41. Існує зворотний зв'язок між ризиком невиявлення і комбінацією внутрішньогосподарського ризику і ризику контролю:

а) високі значення внутрішньогосподарського ризику і ризику засобів контролю зобов'язують аудитора організувати перевірку так, щоб знизити, наскільки можливо, величину ризику невиявлення і тим самим звести загальний аудиторський ризик до прийнятного значення;

б) низькі значення внутрішньогосподарського ризику і ризику засобів контролю дозволяють аудитору допустити в ході перевірки більше високий ризик невиявлення і при цьому отримати прийнятне значення загального аудиторського ризику;

в) низькі значення внутрішньогосподарського ризику і ризику засобів контролю дозволяють аудитору допустити в ході перевірки більш низький ризик невиявлення і при цьому отримати прийнятне значення загального аудиторського ризику;

г) високі значення внутрішньогосподарського ризику і ризику засобів контролю зобов'язують аудитора не проводити подальшу перевірку.

42. Якщо потрібно знизити ризик невиявлення, то необхідно:

а) модифікувати аудиторські процедури, які застосовуються, передбачивши збільшення їх кількості та (або) зміну їх суті;

б) вдосконалити систему бухгалтерського обліку;

в) збільшити витрати часу на перевірку;

г) використовувати дані аудиту за минулі роки;

д) підвищити обсяги аудиторських вибірок.

43. Взаємозв'язок між аудиторським ризиком та рівнем суттєвості:

а) зворотній;

б) пряма;

в) відсутня.

44. Аудитор розглядає істотність:

а) тільки на рівні фінансової звітності;

б) як на рівні фінансової звітності, так і відносно залишку коштів за окремими рахунками бухгалтерського обліку, груп однотипних операцій і випадків розкриття інформації;

в) за погодженням з економічним суб'єктом.

45. Аудиторський ризик складається з компонентів:

а) невід'ємний ризик, ризик засобів контролю, ризик невиявлення;

б) тільки внутрішньогосподарський ризик і ризик засобів контролю;

в) які визначив аудитор за погодженням з економічним суб'єктом.

46. Аудитору необхідно брати до уваги істотність:

а) тільки при оцінці наслідків спотворень;

б) тільки при визначенні характеру, строків проведення, об'єкема аудиторських процедур;

в) при визначенні характеру, строків проведення, обсягу аудиторських процедур.

47. Аудитор зобов'язаний брати до уваги істотність:

а) на всіх етапах аудиторської перевірки;

б) тільки на етапі завершення аудиту;

в) тільки на етапі планування.

48. Ризик вираження аудитором помилкової думки у випадку, коли у фінансовій (бухгалтерської) звітності містяться суттєві викривлення, являє собою:

а) аудиторський ризик;

б) невід'ємний ризик;

в) ризик засобів контролю.

49. З аудиторськими процедурами перевірки по суті безпосередньо пов'язаний рівень:

а) ризику невід'ємного;

б) ризику коштів контролю;

в) ризику невиявлення.

50. Ризик того, що істотні спотворення, які можуть мати місце щодо залишку коштів по рахунках бухгалтерського обліку або групи однотипних операцій, не будуть своєчасно відвернені або виявлені і виправлені з допомогою систем бухгалтерського обліку і внутрішнього контролю, є:

а) невід'ємним ризиком;

б) ризиком засобів контролю;

в) ризиком невиявлення;

51. Ризик того, що аудиторські процедури по суті не дозволять виявити спотворення залишків коштів по рахунках бухгалтерського обліку або груп операцій, які можуть бути суттєвими окремо або в сукупності з іншими спотвореннями, є:

а) невід'ємним ризиком;

б) ризиком засобів контролю;

в) ризиком невиявлення.

52. Аудиторський ризик більш надійно визначити шляхом комбінованої оцінки:

а) ризику невиявлення та ризику коштів контролю;

б) невід'ємного ризику і ризику невиявлення;

в) невід'ємного ризику і ризику засобів контролю.

53. Ризик невиявлення – це небезпека:

а) невиявлених аудитором при перевірки істотних помилок;

б) складання невірного аудиторського висновку;

в) невиявлення помилок системою внутрішнього контролю;

г) обману з боку перевірки організації.

54. Який з нижче перерахованих ризиків також називають «чистим» ризиком:

а) внутрішньогосподарський ризик;

б) ризик контролю;

в) ризик не виявлення;

г) сума вище перерахованих ризиків.

55. Чим вище властивий ризик, тим ризик невиявлення:

а) вище;

б) нижче;

в) немає залежності;

г) залежно від виду діяльності.

56. Ризик аудиту має такі складові:

а) властивий ризик;

б) ризик, пов'язаний з невідповідністю функціонування системи внутрішнього контролю;

в) підприємницький ризик;

г) комерційний ризик;

д) ризик невиявлення помилок та перекручень;

е) інформаційний ризик.

57. Прийнятний аудиторський ризик повинен складати:

а) 1-8%;

б) 0-2%;

в) 1-5%;

г) 10-15%.

58. Якщо властивий ризик і ризик невідповідності внутрішнього контролю мають низький рівень, то рівень ризику виявлення помилок може бути:

а) низьким;

б) значним;

в) між ними не існує залежності.

59. Які процедури застосовує аудитор для зниження ризику невиявлення:

а) збільшить обсяг аудиторських вибірок;

б) застосує сучасні технічні засоби;

в) займеться підвищенням кваліфікації аудиторів.

60. Визначити види ризиків аудиту , які не залежать від аудитора:

а) інформаційний ризик;

б) ризик контролю;

в) ризик невиявлення;

г) ризик системи внутрішнього контролю.

61. Який взаємозв'язок між ризиком невиявлення і кількістю необхідних тестів:

а) чим більший ризик невиявлення, тим більше обсяг тестів;

б) чим менший ризик невиявлення, тим більше обсяг тестів;

в) між ними немає зв’язку

г) чим більший ризик невиявлення, тим менше обсяг тестів.

62. Який взаємозв'язок між аудиторським ризиком та ефективним бухгалтерським обліком:

а) пряма: надійний облік сприяє підвищенню аудиторського ризику;

б) відсутня;

в) зворотній: надійний облік сприяє зниженню аудиторського ризику.

63. Рівень загального аудиторського ризику знаходиться в діапазоні:

а) 0-100%;

б) 0-2%;

в) 1-5%;

г) 10-15%.

64. Які з наведених ризиків ще називають ризиком неефективності внутрішнього контролю:

а) властивий ризик;

б) ризик контролю;

в) детекційний ризик;

г) ризик невиявлення;

д) ризик неефективності внутрішнього контролю.

