Задача 5. Розв’язання

Згідно з Положенням (стандартом) бухгалтерського об­ліку 16 "Витрати" суми безнадійної дебіторської заборгова­ності та відрахування до резерву сумнівних боргів включа­ються до складу інших операційних витрат, а не до адміні­стративних. В обліку цю операцію необхідно було відобрази­ти так: Д-т 944 — К-т 38.

Задача 6. Розв’язання

Аудитор, перевіряючи своєчасність виплати заробітної плати згідно з платіжною відомістю, та провівши тестування з цієї процедури, встановив, що в окремих випадках суми депонованої заробітної плати не були своєчасно віднесені бухгалтером на рахунок 662 “Депоновано заробітна плата”, а зроблені не коректні бухгалтерські проводки. Цей доказ свідчить про недостовірність ф. № 3 “Звіт про рух грошових коштів”. У цьому випадку стосовно однієї мети докази будуть доречними, стосовно іншої – ні, позаяк сутність доречності визначається метою аудиту.

Задача 7. Розв’язання

Факт включення до складу активів дебіторської забо­ргованості покупця на звітну дату підтверджується записами в реєстрах аналітичного обліку та відповідними первинними документами. Під час аудиту було отримано інформацію з преси про порушення справи про ба­нкрутство щодо цього дебітора. Отже, вважається сумнівним визнання такої дебіторської заборгованості у складі активів.

Керівництвом підприємства було надано усне пояснення про те, що в забезпечення дебіторської заборгованості покупцем було оформлено заставу високоліквідне майно.

На запит аудитора до відповідних органів обліку заставного майна було отримано підтверджувальну інформацію.

Тема 7: Процедури виявлення обману і помилок

1. Всі правопорушення в облікових записах можна поділи­ти на дві групи: помилки, шахрайство і незвичайні операції.

а) Так

б) Ні

2. Обман - цей навмисний неправильний показ фінансової інформації однією і кількома посадовими особами зі складу керівництва та службовців підприємства.

а) Так

б) Ні

3. Помилка – це ненавмисні порушення у відображені фінансової інформації

а) Так

б) Ні

4. Аудитор не зобов'язаний повідомляти керівництво підприємства про виявлення шахрайства чи помилки, навіть якщо потенційний вплив виявлених порушень на фінансову звітність значний.

а) Так

б) Ні

5. Виявлені факти шахрайства та помилок не повинні бути доведені.

а) Так

б) Ні

6. Цілісність або компетентність управлінського персоналу є однією з умов, які збільшують ризик шахрайства.

а) Так

б) Ні

7. Всі правопорушення в облікових записах можна поділи­ти на дві групи: помилки і обман (шахрайство).

а) Так

б) Ні

8. Несвідомі дії можуть бути наслідком добросовісного ставлення до виконання службових обов'язків під час підготовки інформації, що може призвести до виникнення перекручень, які можна назвати помилками.

а) Так

б) Ні

9. Обман є наслідком ненавмисного порушення у відображенні фінансової інформації однією або декількома посадовими особами серед керівництва і службовців підприємства.

а) Так

б) Ні

10. Маніпуляція обліковими записами - ненавмисне використання правильних (коректних) бухгалтерських проводок або стерную­чих записів із метою перекручення даних обліку і звітності.

а) Так

б) Ні

11. Аудитор може відмовитися від подальшого обслуговування клієнта, якщо той не враховує зауважень стосовно існування помилок і ша­храйства.

а) Так

б) Ні

12. На практиці застосовують такі способи виправлення помилок: коректурний, доповнюючих статей, сторно.

а) Так

б) Ні

13. Суттєві відхилення - це відхилення, які не можуть вплинути на рішення користувача фінансової звітності, бо не мають належної ваги.

а) Так

б) Ні

14. Протизаконні дії – це дії посадових осіб, які суперечать законодавству і здійснюються навмисно або ненавмисно.

а) Так

б) Ні

15.Якщо аудитор дійшов висновку, що помилки і шахрайство є істот­ними на рівні фінансової звітності підприємства і не можуть бути зроблені виправлення звітності, то йому слід дати аудиторський ви­сновок негативного характеру або відмовитися від висновку.

