних типів пам'яті.
Загальними характеристиками продуктивності процесів пам'яті є обсяг матеріалу, який може запам'ятати людина за певний проміжок часу, швидкість і точність запам'ятання матеріалу, тривалість збереження матеріалу в пам'яті і готовність до його відтворення.
Крім індивідуальних відмінностей, пам'ять різних людей може розрізнятися за рівнем розвитку різних типів пам'яті: рухової, емоційної, образної та словесно-логічної. Переважання певного типу пам'яті в людини залежить від особливостей діяльностей, з якими пов'язаний її життєвий шлях. Найпоширенішими типами пам'яті є образний, словесно-логічний і проміжний.
Людині з образним типом пам'яті простіше запам'ятовувати і відтворювати образний матеріал.
Людям зі словесно-логічним типом пам'яті просто запам'ятати словесний, абстрактний матеріал: логічні схеми, формули. Такі люди без зусиль можуть відтворити структуру складно організованого матеріалу.
Якщо в людини не переважає певний тип оперування матеріалом, то вона представляє проміжного типу пам'яті.
люди, які мають феноменальну пам'ять, ознаки якої - незвичайно великий обсяг інформації, тривалість зберігання слідів і надзвичайно сильна образність.
індивідуальні особливості пам'яті:
• швидкість запам'ятовування визначається кількістю повторень (або часом), що потрібні людині для запам'ятовування нового матеріалу;
• точність запам'ятовування визначають відповідністю відтвореного тому, що запам'ятовували, та кількістю допущених помилок;
• міцність запам'ятовування виявляється в тривалості збереження завченого матеріалу (або в повільності його забування);
• готовність до відтворення виявляється в тому, як швидко та легко в потрібний момент людина може пригадати необхідні їй відомості.
Індивідуальні відмінності пам'яті можуть бути зумовлені типом вищої нервової діяльності. Швидкість утворення тимчасових нервових зв'язків пов'язана з силою процесів забування та гальмування, що зумовлює точність і міцність запам'ятовування.
Індивідуальні відмінності пам'яті виявляються також у тому, який матеріал краще запам'ятовується, - образний, словесний чи однаковою мірою продуктивно той та інший.
У цьому контексті у психології розрізняють наочно-образний, словесно-абстрактний, змішаний або проміжний типи пам'яті. Ці типи зумовлені частково співвідношенням першої та другої сигнальних систем у вищій нервовій діяльності людини, але головним чином - умовами життя та вимогами професійної діяльності.