4. Обгрунтування сценаріїв подолання найбільш імовірн ризиків у процесі проведення фінансового оздоровленш підприємства. Ня

Наслідки реалізації занадто ризикованих проектів бувають з, більшого негативними, а тому ця проблема потребує ретельне¹⁶" обмірковування. Для невеликих підприємств ризики можуть б>^го зв'язані передовсім із мікросередовищем та внутрішніми негар™ дами. Для великих підприємств, які розпочали реалізацію проеь¹³" санації, ризики найчастіше виходять із макроеєредовища (змг^ законів, державної політики тощо).

Для визначення підприємств, які потребують державної фін; еової підтримки, проводять державну експертизу санаційних nj^H" ектів.

Розподіл державних фінансових коштів, визначення строкі . порядку їхнього виділення та повернення залежать від низки чг^{1 1} ників, а саме:

• ефективності санаційних проектів;

• потреби у фінансових коштах;

• строку окупності й повернення коштів;

• пріоритетності напрямків структурної перебудови економії Державну підтримку доцільно надавати передовсім:

• підприємствам, продукцію яких можна реалізовувати на сі^ живчому ринку;

• підприємствам, які забезпечують обороноздатність і безпе держави;

• підприємствам, характер виробництва яких зв'язаний із міжна- родними нормами щодо техніки безпеки та екології (підприємства енергетичного атомного комплексу, виробництва радіоактивних матеріалів, зброї тощо);

• перспективним підприємствам, які необхідні для технологіч- ної перебудови виробництва (створення та розвиток мереж зв'яз- ку, інформаційних систем, сучасних транспортних систем);

• підприємствам, які випускають конкурентоспроможну, імпор- тозамінну та експортну продукцію;

• підприємствам, які забезпечують випуск енергозберігаючої техніки та освоєння нових прогресивних технологій, зростання продуктивності праці, поліпшення умов праці і підвищення еколо- гічності виробництва;

• підприємствам, які забезпечують створення умов для активі- зації ішіоваційно-інвестиційної діяльності;

• підприємствам із широкими кооперованими внутрішньогалу- зевими та міжрегіональними зв'язками.

Ясна річ, що за відбору підприємств для фінансового оздоров- лення треба уважно обміркувати можливі негативні соціальні на- слідки зупинки та наступної ліквідації того чи того підприємства. Передовсім ідеться про підприємства, розміщені у великих про- мислових вузлах з високим рівнем концентрації взаємозв'язаних виробництв, а також у невеликих містах і селищах, коли ці підприє- мства є майже єдиним місцем можливого працевлаштування насе- лення.

У процесі обґрунтування переліку підприємств, яким необхідні державні санаційні кошти, здійснюється діагностика їхнього фінан- сово-майнового стану. Досвід показує, що такий аналіз має охоп- лювати основні аспекти функціонування підприємства, а саме: ха- рактеристику форми власності та розподілу статутного капіталу (організаційна структура підприємства, статут, організаційио-пра- вова форма, частка державної власності, частка іноземного капіта- лу); фінансовий стан підприємства (прибуток і структура його роз- поділу, рентабельність продукції, продаж капіталу; собівартість товарної продукції, дебіторська та кредиторська заборгованість, запаси товарно-матеріальних цінностей, обсяг оборотних коштів, кредити, субсидії, дотації тощо); оцінка виробничого потенціалу (основні фонди й рівень їхнього спрацювання, рівень використан- ня виробничих потужностей, ресурсозабезпеченість, обсяги та но- менклатура продукції); кооперовані зв'язки та збут продукції (її реалізація, ціни, основні постачальники сировини, споживачі про- дукції, залишки готової продукції, ринки збуту); персонал, оплата праці; соціальна інфраструктура підприємства; техніко-економіч- не обґрунтування санації підприємства.

Наявність техніко-екоііомічіїого обґрунтування (ТЕО) санації : підприємства має бути неодмінною умовою для надання держав­ ної підтримки. ТЕО може мати різноманітну структуру, але, як правило, складається з таких розділів: загальні положення; харак- теристика підприємства; попит на продукцію та аналіз ринку; за- безпеченість ресурсами й джерела їхнього поповнення; основні технічні рішення щодо перепрофілювання підприємства (реконст- рукція, технічне переозброєння); персонал і продуктивність праці; кошторис витрат на будівництво (реконструкцію, технічне переоз- броєння); собівартість продукції; оцінка ефективності заходів для санації підприємства; основні техніко-економічні показники підприємства, що підлягає санації; фінансова й економічна оцінка санації; висновки та рекомендації.

Під час проведення експертизи поданих проектів слід дотриму- ватися кількох вимог: єдності системи оцінних показників ТЕО; єдності одиниць виміру цих показників; єдності методичних підходів щодо формування цих показників.

За розробки ТЕО використовується досить широкий спектр різноманітних показників, які слід розглядати в базовому та перс- пективному (після проведення санації) періодах. Це насамперед показники рентабельності продукції та виробництва; терміну окуп- ності (як відношення дисконтованої величини грошових потоків до дисконтованого обсягу санаційних витрат); точки беззбитковості; загальний обсяг інвестицій для проведення санації, їхній характер і розподіл за термінами вкладення; обсяг реалізованої продукції; прибуток; витрати на виробництво та реалізацію продукції; стро- ки й умови погашення кредитів; чисельність персоналу; рівень використання виробничих потужностей.

