- •1.Поняття міжнародного права.
- •2.Україна і мп.
- •3.Форми, джерела мп.
- •6.Функції мп.
- •7. Юридично обов’язкові норми мп.
- •8.Кодифікація мп.
- •9.Система і структура мп.
- •10. Поняття норми мп.
- •11. Норми “м’якого” права .Їхнє значення для розвитку сучасного мп.
- •12. Класифікація норм мп.
- •13. Імперативні і диспозитивні норми мп.
- •16. Принципи мп.
- •20. Міжнародна ввічливість.
- •21.Поняття міжнародно-правового регулювання.
- •22. Механізм міжнародно-правового регулювання.
- •23. Міжнародний правопорядок.
- •24.Міжнародно-правова відповідальність.(мпв)
- •25. Поняття застосування норм мп.
- •26. Тлумачення норм мп.
- •27. Правила і способи тлумачення норм мп.
- •33.Співвідношення міжнародного і національного права. Значення проблеми.
- •35.Національне право про взаємодію з міжнародним.
- •36. Конституція України і мп.
- •37.Принип незастосув сили в мп.
- •38.Принцип мирного виріш спорів
- •39.Принцип поваги прав людини.
- •40.Принцип суверен рівності
- •41.Принцип невтручання
- •42.Принцип територ цілісності
- •43.Принцип непорушності держ кордонів
- •45.Принцип співробіт-ва.
- •46.Принцип добросовіс викон міжн.- правов зобов`язань
- •47.Міжнар правосуб`єктність держ
- •48.Поняття держ в мп
- •49.Основні права та обов’язки держави.
- •50.Юрисдикція держ
- •51.Імунітет держ
- •52.Прості і складні держ
- •53.Визнання держав
- •54. Визнання урядів
- •55. Правонаступництво держ.
- •56.Правонаступ у віднош договорів
- •58.Правонаступ-цтво у віднош. Держ. Влас-ті
- •59.Правонаступ-цтво у віднош держ архівів.
- •60.Правонаступ-цтво у віднош. Держ боргів.
- •62. Державна територія
- •64. Міжнародні ріки.
- •65. Поняття та правове регулювання громадянства.
- •71. Право притулку
- •72. Права людини як галузь мп
- •74. Система органів зовнішніх зносин
- •89.Ратифікація, затвердження, приєднання мн.Договорів.
- •90. Зостереження до мн.Договорів.
- •93. Форми договорів.
- •98. Постійні міжнародні органи.
- •100. Правосуб”єктність міжнародних організацій.
- •101. Функції міжнародних організацій.
- •102. Членство в міжнародних організаціях.
- •103. Органи міжнародних організацій.
- •110. Міжнародні організації в Європі.
- •111. Поняття спору та ситуації в міжнародному праві.
- •112. Механізм вирішення міжнародних спорів в оон.
- •113. Механізм вирішення міжнародних спорів обсе.
- •114. Мирні засоби вирішення спорів.
- •117. Свобода польотів в міжнародному повітряному праві.
- •121.Ответственность в мэп.
- •123.Разрешение м/э споров.
- •124.М/торговое право.
- •125.М/торговые организации.
- •126.Унификация норм,регулирующих торговые связи.
- •127.М/финансовое право.
- •128.М/инвестиционное право.
- •129.Понятие м/криминального права.
- •130.Состав преступления.
- •131.М/военные трибуналы.
- •132.Понятие м/гуманитарного права.
65. Поняття та правове регулювання громадянства.
Поняття гр-тво хар-зує взаємовідносини між людиною і державою. Під
гр-твом розуміють стійкий правовий зв¢язок між людиною і державою, де
присутні взаємні права і обов¢язки. Гром-нин має виконувати з-ни держави і
зберігати їй вірність; держава має поважати людину, забезпеч дотримування її
невід¢ємних прав і свобод, захищати її. Кожна людина має право на гр-тво.
Ніхто не може бути позбавлений гр-тва довільно. Гр-во не може надаватися без
згоди особи. Джерелами МП в сфері гр-тва є основоположні акти про права людини.
Насамперед до них належить Статут ООН. А також Заг декларація прав люд.(1948).