а) Так

б) Ні

16. Ймовірність виявлення випадків шахрайства значно більша, ніж виявлення помилок.

а) Так

б) Ні

17. Аудиторська думка щодо фінансових звітів базується на принципі обгрунтованої впевненості, а отже аудитор не гарантує, що аудит виявить суттєві викривлення внаслідок шахрайства або помилки.

а) Так

б) Ні

18. Аудитор не може відмовитися від подальшого обслуговування клієнта, навіть якщо клієнт не враховує його зауважень про помилки і шахрайство.

а) Так

б) Ні

19. Аудитор має право надавати інформацію про факти порушень законодавства та надавати будь-які документи стороннім підприємствам чи особам.

а) Так

б) Ні

20. Метою документального аналізу в аудиті є виявлення чинників госпдіяльності, що існують у формі специфічних документальних невідповідностей.

а) Так

б) Ні

21. Помилка - навмисне перекручення фінансової інформації внаслідок арифметичних чи логічних помилок в облікових записах і розрахунках, недогляду в дотриманні повноти обліку, неправильного представлення в обліку фактів господарської діяльності, наявності майна, вимог і зобов'язань.

а) Так

б) Ні

22. Різниця між помилкою і відхиленням від норми заключається в тому, що: помилка — ненавмисне перекручення даних бухгалтерського обліку і звітності, а відхилення від норми, навпаки, — навмисне викривлення показників обліку і звітності.

а) Так

б) Ні

23. Про виявлені помилки та шахрайства, недоліки в бухгалтерському обліку та звітності, аудитор повідомляє власників, уповноважених ним осіб, замовників і при цьому не вимагає вжиття заходів щодо їх виправлення.

а) Так

б) Ні

24. Оцінюючи рівень достовірності фінансової звітності, в економічній літературі розрізняють п’ять рівнів матеріальності помилок.

а) Так

б) Ні

25. Якщо в результаті перевірки виявлено помилку, то необхідно з'ясувати величину помилки, її місце (за дебетом чи кредитом відповідного рахунка), встановити об'єкти, де помилки є найбільш імовірними, порівняти дані взаємозв'язаних регістрів.

а) Так

б) Ні

26. Спосіб виявлення помилок –це пунктування, полягає у суцільній або вибірковій перевірці записів, позначаючи перевірені суми певним чином.

а) Так

б) Ні

27. Відповідальність за факти шахрайства або помилок лягає на винуватців та на керівництво підприємства.

а) Так

б) Ні

28. Ризик невиявлення суттєвих помилок як результату шахрайства значно менший, ніж ризик невиявлення ненавмисних помилок.

а) Так

б) Ні

29. Виявлені факти шахрайства та значних помилок повинні бути доведеними.

а) Так

б) Ні

30. Ймовірність виявлення помилок значно менша, ніж виявлення випадків шахрайства.

а) Так

б) Ні

31. Умови та події, що збільшують ризик шахрайства та помилок:

а) Цілісність або компетентність управлінського персоналу; незвичайні операції;

б) незвичайні впливи у рамках підприємства; проблеми утримання необхідних аудиторських доказів;

в) відповіді а і б доповнюють одна одну;

г) немає жодної правильної відповіді.

32. Що таке помилка?

а) Неправильне трактування чогось;

б)ненавмисне перекручення фінансової інформації в результаті арифметичних або логічних помилок в записах;

в) формування не правильного уявлення про об'єктивну дійсність;

г) навмисне перекручення фінансової інформації в результаті арифметичних або логічних помилок в записах.

33. Помилка – це …

а) Невчасне відображення у фінансовій звітності результатів господарських операцій;

б) навмисно неправильне відображення і подання даних обліку та звітності службовими особами і керівництвом підприємства;

в) ненавмисне викривлення фінансової інформації внаслідок арифметичних або логічних помилок в облікових записах і розрахунках, неповноти обліку, неправильного подання в обліку фактів господарської діяльності, складу майна, вимог і зобов'язань, а також невідповідне відображення операцій в обліку;

г) неточності у фінансовій звітності, пов’язані з неправильним відображенням витрат.