65. Для проведення оцінки невід'ємного ризику на рівні фінансової (бухгалтерської) звітності аудитор покладається на своє професійне судження для того, щоб врахувати наступні фактори:

а) рахунки бухгалтерського обліку, які можуть бути схильні до спотворень (наприклад, статті, які вимагали коригування в попередні періоди або пов'язані з великою роллю суб'єктивної оцінки);

б) складність лежать в основі обліку операцій та інших подій, які можуть зажадати залучення експертів;

в) досвід і знання керівництва, а також зміни в його складі за певний період.

66. Ризик аудиторської вибірки – це:

а) небезпека невиявлення помилок системою внутрішнього контролю клієнта;

б) ймовірність того, що його думка за результатами проведення аудиторської вибірки буде істотно відрізнятися від того, до якого він прийшов би повністю, вивчивши всю сукупність перевіряється;

в) небезпека складання невірного висновку про результати бухгалтерської звітності;

г) ризики, що властиві бізнесу клієнта, обумовлений характером і умовами діяльності організації.

67. Кінцевою метою аналізу ризиків є оцінка:

а) аудиторського ризику;

б) невід'ємного ризику;

в) ризику невиявлення;

г) ризику внутрішнього контролю.

68. Аудиторський ризик:

а) розраховується за формулою;

б) визначається на основі тестування;

в) встановлюється за домовленістю між клієнтом і аудиторською фірмою.

69. Відповідно до федерального Правилом (стандартом) № 8 “Оцінка ризиків аудиторських ризиків і внутрішній контроль, який здійснюється аудитором” аудиторам дозволяється оцінювати аудиторські ризики за шкалою:

а) трибальною: високий, середній і низький;

б) двобальною: високий, низький;

в) п’ятибальною: високий, нижче середнього, середній, вище середнього, низький.

70. Аудитор переконаний, що, спираючись на відповідні засоби контролю, він отримує можливість проводити аудиторські процедури:

а) менш детально і менш вибірково;

б) більш детально і більш вибірково;

в) менш детально і більш вибірково.

71. Встановіть, чи вірно дане твердження:

а) рівень аудиторського ризику визначає рівень ризику бізнесу;

б) ризик внутрішнього контролю знижується при наявності структури внутрішнього аудиту;

в) якщо ризик бізнесу низький, то аудитор не може зменшити обсяг вибірки.

72. Встановіть, чи правильні дані твердження:

а) організація бухгалтерського обліку та контролю впливає на ризик контролю;

б) бухгалтерська звітність не може бути вірна на 100%;

в) якщо ризик бізнесу і ризик внутрішнього контролю високі, то високий і ризик невиявлення.

73. Згідно із Національними нормативами аудиту, аудиторський ризик – це:

а) ризик того, що аудитор може висловити неадекватну думку в тих випадках, коли в документах бухгалтерської звітності існують суттєві перекручення.

б) ймовірність того чи іншого результату від реалізації певного господарського проекту чи здійснення певної дії.

в) ризик неефективності внутрішнього контролю.

74. Аудиторський ризик включає в себе ____ складових.

а) 3;

б) 6;

в) 9.

75. Складова аудиторського ризику, що залежить безпосередньо від діяльності аудитора:

а) властивий ризик;

б) ризик системи контролю;

в) ризик невиявлення.

76. Серед підходів здійснення аудиту не існує наступного:

а) підтверджуючого;

б) аудиту зон ризику;

в) заперечного.

77. При застосуванні якого із підходів приділяється найбільша увага визначенню аудиторського ризику?

а) підтверджуючого;

б) аудиту зон ризику;

в) заперечного.

78. Який із ризиків пов'язаний з підприємницькою діяльність суб’єктів господарювання?

а) властивий ризик;

б) ризик системи контролю;

в) ризик невиявлення.

79. Аудиторський ризик:

а) розраховується за формулою;

б) визначається на основі тестування;

в) встановлюється за домовленістю клієнта з аудиторською фірмою;

г) розраховується за формулою або визначається на основі тестування.

80. Властивий ризик оцінюється аудитором на ________ стадії.

а) підготовчій;

б) дослідній;

в) завершальній.

81. Який із ризиків пов'язаний з наявністю та функціонуванням системи бухгалтерського обліку та внутрішнього контролю?

а) властивий ризик;

б) ризик системи контролю;

в) ризик невиявлення.

82. Ризик для бізнесу – це:

а) властивий ризик;

б) ризик системи контролю;

в) ризик невиявлення.

83. Після дослідження системи бухгалтерського обліку і внутрішнього контролю аудитору необхідно:

а) визначити суттєвість ризику;

б) визначити попередню оцінку ризику системи контролю;

в) провести тести контролю.

84. Тести контролю застосовуються з метою:

а) визначення суттєвості ризику;

б) підтвердження будь-якої оцінки ризику контрою, що не є високою;

в) підтвердження будь-якої оцінки ризику контрою, що є високою.

85. Між процедурним ризиком і необхідною кількістю аудиторських свідчень існує _______ залежність.

а) обернено пропорційна;

б) пряма.

86. Прийнятний аудиторський ризик – це:

а) об’єктивно встановлений рівень ризику, котрий готовий прийняти на себе аудитор;

б) суб'єктивно встановлений рівень ризику, котрий готовий прийняти на себе аудитор;

в) рівень ризику, котрий є необхідним для здійснення аудиту.

87. Система внутрішнього контролю – це _____ і _____:

а) контрольне середовище;

б) процедури контролю;

в) методики фінансового обліку.

88. До процедур контролю належать:

а) звіти, перевірка і затвердження проведених звірок (перевірок);

б) перевірка арифметичної точності записів;

в) ведення і перевірка аналітичного обліку;

г) дії керівництва щодо системи внутрішнього контролю;

д) затвердження документів та здійснення контролю над ними.

89. Визначення суттєвості здійснюється аудитором на рівні:

а) фінансової звітності в цілому;

б) залишків на рахунках, взятих окремо;

в) окремих операцій;

г) окремих угод.

90. Під час розробки загального плану аудиту аудитору необхідно провести оцінку ________ на рівні фінансової звітності.

а) властивого ризику;

б) ризику системи контролю;

в) ризику невиявлення.

91. Величину оцінки аудиторського ризику можна виражати у _____, _____, _____, ______.

а) процентах;

б) коефіцієнтах;

в) абсолютному числовому значенні;

г) словесній формі;

д) пропорціях;

е) нерівностях.

92. Прийнятний аудиторський ризик дорівнює:

а) сумі властивого ризику та ризику контрою;

б) добутку властивого ризику, ризику контролю та невиявлення;

в) сумі властивого ризику, ризику контролю та невиявлення.

93. Прийнятна величина аудиторського ризику становить:

а) 0,01-0,05;

б) до 0,02-0,07;

в) 0-1.

