2. Відмінність тд від цпд, пов’язаних з працею

Формально – юридичні ознаки	ТД	ЦПД
1. сторони	Працівник, роботодавець	Замовник і виконавець, автор і виконавець (користувач)
2. предмет	Жива праця, процес трудової діяльності	Результат трудової дія-ті
3. підлягання ПВТР, розповсюдження КД	Підлягає працівник і розповсюджується на працівника КД, розповсюдження автоматичне	Не підлягають ПВТР, самозабезпечення, тобто не розповсюджується КД
4. порядок оформлення	Усна форма укладення трудового договору: заява працівника, резолюція керівника, наказ (розпорядження) Письмова форма укладення: як усно + трудовий договір (контракт)	Форма договору
5. організація виробничого процесу	Покладений на роботодавця	Покладений на виконавця за заг правилом
6. організація оплат,и праці	Сис-ма оплати праці (погодинна та відрядна) встановлюється КД . мінімум з/п встановлений законом	За погодженням сторін
7. правове регулювання	Зак-во про працю, зокрема трудовим зак-ом	Цив зак-во, ЦКУ.

3. Сторони та зміст тд

Сторони:

• Працівник ( ст 188 КЗпП) повторити пр статус працівника (т3 Пит 2)

• Роботодавець (ст24-1 КЗпП) повторити пр статус (тема 3, пит. 3). При прийнятті на роботу працівника, роботодавець – ФО, зобов’язаний укласти з ним ТД у пис формі, затвердженій наказом Мін Праці і соц. Політики Укр. Від 8 червня 2001 року №260. цей пис ТД він зобов’язаний у тижневий термін зареєструвати у центрі зайнятості. Такий роботодавець не зберігає трудові книжки у себе в залізному сейфі.

Зміст ТД – сукупність умов, що визначають взаємні права та обов’язки сторін, що визначаються виключно сторонами ТД.

Умови ТД.

В теорії ТП, в спец юр літ-рі використовується класифікація за якою, всі умови поділяються на 2 групи

1. нормативні (похідні) – безпечні, здорові умови праці, які роботодавець повинен забезпечити згідно чинного зак-ва охорони про працю

2. погоджувальні (безпосередні, договірні) – сторони домовляються про дату початку роботи.

Традиційна класифікація умов ТД (2 критерій – значимість):

1. обов’язкові (необхідні) вважаються ті умови, без яких ТД не може бути визнано укладеним:

   1. волевиявлення сторін, яке відображається у документах (працівник – заява, роботодавець – наказ)

   2. визначення трудової функції сторонами . Трудова функція – коло обов’язків, прав, повноважень працівника встановлення яких є виключно компетенцією сторін. При укладенні ТД сторони визначають посаду, професію, кваліфікацію, спеціальність. Професія відображає галузевий або родовий поділ праці, в якій працівник може застосувати свої трудові здібності, відповідно до наявних у нього знань, навичок та вміння. Спеціальність є частиною трудової діяльності в межах трудової професії. Кваліфікація – це рівень теоретичних та практичних знань за відповідною професією та спеціальністю, який відповідає тарифному розряду, класу, категорії, вченому ступеню тощо.

   3. визначення дати початку роботи – законом не передбачено у якій строк сторони повинні визначитися з датою початку роботи.

   4. місце роботи. Позиція Прокопенко – місце роботи як правило визначається місцем знаходження під-ва як сторони ТД. Позиція Болотіної, Пилипенко – місцем роботи вважається юридична адреса роботодавця.

   5. ? – визначення строку дії ТД

   6. ? – встановлення випробувального строку

   7. ? – умови оплати праці

2. факультативні (додаткові)

   1. надання місця у відомчому дит садочку для дитини працівника

   2. надання санаторно-курортної путівки

   3. надання відомчого службового житла або купівля житла

ТД, укладений в усній формі, вважається укладеним якщо, сторони дійшли згоди щодо обов’язкових необхідних умов. Частіше можна захистити права працівникові у суді,якщо ТД укладений в пис формі і дод факультативні умови там зазначені. Контракт вважається укладеним якщо сторони дійшли згоди щодо усіх умов разом.