1. Внутрішні – проявляються у рівні собівартості продукції і рівні очікуваного прибутку з одиниці продукції. Зокрема це ефективність використання основних фондів, сировини та матеріалів, рівень продуктивності праці та фондовіддачі, в першу чергу професійність персоналу, прогресивність обладнання, фаховість служби матеріально-технічного забезпечення. Також є ефективність роботи відділу маркетингу, рівеь новизни продукції і ефективності комплексу маркетингу.

2. Зовнішні:

Рівнень попиту і цінова еластичність попиту. Попит – потреба в товарі, підкріплена алптоспроможністю. Пропозиція – це сукупність товару на ринку для продажу, складаєтсья з обсягу, складських запасів, з товарів внутрішнього та експортного походження.

Формула еластичності:

Якщо Е>1, то попит є відносно еластичний, обсяг зменшується більшими темпами ніж зростає ціна.

Ринкова рівновага – ситуація на ринку, коли поти та пропозиція співпадають, ціна дорівнює вартості.

Тип ринку. При ринку немонополістичної конкуренції ціна не значно відхиляється від суспільно необхідних витрат. На олігопольномоу ринку з невеликою кількістю конкурентів ціна на товар є досить стійкою, сформованої внаслідок негласної згоди між продавцями, а зміна ціни одним з продавців різко впливає на інших (наприклад бензин). На монополістичному ринку роль цінової політики незначна і виробник має орієнтуватися лише на місткість ринку та цінову еластичність попиту.

3. Ціни на якість товарів конкурентів. Рівень ціни підприємства значною мірою залежить від цінової політики конкурента.

4. Етапи життєвого циклу. Дивися тему „Товарна політика”

5. Вплив держави.

Формально ціна складається з таки х елементів:

Собівартість	Прибуток	ПДВ, Аз	Націнка оптових організацій	Торгівельна надбавкка
Оптова ціна підприємства
Відпускна ціна підприємства
Оптова ціна промисловості
Роздрібна ціна

Торгівельна націнка і надбавка складається з двох елементів:

• Витрати торгівельного підприємства (так звані витрати обігу)

• Торгівельний прибуток

ІІІ. Ціни і стратегії ціноутворення

Можна виокремити такі варіанти цінової поведінки підприємства (цілі):

1. Забезпечення процесу виживання підприємства. Для збереження споживачів та контактів із збутовивми організаціями в період кризи чи зменшення попиту підприємство має короткострокове падіння ціни, навіть собівартості.

2. Максимізація прибутку. Не означає максимізацію ціни, а розрахунок оптимального рівня ціни в залежності від еластичності попиту і співвідношення постійних і змінних витрат.

3. Завоювання лідерства за якісю продукції. Підприємство забезпечує найвищу якість товару та їх ринкову новизну і має підстави встановлювати високу ціну.

4. Завоювання лідерства на ринку за часткою ринку (обсягами продажів), астановлюючи низьку ціну підприємство отримує прибуток за рахунок „ефекту масштабу виробництва”

Стратегії ціноутворення:

1. Стратегія високих (низьких) цін

Стратегія високих цін. Високі ціни асоціюються у споживача із значним рівнем якості товару, гарантійним обслуговуванням та відомою торгівельною маркою. Використання високих цін виправдане за таких умов:

• існують бар’єри входу конкурентів на цей ринок (патенти, ліцензії, прихильність до торгівельної марки тощо);

• наявність сегменту споживачів з високими доходами;

• рівень собівартості продукції внаслідок значного коливання обсягів реалізації має не значно залежати від обсягів продажу продукції в певний проміжок часу.

Як правило високі ціни застосовуються стосовно технічно-складних або унікальних товарів (автомобілі, комбайни,парфуми тощо)

Стратегія низьких цін. Застосовується практично на всіх ринках із високим рівнем конкуренції, для товарів повсякденного попитуз невеликим рівнем технічної складності, унікальності та низькими бар’єрами входу на ринок.

Ціни товарів новинок:

• зняття вершків – висока ціна ставиться на товари на етапі зародження та зростання за умови високої якості товару, значних витрат на дослідження та розробку, наявності платоспроможних споживачів.

• проникнення на ринок – низька ціна встановлюється за умов, що попит високоеластичний, при збільшенні обсяв продажу можна досягнути зменшення собівартості одиниці продукції, низька ціна на ринку відлякуватиме потенційних клієнтів.

Стратегія ціни в залежності від співвідношення ціна-якість.

Ціна Якість	висока	середня	низька
Висока	1	2	3
Середня	4	5	6
Низька	7	8	9

• стратегія ціни в залежності від якості 1, 5, 9.

• Стратегіяї цінових переваг 2, 3, 6. дозволяє переманити споживачів від конкурентів, використовується за умови детального економічного обгрунтування.

• Стратегії завищених цін – 4, 7, 8.споживач відчуває себе введеним в оману, тому стратегія використовується лише в короткостроковому періоді часу.

Стратегія незаокруглених цін

2. Стратегії єдиних чи гнучких цін.

   0. Стратегія гнучких цін – характерна для ринків, де укладаютья індивідуальні угоди на продаж, в основному промислове обладнання та унікальні технічні споруди. Гнучкі ціни використовують також в умовах інфляції. Ціни на комунальні послуги та інші товари з метою вирівнювання пікових обсягів споживання.

   1. Стратегія єдиних цін – єдині ціин часто пишуть на упаковці товару – використовують в умовах фінансової стабільності, стандартності товару з метою приваблення споживачів і керування системою збуту.

   2. Стратегія цінової дискримінації, продаж фактично однакових товарів для різних груп споживачів за різними цінами – в основному використовується для проникнення в сегмент елітної продукції. Крім цього використовується державою для соціальної підтримки пільгових категорій громадян.

   3. Стратегії ціноутворення за географічним принципом:

• виробник встановлює ціну на своєму складі, а подальша націнка залежить від посередників – призводить до викривлення розподілу доходів між виробником і посередником.

• Ціна залежить від місця доставки.

• Встановлення єдиної ціни залежно від місця доставки.

3. Цінові стратегії в межах товарного асортименту.

Цінові лінії – асортимент товарів ділиться на групи (низької, середньої та високої якості) і застосовується диференціація цін, при цьому найбільший розрив по ціні – між середнім та високим рівнем якості, оскільки дорогі товари характеризуються меншою еластичністю попиту.

Ціни на доповнюючи товари, при покупці товари можна отримати додаткове приладдя

0. Ціни на обов’язкове приладдя, при купівлі основного товару (як правило дешевого) покупець змушений купувати додаткове приладдя (принтер – картридж, автомобіль - страховка)