94. За умови повної недовіри до систем обліку і внутрішнього контролю клієнта аудиторську перевірку вважатимуть проведеною на належному рівні, якщо:

а) аудитор проведе повторну перевірку;

б) аудитор установить низький ризик невиявлення (0,01);

в) аудитор установить максимальний ризик невиявлення.

95. Суттєвою вважається помилка виявлена в процесі аудиту, яка:

а) значно викривлює фінансовий стан підприємства, розмір якої більше 5% підсумку балансу;

б) розмір якої менше 5% підсумку балансу.

96. Чим нижчий властивий ризик, тим ризик невиявлення:

а) вищий;

б) нижчий;

в) немає залежності.

97. Причинами аудиторського ризику є

а) випадковість;

б) невизначеність;

в) протидія;

г) достовірність даних.

98. Невизначеність аудиторського ризику це:

а) наслідок недостатності знання законів діяльності у галузі бізнесу, що не дає змоги ефективно вести господарство;

б) неможливість передбачити те, як відбуватиметься явище у подібних умовах;

в) порушення договірних зобов’язань, недосконалість державних регуляторів;

г) оцінка причин діяльності підприємства.

99. Випадковість аудиторського ризику це:

а) відмова забезпечення підприємця ресурсами, порушення договірних зобов’язань, недосконалість державних регуляторів;

б) неможливість передбачити те, як відбуватиметься явище у подібних умовах;

в) відповідальність аудиторської фірми за проведену діяльність;

г) наслідок недостатності знання законів діяльності у галузі бізнесу, що не дає змоги ефективно вести господарство.

100. Протидія аудиторському ризику це:

а) додержання умов договору, укладених з замовником;

б) додержання чинного законодавства;

в) відмова забезпечення підприємця ресурсами, порушення договірних зобов’язань, недосконалість державних регуляторів;

г) оцінка причин діяльності підприємства.

101. За об’єктивними ознаками ризики класифікують на:

а) суттєві та не суттєві ризики;

б) пов’язані з розміром компанії і обумовлені галузевою незалежністю;

в) властиві країні в цілому і властиві певній галузі;

г) інвестиційні та не інвестиційні ризики.

102. За суб’єктивними ознаками ризики поділяють на:

а) закономірні і випадкові;

б) систематичні і не систематичні;

в) виправдані і не виправдані ризики;

г) пов’язані з акціонуванням і приватизацією підприємств, ризики неефективності і внутрішнього контролю, фінансові та інвестиційні ризики.

103. У зв’язку з чим можуть мати місце ризики, що пов’язані з акціонуванням і приватизацією підприємств?

а) з відсутністю вступного балансу, викривленням даних пов’язаних із формуванням статутного фонду;

б) з відсутністю зв’язку з клієнтом;

в) з невідповідністю записів господарських операцій;

г) з різницею прибутків від реалізації проекту.

104. Ризики неефективності внутрішнього контролю оцінюються через:

а) документацію підприємства;

б) вірогідність того, що клієнт проводячи певну політику контролю не виявляє суттєвих помилок у системі обліку господарської діяльності;

в) рівень прибутку, від реалізації;

г) несвоєчасність проведень прибутку, від реалізації продукції.

105. Фінансові ризики це:

а) дії у неясній, невизначеній обстановці, пов’язані з грошово-фінансовою сферою;

б) територіальна цілісність ринків;

в) створення інвестиційного проекту;

г) правильні відповіді б, в.

106. Як оцінюються ризики неефективної системи обліку бізнесової діяльності?

а) через вірогідність появи істотних помилок при обліку операцій клієнтом;

б) через неякісне техніко-економічне обґрунтування проектів;

в) через викривлення даних;

г) через погіршення соціально політичної обстановки.

107. Яка існує класифікація ризиків неефективності обліку?

а) записи господарських операцій, які насправді не відбувались;

б) господарські операції відображені у обліку не у тому періоді, в якому вони виконані;

в) господарські операції, які виконані, але не відображені на рахунках бухгалтерського обліку;

г) правильні відповіді а, б, в.

108. Ризики внутрішнього розрахунку виникають тоді, коли:

а) відсутня дебіторська заборгованість;

б) відсутній технологічний розрив;

в) коли підприємство є юридичною особою, і має філії та підрозділи, що не є юридичною особою;

г) графіки документообігу відображають стан розвитку підприємства.

109. Під час аудиту, слід зважати на:

а) компетентність персоналу;

б) розподіл обов’язків;

в) контроль доступу до документів;

г) правильні відповіді а, б, в.

110. Основними причинами, що призводять до викривлення консолідованої звітності є:

а) помилкове віднесення внутрішньогосподарських розрахунків до розрахунків із сторонньою організацією з наступним нарахуванням прибутку та подвійним його оподаткуванням;

б) помилкове віднесення внутрішніх дебіторських заборгованостей до зовнішніх;

в) при децентралізованій оплаті будь-яких видів податків;

г) правильні відповіді а, б, в.

111. Ризик неплатоспроможності прямо пропорційний:

а) звітності підприємства за 2 роки;

б) кількості документів підприємства;

в) вартості замовлення товарів і послуг;

г) інформації про продукт.

112. Які є поручительства на ризик неплатоспроможності?

а) застава майна;

б) страхування майна;

в) правильна відповідь а і б;

г) правильної відповіді немає.

113. Технологічні ризики можуть бути пов’язані з:

а) виробництвом, що характеризується шкідливими умовами праці;

б) можливим забрудненням довкілля через аварії технологічно устаткування;

в) загрозою життя людей;

г) правильні відповіді а, б, в.

114. Коли використовується класифікація ризику у бізнесі?

а) при прогнозній оцінці інвестиційних проектів;

б) наданні комерційними банками кредитів підприємцям;

в) страхування кредитів;

г) заставі майна;

д) оцінці бізнес планів;

е) відповіді а, б, в, г, д – правильні.

115. Згідно з міжнародними нормативами аудиту загальний аудиторський ризик включає:

а) властивий ризик;

б) ризик контролю;

в) ризик невиявлення;

г) відповіді а, б, в – правильні.

116. Які фактори повинен враховувати аудитор оцінюючи внутрішньогосподарський ризик?

а) характер бізнесу клієнта;

б) чесність адміністрації;

в) відповіді а та б – правильні;

г) власні інтереси.

117. Ризик контролю це:

а) побоювання того, що недостовірна інформація, що може виникнути і бути суттєвою окремо або разом з іншою недостовірною інформацією, не буде виявлена або своєчасно попереджена системою внутрішнього контролю;

б) загальноприйняті стандарти аудиту;

в) план обсягу тестування для одержання великої кількості аудиторських свідчень;

г) опрацювання даних на підприємстві.

118. Яка мета нормативу № 12?