34. Головними причинами виникнення помилок є:

а) Велика завантаженість облікових працівників, їхня швидка стомлюваність, брак належних умов праці, низький рівень кваліфікації, досить часті зміни нормативних документів, неуважність.

б) невелика завантаженість облікових працівників, швидка стомлюваність, належні умов праці, низький рівень кваліфікації, досить часті зміни нормативних документів, неуважність.

в) неуважність, велика завантаженість облікових працівників, працездатність, віддача, належні умови праці.

г) ненавмисне перекручення фінансової інформації внаслідок арифметичних чи логічних помилок в облікових записах і розрахунках, недогляду в дотриманні повноти обліку, неправильного представлення в обліку фактів господарської діяльності, наявності майна, вимог і зобов'язань.

35. У Національному нормативі № 7 «Помилки та шахрайства» шахрайство визначається як :

а) Навмисно викрадена документація чи звіти підприємства;

б) навмисне неправильне відображення даних обліку і звітності самим аудитором;

в) навмисно неправильне відображення і подання даних обліку і звітності посадовими особами і керівництвом підприємства.

г) заподіяння фінансової шкоду підприємству.

36. В західних країнах основні правила щодо виявлення шахрайства називають:

а) Основні;

б) платинові;

в) золоті;

г) категоричні.

37. Шахрайство – це...

а) Невчасне відображення у фінансовій звітності результатів господарських операцій;

б) навмисно неправильне відображення і подання даних обліку та звітності службовими особами і керівництвом підприємства;

в) ненавмисне викривлення фінансової інформації внаслідок арифметичних або логічних помилок в облікових записах і розрахунках, неповноти обліку, неправильного подання в обліку фактів господарської діяльності, складу майна, вимог і зобов'язань, а також невідповідне відображення операцій в обліку;

г) неточності у фінансовій звітності, пов’язані з неправильним відображенням витрат.

38. Термін "шахрайство" означає навмисні дії однієї чи кількох осіб з управлінського персоналу, працівників або третіх сторін, результатом чого є подання викривленої інформації у фінансових звітах. Шахрайство може включати такі дії:

а) Маніпуляція, фальсифікація чи зміна записів або документів; незаконне привласнення активів;

б) приховування або пропуск інформації про результати операцій у записах або в документах; запис суттєвих операцій;

в) правильне застосування облікової політики; запис суттєвих операцій;

г) фальсифікація чи зміна записів або документів; законне привласнення активів.

39. Принциповою відмінністю між шахрайством і помилкою з точки зору права є ?

а) Рівень впливу на бухгалтерський облік;

б) методи виявлення;

в) наявність або відсутність заміру;

г) немає відмінностей.

40. Маніпуляція обліковими записами – це :

а) Навмисне використання неправильних (некоректних) бухгалтерських проведень або сторнуючих записів з метою перекручення даних обліку і звітності;

б) навмисне використання певних звітів чи даних бухгалтерського обліку не за їх цільовим призначенням;

в) навмисно неправильне відображення і подання даних обліку і звітності посадовими особами і керівництвом підприємства;

г) навмисно викрадена документація чи звіти підприємства.

41. Зумисне використання неправильних (некоректних) бухгалтерських проведень або сторнуючих записів для викривлення даних обліку і звітності – це...

а) Шахрайство;

б) маніпуляція обліковими записами;

в) фальсифікація бухгалтерських документів і записів;

г) невідповідні записи у реєстрах обліку.

42. Оформлення заздалегідь неправильних чи підроблених документів і записів на рахунках бухгалтер­ського обліку, що перекручують дійсність.

а) Знищення результатів відображення господарських операцій;

б) фальсифікація бухгалтерських документів та записів;

в) неадекватні записи в обліку;

г) незвичні операції.

43. Разова угода та господарські операції регу­люючого чи вимушеного характеру, платежі за роботу та послу­ги, які є надлишковими або надмірними.

а) Маніпуляція обліковими записами;

б) незвичні операції ;

в) неадекватні записи в обліку;

г) знищення результатів відображення господарських операцій.

