Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
тести для індз.doc
Скачиваний:
36
Добавлен:
16.08.2019
Размер:
2.25 Mб
Скачать

140. Залишки на початок періоду ґрунтуються на залишках на рахунках на кінець попереднього періоду й відображають результати:

а) операцій попередніх періодів;

б) облікової політики, яку застосовували в попередньому періоді;

в) операційної діяльності;

г) правильні відповіді а, б.

141. Достатність та відповідність аудиторських доказів, які будуть необхідні аудитору стосовно залишків на початок періоду, залежить від таких факторів:

а) облікової політики, якої дотримується суб'єкт господарювання, характеру рахунків і ризику викривлення фінансових звітів поточного періоду;

б) чи була здійснена аудиторська перевірка фінансових звітів попереднього періоду і, якщо так, то чи був висновок аудитора модифікований;

в) суттєвості залишків на початок періоду для фінансових звітів поточного періоду;

г) правильні відповіді а, б, в.

142. Якщо аудиторська перевірка фінансових звітів попереднього періоду здійснювалась іншим аудитором, то аудитор, який приступає до перевірки звітного періоду, може:

а) отримати достатні відповідні аудиторські докази щодо залишків на початок періоду;

б) не брати до уваги докази попереднього аудитора у зв'язку з невпевненістю в його професійній компетентності та незалежності від підприємства;

в) здійснити інші процедури, якщо аудиторський висновок був модифікований;

г) правильні відповіді а, в.

143. До контакту з попереднім аудитором, аудитор, який буде здійснювати аудиторську перевірку, повинен ознайомитися з Кодексом етики професійних бухгалтерів, виданим Міжнародною федерацією бухгалтерів:

а) так, обов'язково;

б) ні, це не обов'язково;

в) це необхідно лише в особливих випадках, визначених МСА;

г) це необхідно, коли аудитор буде залучати до розмови головного бухгалтера підприємства, що перевіряється.

144. Із попереднього аудиторського висновку можна отримати деякі аудиторські докази щодо оборотних активів і поточних зобов'язань як частину аудиторських процедур поточного періоду:

а) так, наприклад погашення дебіторської, кредиторської заборгованості, яка була на початок звітного періоду, забезпечить певними аудиторськими доказами її існування, повноту, оцінку на початок періоду;

б) ні, аудитору обов'язково необхідно здійснити свої процедури, розпочинаючи аудиторську перевірку;

в) частково, але додатково необхідно провести інвентаризацію на початок проведення аудиторської перевірки;

г) все залежить від обсягів об'єктів, що перевіряються.

145. Аудитор може одержати підтвердження залишків на початок періоду від третіх осіб:

а) тільки стосовно інвестицій;

б) ні, такий варіант виключено;

в) стосовно довгострокової заборгованості та інвестицій;

г) правильна відповідь відсутня.

146. При перевірці залишків на початок періоду щодо запасів підприємства, аудитору необхідно провести:

а) спостереження за проведенням поточної інвентаризації запасів та порівняння її результатів з кількістю записів на початок звітного року;

б) перевірку оцінки вартості запасів на початок періоду;

в) перевірку валового прибутку і віднесення таких сум до різних періодів;

г) правильні відповіді а, б, в.

147. Якщо залишки на початок періоду містять викривлення, які можуть суттєво вплинути на фінансові звіти поточного періоду, то аудитор повинен:

а) інформувати попереднього аудитора;

б) інформувати управлінський персонал;

в) інформувати управлінський персонал і, отримавши дозвіл, інформувати також попереднього аудитора;

г) поступити на свій розсуд.

148. Якщо при перевірці аудитором залишків на початок періоду вплив викривлень не врахований і не розкритий належним чином, він:

а) повинен висловити тільки умовно-позитивну думку;

б) повинен висловити тільки негативну думку;

в) повинен висловити умовно-позитивну або негативну думку;

г) не повинен висловлювати ніякої думки щодо залишків на початок періоду.

149. Аудитор повинен висловити умовно-позитивну або негативну думку, якщо:

а) облікова політика поточного періоду не застосовувалася постійно щодо залишків на початок періоду;

б) зміна облікової політики не була належним чином врахована й розкрита;

в) робочі документи щодо залишків на початок періоду не розглядались;

г) правильні відповіді а, б.

