Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
9 клас 2семестр.DOC
Скачиваний:
37
Добавлен:
17.08.2019
Размер:
828.42 Кб
Скачать

Vііі. Аналіз матеріалу з метою узагальнення вивченого.

* Робота з підручником. Опрацювання таблиці “Відокремлені члени речення” (с. 201-202).

ІХ. Виконання вправ на застосування узагальнюючих правил.

* Попереджувальний диктант. Відокремлені члени речення підкреслити.

І. Болить мені озерна батьківщина – край очеретів, сосeн і дубів. (В.Дячук.) Узлісся, наскрізь промите дощем та прочесане вітром, розгойдувалося, ніби голови коней у степу. (В.Шевчук.) Тут безкінечний небокрай, дзвінкий, прозорий і високий, у себе літепло ввібрав, зове кудись, милує око. (Б.Дегтярьов.) Старий вітряк – дубовий птах – стоїть на пагорбі в житах. (П.Воронько.) Задумливі, в ошатних тогах, з туманом шепчуться дуби. (М.Самійленко.) Там, за днями, за водою, ще зелені береги. (Л.Талалай.)

ІІ. Крізь вечір день тікає у пітьму, сховавши сум під кронами каштанів. (А.Багряна.) На соняху – аж поруділі - джмелі під вечір теж примовкли, однак лишаючись при ділі. (М.Самійленко.) Ледве створив Білобог, незрівнянний в мистецтві, троянду, зразу ж тоді Чорнобог виткав рослину й собі: кактус огидний і дикий, просто з колючого тіла квітку зухвало свою дневі назустріч підняв. (Ф.Челаковський.) За темним вікном, у горщику сірім, колючий і грубий супився кактус. Похмурого ранку із себе він викинув келих червоний – багряний свій квіт. Є душі суворі – в житті йшли самотньо, жили, колючками доверху вкриті. Що в серці в них крилось? (П.Безруч.)

* Прочитати. Пояснити вживання розділових знаків у реченнях з одиничними дієприслівниками.

Акорди бабиного літа, зітхнувши, падають в траву. (Д.Горішній.) Над сонною водою я йшов, сумуючи, тихенькою ходою, і думи сумнії, витаючи, вились. (М.Філянський.) Я натикаюсь на біду й печаль і прокидаюсь, не сплячи, від болю. (Д.Павличко.) Все бурхливіші крила негоди, і тривожніший все я, ждучи. (О.Ольжич.) Збивай коліна в кров, упавши – встань і знов іди… (А.Малишко.) Листя, кружляючи, пада. За вікном у вишневих гілках шарудить, бешкетуючи, вітер. (Д.Луценко.) Листя боязко тремтить, хоче втриматись на вітках і, не втримавшись, летить. (Олександр Олесь.) Скорчившись, гойдає вітер осоку. (Д.Фальківський.) Співають ідучи дівчата. (Т.Шевченко.) По вулиці ідуть співаючи дівчата, і під гармонію танцюють парубки. (В.Сосюра.) І коли я впаду безсилий, ніхто не спиниться йдучи, хіба що вітер полудневий крилом пригріє летючи. (Олександр Олесь.)

*Навчальний диктант.

Думаю, що “Кобзар” у такому вигляді тільки й міг бути створений на чужині, в сірих днях, в балтійських туманах, коли душа так спрагло ждала отчого краю, так глибоко тужила за Україною, за її недавніми вольностями, за високою блакиттю українського неба.

Те ж саме можна сказати й про художників, вихідців з України, таких, як Куїнджі. Вони її оспівали з відстані. Як Гоголь, як Довженко останніх літ, вони з відстані зіркіше побачили її цілющу святу красу. (О.Гончар; 75 сл.)

Х. Аналіз матеріалу з метою узагальнення вивченого.

* Робота з підручником. Виконання вправи 430.

Опрацювання таблиці “ Речення зі звертаннями, вставними словами, сполученнями слів і вставними реченнями” (с. 240-241).

ХІ. Переписати, розставляючи розділові знаки (подаємо речення без їх вилучення). Вказати звертання і вставні слова.

І. Чуєш, серце? Ми все подужаєм! Чуєш, слово? Ми вдвох з тобою! (А.Малишко.) Либонь, запізно зрозумів я, що слово треба берегти. (Л.Дмитерко.) Весняного ранку співаймо, сестрице, веснянку! (Леся Українка.) Я не гірший за інших, на щастя, і за інших не кращий, на жаль. (В.Забаштанський.) Кажуть, пізнаються у житті люди по дрібницях і по вчинках. (Д.Луценко.)

ІІ. Спи, Тарасе, тихо-тихо, поки Бог розбудить; твою пісню в Україні повік не забудуть. (О.Кониський.) Шукаймо у собі Шевченка (хоч іскру праведності й віри), він мусить бути у глибинах! (Н.Нікуліна.) Декламував не раз, бувало, рядки Тараса за столом: “ Мені тринадцятий минало, я пас ягнята за селом”. (Д.Луценко.) Спочиваєш ти, наш батьку, тихо в домовині, та збудила твоя пісня думки на Вкраїні. (Леся Українка.) Проклав Тарас шляхи для мови (нехай тернистий в неї слід), і українське щире слово почув, збагнув і визнав світ. (Б.Дегтярьов.)

ХІІ. Підведення підсумків уроку.

ХІІІ. Домашнє завдання. П. 29, 30, вправа 428.