44. Фальсифікація бухгалтерських документів і записів – це:

а) Угоди і господарські операції, платежі, які на розсуд аудитора зайві, недоречні або надмірні за певних обставин.

б) оформлення наперед неправильних або фальсифікованих документів і за­писів у регістрах бухгалтерського фінансового обліку.

в) ненавмисне або навмисне відображення фінансової інформації в сис­темі рахунків у неповному обсязі, в оцінці, що відрізняється від прий­нятих норм тощо.

г) навмисне використання неправильних (некоректних) бухгалтерських проводок або стерную­чих записів із метою перекручення даних обліку і звітності.

45. Яким чином може здійснюватися обман?

а) Шляхом одержання неправильної інформації від третьої сторони;

б) шляхом зловживання довірою персоналу;

в) шляхом навмисного заподіяння фінансової шкоди підприємству;

г) шляхом фальсифікації, підробки чи зміни записів на ра­хунках бухгалтерського фінансового обліку або неправильного відне­сення до активів чи пасивів окремих статей.

46. Відповідальність за попередження та виявлення фактів шахрайства та помилок, покладається на :

а) Аудитора, котрий проводить аудиторську перевірку фірми чи підприємства;

б) попереднього аудитора, який раніше здійснював аудиторську перевірку цього підприємства чи фірми;

в) третю сторону, яка надає інформацію, щодо діяльності підприємства;

г) керівництво підприємства, котре постійно підтримує відповідність і ефективність систем обліку і внутрішнього контролю.

47. Обман є наслідком навмисного порушення у відображенні фінансової інформації:

а) Одним чи декількома робітниками;

б) керівництвом;

в) сторонніми особами;

г) однією або декількома посадовими особами серед керівництва і службовців підприємства.

48. В обліку і аудиті помилка чи пропуск вважаються матеріальними (важливими, значними), якщо:

а) Внаслідок цього користувач даної звітності понесе матеріальні збитки;

б) внаслідок цього, погіршуються умови діяльності підприємства;

в) внаслідок цього користувач даної звітності буде дезорієнтований щодо прийняття свого рішення або зазнає збитків;

г) правильної відповіді немає.

49. Скільки існує рівнів матеріальності помилок і пропусків ?

а) 3;

б) 6;

в) 7;

г) 2.

50. До якого рівня матеріальності помилок і пропусків відносять: відносять помилки і пропуски, суми яких малі та за своїм змістом настільки незначні, що не можуть суттєво впли­нути на рішення користувача цієї інформації.

а) Другого;

б) третього;

в) першого;

г) першого і другого.

51. До першого рівня матеріальності помилок і пропусків відносять:

а) Матеріальні помилки і пропуски, що впливають на прийняття користувачем тих чи інших рішень, хоча внаслідок цього зовнішня звітність у цілому об'єктивно відображає реальну дійсність і є корисною;

б) Помилки і пропуски в обліку і зовнішній звітності, що можуть негативно вплинути на достовірність і об'єктивність звітної інформації у цілому і користувачі такої інформації можуть прийняти неправильне рішення;

в) помилки і пропуски, що негативно впливають на достовірність та об’єктивність інформації, але при цьому зовнішня звітність у цілому об'єктивно відображає реальну дійсність;

г) помилки і пропуски, суми яких малі та за своїм змістом настільки незначні, що не можуть суттєво вплинути на рішення користувача цієї інформації.

52. На якому етапі використання помилок аудитор тестує господарські операції за кожним циклом господарської діяльності:

а) На першому;

б) на другому;

в) на третьому;

г) на четвертому.

53. Виявивлення помилок та фактів шахрайства при проведенні аудиторських перевірок відбувається відповідно до

а) ННА № 7 “Помилки та шахрайство”;

б) ННА № 1 “Вимоги національних нормативів аудиту”;

в)ННА № 8 “Перевірка дотримання підприємствами вимог законодавчих та нормативно-правових актів України”;

г) ННА № 3 “Мета та загальні принципи аудиту фінансової звітності”.