150. Аудитор не перевіряє залишки на початок періоду:

а) так, аудитор не несе відповідальності за достовірність залишків на початок періоду;

б) так, у цьому немає необхідності, такі залишки вже були перевірені іншим аудитором;

в) ні, аудитор обов'язково повинен перевірити залишки на початок періоду;

г) правильні відповіді а, б.

151. Метою МСА 520 Аналітичні процедури є:

а) надання рекомендацій щодо проведення аудиторської перевірки;

б) надання рекомендацій щодо планування аудиторської перевірки;

в) встановлення стандартів і надання рекомендацій щодо застосування аналітичних процедур під час аудиторської перевірки;

г) правильні відповіді а, б, в.

152. Аудитору слід застосовувати аналітичні процедури на таких етапах аудиторської перевірки, як:

а) планування та проведення всебічного огляду;

б) прогнозування;

в) мотивація;

г) попереднє ознайомлення з діяльністю замовника.

153. Аналітичні процедури включають розгляд порівняння фінансової інформації суб'єкта господарювання з:

а) порівняною інформацією за складеними кошторисами;

б) порівняною інформацією за попередній період;

в) порівняною інформацією за плановими показниками;

г) відхиленнями, виявленими при проведенні попереднього аудиту.

154. Аналітичні процедури використовуються:

а) для загального огляду фінансових звітів на кінцевому етапі аудиту;

б) для проведення вибіркової перевірки первинних документів;

в) в момент укладання договору на проведення аудиту;

г) для складання звітності суб'єктами господарювання, що є замовниками аудиту.

155. В аналітичних процедурах при плануванні аудиторської перевірки використовують:

а) інформацію податкового обліку;

б) фінансову та не фінансову інформацію;

в) інформацію управлінського обліку;

г) статистичну інформацію.

156. Вибір аудитором процедур, методів і рівня застосування аналітичних процедур залежить від:

а) вимог внутрішньо-фірмових стандартів аудиту;

б) умов договору;

в) професійного судження аудитора;

г) визначається АПУ.

157. Аналітичні процедури не використовуються:

а) для допомоги аудитору при плануванні характеру, часу та обігу інших аудиторських процедур;

б) як процедури за суттю, коли їх застосування може бути більш результативним та ефективним для зменшення ризику невиявлення;

в) як обґрунтування аудиторського висновку;

г) як загального огляду фінансових звітів на завершальному оглядовому етапі аудиторської перевірки.

158. Аналітичні процедури наприкінці аудиторської перевірки застосовуються для того, щоб:

а) сформулювати загальний висновок стосовно того, чи узгоджуються фінансові звіти в цілому з аудиторським знанням бізнесу;

б) вказати на аспекти бізнесу, раніше невідомі аудитору;

в) визначити характер, час та обсяг інших аудиторських процедур;

г) визначити, які методи необхідно застосовувати при проведенні аудиту.

159. МСА 520 Аналітичні процедури присвячено розгляду питань щодо:

а) облікових оцінок;

б) вибіркової перевірки;

в) аудиторських доказів;

г) аналітичних процедур в аудиті.

160. При виконанні аналітичних процедур використовуються наступні методи:

а) загальнонаукові та спеціальні;

б) методи економічного аналізу;

в) методи контролю;

г) будь-які методи, починаючи від простих порівнянь і до комплексного аналізу і застосування складних статистичних методів.

161. Міжнародний стандарт аудиту 530 чинний:

а) для аудиту всіх фінансових звітів за періоди, починаючи з 1 вересня 1991p.;

б) для аудиту фінансових звітів за періоди, що закінчуються на дату або пізніше 1 липня 1999 p.;

в) для аудиту фінансових звітів починаючи з введення в дію Закону України "Про аудиторську діяльність";

г) для аудиту фінансових звітів за періоди, починаючи з 31 грудня 2005 р.

162. Аудиторська вибірка - це:

а) застосування аудиторських процедур до менш ніж 100% облікових записів (елементів вибірки) в межах залишку на рахунку або класу операцій так, що всі елементи мають шанс бути відібраними;

б) вивчення частини документів для отримання достатньої інформації, щоб сформулювати думку аудитора;

в) вибір аудитором частини документів за певною схемою для їх вивчення;

г) дослідження документів за розділами і операціями без попереднього групування чи систематизації операцій.

163. Виявивши похибки, аудитор повинен розглянути такі питання:

а) безпосередній вплив виявлених похибок на фінансові звіти;

б) ефективність системи бухгалтерського обліку;

в) ефективність системи внутрішнього контролю;

г) правильні відповіді а, б, в.

