Тема 8: Аудиторські робочі документи

1.По закінчені аудиторської перевірки аудитор складає такі підсумкові документи: звіт про результати аудиторської пеевірки та аудиторський висновок.

а) Так.

б) Ні.

2. Порядок зберігання підсумкової документації встановлюється аудиторською фірмою з урахуванням забезпечення вимог збереження конфіденційності, а термін її зберігання визначається із практики аудиторської діяльності та юридичних вимог.

а) Так.

б) Ні.

3.Аудиторський висновок є обов'язковим компонентом підсумкової документації?

а) Так;

б) Ні.

4. Після завершення аудиту робочі документи залишаються у аудитора, вони є його власністю.

а) Так;

б) Ні.

5. Обсяг і зміст робочих документів не залежать від професійного досвіду аудитора?

а) Ні;

б) Так.

6. Підрозділ Фонду держмайна України запитав робочу документацію аудитора із результатами перевірки підприємства, яке підлягає приватизації для розв’язання спірних питань. Чи повинна надати цю документацію аудиторська фірма:

а) Ні;

б) Так;

7. Чи доцільно використовувати матеріали робочих документів, підготовлені клієнтом?

а) Так, це прискорює процес оформлення робочих документів;

б) Ні.

8. На кожному документі проставляється прізвище аудитора, який фактично підготував його?

а) Ні;

б) Так

9. Робочі документи аудитора не можуть розгля­датись як частина фінансової документації клієнта.

а) Можуть;

б) не можуть.

10. В аудиторському звіті відображаються:

а) Результати виявлених порушень, помилок, відхилень;

б) частина фінансової документації клієнта;

в) оцінка стану бухгалтерського обліку;

г) план та програма аудиту.

11. На форму і зміт робочих документів впливають такі чинники:

а) Характер завдання;

б) форма аудиторського висновку;

в) аудиторські ризики;

г) характер і стан системи бухгалтерського обліку і внутішнього контролю субєкта господарювання.

12. Аудиторський висновок обов’язково має містити:

а) Загаловок, підпис аудиторського висновку;

б) масштаб перевірки;

в) дата аудиторського висновку;

г) прогаму аудиту.

13. На стадії проміжної аудиторської перевірки, аудитор повинен скласти робочі документи з перевірки:

а) Внутрішнього контролю;

б) дотримання принципів бухгалтерського об­ліку;

в) попереднього аналітичного огляду стану справ на підприємстві.

14. Найбільше робочих документів складають на стадії оцінки звітності, це документи з детального аналітичного огляду, перевірки і підтвердження окремих показників, документів тощо. З цією метою широко застосовують:

а) Тести;

б) запити;

в) докази, надані підприємством-клієнтом;

г) документи, які складають самі аудитории;

д) надійне зберігання робочих документів.

15. Аудиторський висновок – це:

а) Загальний керівний матеріал для допомоги аудиторам у виконанні їх обов’язків з аудиту фінансової звітності;

б) офіційний документ, засвідчений підписом та печаткою аудитора, який складається в установленому порядку;

в) це документ, який містить основні засади, за допомогою яких здійснюється аудиторська діяльність;

г) це документ, який містить дозвіл на здійснення аудиторської діяльності.

16. Назвіть основні види аудиторських висновків:

а) Позитивний, негативний, відмова від надання аудиторського висновку;

б) позитивний, умовно-позитивний;

в) позитивний, умовно-негативний, негативний;

г) позитивний, негативний, умовно-позитивний, відмова від надання аудиторського висновку.

17. Аудиторський висновок є:

а) Може входити чи не входити до підсумкової документації, залежно від бажання аудитора;

б) необов’язковим документом підсумкової документації;

в) не є компонентом підсумкової документації;

г) обов’язковим компонентом підсумкової документації.

18. Документальне оформлення аудиторської перевірки складається з таких видів документації:

а) Аудиторського звіту та аудиторського висновку;

б) робочої та підсумкової документації;

в) документації початкової і завершальної стадії аудиту;

г) озрахункової і стандартизованої документації.