54. З 1 січня 1999 р. в Україні набув чинності національний норматив аудиту № 7 “Про помилки та шахрайство”. Метою цього нормативу є:

а) “Зобов'язання правильного тлумачення і використання термінів “шахрайство” і “помилка” з позицій підготовки аудиторського висновку, визначення ризику аудиту і впливу шахрайства та помилок на достовірність фінансової звітності клієнта”;

б) “Відповідальність аудиторів у зв’язку із зловживаннями, іншими аномаліями і помилками”;

в) “Зобов'язання правильного тлумачення і використання термінів “шахрайство” і “помилка” з позицій підготовки аудиторського висновку”;

г) усі відповіді не вірні.

55. З 1 січня 1999 р. в Україні набув чинності національний норматив аудиту № 7, який має назву:

а) “Про обман та шахрайство”.

б) “Про помилки та шахрайство”;

в) “Про помилки та фальсифікацію”;

г) “Про обман та фальсифікацію”.

56. Аудитор може відмовитися від обслуговування клієнта, якщо:

а) Клієнт чинить перепони для чесного проведення аудиту;

б) клієнт не застосовує мір до усунення виявлених і зазначених недоліків;

в) клієнт грубо порушує податкове законодавство;

г) клієнт не враховує його зауважень стосовно існування помилок і шахрайства;

57. Чи повинен аудитор нести відповідальність за виявлення абсолютно всіх фактів шахрайства і помилок, котрі можуть вплинути на достовірність фінансової звітності підприємства ?

а) Повинен;

б) не повинен;

в) в залежності від серйозності помилок та шахрайства;

г) в залежності від рішення керівництва підприємсва чи фірми, де аудитор здійснює свою діяльність.

58. Чи має право аудитор звернутися до керівництва підприємством із запитом про події, раніше виявлені факти шахрайства і помилок?

а). Так, але лише за умови ініціативи самого керівництва;

б) так;

в) ні;

г) гак, але лише за останній період, що передує досліджуваному.

59. Система внутрішнього контролю підприємства має на меті:

а) Здійснення ефективної і цілеспрямованої діяльності;

б) збереження майна; виявлення можливих помилок і обману.

в) якісне документування операцій;

г) усі відповіді вірні.

60. У теорії і практиці обліку здавна застосовують такі способи виправлення помилок як:

а) Коректурний, додаткових проводок, червоне сторно;

б) коректурний, додаткових кореспонденцій, червоне сторно;

в) додаткових проводок, додаткових кореспонденцій, червоне сторно;

г) коректурний, додаткових проводок, додаткових кореспонденцій.

61. Який із нижче перелічених прийомів не використовується для виявлення допущених помилок:

а) Повторне таксування;

б) повторне підбиття підсумків;

в) повторний перерахунок;

г) пунктирування.

62. Яким чином здійснюється виправлення помилок, допущених при складанні фінансових звітів у попередніх роках?

а) Шляхом коригування сальдо нерозподіленого прибутку на початок звітного року;

б) шляхом виправлення червоним кольором у фінансових звітах;

в) шляхом повторного складання фінансових звітів;

г) шляхом коригування власного капіталу на кінець періоду.

63. Якщо помилка відноситься до періоду, за який складається фінансова звітність, то вона виправляється:

а) Методом „червоного сторно”;

б) кладанням акту на виправлення помилки у бухгалтерських документах;

в) шляхом коригування сальдо нерозподіленого прибутку на початок звітного року;

г) відображенням помилкової суми на кореспондуючих рахунках з метою дотримання принципу подвійного запису.

64. Основними причинами перекручень облікових даних та порушень у фінансовій звітності є:

а) Брак часу при складанні фінансової звітності;

б) відсутність достатнього комп’ютерного забезпечення;

в) відсутність взаєморозуміння між бухгалтерією і керівництвом компанії;

г) свідомі та несвідомі дії посадових осіб.

65. Кого не повинен повідомляти аудитор про виявлені помилки, шахрайство і недоліки в бухгалтерському обліку та звітності:

а) Власників;

б) уповноважених власниками осіб;

в) замовників;

г) сторонніх користувачів фінансової звітності підприємства.

