126. Досягнення професійної компетентності професійним бухгалтером передбачає:

а) знання програми, розробленої для забезпечення контролю якості за виконанням професійних послуг згідно з відповідними національними та міжнародними положеннями;

б) наявність високих стандартів загальної освіти, що передбачає наявність спеціальної освіти, навчання та складання іспитів з відповідних дисциплін за фахом, а також строк роботи за спеціальністю;

в) обізнаність з подіями в бухгалтерській професії;

г) правильна відповідь відсутня.

127. Обов'язок професійного бухгалтера щодо збереження конфіденційної інформації про діяльність клієнта або роботодавця, що стала відома під час надання професійних послуг, повинен дотримуватися:

а) 1 рік;

б) 3 роки;

в) 5 років;

г) правильна відповідь відсутня.

128. Чи може професійний бухгалтер розкрити конфіденційну інформацію?

а) ні, в жодному випадку;

б) так, якщо йому буде надано спеціальний дозвіл розкрити інформацію або якщо розкриття цієї інформації є юридичним або професійним правом чи обов'язком;

в) так, якщо вона є важливою і необхідною на думку професійного бухгалтера;

г) правильна відповідь відсутня.

129. Професійний бухгалтер-практик від імені клієнта має право оприлюднювати інформацію:

а) про умови укладеного договору;

б) про результати аудиторської перевірки;

в) про вартість наданих послуг;

г) про пошук персоналу.

130. Цілі бухгалтерської професії повинні забезпечити:

а) довіру, професіоналізм;

б) якість послуг, довіру;

в) конфіденційність, професіоналізм;

г) довіру, професіоналізм, якість послуг, конфіденційність.

131. Принцип об'єктивності означає, що:

а) професійному бухгалтерові слід бути справедливим та не дозволяти собі необ'єктивності або упередженості, конфлікту інтересів та впливу інших осіб, які шкодитимуть його об'єктивності;

б) професійний бухгалтер повинен бути відвертим та чесним, надаючи професійні послуги, не дозволяти собі необ'єктивності або упередженості, конфлікту інтересів та впливу інших осіб, які шкодитимуть його об'єктивності;

в) професійний бухгалтер повинен діяти так, щоб це відповідало добрій репутації професії, не дозволяти собі необ'єктивності або упередженості, конфлікту інтересів та впливу інших осіб, які шкодитимуть його об'єктивності;

г) професійний бухгалтер повинен надавати професійні послуги згідно з відповідними технічними та професійними стандартами.

132. Згідно з принципом чесності:

а) професійному бухгалтерові слід бути справедливим та не дозволяти собі необ'єктивності або упередженості, конфлікту інтересів та впливу інших осіб, які шкодитимуть його об'єктивності;

б) професійний бухгалтер повинен бути відвертим та чесним, надаючи професійні послуги;

в) професійний бухгалтер повинен діяти так, щоб це відповідало добрій репутації професії;

г) професійний бухгалтер повинен надавати професійні послуги згідно з відповідними технічними та професійними стандартами.

133. На незалежність професійного бухгалтера мають потенційний вплив:

а) загроза власного інтересу та власної оцінки;

б) загроза захисту та загроза власної оцінки;

в) загроза особистих та сімейних стосунків;

г) загроза власного інтересу, загроза власної оцінки, загроза захисту, загроза особистих та сімейних стосунків.

134. Гонорари за професійні послуги повинні враховувати:

а) навички та знання;

б) рівень підготовки та ступінь відповідальності;

в) час, витрачений кожною особою, найнятою за потреби для надання професійних послуг;

г) правильні відповіді а, б, в.

135. Гонорари повинні розраховуватися на підставі:

а) погодинних ставок;

б) денних ставок;

в) погодинних або денних ставок;

г) виконаної роботи.

136. Яких етичних принципів повинні дотримуватись професійні бухгалтери?

а) чесність, конфіденційність;

б) чесність, об'єктивність, професійна поведінка;

в) професійна компетентність та незалежна ретельність;

г) правильні відповіді а, б, в.

137. На достовірність доказів впливає:

а) переконливість;

б) їх джерело та природа;

в) їх кількість;

г) суттєвість.

138. Яке з наступних тверджень є правильним?

а) докази більш надійні, коли вони отримані з залежних джерел, що є внутрішніми по відношенню до підприємства;

б) докази менш надійні, якщо вони існують у документальному вигляді;

в) докази, отримані у вигляді оригінальних документів, менш надійні, ніж докази, отримані у вигляді фотокопій або факсимільних копій;

г) докази, отримані безпосередньо практиком, більш надійні, ніж докази, отримані опосередковано або гіпотетично.