164. Статистична вибірка означає будь-який підхід щодо здійснення вибірки, який має такі характерні риси:

а) випадковий вибір елементів вибірки;

б) детермінований (невипадковий) характер відбору елементів;

в) використання теорії ймовірності для оцінювання результатів вибірки, включаючи оцінювання ризику, пов'язаною з вибіркою;

г) правильні відповіді а, в.

165. Процедури по суті стосуються сум і поділяються на такі види:

а) експертні процедури;

б) аналітичні процедури;

в) детальні тести операцій та залишків;

г) правильні відповіді б, в.

166. Під час планування та при розробці аудиторських процедур для зменшення аудиторського ризику до допустимо низького рівня враховуються такі компоненти аудиторського ризику:

а) властивий ризик;

б) ризик контролю;

в) ризик невиявлення;

г) правильні відповіді а, б, в.

167. Процедури одержання доказів охоплюють:

а) обчислення та аналітичні процедури;

б) запити та спостереження;

в) перевірку, спостереження, запити та підтвердження, а також обчислення та аналітичні процедури;

г) експертну оцінку.

168. Розробляючи аудиторські процедури, аудитор повинен визначити різні методи вибору статей для тестування:

а) відібрати всі статті (100 % перевірка);

б) відібрати конкретні статті;

в) здійснити аудиторську вибірку;

г) правильні відповіді а, б, в.

169. Чітке розуміння того, в чому полягає помилка, важливе для того, щоб:

а) встановити, наскільки суттєвим буде вплив такої помилки на фінансовий результат господарського суб'єкта;

б) врахувати всі умови, які стосуються цілей перевірки, включених до прогнозної оцінки помилок;

в) описати всі суттєві причини такої помилки в підсумковій частині аудиторського висновку;

г) виявити рівень ризику контролю.

170. Для аудитора важливо впевнитися в тому, що генеральна сукупність є:

а) такою, що відповідає меті процедури вибірки;

б) повною, якщо аудитор має намір використовувати вибірку для того, щоб дійти висновків щодо функціонування систем бухгалтерського обліку та внутрішнього контролю за звітний період;

в) неважливою для вибіркової перевірки;

г) правильні відповіді а, б.

172. Конкретні статті, відібрані аудитором для перевірки, можуть включати:

а) статті з великою вартістю або ключові статті;

б) всі статті, вартість яких перевищує визначену суму;

в) статті для одержання інформації та для перевірки процедур;

г) правильні відповіді а, б, в.

173. Основними методами вибору елементів вибірок є:

а) використання таблиць;

б) використання випадкових чисел;

в) використання систематичного та випадкового відбору;

г) використання таблиць, випадкових чисел або комп'ютерних програм, систематичного та випадкового відбору.

ІІІ рівень

Задача 1.

Вибрати найдоцільніші джерела аудиторських доказів, що використовуються під час перевірки:

1) стану реальної дебіторської та кредиторської заборгованості;

2) формування собівартості;

3) визначення фінансового результату;

4) обліку основних засобів і ТМЦ;

5) обліку статутного фонду та розрахунків із засновниками.

Задача 2.

Назвати всі існуючі методи визначення аудиторських доказів, які використовуються під час перевірки:

1) стану реальної дебіторської та кредиторської заборгованості;

2) формування собівартості;

3) визначення фінансового результату;

4) обліку основних засобів і ТМЦ;

5) обліку статутного фонду та розрахунків із засновниками.

Задача 3.

Назвати найтиповіші види помилок і порушень, яких, на ваш погляд, можуть припускатися бухгалтери при обліку:

1) основних засобів;

2) грошових коштів;

3) статутного фонду;

4) собівартості;

5) заборгованості.

Задача 4.

Визначити, за якими статтями активу та пасиву балансу існує найбільша ймовірність виникнення помилок і порушень.

Задача 5.

Торговельне підприємство нараховує резерв сумнівних боргів у розмірі 3% від загальної суми дебіторської заборго­ваності і відображує записом: Д-т 92 — К-т 38.

Задача 6.

Працюючий пенсіонер підприємства Сидоренко П. П. 05.01.2009 не вчасно отримав заробітну плату, 07.01.2009 її депоновано. Для того щоб грошові кошти не пропали, бухгалтер Стеценко І. І. підробив документи (доручення Сидоренка П. П. На отримання заробітної плати Стеценком І. І.), а одержав її 14.01.2009 з метою передання Сидоренко П. П. За інформацією у відділу кадрів Сидоренко П. П. помер у цей період.

