24.Міжнародно-правова відповідальність.(мпв)

МПВ – це юридичний обв’язок суб’єкта-правопорушника ліквідувати наслідки

шкоди, заподіяної іншому суб’єкту МП невиконання або неналежним виконання

розпоряджень норм МП. Суб’єктами МПВ можуть бути тільки держави. Фізичні і

самост юридичні особи не несуть такої відповідальності за звичайні

правопорушення, оскільки в цих випадках відповід є цивільно-правовою.

Підстави МПВ бувають:

- Юридичні(міжнародно-правові зобов’язання суб’єктів, відповідно до яких те

або інше діяння вважається М правопорушенням)

- Фактичні (діяння або бездіяльність суб’єкта МП що порушують М правові

зобов’язання)

- Процесуальні (процедура розгляду справ про

правопорушення і порядок притягання винних суб’єктів до відповідальності).

25. Поняття застосування норм мп.

Застосування норм права – це форма їх реалізації, здійснювана державою в

особі своїх органів щодо конкретних випадків міжнародних відносин. Наприклад,

у ст.4 Віденської конвенції “про право М дог-в” зазначається: “без шкоди для

застосування будь-яких норм, викладених у тій конвенції під дію яких

підпадали б договори на підставі МП, незалежно від конвенції, вона

застосовується тільки до договорів, укладених державами після набрання неї

сили щодо цих держав.”

Застосування норм права є однією з чотирьох форм імплементації(реалізації)

норм МП.

26. Тлумачення норм мп.

Тлумачення – пояснення змісту норм.

Задачі: а)спосіб усунення неточностей, які допущенні при створенні норм; б)

уточнення змісту норми в умовах, які постійно змінються.

Підходи: а) об’єктивістський (встановлення значення тексту);

б)суб’єктивістський (виявлення волі сторін); в) функціоналістський

(встановлення цілі норми)

Засоби:

- основні (текст угоди)

- додаткові (підготовчі матеріали)

Види:

Аутентічне (тлумачення, яке здійснюється сторонами угоди)

Міжнар органи та організації в т.ч. судові тлумачення, яке здійснюється

такими органами а також дер-ю назив офіційним:

- нормативне (загальний зміст норми у всіх випадках її застосування)

- казуальне (до конкретного випадку)

неофіційні (здійснюються не державними органами).

27. Правила і способи тлумачення норм мп.

Загальне правило тлумачення

1. Договір повинен тлумачитись добросовісно відповідно до звичайного

значення, яке слід надавати термінам договору в їхньому контексті, а також у

світлі об'єкта і цілей договору.

2. Договір повинен тлумачися єдино (тобто потребує, щоб норма розумілася

єдино у всіх випадках, і застосовувалась однаково до всіх субєктів ).

3. Ефективність (результат тлумачення вели до досегнення цілі і норм і робили

їх діючими)

Результатом тлумачення не може бути односторонне обмеження прав.

Способи тлумачення:

- Граматичний

- Логічний

- Спеціально юридичний

- Систематичний

- Історичний

28.Тлумачення норм МПсудами.

Тлумачення – уточнення , пояснення змісту договору. 1). Суди застосовують

текстуальне тлумачення. 2 ). Суди застосовують договір, як частину правової

системи. Текстуальне тлумачення – бачення головного в встановленні значення

тексту. Вважають, що воля сторін знайшла своє

відображення в тексті.

29.Суб”єктивна і об”єктивна сфера дії МП.

Сфера дії МП – область застосування міжнародних правових засобів .Сфери

бувають: -суб”єктивні;

-об”єктивні; -територіальні. Суб”єктивні визначають кругом суб”єкта, на який

розповсюджується дія МП (що, хто). Об”єктивні визначають круг відносин, що

регулюються (кого, що регулюють).

30.Територіальна сфера застосування норм МП.

Сфера дії МП – область застосування міжнародних правових засобів. Сфери

бувають: суб”єктивні, об”єктивні, територіальні.

Територіальні бувають: сухопутні, повітряні, космічні, водні. МП діє повсюди,

де є міжнародні відносини.

32. МП і єкстратериторіальна дія національного права.

Єкстратериторіальна дія національного права – це виходячі за рамки державної

території дії національного права.

Державна територія в рамках кордону – це співвідношення сухопутної, водної,

повітряної території (до 100-110 км. верх; 12 морських миль по морю).

При переміщенні фізичної особи в сферу дії іншої правової системи, особа не

може лишитися своїх прав.

Права повинні бути признані. Основна задача: -воно має значення для

здійснення державою норм МП за рамками своєї території; - норми права

регулюються в між/пакті про права людини ; -конституцією і законами; -

колезійними нормами МП.

Національне право при єстртатериторіальній дії починають регулюватися МП.

Поняття єкстратериторальної дії зв”язано з юристдикцією, які витікають із

суверенітета держави і означають його законодавчу, судову, адміністративну

владу на дану територію. По сфері дії розрізняють слідуючи юристдикції: -

територіальну; єкстратериторіальну;

По характеру влади: законодавчу, виконавчу, судову. По об”єму: повну,

обмежену. При повній – держава предписує певну поведінку і забезпечує

реалізацію своїх предписаній(всіма доступним засобами) без обмеження

(міліція, суд). При обмеженій – держава предписує певну поведінку і обмежує в

використанні засобів по його реалізації. З точки зору дії права розрізняють:

предписуючу юристдикцію-у держави є влада робити своє право обов”язковим для

всіх юрид. і фізич. осіб, що знаходяться на його території; судова

юристдикція все підпорядковується рішенню суду; повну юристдикцію держава

здійснює в рамках своєї території. Єкстратериторіальна юристдикція , де

держава вправі зобов”язати своїх громадян виконувати його закони і в тому

випадку , якщо останні знаходяться поза його територією. Судова юристдикція-

здійснюється державою поза його територією тільки в випадку виключення.

Юристдикція примушення - здійснюється тоді коли суб”єкт повертається на його

територію, вступає в повну юристдикцію держави. Існує 2 принципа регулювання

дії єктратериторіального права:1). іноземне право діє в рамках, які визначені

місцевим законодавством і в співвідношенні з між. зобов”язаннями держави;

2).не підлягає застосування іноземного законодавства, який протидіє основам

місцевого права, навіть якщо колізійні норми останнього відсилають до нього.