V. Виконання вправ на застосування узагальнюючих правил.

* Прочитати речення. Слова яких частин мови вжиті тут з НЕ, НІ? У яких випадках НЕ, НІ є префіксами, в яких – частками?

Кинь, добродію, неробство, дорожити варто днем. (Г.Сковорода.) Захочеш – і будеш. В людині, затям, лежить невідгадана сила. (О.Ольжич.) Господь міцним мене створив і душу дав нерозділиму. (Ю.Липа.) Ні одного бездумного рядка, ні однієї мислі неживої не віддавай на строгий суд людей! (Л.Забашта.) Ніч спокійна, нерухома, а день невгомонний. (Ф.Г.Лорка.) Величі справжній не треба спиратись на плечі нікчем. (В.Симоненко.) Хай той навіки знає, хто ненависть сама: де творчості немає, там і життя нема. (В.Сосюра.) Ненавиджу сонних мух! Ненавиджу затхлий дух! (В.Герман.) У дібровах і гаях голубою незабудкою бродить молодість моя. (Д.Луценко.)

* Робота біля дошки. Записати слова, позначити в них орфограми, обгрунтувати вибір написання.

Ненависний, несамовитий, неук, нездара, негайно, неквапно, недуга, недокрів’я, неправда, недруг, невольник, нехтувати, незчутися, ніхто, ні перед ким, ні до кого, ні у кого, нічого, нічим.

* Переписати записані на дошці (спроектовані на дошку) речення, знімаючи дужку.

І. Для інших і доля, і щастя хай буде, собі я бажаю не/сну, а життя. (Леся Українка.) Не/канделябр і не/підсвічник людина, а жива свіча. (О.Слоньовська.) Я не боюсь тюрми і ката, вони для мене не/страшні. Страшніш тюрма у рідній хаті, не/воля в рідній стороні. (О.Кониський.) Розриваються кайдани не/волі й не/слави. (М.Костомаров.) Ох! Як важко жить тому, кому світ не/милий, кому очі зав’язані на вік його цілий не/хусткою, а долею. (В.Забіла.) Життя віддам за те, щоб моє слово почув далекий і не/знаний друг закономірно, а не/випадково. (Л.Дмитерко.) Повернулись купці з Бару: ані/грошей, ні/товару. (Нар.творч.)

ІІ. У бідного тоді не/діля, коли сорочка біла. Не/роба гірше пияка. Уродися не/красним, а щасним. До сухої криниці не/йдуть пити водиці. Доброму каменю пісок не/страшний. Коневі овес не/тяжкий. Не/діли шкуру не/вбитого ведмедя. Люби не/словами, а ділами. Дай язикові волю – заведе в не/волю. Не/звані гості гризуть кості. Краще втонути, як за не/любом бути. Краснеє личко – серцю не/спокій. Не/спіймана риба завжди найбільша. Перше в не/від подивися, тоді й рибою хвалися. На любов і смак товариш не/всяк.

Народна творчість.

* Прочитати. Пояснити особливості написання НЕ з дієприкметниками.

Ненаписаний роман – не написаний письменником роман. Незасіяне поле – не засіяне хліборобами поле. Незавершена справа - не завершена вчасно справа. Неспростовані зауваження – не спростовані доповідачем зауваження.

* Попереджувальний диктант.

Життя нелегке, часом і круте, і все ж нам на шляху не зупиниться. (Г.Гордасевич.) Ненавиджу я хомути і шлеї, вуздечки й шори, сідла й нагаї! (Д.Павличко.) І розгортається широко ніким не сковане життя. (П.Карманський.) Найстрашніша втрата – недосліджена передісторія мого народу. (І.Перепеляк.) Скільки це разів говорене, а не сказане до дна! (М.Рильський.) У слова нові, невивчені світлий промінь переллю. (А.Малишко.) Ллються, ллються синім шовком нерозгадані думки. (Д.Фальківський.) В сліпучому сіянні непокори ми стали нездоланні, як боги. (Д.Павличко.) Мене любов ненависті навчила. Тихе море спокою навчило невгамовнеє серце моє. (Леся Українка.) Це не середня школа, а ліцей, не технікум, а коледж щонайменше. А хто придумав кавардак оцей, і не шукайте: так собі дешевше. (П.Щегельський.) Не докотившись, застигали сльози, в сумне стогнання обертались речі. (П.Куліш.) Незважаючи на всю навальність зламу, що стався в ньому, він почувався на диво спокійним. (В.Підмогильний.) Непереболене – не рідне, непережите – не святе, непереоране – не плідне, а непроторене – святе. (І.Ольховський.) О, скільки ласк і невичерпних сил таїш в собі ти, українська земле! (Д.Луценко.) Попереду незнана стежина степова, лугова, лісова і в’юнка волоока ожина. (П.Воронько.) Сняться ще не сказані слова, сняться ще не виплакані сльози. (Л.Матусяк.) Лягала на дорогах многотрудних дочасна непокликана зима. (М.Рильський.) Твої слова, не змиті потом непогамовного труда, пролинуть непотрібним льотом, не залишаючи сліда! (М.Рильський.) Моє нечуване терпіння іще ніхто не переміг. (Л.Костенко.) Мабуть, завіяла віхола твій ненаписаний лист. (В.Курченко.) Замислившись, на палець собі вітер незчувсь, як павутину насотав. (Б.Олійник.)

* Переписати прислів’я, уставляючи пропущені слова.

Він би рад косити, та ... косу носити. Попросили б сісти, та ... їсти. Біда, як є що з’їсти, та ... за стіл сісти. Самовар кипить, та ... чай пить. Свого горба ... не бачить. Хто багато просить, той ... не дістане. Своїх багато, а як прийдеться топиться, то ... ухопиться. Такий убогий, що й кошеняти із запічка ... виманити. З пустого в порожнє ... переливати. За тебе, як за гарячу головешку, ... не вчепишся.

Для довідок. Нікому. Нічого. Ні з ким. Нікому. Ніхто. Нічого. Ні за кого. Нічим. Нічого. Ніде.