Задача 7.

Вибрати найдоцільніші джерела аудиторських доказів, що використовуються під час перевірки:

  • стану реальної дебіторської та кредиторської заборгованості;

  • формування собівартості;

  • визначення фінансового результату;

  • обліку основних засобів і товарно-матеріальних цінностей;

  • обліку статутного фонду та розрахунків з засновниками.

Відповіді:

1

а

44

б

87

а

130

а

2

а

45

в

88

г

131

в

3

б

46

а

89

б

132

г

4

а

47

в

90

в

133

в

5

б

48

б

91

а

134

г

6

б

49

б

92

в

135

г

7

а

50

а

93

г

136

в

8

а

51

а

94

г

137

в

9

а

52

б

95

б

138

г

10

б

53

а

96

г

139

б

11

а

54

а

97

а

140

г

12

б

55

в

98

б

141

г

13

б

56

в

99

в

142

а

14

а

57

а

100

б

143

а

15

а

58

в

101

г

144

в

16

а

59

в

102

а

145

б

17

б

60

а

103

б

146

б

18

а

61

а

104

б

147

в

19

а

62

г

105

г

148

в

20

а

63

г

106

г

149

г

21

б

64

г

107

а

150

в

22

а

65

г

108

г

151

в

23

б

66

г

109

г

152

а

24

б

67

г

110

б

153

в

25

а

68

г

111

в

154

а

26

а

69

а

112

г

155

б

27

а

70

г

113

г

156

в

28

а

71

а

114

а, в

157

г

29

а

72

б

115

г

158

в

30

а

73

в

116

б

159

г

31

б

74

а

117

в

160

г

32

б

75

в

118

в

161

г

33

а

76

б

119

б

162

а

34

б

77

в

120

г

163

а

35

в

78

г

121

б

164

г

36

в

79

в

122

а

165

г

37

а

80

в

123

в

166

г

38

а

81

г

124

в

167

в

39

в

82

г

125

б, в

168

г

40

в

83

г

126

г

169

а

41

б

84

г

127

а

170

г

42

а

85

в

128

г

171

г

43

а

86

г

129

в

172

г

Задача 1. Розв’язання

Перевірка статей

Джерела аудиторських доказів

Стан реальної дебіторської та кредиторської заборгованості

  1. П(С)БО 10 «Дебіторська заборгованість»;

  2. П(С)БО 11 «Зобов’язання»;

  3. реєстри синтетичного обліку і звітність (Баланс, Головна книга);

  4. реєстри синтетичного і аналітичного обліку розрахунків (журнал № 3, від 3.1-3.6 відповідних машинограм за автоматизованого обліку);

  5. первинні документи з обліку розрахунків (накладні, рахунки-фактури, касові та банківські документи, договори);

  6. укладені господарські договори з покупцями та замовниками;

  7. регістри обліку кредитів і позик;

8) Головна книга, Баланс.

Формування собівартості

  1. П(С)БО 16 «Витрати»;

  2. первинна документація і бухгалтерські записи за рахунками обліку виробничих витрат («Виробництво», «Загальновиробничі витрати», «Адміністративні витрати», «брак у виробництві», «Готова продукція», «Собівартість реалізації», «Витрати на збут», «Інші витрати операційної діяльності»);

  3. регістр бухгалтерського обліку;

  4. журнал № 5 і відповідні дані про витрати на виробництво і реалізацію продукції (робіт, послуг);

  5. картки на замовлення;

  6. розробні таблиці (з розподілу заробітної плати, відрахувань на соціальні потреби, послуг допоміжних виробництв, розрахунку амортизації основних засобів, зносу МШП);

  7. відомості розподілу загальновиробничих витрат, відомість зведеного обліку витрат на виробництво.

Визначення фінансового результату

  1. Баланс підприємства;

  2. Звіт про фінансові результати та їх використання;

  3. Журнали 1, 2, 3, 4, 5, 5а;

  4. первинні документи з відпуску готової продукції зі складу;

  5. банківські виписки про рух коштів на поточному рахунку;

  6. касові звіти з прикладеними прибутково-видатковими документами в оплату рахунків;

  7. платіжні доручення на оплату відвантаженої продукції.