19. Яким міжнародним стандартом аудиту передбачений порядок складання аудиторських висновків спільного призначення:

а) 720 “Інша інформація в документах, що містять перевірені фінансові звіти”;

б) 230 “Документація”;

в) 800 “Аудиторський висновок при виконанні завдань з аудиту спеціального призначення”;

г) 500 “Аудиторські докази”.

20. Метою МСА 540 є встановлення і надання рекомендацій щодо перевірки облікових оцінок, що містяться у:

а) первинних документах;

б) фінансових звітах;

в) регістрах обліку;

г) головній книзі;

д) касовій книзі.

21. Облікова оцінка - це визначення:

а) приблизної вартості об'єктів обліку та суми статей за умови відсутності точних методів оцінки;

б) точної вартості об'єктів обліку та суми статей за умовинаявності точних методів оцінки;

в) справедливої вартості об'єктів обліку та суми статей за умовивідсутності точних методів оцінки;

г) ринкової вартості об'єктів обліку та суми статей за умовинаявності точних методів оцінки;

д) немає правидьної відповіді

22. Визначення облікової оцінки може бути:

а) легким залежно від характеру статті;

б) простим залежно від умов господарювання;

в) простим або складним залежно від характеру статті;

г) простим або складним залежно від характеру діяльності.

д) немає правидьної відповіді

23. Прикладом облікової оцінки можуть бути:

а) резерви для скорочення запасів і дебіторської заборгованості доїх планової ціни реалізації;

б) резерв на покриття претензій по гарантіях;

в) правильні відповіді а, б;

г) правильна відповідь відсутня.

д) немає правидьної відповіді

24. У багатьох випадках облікові оцінки здійснюються звикористанням:

а) теореми;

б) формули;

в) гіпотези;

г) принципів аудиту.

д) немає правидьної відповіді

25. Достатні відповідні аудиторські свідчення стосовно того, чи обґрунтована облікова оцінка за цих обставин і чи відповідним чином розкрита інформація аудитору:

а) слід одержати;

б) не потрібно одержувати;

в) на свій розсуд можна одержувати;

г) не надано права одержувати.

д) немає правидьної відповіді

26. При аудиторській перевірці облікових оцінок аудитору слід обрати один підхід або поєднати такі підходи, як:

а) огляд і тестування процесу, що використовуютьсяуправлінським персоналом для здійснення оцінок;

б) обстеження приміщення;

в) огляд первинних документів,

г) аналіз фінансового стану підприємства.

д) немає правидьної відповіді

27. Шукати свідчення з джерел поза суб'єктом господарюванняаудитор:

а) повинен;

б) не має права;

в) може;

г) правильна відповідь відсутня.

д) немає правидьної відповіді

28. Те, чи належний чином проаналізовані зібрані дані і зроблені прогнози, для формування обґрунтованої основи для визначення облікової оцінки аудитор:

а) не має права оцінювати;

б) повинен оцінювати;

в) на власний розсуд може оцінювати;

г) правильна відповідь відсутня.

д) немає правидьної відповіді

29. Суттєві облікові оцінки, зазвичай вивчаються і затверджуються:

а) лише головним бухгалтером;

б) лише директором;

в) лише головним технологом;

г) управлінським персоналом.

д) немає правидьної відповіді

30. Якщо є певна тенденція щодо окремих розбіжностей воблікових оцінках, то аудитор:

а) повинен їх розглянути;

б) не повинен їх розглядати;

в) на власний розсуд може їх розглянути;

г) правильна відповідь відсутня.

д) немає правидьної відповіді

31. Метою 545 стандарту є встановлення і надання рекомендацій щодо перевірки оцінок за справедливою вартістю та розкриття інформації, що наведена в:

а) первинних документах;

б) фінансових звітах;

в) регістрах обліку;

г) Головній книзі.

д) немає правидьної відповіді

32. Чи повинен аудитор отримувати достатні та відповідні аудиторські докази того, що оцінки за справедливою вартістю і розкриття інформації здійснені відповідно до певної концептуальної основи фінансової звітності суб'єкта господарювання:

а) так, повинен;

б) не має права;

в) має право, якщо вважає це є необхідним для формуванняпрофесійної думки;

г) правильна відповідь відсутня.