139. Ризик того, що практик висловить невідповідний висновок за умови суттєвого перекручення інформації з предмета завдання, - це:

а) ризик суттєвості;

б) ризик завдання з надання впевненості;

в) ризик невпевненості;

г) аудиторський ризик.

140. Практик надає письмовий висновок, який містить думку про:

а) фінансову звітність;

б) отриману впевненість щодо інформації з предмету завдання;

в) існуючі фінансові проблеми на підприємстві;

г) правильна відповідь відсутня.

141. У якій формі відповідальна сторона зазвичай надає практику твердження:

а) у формі висновку;

б) у формі акту виконання робіт;

в) в усному вигляді;

г) у формі письмового твердження з оцінкою або вимірюванням предмету, який можна подати користувачам як твердження.

142. В завданнях, що базуються на твердженнях, думка практика може формулюватися:

а) на основі тверджень відповідальної сторони;

б) безпосередньо на основі предмету завдання та критеріїв;

в) правильні відповіді а, б;

г) правильна відповідь відсутня.

143. Хто уповноважений видавати МСА?

а) Бюро аудиторських стандартів;

б) Комітет міжнародної практики аудиту;

в) Американський інститут присяжних бухгалтерів;

г) Аудиторська палата України.

144. Що з переліченого не належить до супутніх аудиту послуг згідно з Концептуальною основою аудиту та супутніх послуг?

а) аудиторська перевірка;

б) огляд;

в) погоджені процедури;

г) підготовка інформації.

145. Переконаність аудитора у достовірності твердження, зробленого однією стороною для іншої - це:

а) висновок;

б) думка аудитора;

в) оцінка;

г) упевненість.

146. Який розділ наводиться наприкінці кожного МСА, в якому висвітлено характер питань, що потенційно потребують уточнення або доповнення?

а) "Зміни та доповнення до стандарту";

б) "Особливості застосування в державному секторі";

в) "Прикінцеві положення";

г) "Національні особливості застосування МСА".

147. Фінансові звіти призначені:

а) для отримання цільового фінансування;

б) для залучення додаткових працівників;

в) для задоволення загальних інформаційних потреб широкого кола користувачів;

г) правильна відповідь відсутня.

148. Який рівень упевненості є недосяжним в аудиті?

а) абсолютний;

б) високий;

в) помірний;

г) правильні відповіді а, б, в.

149. Можливість висловлення аудитором думки про те, чи складені фінансові звіти відповідно до визначеної концептуальної основи фінансової звітності надає:

а) аудиторська перевірка фінансових звітів;

б) огляд фінансових звітів;

в) проведення погоджених процедур;

г) підготовка інформації.

150. У результаті надання яких послуг висновок надається виключно тим сторонам, які погодились на виконання процедур?

а) аудиторської перевірки;

б) огляду;

в) проведення погоджених процедур;

г) підготовки інформації.

151. Завдання з підготовки інформації, згідно з МСА 120 "Концептуальна основа міжнародних стандартів аудиту", включає в себе:

а) огляд фінансових звітів;

б) проведення погоджених процедур;

в) встановлення думки про достовірність фінансових звітів;

г) збирання, класифікацію та узагальнення фінансової інформації.

152. Аудитор є причетним до фінансової інформації, якщо:

а) його висновок додасться до цієї інформації;

б) ім'я аудитора використовується управлінським персоналом без його на те згоди;

в) аудитор погоджується на використання свого імені у зв'язку з професійною відповідальністю;

г) правильні відповіді а, в.

153. Метою МСА 200 є:

а) встановлення стандартів та надання рекомендацій щодо мети та загальних принципів аудиторської перевірки фінансових звітів;

б) встановлення ефективної діяльності аудиторської фірми;

в) надання інформації про принципи аудиту;

г) встановлення певних принципів аудиторської перевірки.

154. Надання аудиторові можливості висловити думку стосовно того, чи складені фінансові звіти в усіх суттєвих аспектах згідно із визначеною концептуальною основою фінансової звітності, є:

а) метою аудиторської перевірки фінансових звітів;

б) методом аудиту;

в) принципом аудиторської перевірки;

г) способом аудиторської перевірки.

155. Аудиторові слід дотримуватися "Кодексу етики професійних бухгалтерів", розробленого:

а) Аудиторською палатою України;

б) Міжнародною федерацією бухгалтерів;

в) Міжнародною спілкою аудиторів;

г) Федерацією кодексів аудитора.