Облік основних засобів і ТМЦ

  1. П(С)БО 7 «Основні засоби»;

  2. Акт введення в експлуатацію;

  3. Звіт про фінансові результати та їх використання;

  4. ОЗ-1, ОЗ-2, ОЗ-6, ОЗ-3, ОЗ-7, ОЗ-4, ОЗ-9, ОЗ-14, ОЗ-15, ОЗ-16;

  5. накладні на внутрішнє переміщення ОЗ;

  6. Картка руху ОЗ;

  7. Акт ліквідації ОЗ;

  8. Акт інвентаризації та розрахункові таблиці результатів (порівняльна відомість);

  9. Кошториси та завдання чи пани капітального ремонту ОЗ;

  10. відповідні облікові відомості та журнали;

  11. Форма № 5 фінансової звітності;

  12. Форма ОЗ-11.

Обік статутного фонду та розрахунків із засновниками

  1. статут економічного суб’єкта;

  2. установчий договір;

  3. патент для суб’єктів малого підприємництва;

  4. Протокол зборів засновників;

  5. документи, пов’язані з приватизацією й акціонуванням підприємств, що перебували у власності держави;

  6. документи, що підтверджують права власності засновників на майно, внесене в оплату придбаних ними акцій під час державної реєстрації товариства за участі державних або муніципальних підприємств;

  7. зареєстровані зміни до установчих документів;

  8. проспект емісії;

  9. Реєстр акціонерів;

  10. виписки з протоколів зборів акціонерів, засновників;

  11. листування з засновниками і акціонерами;

  12. документи, що підтверджують внесення частки засновників у статутний капітал у грошовій, натуральній, нематеріальній формі або у вигляді цінних паперів (виписки банку, прибуткові касові ордери, акти оприбуткування майна, поданого в натуральній формі як внесок у статутний капітал та ін.);

  13. річна звітність;

  14. методики оцінки внесеної частки у статутний капітал у натуральній та нематеріальній формах;

  15. методи обчислення прибутків засновників та акціонерів й утримання прибуткового податку чи податку на дивіденди;

  16. законність оформлення бухгалтерської документації та складання бухгалтерських проведень щодо формування статутного капіталу;

  17. відповідність записів у первинних документах записам у регістрах бухгалтерського обліку за рахунками 67 « Розрахунки з учасниками» та 40 «Статутний капітал».

Задача 2. Розв’язання

Перевірка статей

Методи визначення аудиторських доказів

Стан реальної дебіторської та кредиторської заборгованості

  1. перевірка арифметичних розрахунків, поданих в первинних документах та в облікових регістрах;

  2. зустрічна звірка розрахунків;

  3. перевірка документів;

  4. сканування документів;

  5. аналітичні процедури.

Формування собівартості

  1. методи економічного аналізу;

  2. зустрічна звірка рахунків;

  3. перевірка виробничих документів;

  4. зіставлення залишків по рахункам за різними періодами.

Визначення фінансового результату

  1. арифметичні розрахунки;

  2. зустрічні звірки рахунків та первинної і облікової інформації;

  3. аналітичні процедури (порівняння фінансових показників та коефіцієнтів з базовими значеннями; порівняння фінансової та не фінансової інформації)

Облік основних засобів і ТМЦ

  1. інвентаризація;

  2. перевірка дотримання правил обліку окремих господарських операцій;

  3. перевірка документів;

  4. аналітичні методи

Обік статутного фонду та розрахунків із засновниками

  1. усне опитування персоналу, керівництва, третіх осіб (засновників і власників акцій);

  2. перевірка документів;

  3. аналітичні методи.

Задача 3. Розв’язання

Статті обліку

Найтиповіші види порушень в обліку

Основні засоби

  1. невірність, несвоєчасність і неповнота оприбуткування основних засобів;

  2. невірно списані основні засоби, що надійшли безоплатно;

  3. невірність оформлення процесу переміщення основних засобів;

  4. недотримано порядку списання ліквідованих основних засобів;

  5. свідоме завищення вартості окремих об’єктів основних засобів;

  6. невірне нарахування зносу та амортизації основних засобів.

Грошові кошти

  1. не укладено угоду про матеріальну відповідальність касира;

  2. не створені умови для збереження грошових коштів;

  3. не повністю заповнюються реквізити в касових документах;

  4. не проводяться раптові перевірки каси;

  5. не дотримано встановленого ліміту каси;

  6. не перевіряється відповідність проведених банківських операцій угодам.

