Обладнання: роздавальний матеріал, підручник. Хід уроку

ІІ. Перевірка домашнього завдання (повтореного з лексикології).

*Виконання індивідуальних завдань за картками.

Картка 1 Переписати, розставляючи розділові знаки (подаємо речення без їх вилучення). Синоніми підкреслити. Визначити лексичне й граматичне значення виділеного слова. Все літо злі палючі суховії шугали в полі, сушачи думки. Тепер інакший вітер степом віє, він повіва в замети безнадії. Коли вже вихор схопиться новий – не легіт, пустотливий і пестливий, а налітний ревучий буревій? Г.Кочур.

Картка 2 Переписати прислів’я, на місці крапок уставляючи антоніми. Вказати антоніми спільнокореневі і власне лексичні. Визначити лексичне і граматичне значення виділеного слова. Плітку в одне вухо впусти, а в друге - ... . Що легко прийде, то легко ... . Боржник весело бере, та ... віддає. Умів улізти, умій і ... . Малий тілом, а ... ділом. Хто великого не бачив, той ... дивується. Одні очі і плачуть, і ... . Голова каже: “Іди!” , а ноги: “...”. Менше говори, то ... почуєш. Де свої б’ються, хай ... не мішаються. Багатому свято, а ... діла багато. Для довідок. Випусти. Піде. Сумно. Вилізти. Великий. Малому. Сміються. Сиди! Більше. Чужі. Бідному.

ІІ. Повідомлення теми і мети уроку.

ІІІ. Аналіз матеріалу з метою узагальнення вивченого.

* Робота з підручником. Опрацювання таблиці “Будова слова” (с.149).

* Бесіда.

• Які значущі частини слова вам відомі?

• Що об’єднує значущі частини слова і чим вони різняться?

• Що таке основа слова? Які є основи?

• У чому різниця між похідною й непохідною основами?

• Як співвідносяться основа й корінь?

• Яка роль закінчення? Яку характерну ознаку має нульове закінчення?

V. Виконання вправ на застосування узагальнюючих правил.

* Вибірковий диктант. Виписати спільнокореневі слова, виділити в них корені.

До мови рідної уважний, слова споріднені відзнач: житняк – хліб житній, ячник – ячний, пшеничний – булка і калач. Коли у полі колоситься – зернина в колосі, зерня; виймають з печі – паляниця, хлібець, хлібина, хлібеня. (Д.Білоус.) О слів жорстока і солодка влада! Такі ж близькі звучанням: “рада” й “зрада”! Які ж провалля поміж них страшні! (Б.Олійник.) І що нам домисли, що помисли, що замислів чужих орда? (Є.Гуцало.) Дзвонять дзвони на подзвіння з жовтої дзвіниці. Жовтий вітер несе подзвін в жовте вітровіння. (Ф.Г.Лорка.) Уже і вечір звечорів – мені не до вечері, я спів почув і враз майнув на вулицю до Мері. (Р.Бернс.) Горби горбаті горблять спини, й граки чорніють, мов ожина. Імлиста млиста мла імлиться, як куниця. І в млистій млі імлистий ліс імлиться. (Є.Гуцало.)

*Робота біля дошки. У записаних словах позначити значущі частини. За схемою, поданою на с. 246 підручника, зробити повний розбір виділених слів за будовою (усно).

Порада, зеленкуватий, бездіяльний, потривожений, сидячи, світанок, пальто, журі, горілиць, навперейми.

* Робота з підручником. Виконання вправи 293.

V. Аналіз матеріалу з метою узагальнення.

* Робота з підручником. Опрацювання таблиці “Способи словотворення” (с. 151).

VІ. Виконання вправ на застосування узагальнюючих правил.

* Робота з підручником. Виконання вправи 297.

* Прочитати. Визначити способи творення виділених слів. Які з цих слів є авторськими неологізмами? За схемою, поданою на с. 246 підручника, зробити словотвірний аналіз підкресленого слова (усно).

Древня праматінко Русь, я твій законний нащадок, що українцем зовусь. (Д.Білоус.) Це був козак. І не просто козак, а козацюга, козачище! (П.Загребельний.) Народе мій рідний! Твій стяг заповітний, він жовто-блакитний, він жовто-блакитний. (Л.Барабаш.) Жовоблакиттю квітка презавзята цвіте крізь брук торованих сторіч у сяйві поранкового багаття. (І.Немченко.) Гей, недругам усім наперекір внесіте прапор вільної держави! (В.Крищенко.) Тут Сагайдачний в кожнім серці плаче: пояничарились козачі юнаки. (Т.Мельничук.) Важко буть безбатченком нашої духовності, у любові праведній, ні, нема гріховності! (В.Каюков.) Ми віримо, що нашому огню належить всяку нечисть спопеляти. (В.Симоненко.) Один з розділів нашої історії зветься: Українські Січові Стрільці, УСС. (О.Климчук.)