156. Етичними принципами, якими керується аудитор, виконуючи свої професійні обов'язки, є:

а) незалежність, чесність, об'єктивність;

б) конфіденційність, чесність, незалежність;

в) незалежність, чесність, об'єктивність, конфіденційність, професійна компетентність та належна ретельність, професійна поведінка, дотримання технічних стандартів;

г) конфіденційність, професійна поведінка.

157. Основні принципи та процедури, а також відповідні рекомендації у формі пояснень містять:

а) Міжнародні стандарти аудиту;

б) Кодекси поведінки аудиту;

в) стандарти аудиту, Кодекси;

г) інструкції з проведення аудиту.

158. Аудитор, усвідомлюючи, що можуть існувати обставини, які є причиною суттєвого викривлення даних у фінансових звітах, повинен:

а) відповідно формувати аудиторський висновок;

б) планувати аудиторську перевірку відповідно до МСА;

в) планувати і проводити аудиторську перевірку з професійним скептицизмом;

г) ретельно проводити аудиторську перевірку.

159. Процедури, необхідні для проведення аудиторської перевірки, повинні визначатися аудитором з урахуванням вимог:

а) нормативних актів;

б) МСА, відповідних професійних організацій;

в) МСА, відповідних професійних організацій, законодавства, нормативних актів та, за потреби, умов завдання з аудиторської перевірки та вимог до звітності;

г) відповідних професійних організацій.

160. Надання обґрунтованої впевненості в тому, що фінансові звіти в цілому не містять суттєвих викривлень, є призначенням:

а) аудиторської перевірки;

б) аудиторської розписки;

в) перевірки інформації;

г) фінансової перевірки.

161. Робота, яку виконує аудитор для формування думки, базується на його судженнях про:

а) підтвердження виявлених доказів;

б) збирання аудиторських доказів;

в) складання висновків на основі зібраних доказів;

г) правильні відповіді б, в.

162. Відповідальність за підготовку й надання фінансових звітів покладається на:

а) управлінський персонал суб'єкта господарювання;

б) аудиторську фірму;

в) аудитора;

г) керівника аудиторської фірми.

163. Аудитор і замовник повинні:

а) погодити умови перевірки;

б) укласти договір;

в) зареєструвати свої відносини;

г) правильна відповіді відсутня.

164. Умови, погоджені між аудитором і замовником, потрібно задокументувати в:

а) контракті;

б) листі-зобов'язанні;

в) будь-якій іншій договірній формі, яка є зручною;

г) правильні відповіді б, в.

165. МСА 210 покликаний:

а) допомогти аудиторові в підготовці листів-зобов'язань, які стосуються аудиторських перевірок фінансових звітів;

б) визначити порядок проведення аудиторської перевірки;

в) затвердити умови аудиторської перевірки;

г) забезпечити дотримання принципів аудиту.

166. Лист-зобов'язання бажано направити аудитором замовнику:

а) до початку проведення аудиторської перевірки;

б) після проведення аудиторської перевірки;

в) в ході проведення аудиторської перевірки;

г) правильна відповідь відсутня.

167. Аудитор надсилає замовникові лист-зобов'язання, що допоможе уникнути непорозумінь щодо завдання в інтересах:

а) лише замовника;

б) лише аудитора;

в) замовника і аудитора;

г) користувачів.

168. Що документує та підтверджує прийняття призначення аудитором, мету та обсяг аудиторської перевірки, ступінь відповідальності аудитора перед клієнтом і форму будь-яких звітів та висновків?

а) договірний лист;

б) лист-зобов'язання;

в) доручення;

г) договір про надання аудиторських послуг.

169. Форма і зміст листів-зобов'язань про проведення аудиторської перевірки для різних замовників:

а) мають бути однаковими;

б) можуть відрізнятися;

в) є чітко встановленими МСА 210;

г) немає ніяких обмежень щодо їх складання.

170. У листі-зобов'язанні обов'язково зазначають:

а) мету та обсяг аудиторської перевірки фінансових звітів;

б) відповідальність управлінського персоналу за фінансові звіти, вимогу про вільний доступ до всіх бухгалтерських записів, документації та іншої інформації, яку записуватимуть у зв'язку з проведенням аудиторської перевірки;

в) форму будь-яких звітів і висновків чи інший спосіб повідомлення результатів завдання та той факт, що існує неминучий ризик того, що навіть деякі суттєві викривлення можуть залишатися невиявленими;

г) правильні відповіді а, б, в.