д) немає правидьної відповіді

33. Відповідальність за проведення оцінок за справедливоювартістю та розкриття інформації, що відображається у фінансовихзвітах несе:

а) лише головний бухгалтер;

б) лише директор;

в) управлінський персонал;

г) несе аудитор.

д) немає правидьної відповіді

34. Попередню оцінку за справедливою вартістю можна отриматишляхом застосування:

а) моделі оцінки;

б) допомоги експерта;

в) правильні відповіді а, б;

г) правильна відповідь відсутня.

д) немає правидьної відповіді

35. Невизначеність, пов'язана з будь-якою статтею або відсутністюоб'єктивних даних:

а) може призвести до неможливості достовірної попередньоїоцінки;

б) не може призвести до неможливості достовірної попередньоїоцінки;

в) може призвести до можливості достовірної попередньої оцінки;

г) не може призвести до можливості достовірної попередньоїоцінки.

д) немає правидьної відповіді

36. Відповідальність за встановлення процесу бухгалтерськогообліку та фінансової звітності з метою визначення оцінок засправедливою вартістю несе:

а) лише головний бухгалтер;

б) лише директор;

в) директор, головний бухгалтер і аудитор;

г) управлінський персонал.

д) немає правидьної відповіді

37. Розуміння аудитором процесу оцінки, включаючи йогоскладність, допомагає визначити:

а) характер аудиторських процедур;

б) час та обсяг аудиторських процедур;

в) правильні відповіді а, б;

г) правильна відповідь відсутня.

д) немає правидьної відповіді

38. Аудитор має оцінити, чи відповідають оцінки за справедливою вартістю та розкриття інформації у фінансових звітах:

а) міжнародним стандартам фінансової звітності;

б) концептуальній основі фінансової звітності;

в) обліковій політиці суб'єкта господарювання;

г) національним положенням (стандартам) бухгалтерського обліку.

д) немає правидьної відповіді

39. Перевіряючи оцінки та розкриття інформації про справедливувартість суб'єкта господарювання, аудитор оцінює:

а) чи визначали фактичну собівартість за відповідною моделлю,якщо її можна застосувати;

б) чиобґрунтованіприпущення,використаніуправлінськимперсоналом;

в) правильні відповіді а, б;

г) правильна відповідь відсутня.

д) немає правидьної відповіді

40. Аудиторські процедури, пов'язані з оцінкою припущень управлінського персоналу, виконують:

а) до аудиторської перевірки фінансових звітів суб'єктагосподарювання;

б) після закінчення аудиторської перевірки фінансових звітів суб'єкта господарювання;

в) під час складання аудиторського висновку;

г) у процесі аудиторської перевірки фінансових звітів суб'єктагосподарювання

д) немає правидьної відповіді

41. У процесі проведення аудиту підприємства чи компаніїаудитору слід:

а) одержати достатні аудиторські докази щодо зв'язаних сторін тарозкриття управлінським персоналом інформації про них;

б) одержати достатні аудиторські докази щодо зв'язаних сторін таінформації управлінському персоналу про здійснені операції з ними;

в) одержати достатні аудиторські докази щодо впливу суттєвихоперацій зі зв'язаною стороною на фінансові звіти;

г) правильні відповіді а, в.

д) немає правидьної відповіді

42. Якщо у процесі проведення аудиту виявлено обставини, щовказують на суттєве викривлення інформації про зв'язані сторони,аудитору слід:

а) надати негативний висновок або відмовитися від проведенняаудиту;

б) повідомити про виявлену інформацію управлінському персоналута вказати про зняття з себе відповідальності за викривлення узвітності;

в) проводити додаткові процедури, що сприятимуть одержаннюповних і достовірних аудиторських доказів щодо операцій зі зв'язаноюстороною,

г) правильна відповідь відсутня.

д) немає правидьної відповіді

43. До операцій зі зв'язаною стороною належать:

а) обмін ресурсами або зобов'язаннями між зв'язаними сторонами незалежно від того, чи призначається ціна;

б) обмін ресурсами або зобов'язаннями між зв'язаними сторонамизі встановленням спеціальних трансфертних цін;

в) обмін ресурсами, який передбачає зобов'язання сторін щодонадання та отримання ресурсів або корпоративних прав;

г) обмін ресурсами або зобов'язаннями між компаніями, з якиходна володіє біля 25 % статутного капіталу іншої.