а) визначення стратегії проведення аудиту;

б) встановлення порядку отримання аудитором знань про систему бухгалтерського фінансового обліку і внутрішнього контролю, ризик аудиту і його складові частини;

в) Оцінки властивого ризику і ризику невідповідності внутрішнього контролю, їх вплив на незалежні процедури аудиторської перевірки;

г) правильної відповіді немає.

119. Метою нормативу № 32 є:

а) оцінка властивого ризику і ризику невідповідності внутрішнього контролю, їх вплив на незалежні процедури аудиторської перевірки;

б) незалежна процедура перевірки;

в) встановлення податкових ставок на підприємстві;

г)страхування аудитора.

120. Чи має аудитор отримати вичерпні роз'яснення від персоналу підприємства про середовище контролю, щоб оцінити ставлення керівництва до порядку внутрішнього контролю і усвідомити ним його значення для підприємства?

а) так;

б) ні;

в) інколи так інколи ні;

г) це заборонено законодавством.

121. В чому полягає суть принципу репрезентативності, як одного з методів зниження ризику?

а) пошук цікавої для аудитора інформації;

б) можливість заробити гроші;

в) звірення з законодавством;

г) відбір даних для перевірки і прогнозування випадкових помилок.

122. З чого складається ризик невиявлення?

а) з ризику аналітичного огляду і ризику неефективності тестового контролю;

б) з ризику законодавства і документації;

в) з ризику відповідності і невідповідності;

г) з бухгалтерських звітів і контрактів.

123. Чи стосуються згідно з міжнародними нормативами аудиту, аудитора ті рішення і процедури у рамках систем обліку і внутрішнього контролю, які не належать до фінансової інформації?

а) стосуються;

б) частково стосуються;

в) не стосуються;

г) правильної відповіді немає.

124. Що таке анкета внутрішнього контролю?

а) документ, в якому містяться всі бухгалтерські рахунки;

б) документ, в якому викладені запитання, які аудитор повинен поставити у ході перевірки систем бухгалтерського обліку і внутрішнього контролю;

в) добровільна анонімна анкета для керівництва підприємством;

г) бухгалтерська документація.

125. Які складові внутрішнього контролю оцінює аудитор на фірмі?

а) організаційну систему;

б) систему документації й інформації;

в) матеріальні засоби захисту;

г) варіанти а, б, в – правильні.

126. В чому полягає суть підтверджуючого аудиту?

а) перевірка великої кількості фактичного матеріалу, різних бухгалтерських записів, для того щоб зробити загальний висновок;

б) пошук інформації;

в) формування бухгалтерських документів;

г) правильної відповіді немає.

127. Чи повинен аудитор документально підтвердити визначення аудиторського ризику?

а) так, повинен;

б) ні, не повинен;

в) повинен в деяких випадках;

г) на власний розсуд аудитора.

128. З виникненням яких факторів пов'язаний ризик виникнення помилок?

а) ринком збуту продукції;

б) загальною організацією і структурою підприємства;

в) політикою управління і господарювання;

г) кадровою, політикою і штатами;

д) відповіді а, б, в, г – правильні.

129. Інформація, що її отримує аудитор під час аудиторської перевірки з метою підтвердження бухгалтерської звітності це:

а) аудиторський доказ;

б) аудиторський ризик;

в) кадрова політика підприємства;

г) чинне законодавство.

130. Яка помилка, виявлена в результаті аудиту вважається суттєвою?

а) будь-яка помилка є суттєвою;

б) помилка, розмір якої більше 5% підсумку балансу;

в) помилка, яка значно викривлює фінансовий стан підприємства, змінює результат його діяльності;

г) відповіді б, в – правильні.

131. Як можна виражати величину оцінки аудиторського ризику ?

а) у процентах;

б) у коефіцієнтах;

в) абсолютному числовому значенні;

г) відповіді а, б, в – правильні.

132. Хто найбільш повно описав методику розрахунку аудиторського ризику?

а) Адам Сміт;

б) Дж. Робертсоном;

в) Майкл Портер;

г) Мілтон Фрідман.

133. Чи існує методика, при визначенні ризиків, якою користуються всі аудиторські фірми?

а) так, існує;

б) ні, кожна аудиторська фірма сама обирає методику, згідно з якою здійснюватиме аудит підприємств;

в) правильна відповідь відсутня.

134. Чи може аудитор, який перевіряє підприємство тривалий час (протягом 4–6 років), зробити об’єктивний, якісний висновок?

а) так, може;

б) ні, не може;

в) може зробити частково об’єктивний і якісний висновок;

г) жодна з відповідей не є правильною.

135. Об'єктом ризику називають:

а) не керовану систему, стосовно якої приймаються рішення;

б) керовану систему, стосовно якої приймаються рішення, ефективність і функціонування якої заздалегідь точно невідомі;

в) аудитора;

г) підприємство, яке здійснює аудит.

136. Суб'єктом ризику є:

а) особа (індивід чи колектив), яка зацікавлена в результатах керування об'єктом ризику і має компетенцію приймати рішення щодо об'єкта ризику;

б) керована система, стосовно якої приймаються рішення, ефективність і функціонування якої заздалегідь точно невідомі;

в) бухгалтерія підприємства;

г) дані документації.

137. Які ви знаєте чинники невизначеності?

а) випадковий характер науково-технічного прогресу;

б) випадкові помилки при прогнозуванні;

в) динамічні зміни внутрішніх і зовнішніх умов розвитку економіки;

г) ймовірний характер важливих економічних параметрів (врожайність

сільськогосподарських культур, запаси корисних копалин);

д) відповіді а, б, в, г – правильні.

138. Що може бути ознаками для сумніву щодо чесності адміністрації?

а) зміни в керівництві;

б) зміна аудиторії, консультантів, адвокатів;

в) зміна банку;

г) часті зміни постачальників, клієнтів, партнерів з бізнесу та ін;

д) відповіді а, б, в, г – правильні.

139. Чи є ділова активність клієнта аудиторським ризиком?

а) так;

б) ні;

в) інколи;

г) це залежить від законодавства.

140. Здійснюючи аудит, що планує аудитор?

а) тести, спрямовані на перевірку споріднених сторін підприємства;

б) строки проведення незалежних процедур;

в) обсяг незалежних процедур;

г) відповіді а, б, в – правильні.

141. Що дає аудитору інформація про систему обліку клієнта?

а) розуміння основних видів операцій підприємства, закономірностей виникнення таких операцій; бухгалтерські проводки, первинні документи.

б) нічого не дає, така інформація аудитору не потрібна;

в) користування такою інформацією не є законним;

г) жодна відповідь не є правильною

142. Які ви знаєте чинники підвищення внутрішнього ризику?

а) чесність керівництва;

б) вид і характер діяльності підприємства-клієнта;

в) організаційна і управлінська структура підприємства-клієнта;

г) значна залежність діяльності підприємства від його фінансових

результатів;

д) відповіді а, б, в, г – правильні.