171. Вимогу про вільний доступ до всіх бухгалтерських записів, документації та іншої інформації, що її запитуватимуть у зв'язку з проведенням аудиторської перевірки:

а) обов'язково зазначають у листі-зобов'язанні;

б) не обов'язково зазначають у листі-зобов'язанні;

в) взагалі не зазначають у листі-зобов'язанні;

г) зазначають в листі-зобов'язанні за рішенням аудитора.

172. За потреби можна при аудиторській перевірці:

а) укласти домовленість про залучення інших аудиторів та експертів до перевірки, а також внутрішніх аудиторів й інших працівників замовника;

б) обмежити відповідальність аудитора там, де це можливо;

в) координувати роботу з попереднім аудитором;

г) правильні відповіді а, б, в.

173. Метою МСА 220 є встановлення положень і надання рекомендацій щодо контролю якості, зокрема:

а) політики та процедур аудиторської фірми стосовно аудиторської роботи в цілому;

б) процедур стосовно роботи, дорученої асистентам під час проведення окремої аудиторської перевірки;

в) виконання робіт аудитора;

г) правильні відповіді а, б.

174. Політику та процедури контролю якості слід застосовувати:

а) на рівні аудиторської фірми;

б) на рівні проведення аудиту в цілому;

в) для окремих аудиторських перевірок;

г) правильні відповіді а, в.

175. Фізичною особою, яка несе остаточну відповідальність за аудит, є:

а) аудиторська фірма;

б) асистент;

в) аудитор;

г) керівник аудиторської фірми.

176. Працівники, які беруть участь в аудиторських перевірках, але не є аудиторами, - це:

а) асистенти;

б) обслуговуючий персонал;

в) стажери;

г) консультанти.

177. Аудиторською фірмою є:

а) партнери фірми, які надають аудиторські послуги;

б) один приватний аудитор-практик, який надає аудиторські послуги;

в) суб'єкт господарювання, який займається наданням консультаційних послуг;

г) правильні відповіді а, б.

178. Аудиторській фірмі слід запровадити політику і процедури контролю якості, що забезпечують проведення всіх аудиторських перевірок відповідно до:

а) МСА;

б) національних стандартів чи практики;

в) МСА або національних стандартів чи практики;

г) мети діяльності аудиторської фірми.

179. Від обсягу і характеру практики аудиторської фірми, її географічної розосередженості, організаційної структури та співвідношення доходів і витрат залежить:

а) характер і час контролю аудиторської фірми;

б) характер, час, політика і процедури контролю аудиторської фірми;

в) політика і процедури контролю аудиторської фірми;

г) контроль якості діяльності аудиторської фірми.

180. Цілі політики контролю якості, яку слід прийняти аудиторській фірмі, як правило, містять:

а) професійні вимоги, навички і компетентність, доручення роботи;

б) делегування, консультування, прийняття та збереження клієнтів, моніторинг;

в) професійні вимоги, навички і компетентність, доручення роботи, делегування, консультування, прийняття та збереження клієнтів, моніторинг;

г) навички і компетентність.

181. Персонал фірми повинен дотримуватися принципів незалежності, порядності, об'єктивності, конфіденційності та професійної поведінки, що відповідає:

а) навичкам і компетентності;

б) професійним вимогам;

в) моніторингу;

г) делегуванню.

182. Важливими інструментами керування аудиторськими перевірками є:

а) програма аудиту;

б) бюджет часу;

в) загальний план аудиту;

г) правильні відповіді а, б, в.

183. Процедура оцінки роботи персоналу і сповіщення його про успіхи передбачає:

а) збір й оцінку інформації про виконання працівниками своїх обов'язків;

б) періодичне інформування працівників про їх успіхи і професійні можливості;

в) оцінку роботи партнерів, використовуючи оцінки та консультування;

г) правильні відповіді а, б, в.

184. Розробка процедур для планування аудиторської перевірки передбачає:

а) відмову від підготовки попередньої інформацію або розгляду інформації, отриманої у попередніх аудиторських перевірках;

б) призначення відповідальних за планування аудиторської перевірки й опис інформації, яку потрібно включити до загального плану і програми аудиту;

в) неврахування поточних економічних умов, які виливають на клієнта;

г) правильні відповіді а, б, в.

185. До процедур оцінювання потенційних клієнтів належать:

а) отримання й перегляд наявних фінансових звітів потенційного клієнта;

б) запит до третіх сторін про наявну інформацію стосовно потенційного клієнта;

в) контакт з попереднім аудитором;

г) правильні відповіді а, б, в.

