20. Міжнародна ввічливість.

Виступає в якості не правової категорії і є особливим джерелом МП. Її

розцінюють, як акт доброї волі (дружелюбності, добросусідства, підкресленої

поваги, скасування формальностей, надання пільг, привілеїв і послуг іноземним

державам і їхнім громадянам не в силу вимог міжнародно-правових норм, а з

доброї волі держави), щодо дотримується у взаємному спілкуванні держав.

Особливість цього джерела обумовлена тим, що воно найбільш близьке до

звичаїв, але з цією відмітністю, що всіма членами міжнародного співтовариства

міжнародна ввічливість не признається звичаєвим правом, але відмова від

додержання її засуджується. Водночас припинення тих або інших актів

міжнародної ввічливості не обов’язково є недружелюбною дією і не може

слугувати підставою для виникнення міжнародної відповідальності. Тому

міжнародну ввічливість можна, скоріше, віднести до норм М моралі.

21.Поняття міжнародно-правового регулювання.

МП відрізняється від всіх інших правових систем предметами і методами

парового регулювання, об’єктом та суб’єктом права а також нормотворення і

забезпечення виконання розпоряджень міжнародно-правових норм.

Об’єктами регулювання виступають відносини між діючими особами міжнародної

системи. Сама міжнародна система відрізняється від внутрішньодержавної по

суб’єкту і характеру зв’язків між ними. Міжнародні відносини – це взаємодія

суб’єктів, яка направлена на задоволення їх потреб та забезпечення інтересів.

Предмет регулювання: питання, які по свої суті є міжнародними і не можуть

належати до внутрішньої компетенції країн; питання, які хоча не пов’язані з

загально людськими інтересами, але можуть бути вирішенні діяльністю двох або

більше держав; питання, регулювання яких належить до компетенції

національного права, але з метою їх вирішення - доцільно регулювання

міжнародними актами.