Особливу увагу слід приділити показникам фінансової стійкості санаційного проекту, використанню та строкам повер- нення інвестицій.

Порівнюючи базовий та перспективний періоди, слід звертати особливу увагу на динаміку прибутковості та факторів, які забез- печили зростання прибутку, на обсяг і структуру розподілу при- бутку; на джерела зниження витрат на виробництво, прискорення обороту оборотних коштів.

Обсяг санаційних коштів (І_с) для оздоровлення фінансового ста- ну неплатоспроможного підприємства можна розрахувати за фор- мулою:

Таблиця 19.2 ЕКОНОМІЧНІ ПОКАЗНИКИ ДЛЯ ОЦІНЮВАННЯ ДОЦІЛЬНОСТІ САНАЦІЙНИХ ПРОГРАМ РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВА
п/п	Показник	Рівень критерію або тенденції, за якими здійснюється санаційна програма підприємства за варіантами
		оптимальним	прийнятним	безперспек- тивним
І. 1.1.	Виробництво та прибуток Індекс обсягу виробництва в на- туральному виразі	дорівнює одиниці або більший	менший за одиницю, але більший за середньо- галузевий показник	менший за середньога- лузевий показник
1.2.	Індекс динаміки цін на продукцію	менший за індекс інфляції	дорівнює індексу інфляції	більший за індекс інфляції
1.3.	Співвідношення індексів динамі- ки обсягу реалізації (обсягу про- дажу) і витрат на виробництво продукції	>1	1	<1
1.4.	Співвідношення індексів дина- міки ФОП (фонду оплати праці) та обсягу реалізації (обсягу про- дажу)	<1	1	>І
1.5.	Співвідношення індексу середньої заробітної плати та індексу інф;нції	>1	1	<1
1.6.	Співвідношення обсягів випуску продукції в натуральному виразі (або в незмінних цінах) і динамі- ки чисельності персоналу	>1	1	<1
1.7.	Співвідношення частки прибутку, яка направляється на розвиток ви- робництва, у базовому та розра-	>1	1	<1
	хунковому періодах (у порівнян- них цінах)
2.	Імпорт Частка імпортозамінної продукції в загальному обсязі продукції підприємства і середиьогалузевий показник	>1	>0	0
3. 3.1.	Конкурентоспроможність на внутрішньому і зовнішньому рийках Частка експортної продукції у загальному обсязі виробництва підприємства та середньогалу- зевий показник	>|	>0	0
3.2.	Співвідношення індексу обсягів продажу у вартісному виразі та ана- логічного галузевого показника	>10	1	<1

Мобілізацію внутрішніх резервів можна здійснити за рахунок реалізації продукції за більш низькими цінами; скорочення дебі- торської заборгованості; продажу зайвого устаткування, інших то- варно-матеріальних цінностей; здавання в оренду приміщень, ус- таткування тощо.

Фінансову допомогу можуть здійснити три групи підприємств: партнери за кооперованими зв'язками; підприємства (холдинги), які володіють контрольним пакстоц акцій неплатоспроможного підприємства; кредитори, які впевнені в позитивних наслідках фінансового оздоровлення неплатостроможного підприємства.

Доцільність (ефективність) санаційних програм розвитку підприємства зазвичай визначають за економічними показниками, наведеними в табл. 19.2.

Питання для самостійного поглибленого вивчення

1. Сутнісно-змістова характеристика реструктуризації підпри- ємств (організацій).

2. Основні форми та види реструктуризації підприємств (орга- нізацій), що здійснюється в окремих галузях народного госпо- дарства України.

3. Аналітична оцінка технікс-економічної та фінансової ситу- ації в процесі обгрунтуванні форм, видів і міри реструктури- зації суб'єктів господарювань.

4. Практика здійснення та ефективність реструктуризації підприємств (організацій; і структурної перебудови окремих га- лузей народного господарства України.

5. Сутність санації (фінансового оздоровлення) суб'єктів госпо- дарювання.

6. Класична модель процесу фінансового оздоровлення підприємств та організації.

7. Програми та проекти сіпаці' суб'єктів господарювання.

Н. Бізнес-план фінансового оздоровлення підприємства (орга- нізації) та його типові розділі.

9. Структура техніко-еконзмі'ного обгрунтування (ТЕО) санації того чи того підприємства (о|ганізації).

10. Економічна ефективність здійснення санаційних програм розвитку підприємств та організацій.

Розділ 20 БАНКРУТСТВО ТА ЛІКВІДАЦІЯ ПІДПРИЄМСТВ (ОРГАНІЗАЦІЙ)

Ключові • банкрутство; • передбачення (прогнозування) терміни банкрутства; • ознаки банкрутства; і поняття: • ціна (вартість) фірми; • причини банкрутства;

• визначення ступеня ймовірності банкрутства;

• порушення справи про банкрутство;

• ліквідаційна вартість збанкрутілого підприємства;

• наслідки банкрутства підприємства (організації);

• процедура ліквідації підприємства (організацій).