Регуляція основних перетворень вуглеводів

Опишіть гормональні механізми регуляції вуглеводного обміну.

________________________________________________________________________________

________________________________________________________________________________

________________________________________________________________________________

________________________________________________________________________________

________________________________________________________________________________

________________________________________________________________________________

________________________________________________________________________________

Лабораторне заняття

Робота 1. Визначення цукрів методом радіальної хроматографії на папері.

Метод розділення і якісного проявлення цукрів (хромотографія) заснований на різноманітних адсорбційних властивостях цукрів при їх просуванні на фільтрувальному папері. Суміш речовин, нанесених на папір, при рухові через нього розчинника поділяється на складові частини. Розподілені речовини, наприклад, цукор, виявляють яким-небуть індикатором.

Фільтр ділять олівцем на 6 секторів, в центрі роблять маленьке коло діаметром 2 см, на середину хорди кожного сектора. В малому колі наносять краплю витяжки. В краплі повинно бути 30 – 50 мл цукру; якщо концентрація цукру невелика, то після підсушування краплі в те ж саме місце наносять ще краплю. Таким чином можна нанести декілька крапель. Одночасно наносять і в інший сектор розчини цукрів – свідків. Після підсушування центр фільтру проколюють шилом, вставляють гніт зі згорнутої смужки фільтрувального паперу. В чашку ставлять стаканчик, наповнений розчинником*, установлюють фільтр і накривають зверху другою половинкою чашки. Поділ продовжується 1,5 – 2 години, після чого фільтр знімають, висушують спочатку на повітрі, потім 1 годину в шафі при температурі 60⁰С, обприскують відповідним проявником** і поміщають в сушильну шафу на 3 – 5 хв при температурі 95⁰ – 100⁰С. На фільтрувальному папері виявляються плями (невеликі смужки) цукрів, які ідентифікують з плямами розчинів – свідків. За інтенсивністю забарвлення і за площею плям можна робити висновки про кількість цукрів присутніх у витяжці.

* Розчинник: бутанол – льодово оцтова кислота – вода в співвідношенні 4:1:5.

** Проявник: для кетоз – розчин, який складається із 18 мл 96%-вого етанолу, 2 мл 1Н розчину НCl і 0,2 сечовини; для альдоз – розчин, який складається із 20 мл 96%-вого етанолу, 0,8 г саліцилової кислоти і 1 мл 0-толуїна.

Робота 2. Гідроліз сахарози

Сахароза відноситься до гідролізів і являється карбогідразою. Вона виробляється в слизовій оболонці тонкого відділу кишечника і розкладає сахарозу їжі до глюкози і фруктози.

В пробірці з 2 – 3 мл води розчинити декілька кристалів сахарози і добавить 0,5 мл водної зависі дріжджів, які містять сахарозу. Поставити пробірку на водяну баню (t=37⁰С) на 20 хв. Взяти пробірку їз водяної бані, добавити 1 мл рідини Фелінга і нагріти на спиртівці до появи цегляно-червоного забарвлення. Поясніть зміну забарвлення і напишіть відповідні реакції.

Робота 3. Дія амілази підшлункової залози на крохмаль.

В дві мікрохімічні пробірки внести по 10 крапель гліцеринової витяжки із підшлункової залози. Вміст однієї пробірки прокип’ятити і охолодити. Потім в обидві пробірки внести по 5 крапель розчину крохиалю і по краплі розчину хлористого натрію (активатор амілази). Пробірки помістити на 30 хвилин на водяну баню при 37⁰С. Після цього вміст пробірок розділити на дві частини. З однією із цих частин проведіть реакцію Фелінга (див. роботу 2), а з іншою – реакцією з розчином Люголю, розведеним в 5 раз.

Одержані результати занести в таблицю.

№ пробірки	Субстрат	Витяжка із підшлункової залози	Результат
			з розчином Люголя	з реактивом Феленга
1	Крохмаль	Некип’ячена
2	Крохмаль	Кип’ячена

Робота 4. Знаходження глікогену в печінці

Печінки 0,5 г (свіжозамороженої або взятої від тільки що забитої тварини) помістити в фарфорову чашку, залити 4 мл кип’яченої дистильованої води і кип’ятити протягом 2 – 3 хвилин (для інактивації ферментів).