143. Що можна віднести до операцій з підвищеним ризиком?

а) операції, вартість яких відображена в іноземній валюті;

б) операції, які не відповідають меті підприємства (нетипові операції);

в) операції зі спорідненими підприємствами – значні за розміром і незвичні

за характером;

г) складні операції, які містять значний ризик помилок;

д) відповіді а, б, в, г – правильні.

144. Що таке матеріальне відхилення?

а)відхилення розмір якого менше 10%;

б) відхилення розмір якого більше 10%;

в) відхилення розмір якого менше 5%.

145. Хто повинен встановлювати систему контролю і забезпечувати її функціонування на підприємстві?

а) аудитор;

б) адміністрація підприємства;

в) відповіді а і б – правильні;

г)жодна відповідь не є правильною.

146. Чи мета і завдання внутрішнього контролю залежать від методів обробки інформації?

а) так, залежать;

б) частково залежать;

в) ні, не залежать;

г) правильна відповідь відсутня.

147. Що визначають при аудиті зон ризику?

а) найсуттєвіші позиції об’єкта перевірки (фінансової звітності підприємства) з урахуванням особливостей діяльності підприємства;

б) зони ризику в усіх напрямках аудиторської перевірки;

в) ефективність функціонування систем (системи бухгалтерського обліку і системи внутрішнього контролю) підприємства-клієнта;

г) всі відповіді правильні.

148. Що включає загальний аудиторський ризик згідно з міжнародними нормативами аудиту?

а) властивий ризик;

б) ризик контролю;

в) ризик невиявлення;

г) всі відповіді правильні.

149. Якими факторами спричинюється властивий ризик?

а) які пов’язані з ринком збуту продукції;

б) які пов’язані з загальною організацією і структурою підприємства;

в) які пов’язані з політикою управління і господарювання;

г) які пов’язані з кадровою політикою і штатами;

д) всі відповіді правильні.

150. На величину ризику контролю впливає:

а) факт виявлення під час попередньої аудиторської перевірки помилок, неточностей у веденні бухгалтерського обліку, що знижує довіру до нього і збільшує ризик;

б) кваліфікація працівників бухгалтерії, особливо головного бухгалтера;

в) кількість незвичайних, нетрадиційних і надзвичайних операцій на підприємстві.

151. Які складові внутрішнього контролю повинен оцінити аудитор?

а) систему спостереження;

б) штат;

в) матеріальні засоби захисту;

г) систему документації й інформації;

д) організаційну систему;

е) всі відповіді правильні.

152. Який вид аудиторського ризику не залежить від аудитора?

а) ризик контролю;

б) властивий ризик;

в) ризик невиявлення.

153. Які аудиторські докази вважаються більш достовірними?

а) добуті самим аудитором;

б) надані підприємством.

154. Яка помилка виявлена в процесі аудиту вважається суттєвою?

а) змінює результат діяльності підприємства або розмір якої більше 5% підсумку балансу;

б) змінює результат діяльності підприємства або розмір якої більше 1% підсумку балансу;

в) змінює результат діяльності підприємства або розмір якої більше 0,1% підсумку балансу;

155. Модель аудиторського ризику можна зобразити так:

а) АР = ВР · РК;

б) АР = ВР · РК · РН;

в) АР = ВР · РН.

156. Який взаємозв'язок між ризиком невиявлення і кількістю необхідних тестів?

а) чим більше ризик невиявлення, тим менше об'єм тестів;

б) чим менше ризик невиявлення, тим більше об'єм тестів;

в) взаемозв’язок відсутній.

157. Яким з перерахованих документів визначається термін аудиторської перевірки?

а) договором на аудиторську перевірку;

б) лист – заявка;

а) не визначається.

158. Аудиторська фірма має право надавати аудиторські послуги, якщо в її складі є...

а) один аудитор, що має сертифікат на проведення аудиту;

б) не менше 5 осіб, що мають сертифікат на проведення аудиту;

в) працівник з досвідом аудиторської роботи не менше 10 років.

159. Який вид аудиторського висновку повинен скласти аудитор в тому випадку, якщо у зв'язку з певними обставинами бухгалтерська звітність підготовлена таким чином, що вона не відображає у всіх істотних аспектах віддзеркалення активів і пасивів економічного суб'єкта на звітну дату і фінансових результатів його діяльності за звітний період?

а) негативний;

б) відносно позитивний;

в) відмова від складання висновку.

160. У чому полягає суть ризику контролю?

а) ризик, пов'язаний з підприємницькою діяльністю, який перебуває під впливом зовнішніх і внутрішніх факторів, здебільшого прямо не пов'язані з контрагентом підприємця (інфляція, конкуренція, спад виробництва, розрив ділових зв'язків, зміни ринку збуту, безробіття тощо), а також загальною організацією і структурою підприємства, господарсько-управлінською та фахово-штатною політикою, кваліфікацією кадрів;

б) ризик, який аудитор готовий узяти на себе в тому ступені, в якій він ризикує не виявити істотних помилок у фінансовій звітності за допомогою аудиторських процедур, припускаючи, що в системі внутрішньогосподарчого контролю їх не змогли виявити і виправити;

в) оцінка аудитором ефективності системи внутрішньогосподарчого контролю клієнта з погляду її здатності запобігати або виявляти помилки.

161. Які основні чинники можуть здійснювати вплив на величину прийнятного аудиторського ризику?

а) масштаб бізнесу клієнта;

б) організація внутрішнього контролю на підприємстві;

в) рівень кваліфікації аудитора.

162. Встановлений аудитором рівень ризику, що відображає схильність фінансової звітності істотним помилкам, – це …?

а) допустимий аудиторський ризик;

б) граничний аудиторський ризик;

в) мінімальний аудиторський ризик.

163. Які дії здійснює аудитор на фазі завершення аудиту?

а) порівняння планових затрат з фактичними;

б) складання аудиторського висновку;

в) перерахунок сум зазначених у бухгалтерському балансі.

164. Який вид аудиторського висновку повинен скласти аудитор якщо, за виключення певних обставин, бухгалтерська звітність підготовлена так, щоб забезпечити у всіх істотних аспектах віддзеркалення активів і пасивів економічного суб'єкта на звітну дату і фінансових результатів його діяльності за звітний період?

а) умовно позитивний;

б) позитивний;

в) умовно негативний.

165. За допомогою яких тестів перевіряють залишки по рахунках в головній книзі?

а) ревізій;

б) тести статей звіту про фінансові результати;

в) тести статей балансу.

166. Залежно від поставлених цілей виділяються наступні види аудиторських перевірок:

а) аудит на відповідність встановленим вимогам;

б) аудит фінансової звітності;

в) аудит ефективності роботи;

г) аудит правильності прийняття управлінських рішень.

