3. Загальне і спеціальне зак-во

Юридичні норми ТП поділяються на поділяються на загальні і спеціальні (НПА заг та спеціальної дії)

Загальні норми закріплюють принципові положення для всіх працівників без винятку та забезпечують єдність у правовій регламентації відносин у сфері праці

Спеціальні норми спрямовані на регулювання праці окремих категорій працівників.

Критерії диференціації НПА

1. Об’єктивні

   1. Галузь господарства

   2. Виробничі умови

   3. Характер трудового зв’язку

   4. Природно-кліматичні і географічні умови

   5. Техногенний х-тер

   6. Відповідальний х-тер праці

   7. Складність виконуваної роботи

   8. Організаційно-правова форма роботодавця і форма власності на його майно

2. Суб’єктивні

   1. Стан здоров'я

   2. Вік

   3. Стать

3. Соціальні

   1. Наявність сімейних відносин (дітей, утриманців)

Тема 3: Суб’єкти тп

1. поняття суб’єкти ТП, їх види. Елементи правового статусу суб’єктів трудового права

2. працівник як суб’єкт ТП

3. роботодавець як суб’єкт ТП

4. особливості пр статусу трудового колективу,ю профспілки, держ органів, що виступають суб’єктами трудового права

1. поняття суб’єкти ТП, їх види. Елементи правового статусу суб’єктів трудового права

суб’єкти ТП:

1. учасники суспільних відносин, регульованих законодавством про працю, яві володіють суб’єктивними трудовими та юридичними обов’язками;

2. сторони трудових і тісно з ними пов’язаних відносин, які наділені трудовою правосуб’єктністю.

Класифікація суб’єктів тп:

За кількісною ознакою:індивідуальні, колективні

За різновидами відносин у трудовому праві: основні (працівник, роботодавець), неосновні (трудовий колектив, профспілки, трудовий арбітраж).

Правовим статусом суб’єкта ТП є:

Його основне правове положення як даного суб’єкту, закріплене зак-ом про працю.

Елементи, які входять у зміст правового статусу суб’єкта ТП:

1. правосуб’єктність

2. основні трудові права та обов’язки

3. відповідальність за порушення трудових обов’язків

Найманий працівник – ФО, яка працює за трудовим договором на підприємстві, установі, орг-ціях, їх об’єднання або у ФО, які використовують найману працю (ст 1 ЗУ Про порядок вирішення колективних трудових спорів(конфліктів)»)

Характеристика пр статусу найманого працівника:

1. трудова правосуб’єктність працівника характеризує вольовий і віковий критерій; (ст 43 КУ забороняє примусову працю – вольовий, віковий – ст 190 КЗпП з 16 р, можна укладати трудові договори з 15 р – пис згода 1 з батьків, усиновителів, робота не повинна погіршити стан здоров'я,не повинна погіршувати навчання )

2. випадки обмеження трудової правосуб’єктності:

   1. за віком ( ст 23 ЗУ «Про державну службу», ст 188, 190 КЗпП)

   2. за станом здоров'я ( ст 9 Основ законодавства про охорону здоров’я)

   3. за статтю (ст 174, 175 КЗпП)

   4. за рішенням суду працівник може бути позбавлений права займати певну посаду чи займатись певною діяльністю;

   5. за родинним зв’язком і підпорядкованістю (ст 25-1 КЗпП).

Особливості правового статусу працівника:

• іноземця регулює ЗУ «про правовий статус іноземця» від 04.02.1994

• біженця регулює ЗУ «про біженців» від 21.06.2001

• громадянина України, що працює за її межами регулюються законодавством іноземної держави або міжнародною угодою, ЗУ «Про дипломатичну службу» від 20.09.2001.

Гарантії прав робітника ст 5-1