Вміст фарфорової чашки перенести в фарфорову ступку і тканину розтерти товкачем до одержання однорідної маси. Потім кашку розбавити 1 мл дистильованої води, знову перенести в фарфорову чашку і знову кип’ятити 20 – 30 хв., добавляючи по краплі воду по мірі викіпання рідини.

Для більш повного осадження білків кип’ячу рідину підкислити 5 – 10 краплями 1% розчину оцтової кислоти.

Осадок білку відділити фільтруванням через змочений водою паперовий фільтр і з фільтратом, який містить глікоген зробити реакцію, які указано в таблиці.

№ пробірок Вміст про- бірок в краплях	1	2	3	4	5	Примітки
Фільтрат який містить глікоген	-	5	5	5	5
Вода	5	-	-	-	-
Спирт	-	5 - 10	-	-	-
Сірчанокислий амоній(порошок)	-	-	-	До повного насичення		-
Основний оцтовокислий свинець (10% розчин)	-	-	5 - 10	-	-
Слина розбавлена в 10раз	-	-	-	-	1 - 2
Розчин Люголю	1 - 2	-	-	-	1 - 2	Розчин люголю добавляти через декілька секунд після добавлення слини
Результат

Робота 5. Визначення цукру крові фотометричним методом.

В пробірку, яка містить 1,8 мл води, добавити 0,2 мл крові (сироватки) і 1 мл розчину 1,2%-вої пікринової кислоти, суміш струсити і фільтрувати, 1 мл фільтрату перенести в мікрохімічну пробірку і добавити мікро піпеткою 0,1 мл 20% розчину їдкого натру. Після цого пробірку закрити пробкою і помістити на 5 хв в кип’ячу водяну баню.

За цей час цукор крові відновлює пікринову кислоту в оранжеве з’єднання. По закінченні указаного терміну пробірки охолодити і через 20 хв приступити до вимірювання оптичної щільності на ФЕК-М при синьому (№3) світлофільтрі. Концентрацію цукру визначають по стандартній крові або в порівнянні зі стандартним розчином.

Робота 6. Виявлення молочної кислоти.

Комплексний фенолят заліза фіолетового кольору в присутності молочної кислоти перетворюється в молочно-кисле залізо жовто-зеленого кольору.

2 – 3 г м’ясного фаршу розтерти з 5 – 7 мл води в фарфоровій ступці. Одержану кашку відфільтрувати через подвійний шар марлі. Фільтрат прокип’ятити протягом 1 хв, охолодити, відфільтрувати через вологий складчастий фільтр.

В 3 пробірки налити по 5 мл 1%-вого розчину фенолу і в кожну із них добавити по краплях 1%-вий розчин хлориду заліза (ІІІ) до появи інтенсивного фіолетового забарвлення. Потім в одну пробірку прилити 1 мл 0,5%-вого розчину молочної кислоти, в другу – витяжку із м’язової тканини, а в третю – 1 мл води. Вміст пробірок перемішати. В першій і другій пробірках фіолетовий колір переходить в зеленувато-жовтий, який указує на наявність молочної кислоти; в третій пробірці колір розчину не змінюється.

ЗАНЯТТЯ 6.ХІМІЯ І ОБМІН ЛІПІДІВ

Ліпіди – це складні ефіри, тому в їх склад обов’язково входять спирти і кислоти.

Найбільш часто зустрічаються наступні спирти (напишіть їх формули):

а)гліцерин; б) цетиловий спирт; в)миріциловий спирт

г) сфінгозін; д) холестерин (холестерол)

Із жирних кислот в склад ліпідів входять слідуючи (напишіть їх формули):

1. Насичені жирні кислоти:

а) масляна ________________________________________________________________

б) капронова ______________________________________________________________

в) міристинова _____________________________________________________________

г) пальмітинова ____________________________________________________________

д) стеаринова ______________________________________________________________

е) арахісова _______________________________________________________________

2. Не насичені жирні кислоти:

а) олеїнова ________________________________________________________________

б) лінолева ________________________________________________________________

в) ліноленова ______________________________________________________________

г) арахідонова _____________________________________________________________