167. Причина відмови від видачі аудиторського висновку найімовірніше може бути наступною:

а) аудиторові, в ході перевірки, не були надані всі документи, необхідні для складання аудиторського висновку;

б) коли є пряма загроза аудитору та його близьким в результаті надання висновку;

в) коли є сумніви щодо правильності зроблених висновків.

168. Аудит може бути:

а) обов'язковим;

б) контролюючий;

в) внутрішнім;

г) стандартизованим;

д) зовнішнім.

169. Аудиторський висновок представляється в обов'язковому порядку аудиторською фірмою:

а) зацікавленим користувачам;

б) органам влади;

в) клієнту.

170. При вивченні внутрішнього контролю досить оцінити:

а) відповідальність керівництва;

б) достатню упевненість;

в) фінансову звітність;

г) властиві обмеження;

д) первинні документи.

171. При плануванні аудиту аудитор здійснює низку заходів:

а) збір інформації;

б) аналіз висновків експертизи;

в) визначення цілей, кола проблем, критеріїв оцінки і бюджету часу;

г) визначення ризиковості.

172. На підставі, яких документів слід перевіряти повноту і своєчасність оприбутковування грошей, отриманих з поточного рахунку в касу:

а) корінець грошового чека;

б) прибутковий касовий ордер;

в) виписка банку;

г) правильні відповіді а, в.

173. Інформація, яка повинна відбиватися на висновку експерта:

а) об'єм проведеної роботи;

б) межа відповідальності експерта;

в) аналіз фінансового стану об’єкту перевірки;

г) відповідність фактичних залишків матеріальних цінностей документації.

174. Прийнятна величина загального аудиторського ризику становить:

а) 1 – 5%;

б) 5 – 10%;

в)10 – 20%.

175. Аудиторські докази – це:

а) інформація, надана третіми особами;

б) фінансова звітність;

в) інформація, отримана аудитором під час аудиторської перевірки з метою підтвердження бухгалтерської звітності;

176. Організаційна стадія проведення аудиту включає в себе:

а) складання аудиторського висновку;

б) вибір об’єкта аудиту;

в) перевірка фінансової звітності.

177. Програму аудиту затверджує:

а) начальник фінансового відділу;

б) керівник організації;

в) третя особа.

178. Контрольно-аудиторські процедури – це система методичних дій на суб’єкти і об’єкти процесу розширеного відтворення суспільно необхідного продукту, які здійснюються:

а) керівником організації – клієнта;

б) аудиторами;

в) працюючим персоналом всередині фірми.

179. Один із видів прийомів аудиту:

а) органолептичні;

б) збір інформації;

в) систематичні.

180. Аудиторський ризик – це:

а) ймовірність того чи іншого результату від реалізації певного проекту чи здійснення певних дій;

б) ризик того, що аудитор може позитивно оцінити баланс чи іншу форму фінансової звітності, коли вони приховують непевну інформацію;

в) ризик нереалізації проекту чи процедури.

181. Аудитор одержує аудиторські свідчення шляхом застосування:

а) аналітичної процедури;

б) тестування;

в) застереження.

182. Інвентаризація відноситься до:

а) методів усунення ризику;

б) процедур внутрішнього контролю;

в) прийомів аудиту.

183. Остання стадія аудиторського процесу носить назву:

а) кінцева;

б) заключна;

в) завершуючи.

184. Аудиторські ризики розглядаються як сукупність:

а) властивого ризику;

б) валютного ризику;

в) ризику контролю;

г) ризику недоотримання прибутку.

185. За видом об’єкти аудиторського контролю поділяються на:

а) ті, що підлягають кількісній оцінці;

б) ресурси;

в) прості ризики;

г) господарські процеси.

186. До підходів аудиту відносяться:

а) підтверджуючий;

б) властивий;

в) системний;

г) аналітичний.

187. До причин виникнення властивого ризику відносяться:

а) конкуренція;

б) недостовірність наданої інформативної бази;

в) інфляція;

г) недостатня професійна кваліфікація керівництва.

188. До видів аудиторських доказів належать:

а) отримані самим аудитором;

б) приховані;

в) подані підприємством – клієнтом;

г) зовнішні.

189. До методів оцінювання ризику відносяться такі групи методів:

а) розрахункові;

б) експертні;

в) економіко-статистичні;

г) логічні.

190. Складовими ризику контролю є:

а) детекційний ризик;

б) ризик системи бухгалтерського обліку;

в) ризик системи внутрішнього контролю;

г) спадковий ризик;

191. Загальний аудиторський ризик включає в себе:

а) ризик контролю;

б) зростаючий;

в) постійний “спадковий”;

г) детекційний.

192. Аудит, що базується на ризику, означає:

а) концентрацію більшою мірою в областях, які працюють з венчурним капіталом;

б) концентрацію більшою мірою в областях, що займаються сезонними видами діяльності;

в) концентрацію більшою мірою в областях, де ризики вищі, з метою скорочення часу на проведення перевірки.

193. Завершальною фазою зовнішнього аудиту є:

а) оплатою аудиторських послуг;

б) складання аудиторського висновку;

в) складання аудиторського звіту.

194. Чим вище ризик бізнесу, тим ризик невиявлення...

а) нижче;

б) вище;

в) менш імовірний.

195. Який взаємозв'язок між аудиторським ризиком і ефективним бухгалтерським обліком?

а) безпосереднього зв’язку немає;

б) зворотна: надійний облік сприяє зниженню аудиторського ризику;

в) прямопропорційний: чим надійніший облік, тим більший ризик;

196. Ризик, який аудитор готовий узяти на себе в тому ступені, в якій він ризикує не виявити істотних помилок у фінансовій звітності за допомогою аудиторських процедур, припускаючи, що в системі внутрішньогосподарчого контролю їх не змогли виявити і виправити – це…?

а) ризик не виявлення;

б) властивий ризик;

в) ризик невідповідності внутрішнього контролю підприємства.

197. Яка залежність між рівнем істотності і аудиторським ризиком?

а) пряма;

б) зворотна;

в) немає залежності

198. Оцінка аудитором ефективності системи внутрішньогосподарчого контролю клієнта з погляду її здатності запобігати або виявляти помилки - це …?

а) ризик не виявлення;

б) ризик контролю;

в) Власний ризик

199. Що характеризує ризик засобів контролю?

а) кількість помилок, виявлених при проведенні перевірки;

б) масштабність помилок, виявлених при проведенні перевірки;

в) ступінь неефективності системи бухгалтерського обліку і внутрішнього контролю.

200. Коли надсилається лист-угода про згоду аудиторської фірми на проведення аудиторської перевірки:

а) після укладення договору на проведення аудиту;

б) до укладення договору на проведення аудиту;

в) разом із листом – заявкою.

201. Для оцінки фінансового положення клієнта використовуються...