Статутний фонд

  1. несвоєчасно внесені зміни в установчі документи (якщо вони були);

  2. несвоєчасно внесені засновниками свої частки в статутний капітал;

  3. невірно оформлені документи за внесками у статутний капітал;

  4. невірно розподілено прибуток, що залишився в розпорядженні суб’єкта за підсумками року після сплати обов’язкових платежів у бюджет;

  5. недостовірно обчислені прибутки засновників та акціонерів та невірно утримані прибутковий податок і податок на дивіденди;

  6. невідповідність записів у первинних документах записам у регістрах бухгалтерського обліку за рахунками 67 «Розрахунки з учасниками» та 40 «Статутний капітал»

Собівартість

  1. недотримується принцип постійності в обліку витрат (тобто незмінюваність вибраного з початку року методу обліку витрат на виробництво і методу калькулювання собівартості продукції, способи розподілу непрямих витрат);

  2. невідповідність обраного методу обліку витрат галузевим і техніко-економічним особливостям організації;

  3. невірно розмежовуються виробничі витрати за звітними періодами;

  4. недотримання обраного методу і точності оцінки матеріальних ресурсів, що списуються на витрати виробництва продукції;

  5. необґрунтовано списуються відхилення від облікових цін за матеріалами;

  6. невірно нараховується знос основних засобів, не матеріальних активів і МШП;

  7. необґрунтовані суми витрат, пов’язані з організацією та управління м виробництвом, і способи їх розподілу на об’єкти обліку і калькуляції;

  8. необґрунтовані списання витрат обігу на собівартість реалізованих товарів;

  9. невірно віднесені на витрати виробництва (обігу) фактичні суми витрат на ремонт основних засобів, відрядження, рекламу, оплату інформаційних, консультаційних послуг і представницьких витрат.

Заборгованість

  1. невірно встановлені причини і строки утворення заборгованості;

  2. невірний облік і контроль простроченої кредиторської заборгованості;

  3. невірно списані заборгованості, строк позовної давності якої вже минув;

  4. недостовірно відображена за відповідними статтями балансу сума кредиторської заборгованості;

  5. невірне чи необґрунтоване списання заборгованості та оформлення і відображення в обліку заборгованості за одержаними авансами.

Задача 4. Розв’язання

Активи – це ресурси, контрольовані підприємством унаслідок минулих подій, використання яких, як передбачають, сприятиме надходженню економічних вигод в майбутньому.

Основні види помилок в окремих статтях наведено в таблиці.

Назва статті

Основна помилка

«Нематеріальні активи»

  1. невірність розподілу об’єктів нематеріальних активів за відповідними групами;

  2. невірне нарахування і переоцінка за справедливою вартістю;

  3. невірно враховані терміни корисного використання об’єкта нематеріальних активів;

  4. невірно вибраний метод амортизації.

«Основні засоби»

  1. невірність аналітичного та синтетичного обліку ОЗ та невірність розподілу ОЗ на відповідні групи;

  2. невірність формування первинної вартості об’єкта ОЗ;

  3. невірність переоцінки ОЗ;

  4. невірність визначення методу амортизації чи нарахування амортизації.

«Запаси»

  1. невірність формування первісної оцінки запасів;

  2. невірність відображення первісної вартості запасів;

  3. невірність оцінки запасів при їх вибутті різними способами.

«Дебіторська заборгованість»

  1. не визначення резерву сумнівних боргів, які впливають на чисту реалізаційну вартість дебіторської заборгованості;

  2. невірно обраний метод обчислення резерву сумнівних боргів;

  3. невірний розподіл дебіторської заборгованості за строками її погашення.

«Власний капітал»

  1. невідповідність порядку формування статутного капіталу та змін до нього відповідно до законодавства;

  2. порушення наповнення заявленого статутного капіталу;

  3. невідповідність оцінки внесків до статутного капіталу згідно з засновницькими документами;

  4. невірність розподілу складу і структури власного капіталу (кількість і види акцій, їх номінальна вартість);

  5. недодержання правил і вимог додаткового випуску акцій згідно з законодавством;

  6. невірне та нецільове використання резервного капіталу;

  7. невірність і неправомірність нарахування і виплати дивідендів, невірність відображення їх в бухгалтерському обліку.

«Зобов’язання»

  1. невірність віднесення до зобов’язань тих пасивів, які неможливо буде зменшити за вартістю в майбутньому;

  2. невірність відображення вказаних зобов’язань на дату Балансу;

  3. невірність розрахунків та процесу погашення заборгованості за кредитами банків;

  4. невірність проведення інвентаризації активів та зобов’язань підприємства.