Тут вперше проголошено широке коло прав і свобод людини, які підлягають заг
визнанню і повазі. М\н пакт про екон, соц і культ права і М\н пакт про громад і
політ права. Вони розроблялися в органах ООН, прийн в 1966. Два способи набуття
гр-ва:1)при народженні 2)після народж: натуралізація-вступ у гр-во,
реінтеграція-відновл, оптація-набуття гр-ва у зв¢язку з тер змінами,
трансферт-автоматична зміна гр-ва, репатріація-поверн у кр. Питання втрати
гр-тва – внутр право.
66. Право на дипломатичний захист.
Гол задача держави по відношенню до своїх гр-дян в МП – захист їх за
кордоном. Держава має право на здійсн такого захисту. Диплом захист має
місце, коли: 1)діями держави нанесений збиток іноземному гр-нину 2)ці дії
протирічать МП 3)використання звичайних заходів захисту не дає позит рез.
Збиток може бути нанесен і прив особами, але, якщо держ не застосувала
відповідні заходи захисту, то збиток – нанесений державою. Частіше диплом
захист здійс-ся диплом представництвами і конс установами, іноді МЗС і
урядом. В ост час диплом захист надають не тільки гр-нам, але і особам, що
постійно проживають на тер даної держ.
68.Апатриди. Поняття та правове регул-ня статусу.
А.-це особи, які не мають гр-тва. Конв про статус апатридів – 1954. Стан, коли
особа не розглядається гр-нином якої-небудь держ., може виникнути з різн
причин. Напр., при виході з гр-тва з метою отрим гр-тва ін держ, яке надається
через 5-10рр.; в рез народження від батьків, які не мають гр-тва; при
позбавленні гр-тва тощо. Вважають, що правов статус апатридів наближ до статусу
іноземців у даній державі. Але Конв¢54 у ряді випадків закликає держави
надавати апатридам такого ж статусу, як і власним гр-нам. Це стосується свободи
релігії, захисту інтелект вл-сті, права на судовий захист тощо.
69.Біпатриди. Поняття та правове регул-ня статусу.
Б. – особи, які перебувають у гр-тві більш як однієї держави. Цей стан ще наз
багатогромадянством. Двогромадянство – з-за незбіжності способів набуття гр-
тва, коли, напр., особа набуває гр-тва за місцем народж(право грунту) і за
гр-твом батьків (право крові). Іноді це можливо в рез натуралізації (у
післявоєн період). Подвійне гр-тво може виникнути на підставі м\н договору.
Іноді виникає проблема, яка полягає у тому, що гр-нин однієї з держав не має
права посилатися на те, що він є в цій країні іноземцем, оск має гр-тво ін
держави. На це посилаються при ухиленні від армії, при притягненні до
кримінальної відпов-сті. В З-ні Укр “про гр-тво” сказано, що за особою, яка є
гр-нином Укр, не визнається належність до гр-тва іноз держави.
70. Іноземці. Поняття та правове регул-ня статусу.
Іноземець – особа, яка прожив на тер даної держави, не є її гр-нином, але має
достатньо доказів належності до гр-тва ін держави. До цих доказів віднос
паспорт або ін законне посвідчення, яке не втратило придатності. До іноземців
прирівн і осіб без гр-тва. Режим іноземців визначається не тільки внутр
законод-вом, але і нормами МП, у т.ч. і двосторонн договорами держав. Суч МП
негативно ставиться до будь-яких форм дискрим-ії іноземців, і держави негайно
вжив відповідних заходів до тих, хто обмежує права їх гр-дян.
Правов стан іноземців подвійний. З одного боку вони – громадяни своєї держави
і залиш під її юрисдикцією. З ін боку вони мають підкорятися з-нам кр
перебування і підпадають під юрисдикцію приймаюч держави. Іноземець має право
на дипломат захист своєї кр. Сьогодні в м\н відносинах поширеними є режим
найбільш сприяння і нац режим. Перший – це коли гр-нам даної держави в кр
перебування надаються такі ж права, якими користуються на її тер гр-ни
країни, з якою кр перебування підтрим найбільш дружні віднос. Нац реж –
зрівнювання іноземців з правов статусом власних гр-дян(за деякими винятками).
Іноземцям не надано прав обирати і бути обраним в органи влади, служити в збр
силах та ін.