VІІ. Аналіз матеріалу з метою узагальнення вивченого.

* Робота з підручником. Опрацювання таблиці “Орфограми у префіксах” (с. 154).

Опрацювання теоретичного матеріалу (с. 154-155).

VІІІ. Виконання вправ на застосування узагальнюючих правил.

* Словниковий диктант. Виділити в словах префікси, позначити орфограми. За схемою, поданою на с. 246 підручника, зробити морфемний аналіз виділених слів (усно).

Премудрий, приморський, причинений, прізвище, розмова, безлюдний, сформульований, зчепитися.

*Пояснювальний диктант. Позначити орфограми у префіксах слів.

І. І Кобзаря думки пророчі ведуть нас у прийдешні дні. (М.Сингаївський.) Яка ж ти, о воле, прекрасна, пречиста! Із панських прихвоснів-рабів ми людьми з прізвищами стали і вголос прізвища сказали під зле сичання ворогів. (Олександр Олесь.) Як жити маю я на чужині? Клекоче плач придушений в мені. (З.Красівський.) Я зневажаю час і зміни всі, на вірність присягаючи красі. (В.Шекспір.) Куди схилюся і до кого? В якому напрямі брести? Вже на притомлених дорогах од родоводу – лиш хрести. (М.Осадчий.) О епохо розбрату й безладдя, ти людей вбиваєш і сади! (В.Базилевський.) Ти не тривожся, що обіч – провалля, скільки невпевнених в прірву зірвалось! (В.Герман.) І мовчать, як сон, премудрі верби. (Д.Фальківський.) Я знаю: трави міцно прикуті ногами до галери степу. (Т.Мельничук.) Минуле не гортають, а пригортають, як п’янкий романс. (Н.Яницька.)

ІІ. Серденьком б’ється джерельце цілюще, з ним розмовляю один на один. (М.Осадчий.) Неначе випурхнула з казки пречиста райдуга-дуга. (І.Драч.) Прекрасні дні, в минулім потонулі! Я п’ю блаженним слухом клич зозулі. (М.Орест.) Горобиної ночі присниться даленіючий лет журавля. (В.Базилевський.) Вартують вечір безшелесні буки, снує багаття диво позолот. (М.Сарма-Соколовський.) Волала ніч: “Не розбудіте тишу!” (В.Герман.) Схлипують вікна: під вікнами примерзли квіти. Але ж землі – родити?! (В.Поліщук.) А заметіль заграє навкруги. А потім спатиме в німім безсиллі. (М.Сарма-Соколовський.) І в темну прірву манять, звуть нудьга й безмежний сум. (М.Філянський.) Дівчиськом запальним розмріється весна. (А.Волинська.)

ІХ. Аналіз матеріалу з метою узагальнення вивченого.

*Робота з підручником. Опрацювання теоретичного матеріалу (с. 156-158).

ХІ. Виконання вправ на застосування узагальнюючих правил.

* Робота з підручником. Виконання вправи 317.

* Диктант iз коментуванням. У виділених словах позначити орфограми.

І. На узліссі дрімливі берези притримують досвітню спідничку неба, щоб не заросилася вона. Я ломачкою розворушив пригасле багаття і таки знайшов вуглину, на краєчку якої трималася цятка вогню. (М.Стельмах.) Ти прислухаєшся, як пахне земля. Вона пахне картоплинням, гарбузинням, а ще вогко пахне гудинням огірків, прив’ялим цвітом і пуп’янками. (Є.Гуцало.) Спадає ніч на Чигирин, на сіре прядиво годин, на тлусті видива родин, якими славен Чигирин. (І.Драч.) І думка безпорадно грузне в клейкім баговинні слів. (В.Симоненко.) Та далека мрія недосяжна, як марево пустині. (Леся Українка.)

ІІ. Опівдні сонце пригріло так, що в степу, за сторожовою могилою, заструмувало марево, ніби там, на обрії, пастухи варили куліш у здоровенному казані, і пара, що виходила з нього, ніжно слалася над землею. (Григорій Тютюнник.) З яблунь червиві падають яблука, соки грушеві оси спивають. (Л.Забашта.) Струни, срібні струни, струни дощові, забіліли перла, перла у траві. (В.Сосюра.) Немов тумани, тане сиве марево. (М.Сингаївський.) Вітер в лице мені холод космічний несе. (Б.Олійник.)

* Пояснити значення фразеологізмів. У прикметниках визначити орфограми, обґрунтувати написання суфіксів. З двома-трьома фразеологізмами скласти речення (усно).

Бабине літо. Матусин синок. По Марусин обідок. Пенолопина вірність. Аріаднина нитка. Пандорина скринька.

ХІ. Підбиття підсумків уроку.

ХІІ. Домашнє завдання. П. 21, вправи 315, 320.