66. Якщо аудитор дійшов висновку, що помилки та шахрайство є істотним на рівні фінансової звітності підприємства і не можуть бути відповідно в ній відображені або не можуть бути зроблені виправлення звітності, то йому слід:

а) Оцінити участь у цьому керівних осіб підприємства

б) дати аудиторський висновок негативного характеру або відмовитися від висновку;

в) отримати юридичну консультацію з цього питання;

г) розглянути можливість включення окремого пункту про це в аудиторському висновку.

67. Що не входить в обов’язки аудитора:

а) Повідомлення про знайдені ним порушення ані фізичних, ані юридичних осіб, крім керівництва або власників підприємства;

б) повідомлення керівництва підприємства, навіть у тому випадку, коли він припускає, що помилки чи факти шахрайства незначні і не впливають на фінансову звітність підприємства.

в) в разі виявлення помилок і шахрайства оцінити участь у них керівних осіб підприємства і повідомити про це безпосереднім керівникам осіб, помічених у незаконних діях;

г) матеріальна відповідальність (в межах умов укладеного договору) за порушення, пов’язані з невідповідним виконанням ним своїх обов’язків, що стали причиною матеріальних збитків клієнта.

68. В обліку і аудиті помилка чи пропуск вважаються матеріальними, якщо:

а) Вони стосуються товарно-матеріальних цінностей;

б) внаслідок цього користувач даної звітності буде дезорієнтований щодо прийняття свого рішення або зазнає збитків;

в) врезультаті цих дій підприємство зазнає збитків;

г) це призведе до дезорієнтації потенційних користувачів фінансової звітності.

69. Чи відповідає аудитор матеріально за порушення, допущені у результатах аудиторської перевірки?

а) Так, в межах умов підписаного договору;

б) так, в будь-якому випадку;

в) ні;

г) залежно від бажання керівника підприємства.

70. Згідно якого нормативного документа правдивим є твердження: “Помилки, які можуть бути встановлені в результаті аудиторської перевірки можуть бути виправленими керівництвом підприємства до дати формування аудиторського висновку”?

а) ЗУ “Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні”;

б) П(С)БО 6;

в) П(С)БО 1;

г) МСА 720.

71. Процедури необхідні для виявлення помилок, пов’язаних із тим, що дані з кожної господарської операції можуть бути внесені не в повному обсязі, не на відповідний рахунок, несвоєчасно - є процедурами:

а) Контролю за збереженням активів;

б) контролю за додержанням законності господарських операцій;

в) контролю точності;

г) контролю повноти даних.

72. Яку відповідальність несуть аудиторські фірми за неналежне виконання своїх обов’язків?

а) Майнову;

б) професійну;

в) види відповідальності, вказані в пункті 1, 2 залежно від наслідків неналежного виконання своїх обов’язків.

73. Працівник відшкодовує матеріальний збиток підприємству:

а) При наявності письмової згоди працівника та за розпорядженням адміністрації підприємства;

б) за поданням адміністрації підприємства позову до суду;

в) можливі два випадки.

74. Для звернення адміністрації до суду з питань відшкодування працівниками матеріального збитку, завданого підприємству при виконанні трудових обов’язків, встановлено такі строки:

а) Один місяць від дня виявлення;

б) шість місяців від дня виявлення;

в) один рік від дня виявлення збитку.

75. За неналежне виконання професійних обов’язків до аудитора можуть бути застосовані стягнення у вигляді попередження, зупинення дії сертифікату та ліцензії на строк до одного року або анулювання сертифікату та ліцензії, які здійснюються:

а) Аудиторською палатою;

б) керівництвом аудиторської фірми;

в) фінансовими органами.

76. Яку відповідальність несе керівництво господарюючого суб’єкта за повноту та достовірність бухгалтерських та інших документів, які надаються аудитору (аудиторській фірмі) для проведення аудиту?

а) Професійну;

б) персональну;

в) майнову.

77. Які з наведених прикладів є помилкою?

а) Невідповідність між плановими і фактичними показниками;

б) навмисне відображення неправильної оцінки активів і застосування неправильних методів їх списання;

в) недогляд в дотриманні повноти обліку.