186. Проведення заходів з моніторингу передбачає:

а) перевірку та тестування дотримання загальної політики і процедур контролю якості фірми і відповідно перевірку відібраних завдань на відповідність професійним стандартам та політиці і процедурам контролю якості фірми;

б) обговорення результатів відібраних завдань з управлінським персоналом;

в) визначення відповідальних за відбір персоналу;

г) правильні відповіді б, в.

187. Метою МСА 230 “Документація” є встановлення положень і надання рекомендацій щодо документації у контексті аудиту:

а) первинних документів;

б) договорів підприємства;

в) фінансових звітів;

г) цінних паперів.

188. Під терміном “документація” розуміють:

а) матеріали (робочі документи), підготовлені аудитором (і для аудитора) або одержані ним у зв'язку з проведенням аудиторської перевірки та, які зберігаються в нього;

б) документи, надані для перевірки;

в) план та програму аудиторської перевірки;

г) договір на проведення аудиту.

189. Основне призначення робочих документів полягає в тому, що вони:

а) допомагають планувати аудиторську перевірку та здійснювати нагляд і перевірку аудиторської роботи;

б) засвідчують факт проведення аудиторської перевірки;

в) узагальнюють результати проведеного дослідження з метою надання інформації користувачам;

г) є формою звітності аудиторської фірми перед АПУ.

190. Аудитор не повинен відображати у робочих документах інформацію щодо:

а) планування аудиторської роботи;

б) характеру виконання аудиторських процедур;

в) часу виконання аудиторських процедур;

г) вартості аудиторської послуги.

191. Обсяг робочих документів залежить від:

а) професійного судження аудитора;

б) переліку, встановленого АПУ;

в) бажання замовника;

г) прохання бухгалтера фірми-замовника.

192. На форму і зміст робочих документів не впливають такі чинники:

а) характер завдання;

б) форма аудиторського висновку;

в) число працюючих на фірмі-замовнику;

г) характер і складність бізнесу.

193. Робочі документи є власністю:

а) бухгалтерії підприємства-замовника;

б) аудитора;

в) керівника підприємства, де проводився аудит;

г) АПУ.

194. До складу робочих документів аудитора не належать:

а) копії важливих юридичних документів, угод, протоколів або витяги з них;

б) записи про характер, час та обсяг виконаних аудиторських процедур та їх результати;

в) акт приймання-передачі аудиторського висновку;

г) листи з поясненнями управлінського персоналу.

195. Робочі документи складаються та систематизуються таким чином, щоб вони:

а) стали базою для складання аудиторського висновку;

б) відповідали обставинам і потребам аудитора в кожній конкретній аудиторській перевірці;

в) погоджували умови проведення аудиторської перевірки;

г) забезпечували конфіденційність інформації наданої замовником.

196. Для збільшення ефективності аудиторської перевірки аудитор може користуватися:

а) аналітичною та іншою документацією, наданою суб'єктом господарювання;

б) отриманими статистичними даними;

в) інформацією, отриманою від контрагентів підприємства-замовника аудиту;

г) інформацією, отриманою від експертів.

197. Аудитор повинен документально оформити інформацію:

а) яка буде перевірятися АГТУ;

б) яка надається замовнику для прийняття управлінських рішень;

в) яка є важливою з погляду формування доказів на підтримку аудиторської думки;

г) яка оприлюднюється.

198. Помилкою є ненавмисне викривлення інформації у фінансових звітах, що передбачає:

а) суттєві викривлення фінансових звітів з метою отримання незаконних переваг;

б) помилки під час збору або обробки інформації, яка є основою для складання фінансових звітів;

в) неправильне застосування принципів бухгалтерського обліку щодо вимірювання, визнання, класифікації, надання або розкриття інформації;

г) правильні відповіді б, в.

199. Навмисні дії однієї або кількох осіб з управлінського персоналу, працівників або третіх сторін, які використовують обман, щоб отримати нечесні або незаконні переваги, називаються:

а) фіктивними діями;

б) фальсифікацією;

в) шахрайством;

г) помилкою.

200. Основна відповідальність із запобігання та виявлення випадків шахрайства і помилок покладається на:

а) аудитора;

б) вищий управлінський персонал;

в) найвищий управлінський персонал та управлінський персонал;

г) найвищий управлінський персонал або управлінський персонал.

