10.3. Методи реалізації стратегії в галузі розміщення банківських установ

Стратегія в галузі розміщення банківських установ відповідає у виробничій сфері збутовій або товароруху і передбачає, по суті, доведення послуги до потенційного клієнта. В її межах розгля­даються два основні аспекти — просторовий (вибір місце­знаходження і каналів збуту) та часовий (встановлення годин роботи і терміновості обслуговування).

Є такі можливі збутові канали:

1. Власні канали збуту, в тому числі:

• централізовані: через одне головне відділення; з використанням контактів телефоном, поштових відправлень, зовнішньої служби, автоматів;

• децентралізовані: з допомогою власних збутових точок, починаючи від малочисельних стаціонарних і пересувних відділень до територіальних управлінь і головних відділень.

2. Невласні збутові канали (інші банки і банківські

установи):

• децентралізований збут через довірчі фірми, участь у капіталі інших банків, страхових компаній, фірм житлового будівництва;

• децентралізований збут шляхом укладання угод про кооперацію з вищезазначеними організаціями;

•децентралізований збут із залученням представників вільних професій, самостійних посередників, роздрібних гуртових торговців, туристичних фірм тощо.

Приймаючи рішення про організацію мережі банківських установ, слід прагнути, щоб вона не тільки охоплювала широке коло клієнтів, а й забезпечувала раціональне використання банківських потужностей, що, в свою чергу, залежить від характеру пропонованих послуг. Виходячи з цього, всі послуги можна поділити на:

• проблемні, що вимагають інтенсивного контакту клієнта з банком (управління майном);

• послуги, що відбуваються досить рідко (іпотечний кредит);

• рутин ні послуго (ощадний рахунок);

•послуги, яких набувають часто (поточний рахунок).

З урахуванням такого поділу збутова мережа зарубіжних комерційних банків будується у кілька ліній:

• банківські автомати, які розміщуються якнайближче до клієнтів і розраховані на те, щоб вони мали можливість швидко скористатися певними стандартизованими послугами (одержати готівку, здійснити грошовий переказ, отримати інформацію про стан рахунку);

• пересувні банківські відділення у малозаселеній сільській місцевості або малочисельні (3-4 службовці) стаціонарні відділення поблизу транспортних розв'язок і в нових міських мікрорайонах, що надають найпростіші послуги (розрахунки, обмін валют, невеликі кредити);

• головні відділення у діловій частині міста, що надають весь спектр послуг.

Оскільки банківські послуги неможливо зберігати, банки виконують їх, як правило, протягом дня. Винятком є кредитні операції, які пов'язані з певним ризиком, вимагають перевірки кредитоспроможності позичальника і узгодження рішення про видачу кредиту на різних ступенях банківської ієрархії, що може зайняти кілька днів. Але протягом тривалого часу і для всього асортименту банківських послуг основним часовим параметром збуту е режим роботи банку, який обмежується тривалістю робочого дня. Суттєве розширення часових рамок банківського обслуговування досягається шляхом автоматизації банківської справи, оскільки грошові автомати і багатофункціональні банківські термінали працюють цілодобово.