а) аналітичні процедури;

б) спостереження;

в) експерименти;

г) нормативні процедури.

202. Від яких чинників залежить підприємницький ризик?

а) корумпованості аудиторської фірми;

б) компетентності адміністрації і облікового персоналу фінансового стану клієнта;

в) вірогідність судових позовів по відношенню до аудитора і конкурентоспроможності аудитора;

г) від галузі в якій функціонує фірма.

203. Оцінюючи істотність ризику, аудитор використовує два основні підходи:

а) зустрічна перевірка;

б) індуктивний;

в) спостереження;

г) дедуктивний.

204. На підставі яких документів аудитор перевіряє правильність нарахування заробітної плати адміністративно-управлінському персоналу підприємства:

а) табель обліку робочого часу;

б) ставки посадових окладів;

в) тарифікаційний список;

г) відомість нарахування заробітної плати.

205. Аудитором є :

а) кваліфікований працівник банку;

б) фахівець з організації ведення бух обліку;

в) перевіряючий фінансовий стан організації і підприємства;

г) всі відповіді правильні.

206. Існують наступні методи відбору елементів вибірки:

а) довільний;

б) систематичний випадковий відбір;

в) відбір по вартості;

г) відбір по блоках;

д) всі відповіді правильні.

207. До чинників, що є передумовами автоматизації аудиторської діяльності відносяться:

а) високий рівень розвитку обчислювальної техніки і засобів телекомунікацій;

б) автоматизація бухгалтерського обліку;

в) розвиток інформаційно-довідкових систем;

г) відповіді 1 і 2 – правильні.

208. Метою МСА 300 "Планування" є:

а) надання рекомендацій щодо методики проведення аудиторської перевірки;

б) встановлення положень і надання рекомендацій щодо планування аудиторської перевірки фінансових звітів;

в) встановлення стандартів, які є національними;

г) визначення правового поля діяльності аудиторської фірми.

209. Аудитору слід планувати свою роботу з метою:

а) ефективного проведення аудиторської перевірки;

б) вчасного звітування до АПУ;

в) забезпечення безперервної діяльності фірми;

г) виконання зобов'язань перед замовником аудиту.

210. Обсяг планування залежить від:

а) розмірів суб'єкта господарювання, складності аудиторської перевірки;

б) положень, які передбачені в договорі;

в) положень, які передбачені нормативними документами;

г) правильні відповіді а, б, в.

211. Відповідальність за розробку та документальне оформлення загального плану аудиторської перевірки покладається на:

а) керівника аудиторської фірми;

б) керівника аудиторської групи;

в) аудитора;

г) замовника аудиту.

212. Під час розробки загального плану аудиту аудитору слід враховувати такі моменти:

а) знання бізнесу замовника;

б) економічну ситуацію в країні;

в) характер, час та обсяг аудиторських процедур;

г) правильні відповіді а, в.

213. Рівень ризику та суттєвості зазначається в:

а) програмі аудиту;

б) договорі на проведення аудиту;

в) плані аудиту;

г) правильні відповіді а, в.

214. Планування здійснюється:

а) після укладання договору на проведення аудиту без можливості зміни розробленого плану;

б) постійно протягом усього терміну виконання завдання із аудиторської перевірки;

в) за результатами проведеного аудиту;

г) після укладання договору з обов'язковим затвердженням плану в АПУ.

215. МСА 300 має назву:

а) "Документація";

б) "Суттєвість";

в) "Планування";

г) "Аудиторський ризик".

216. Розробка загальної стратегії й детального підходу до очікуваного характеру, часу та обсягу аудиту це:

а) тактика аудиту;

б) методика аудиту;

в) процес аудиту;

в) планування аудиту.

217. Призначення планування полягає в:

а) координації роботи аудиторів та експертів;

б) вивченні системи внутрішнього контролю на підприємстві;

в) визначенні професійної придатності бухгалтерів клієнта-замовника аудиту;

г) обов'язковому документуванні ходу аудиторської перевірки.

218. У програмі аудиту зазначається:

а) завдання для кожної ділянки аудиторської перевірки та процедури аудиторської перевірки;

б) організаційну структуру аудиторської фірми;

в) вартість аудиторської перевірки;

г) правильні відповіді а, б, в.

219. Програма аудиту складається для:

а) конкретизації положень МСА;

б) деталізації плану аудиторської перевірки;

в) розподілу завдань між виконавцями аудиту;

г) узгодження умов проведення аудиторської перевірки.

220. Для здійснення аудиторської діяльності аудиторові необхідно мати рівень знань:

а) лише з аудиту та ревізії;

б) з економіки та галузевих дисциплін;

в) лише з управлінського та фінансового обліку;

г) правильна відповідь відсутня.

221. Відомості про суб'єкта господарювання можуть отримуватися з таких джерел:

а) спілкування з робітниками;

б) попереднього досвіду, роботи з суб'єктом;

в) засобів масової інформації;

г) правильна відповідь відсутня.

222. Отримання інформації про бізнес дозволяє аудитору:

а) оцінювати ризики та виявляти проблеми;

б) планувати і проводити аудиторську перевірку ефективно й раціонально;

в) оцінювати аудиторські докази та забезпечувати краще обслуговування замовника;

г) правильні відповіді а, б, в.

223. Розуміння бізнесу допомагає аудитору:

а) набувати досвіду;

б) оцінювати власні можливості;

в) отримувати прибутки;

г) правильна відповідь відсутня.

224. Кого слід забезпечити достатнім обсягом знань про бізнес для допомоги ведення перевірок аудитору:

а) директорів об'єкта господарювання;

б) робітників;

в) асистентів;

г) правильна відповідь відсутня.

225. Чи необхідна аудитору додаткова та більш докладна інформація для проведення аудиту:

а) лише додаткова;

б) докладна;

в) так, обидві;

г) не потрібна.

226. Фактори, що стосуються фінансового стану і прибутковості суб'єкта господарювання, - це:

а) дані податкового обліку;

б) фінансові показники;

в) дані бухгалтерського обліку;

г) статистичні дані.

227. До процедур оцінки ризику відносяться:

а) запити до найвищого управлінського персоналу та інших представників управлінського персоналу;

б) аналітичні процедури;

в) спостереження та перевірки;

г) правильні відповіді а, б, в.

228. Щоб отримати характеристику про галузь, в якій функціонує суб'єкт господарювання, аудитор повинен:

а) перевірити, чи містять місцеві нормативні положення певні вимоги до фінансової звітності тієї галузі, в якій функціонує даний суб'єкт господарювання;

б) перевірити систему внутрішнього контролю;

в) спостерігати за діяльністю суб'єкта господарювання;

г) обговорити з членами групи ризики невиявлення.