201. Управлінський персонал зобов'язаний:

а) забезпечити доступ аудитора до всієї інформації, необхідної для перевірки системи обліку та фінансової звітності підприємства;

б) допомагати всіма можливими способами забезпечувати належне й ефективне ведення бізнесу суб'єктом господарювання;

в) створити умови для контролю;

г) правильні відповіді б, в.

202. Термін “невідповідність”, згідно з МСА 250 “Врахування законів та нормативних актів при аудиторській перевірці фінансових звітів”, означає:

а) бездіяльність або такі дії (навмисні чи ненавмисні) з боку суб'єкта господарювання, що його перевіряють, які суперечать чинному законодавству або нормативним актам;

б) порушення норм особистої поведінки (не пов'язаної з комерційною діяльністю суб'єкта господарювання) з боку управлінського персоналу чи працівників суб'єкта господарювання;

в) надання достовірної інформації управлінським персоналом для аудиторів щодо фінансового стану підприємства;

г) правильні відповіді а, б, в.

203. Невідповідність законам і нормативним актам може мати такі фінансові наслідки для суб'єкта господарювання як:

а) припинення господарської діяльності;

б) позбавлення волі особи, яка винна за невідповідність;

в) штрафи, судові процеси;

г) грошові стягнення.

204. Рекомендації щодо відповідальності аудитора, пов'язаної з розглядом фактів шахрайства і помилок під час аудиторської перевірки фінансових звітів, подано в:

а) МСА 260 “Повідомлення інформації з питань аудиту найвищому управлінському персоналові”;

б) МСА 250 “Врахування законів та нормативних актів при аудиторській перевірці фінансових звітів”;

в) МСА 700 “Аудиторський висновок про фінансову звітність”;

г) МСА 240 “Відповідальність аудитора за розгляд шахрайства та помилки під час аудиторської перевірки фінансових звітів”.

205. Які дані можуть свідчити про факт невідповідності законодавству:

а) придбання товарів за ринковими цінами;

б) перерахування платежів за товари в ту країну, з якої надійшли товари;

в) оплата послуг, не визначених у договорах;

г) перерахування платежів з належним оформленням документації, пов'язаної з валютним контролем.

206. Якщо аудитор дійшов висновку про те, що факт невідповідності суттєво впливає на фінансові звіти та не був належним чином відображений у них, то йому слід висловити:

а) безумовно-позитивну;

б) безумовно-позитивну думку із застереженням;

в) умовно-позитивну або негативну думку;

г) відмовитися від висловлення думки.

207. MCA 250 “Врахування законів та нормативних актів при аудиторській перевірці фінансових звітів” застосовується до:

а) бухгалтерської звітності;

б) аудиторських перевірок фінансових звітів;

в) фактів шахрайства;

г) помилок, допущених під час аудиторських перевірок фінансових звітів.

208. Аудитор має право відмовитися від проведення аудиту, якщо:

а) аудитор симпатизує керівнику підприємства, що має перевірятися;

б) суб'єкт господарювання не вживає жодних заходів для усунення недоліків, що аудитор вважає необхідним;

в) суб'єкт господарювання не надає аудитору документів, що складають комерційну таємницю;

г) правильні відповіді а, б, в.

209. За яких обставин аудитор може розголосити конфіденційну інформацію суб'єкта, що перевіряється:

а) за згодою користувача аудиторського висновку;

б) за згодою керівника аудиторської фірми;

в) на власний розсуд, якщо це не зазначено в договорі;

г) за рішенням суду.

210. Якщо виявлено невідповідність законодавству, то аудитору слід:

а) в усній формі повідомити управлінський персонал суб'єкта, що перевіряється;

б) документально оформити виявлені обставини й обговорити їх з управлінським персоналом;

в) документально оформити виявлені обставини та подати ці матеріали до суду;

г) не повідомляти користувача про виявлений факт та надати позитивний висновок.

211. Під "інформацією з питань аудиту, яка має значення для управління", згідно з МСА 260 "Повідомлення інформації з питань аудиту найвищому управлінському персоналові", розуміється інформація, яка:

а) надасться аудитору для проведення аудиторської перевірки і на основі якої можна зробити висновки щодо діяльності підприємства;

б) виявлена в процесі аудиторської перевірки фінансових звітів, на думку аудитора, є важливою і стосується найвищого управлінського персоналу, здійснення ним контролю за фінансовою звітністю й розкриттям інформації;

в) узагальнюється на підприємстві в кінці звітного періоду і призначена для прийняття рішень управлінським персоналом;

г) є на підприємстві, тобто вся інформація про господарську діяльність та про фінансовий стан підприємства.