78. Які з наведених ситуацій не є шахрайством?

а) Виплата заробітної плати готівкою без нарахувань;

б) оформлення наперед неправильних або фальсифікованих документів і записів у регістрах бухгалтерського фінансового обліку;

в) нарахування амортизації по основних засобах у наступному за звітним місяці.

79. До кого повинен звернутися аудитор із запитом стосовно того, чи всі помилки та випадки шахрайства, що виявлені на підприємстві раніше, оформлено документально?

а) До керівництва підприємства;

б) до АПУ;

в) до аудитора, який раніше здійснював аудит на даному підприємстві.

80. Хто несе відповідальність за аудиторський висновок?

а) Головний бухгалтер;

б) керівник підприємства;

в) аудитор.

81. Якщо аудитор шляхом отримання необхідних доказів дійшов висновку, що помилки чи шахрайство є істотними на рівні фінансової звітності підприємства, то він має право:

а) Дати негативний аудиторський висновок;

б) відмовити в наданні аудиторського висновку;

в) іроінформувати про це АПУ.

82. Коли в Україні набув чинності національний норматив аудиту № 7 “Про помилки та шахрайство”?

а) З 1 січня 1991 р.;

б) з 5 травня 1999 р.;

в) з 1 січня 1999 р.;

г) з 5 травня 1991 р.

83. За якої умови аудитор має право переглянути питання про свої зобов’язання перед клієнтом?

а) Якщо шахрайство чи помилки несуттєві;

б) якщо шахрайство чи помилки суттєві;

в) якщо шахрайство чи помилки невиявлені;

г) якщо шахрайство чи помилки допущені навмисно.

84. Коли був розроблений і затверджений міжнародний норматив аудиту “Обман і помилка” комітету з аудиторської практики (АРС) та інструкція “Відповідальність аудиторів у зв'язку із зловживаннями, іншими аномаліями і помилками”?

а) У 1975 р.;

б) у 1990 р.;

в) у 2000 р.;

г) у 1982 р.

85. Термін "помилка" може включати такі дії:

а) Неправильне застосування облікової політики;

б) незаконне привласнення активів;

в) математичні або технічні помилки в основних записах та облікових даних;

г) запис несуттєвих операцій.

86. Під шахрайством слід розуміти такі дії:

а) Пропуск або неправильне тлумачення фактів;

б) математичні або технічні помилки в основних записах та облікових даних;

в) неправильне застосування облікової політики;

г) маніпуляція, фальсифікація чи зміна записів або документів.

87. Які з наведених нижче груп умов або події належать до тих, які збільшують ризик шахрайства та помилки клієнта?

а) Цілісність або компетентність управлінського персоналу;

б) організація дисципліни управлінського персоналу;

в) умови праці на підприємстві.

г) незвичайні впливи у рамках підприємства;

88. Причинами помилок можуть бути:

а) Знищення або пропуск записів операцій або документів;

б) відображення операцій без розкриття їх змісту;

в) випадковий пропуск чи неправильне уявлення про окремі факти;

г) неправильні покази вимірювальних приладів.

89. Які можуть бути варіанти реалізації процедури контролю для виявлення помилок і обману:

а) У системі зовнішньогосподарського контролю;

б) у системі комп’ютерної обробки даних;

в) у системі паперової обробки даних;

г) у системі внутрішньогосподарського контролю.

90. Які з цих правил входять до «золотих» правил аудитора щодо виявлення шахрайства?

а) Знати ситуації, які супруводжуються значним ризиком шахрайства та їх ознаки;

б) намагатись з'ясувати причину відхилень;

в) покладатись на власну інтуіцію;

г) питання довіри до людей розглядати в залежності від їх становища в суспільстві.

91. Аудитор озглядає випадки шахрайства, що належать до двох типів навмисних викривлень...

а) Які є результатом неправдивої фінансової звітності;

б) неправильного нарахування заробітної плати;

в) неправдивої інформації про склад доходів і витрат;

г) незаконного привласнення активів.