д) немає правидьної відповіді

44. Операціями, що можуть свідчити про наявність зв'язанихсторін, є:

а) операції з придбанням поточних фінансових інвестицій;

б) операції, в яких передбачено нестандартно низькі ціни чипроцентні ставки;

в) операції, пов'язані з отриманням відшкодування податку надодану вартість;

г) операції з придбання основних засобів.

45. У процесі аудиторської перевірки аудитор може виконуватитакі процедури, що вказують на наявність у компанії операцій зізв'язаними сторонами:

а) огляд підтверджень суми позик, виданих під векселі, а такожбанківських підтверджень;

б) проведення процедур арифметичної перевірки показниківфінансової звітності;

в) проведення детального тестування операцій і залишків;

г) правильні відповіді а, в.

46. Якщо аудитор не може одержати достатніх аудиторськихдоказів щодо зв'язаних сторін або інформація про операції з ниминеправильно розкрита у фінансовій звітності, то:

а) він повинен відповідним чином модифікувати аудиторськийвисновок;

б) повідомляє до Державного комітету з цінних паперів і фондової біржі про невідповідності протягом 10 днів з дня підготовки висновку;

в) він відмовляється складати висновок;

г) повідомляє про це управлінський персонал і надсилає пропозицію щодо підвищення вартості аудиту через підвищення рівня аудиторського ризику.

47. Аудитор повинен розглядати вплив подальших подій на фінансовузвітність:

а) так, обов'язково;

б) лише у тому випадку, якщо вони маютьсуттєвий вплив;

в) аудитор визначає на власний розсуд;

г) ні, не повинен.

48. Подальші події здійснюють вплив на:

а) фінансову звітність;

б) аудиторський висновок;

в) фінансову звітність і аудиторський висновок;

г) господарську діяльність господарюючого суб'єкта.

49. У фінансовій звітності відображаються наступні види подій:

а) негативні та позитивні;

б) звичайні та надзвичайні;

в) умови, які існували на кінець періоду та виникли післязакінчення періоду;

г) умови, які існували на кінець періоду та які сформувалися узвітному періоді.

50. Процедури для визначення подій охоплюють ознайомлення з:

а) протоколами зборів акціонерів, останніми проміжнимифінансовими звітами;

б) установчими документами;

в) типовими бухгалтерськими коригуваннями;

г) особовим складом компанії.

51. Якщо аудиторська перевірка певного об'єкта проводилась іншимаудитором, то новому аудитору необхідно:

а) розглянути процедури, які здійснював попередній аудитор,

б) проінформувати попереднього аудитора про заплановану датускладання аудиторського висновку;

в) розпочати проведення власних процедур (з самого спочатку);

г) правильна відповідь б, в.

52. Якщо аудитору стає відомо про події, що суттєво впливають нафінансову звітність, він повинен:

а) повідомити керівника компанії;

б) перевірити чи правильно відображено в обліку та фінансовійзвітності ці події;

в) ознайомитись з первинними документами;

г) залучити до проведення аудиторської перевірки експерта.

53. Чи несе аудитор відповідальність за здійснення процедур абозапитів стосовно фінансової звітності після дати аудиторського висновку

а) так,

б) так, якщо аудитор здійснює помилку;

в) ні,

г) ні, якщо процедури здійснив інший аудитор.

54. Чи входить до обов'язків аудитора здійснення запитів щодо фінансової звітності, після її опублікування:

а) так;

б) так, якщо до аудитора висуваються претензії;

в) ні, не входить;

г) так, якщо в ході аудиту було виявлено суттєві недоліки.

55. Якщо оцінка управлінського персоналу здатності суб'єкта господарювання продовжувати свою діяльність на безперервній основі охоплює менше дванадцяти місяців з дати складання балансу, то аудитор повинен:

а) звернутися до управлінського персоналу з проханням збільшитиперіод оцінювання до дванадцяти місяців з дати складання балансу;

б) оперувати лише даним періодом,

в) відмовитися від оцінки здійснення діяльності на безперервнійоснові;

г) врахувати це при наданні власної оцінки.