229. Розуміння характеру суб'єкта господарювання дає можливість:

а) достовірно визначити суттєвість операцій;

б) зрозуміти класи операцій, залишки на рахунках і розкриття інформації, яке можна очікувати у фінансових звітах;

в) визначити перелік аудиторських процедур;

г) перевірити систему внутрішнього контролю.

230. Внутрішній контроль включає наступні складові:

а) процедури контролю;

б) моніторинг заходів контролю;

в) середовище контролю;

г) правильні відповіді а, б, в.

231. На вибір заходів контролю впливають такі фактори:

а) розмір суб'єкта господарювання;

б) характер бізнесу суб'єкта господарювання;

в) законодавчі вимоги;

г) правильні відповіді а, б, в.

232. Під середовищем контролю розуміють:

а) функції осіб управлінського рівня, а також ставлення, усвідомлення та дії цих осіб, які стосуються внутрішнього контролю суб'єкта господарювання;

б) мету, стратегію та пов'язані з ними ризики бізнесу;

в) оцінку та огляд результатів фінансової діяльності;

г) характеристику ручних та автоматизованих елементів внутрішнього

контролю.

233. Аудитор одержує аудиторські докази для отримання розуміння елементів середовища контролю шляхом:

а) здійснення запитів;

б) застосування процедур оцінки ризиків;

в) поєднання запитів та інших процедур оцінки ризиків;

г) застосування професійного судження.

234. На визначення рівня суттєвості впливають:

а) тільки кількісні показники;

б) тільки якісні показники;

в) якісні і кількісні показники;

г) правильна відповідь відсутня.

235. Аудитор розглядає суттєвість:

а) на рівні сальдо окремих рахунків;

б) на рівні класів операцій;

в) на рівні фінансових звітів в цілому;

г) правильні відповіді а, б, в.

236. Інформація є суттєвою, якщо:

а) її пропуск або неправильне відображення може вилинути на економічні рішення користувачів фінансової звітності;

б) величина суми помилки перевищує валюту балансу;

в) на загальних зборах акціонерів прийнято рішення про її оприлюднення;

г) правильна відповідь відсутня.

237. Взаємозв'язок між суттєвістю і аудиторським ризиком характеризується таким твердженням:

а) чим вищий рівень суттєвості, тим вищий аудиторський ризик;

б) чим вищий рівень суттєвості, тим нижчий аудиторський ризик;

в) чим нижчий рівень суттєвості, тим нижчий аудиторський ризик;

г) зв'язку взагалі не існує.

238. Якщо управлінський персонал відмовляється вносити виправлення до фінансових звітів, а результати розширених аудиторських процедур не дають аудитору змоги зробити висновок, що сукупність невиправлених викривлень не є суттєвою, аудитор повинен:

а) застосувати професійне судження;

б) відмовитись від подальшого ведення аудиту;

в) розглянути питання про внесення відповідного пояснювального параграфа до аудиторського висновку;

г) дати негативний аудиторський висновок.

239. У відповідь на оцінені ризики аудитор виконує аудиторські процедури з метою:

а) зниження аудиторського ризику;

б) встановлення рівня суттєвості;

в) покращення фінансового стану суб'єкта господарювання;

г) прийняття професійного судження.

240. Якщо середовище контролю має недоліки, аудитор:

а) проводить більше аудиторських процедур станом на кінець року, а не на проміжну дату;

б) проводить більше аудиторських процедур станом на проміжну дату, а не на кінець року;

в) проводить менше аудиторських процедур;

г) відмовляється від проведення аудиту.

241. Аудитору потрібно виконати тести контролю, якщо:

а) оцінка аудиторського ризику містить очікування ефективності процедур контролю;

б) процедури по суті не надають достатніх та повних аудиторських доказів;

в) виявлено суттєве викривлення у звітних показниках;

г) правильні відповіді а, б.

242. Яке твердження щодо тестування ефективності процедур контролю є правильним?

а) тестування ефективності процедур контролю відрізняється від отримання аудиторських доказів про те, що заходи контролю впроваджені;

б) тестування ефективності процедур контролю не відрізняється від отримання аудиторських доказів про те, що заходи контролю впроваджені;

в) при виконанні тестів ефективності аудитор отримує аудиторські докази того, що відповідні процедури контролю існують;

г) правильні відповіді б, в.

243. Яке твердження щодо процедур контролю є правильним?

а) процедури контролю, піддані тестуванню шляхом виконання запитів у комбінації з перевіркою та повторним виконанням, надають більше упевненості, ніж процедури контролю, щодо яких аудиторські докази складаються лише з запитів;

б) для деяких процедур контролю доказом ефективності є документація;

в) правильні відповіді а, б;

г) правильна відповідь відсутня.

244. Яке твердження щодо тестів контролю є правильним?

а) мета тестів контролю – оцінити, ефективність функціонування контролю;

б) при плануванні тестів контролю аудитор розглядає необхідність отримання аудиторських доказів, що підтверджують ефективне функціонування процедур контролю;

в) правильні відповіді а, б;

г) правильна відповідь відсутня.

245. На обсяг тестів контролю впливають наступні фактори:

а) частота виконання контролю суб'єктом господарювання;

б) тривалість часу протягом періоду аудиторської перевірки, коли аудитор довіряє операційній ефективності контролю;

в) правильні відповіді а, б;

г) правильна відповідь відсутня.

246. Якщо аудитор не в змозі отримати достатні аудиторські докази, йому потрібно:

а) висловити умовно-позитивну думку або відмовитись від висловлення;

б) висловити негативну думку;

в) включити до позитивного висновку пояснювальний параграф;

г) правильна відповідь відсутня.

247. Яке твердження щодо документування дій аудитора є правильним?

а) аудитору слід документувати висновки, сформульовані щодо довіри до процедур контролю, отриманих у попередніх звітних періодах;

б) спосіб документування ґрунтується на професійному судженні аудитора;

в) правильні відповіді а, б;

г) правильна відповідь відсутня.

248. Аудитор повинен достатньо розуміти системи бухгалтерського обліку і внутрішнього контролю для того, щоб:

а) спланувати аудиторську перевірку та розробити програму аудиту;

б) розробити ефективний аудиторський підхід;

в) спланувати аудиторську перевірку й розробити ефективний аудиторський підхід;

г) правильна відповідь відсутня.

249. Аудиторський ризик - це:

а) ризик того, що аудитор висловить невідповідну аудиторську думку, якщо фінансові звіти містять суттєво викривлену інформацію;

б) ризик викривлення залишку на рахунку (або класу операцій), який може бути суттєвим, окремо або разом з викривленням залишків на інших рахунках (або класів операцій), якщо припустити відсутність відповідних заходів внутрішнього контролю;

в) ризик того, що аудиторські процедури по суті не виявлять викривлення залишку на рахунку, які можуть бути суттєвими, окремо або разом з викривленнями залишків на інших рахунках;

г) правильні відповідь б, в.