92. При виявленні аудитором порушень необхідно:

а) Відмовитись від подальшого проведення аудиту і надання аудиторського висновку;

б) виявити як здійснено помилку чи обман і чим вони викликані;

в) показати якими документами, довідками, розрахунками, записати в облікових регістрах чи показниками звітності підтверджені дані порушення;

г) повідомити про це Аудиторську Палату України.

93. Аудитор повинен інформувати управлінський персонал про виявлені фактичні дані якомога скоріше, якщо:

а) Аудитор підозрює, що є факт шахрайства, навіть якщо можливий вплив цього шахрайства на фінансові звіти несуттєвий;

б)шахрайство або суттєва помилка справді були;

в) шахрайства або суттєвих помилок не виявлено;

г) цього потребує керівник підприємства.

94. Операції щодо виявлення помилок, фальсифікації пов’язаних із процедурою контролю повноти даних:

а) Використання вибіркових перевірок даних;

б) нумерація усіх господарських операцій і їх облік після нумерації;

в) залучати до перевірки інших аудиторів;

г) узгодження даних з різних джерел.

95. До двох основних видів неточностей відносять:

а) Помилки;

б) шахрайство;

в) фальсифікацію;

г) відхилення від норм.

96. Які види викривлень пов’язані з шахрайством:

а) Викривлення, що виникають у результаті шахрайства при складанні фінансової звітності;

б) викривлення в результаті незаконного привласнення або використання активів;

в) викривлення внаслідок ненавмисних порушень у відображенні фінансової інформації, які виникають у результаті арифметичних, граматичних або інших помилок у записах облікових даних;

г) ненавмисного пропуску або неправильного уявлення про окремі факти.

97. На які види поділяється такий спосіб виправлення помилок, як спосіб «червоного сторно»:

а) Вибіркове сторно;

б) часткове сторно;

в) повне сторно;

г) загальне сторно.

98. До основних ознак шахрайства можна віднести:

а) Ненавмисно неправильне відображення господарських операцій;

б)перекручення фінансової звітності внаслідок ненавмисних арифметичних чи логічних помилок;

в) навмисно неправильне відображення господарських операцій;

г) подання на основі навмисних намірів заздалегідь перекрученої , недостовірної інформації.

99. Які з груп умов та подій збільшують ризик шахрайства та помилки клієнта:

а) Незвичайні впливи у рамках підприємства;

б) незвичайні операції, які впливають на величину фінансових показників;

в) компетентність управлінського персоналу;

г) не часті зміни в юридичному відділі або у відділі внутрішнього аудиту.

100. Які фактори впливають на ризик не виявлення помилок:

а) Існування незначної кількості нормативних актів, які регулюють окремі галузі діяльності клієнта, що не впливають на звітність підприємства;

б) існування значної кількості нормативних актів, які регулюють окремі галузі діяльності клієнта, що не впливають на звітність підприємства;

в) існування не інформативного, а недоказового характеру аудиторських доказів;

г) існування необмеженості систем обліку і внутрішнього контролю , які висвітлюють всю фактичну діяльність клієнта.

1	б	26	а	51	г	76	б
2	а	27	а	52	в	77	в
3	а	28	б	53	а	78	в
4	б	29	а	54	а	79	а
5	б	30	а	55	б	80	в
6	а	31	в	56	г	81	а,б
7	а	32	б	57	б	82	в
8	б	33	в	58	б	83	б
9	б	34	а	59	г	84	г
10	б	35	в	60	а	85	а,в
11	а	36	в	61	в	86	в,г
12	а	37	б	62	а	87	а,г
13	б	38	а	63	а	88	в,г
14	а	39	в	64	г	89	б,в
15	а	40	а	65	г	90	а,б
16	б	41	б	66	б	91	а,г
17	а	42	б	67	а	92	б,в
18	б	43	б	68	б	93	а,б
19	б	44	б	69	а	94	а,г
20	а	45	в	70	б	95	а,г
21	б	46	г	71	в	96	а,б
22	а	47	г	72	в	97	б,в
23	б	48	в	73	в	98	в,г
24	б	49	а	74	а,в	99	а,б
25	а	50	в	75	а	100	б,в