56. Чи зобов'язаний аудитор розробляти процедури щодо перевірки ознак подій або обставин, що породжують значні сумніви в здатності суб'єкта господарювання продовжувати свою діяльність на безперервній основі поза періодом, який оцінюється управлінським персоналом:

а) не зобов'язаний;

б) зобов'язаний лише за запитом управлінського персоналу;

в) зобов'язаний лише за вимогою аудиторської фірми;

г) зобов'язаний у випадку, якщо замовник є постійним.

57. Експерт-це:

а) фізична особа або фірма, яка має спеціальну кваліфікацію, знання й досвід роботи у певній галузі, іншій ніж бухгалтерський облік;

б) фізична особа або фірма, яка має спеціальну кваліфікацію, знання й досвід роботи у галузі бухгалтерського обліку;

в) особа, яка має свідоцтво експерта;

г) особа, яка прийнята на посаду експерта в аудиторську фірму.

58. Експертом не може бути:

а) експерт, залучений суб'єктом господарювання;

б) залучений аудитор;

в) найманий аудитор;

г) особа, яка самостійно виявила бажання надати експертнудопомогу.

59. Якщо аудитор використовує роботу найманого експерта, то вінвикористовує його як:

а) асистента аудитора;

б) вводить посаду експерта до штатного розкладу;

в) найманого працівника-експерта;

г) консультанта при складанні аудиторського висновку.

60. Розгляд аудитором професійної компетенції експертапередбачає вивчення:

а) професійної сертифікації або ліцензування експерта;

б) йогородиннихзв'язківзпрацівникамипідприємства-замовниками;

в) зацікавленості в результатах проведеного аудиту;

г) сімейного стану.

61. Дія МСА 620 "Використання роботи експерта" поширюється на:

а) порядокзалученняекспертадопроведенняаудиторськоїперевірки;

б) порядокзалученняекспертадопроцесусудовогорозслідування;

в) порядокзалученняекспертадопроведеннясудово-бухгалтерської експертизи;

г) порядок залучення експерта до процесу планування аудиторської перевірки.

62. У випадку надання аудитором безумовно-позитивногоаудиторського висновку аудитору необхідно:

а) обов'язково посилатися на експертний висновок;

б) не посилатися на роботу експерта;

в) надавати користувачам окремо аудиторський висновок та експертний висновок;

г) висновок експерта має бути наведений у додатках до аудиторського висновку.

63. Використовуючи роботу, виконану експертом, аудиторповинен одержати достатні відповідні аудиторські докази того, що:

а) така робота відповідає цілям аудиторської перевірки;

б) така робота відповідає замовленню клієнта;

в) допомога експерта є необхідною для розробки методикипроведення аудиту;

г) допомога експерта є необхідною для підтвердженнядостовірності фінансової звітності.

64. Відповідальність за відповідність і обґрунтованістьвикористаних припущень і методів, а також за їх застосування в ходіекспертного дослідження несе:

а) замовник аудиту;

б) аудитор;

в) експерт;

г) експерт і аудитор.

65. Якщо результати роботи експерта не надають достатніхвідповідних аудиторських доказів або не узгоджуються з іншимиаудиторськими свідченнями, аудитор повинен:

а) не брати до уваги висновок експерта;

б) з'ясувати причини виникнення цих проблем;

в) погодити висновки експерта з замовником аудиту;

г) залучити іншого експерта.

1	а	36	в
2	а	37	в
3	а	38	б
4	а	39	а
5	а	40	в
6	б	41	в
7	а	42	а
8	б	43	а
9	б	44	б
10	а,в	45	г
11	а,б,г	46	г
12	а,б,в	47	б
13	а,б,в	48	г
14	а,б,г,д	49	г
15	б	50	а
16	в	51	г
17	г	52	а
18	б	53	в
19	в	54	г
20	б	55	г
21	а	56	б
22	в	57	б
23	в	58	в
24	б	59	в
25	а	60	а
26	а	61	г
27	в	62	б
28	б	63	а
29	г	64	в
30	а	65	г
31	б
32	а
33	в
34	в
35	г