2.4. Фінансовий ринок

Фінансовий ринок — важлива забезпечуюча сфера, складова фінансової та економічної систем. Фінансовий ринок виступає як:

1. своєрідна надбудова, через яку координується діяльність усієї фінансової системи;

2. сполучна сфера, через яку здійснюється рух фінансових ре­сурсів;

3. визначальний елемент ринкової економіки, без якого не може працювати весь ринковий механізм, оскільки все по­чинається з фінансового забезпечення діяльності суб'єктів господарювання.

Суть відносин у сфері фінансового ринку полягає в купівлі-продажу фінансових ресурсів.

Мета фінансового ринку — забезпечити грошовими коштами всю систему ринків.

Фінансовий ринок складається з великої кількості різних кана­лів, через які гроші переливаються від власників заощаджень до позичальників (рис. 2.6):

Рис. 2.6. Види фінансування інвестицій

Канали прямого фінансування — це канали, якими грошові кошти рухаються безпосередньо від власників до позичальників.

Канали непрямого фінансування — це канали, якими грошові кошти рухаються від власників до позичальників через фінансо­вих посередників (банки, інвестиційні та страхові компанії, пен­сійні фонди тощо).

Фінансовий ринок складається з двох сегментів (ринків):

1. ринку позикових капіталів;

2. ринку цінних паперів.

2.5. Страхування

Страхування складає відокремлену, специфічну ланку фінансо­вої системи. Характерні ознаки страхування:

1. розглядається як один із способів відшкодування за раху­нок резервів збитків юридичних і фізичних осіб, спричине­них несприятливими обставинами (страховими подіями, ризиками);

2. відображає відносини з приводу формування і використання колективних страхових фондів за рахунок страхових внесків;

3. посідає проміжне місце між фінансами суб'єктів господарю­вання та державними фінансами.

Здійснення страхування забезпечується через страхові компа­нії, які є суб'єктами підприємництва.

План практичного заняття

Заняття 2 (с). Структура і принципи побудови фінансової системи.

1. Поняття фінансової системи та її структура.

2. Принципи побудови фінансової системи.

3. Характеристика ланок фінансової системи України.

Питання для самостійного опрацювання

1. Управління фінансовою системою.

2. Принципи організації державних фінансів.

1. Взаємозв'язок фінансової системи і фінансової політики дер­жави.

3. Особливості побудови фінансових систем у різних країнах.

Література: 1, 2, 3, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 28, 29, 31, 38, 40, 42, 43, 45, 46, 47, 48, 49, 50, 51.

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ

1. фінансова система — це:

1. Контроль з боку суспільства за фінансовою діяльністю дер­жави.

2. Сукупність фінансових методів і форм, інструментів і важе­лів впливу на соціально-економічний розвиток суспільства.

3. Сукупність відносно відокремлених форм фінансових від­носин.

4. Грошово-кредитний механізм.

2. За внутрішньою будовою фінансова система є:

1. Сукупністю фінансових органів і інститутів.

1. Сукупністю відносно відокремлених взаємопов'язаних фі­нансових відносин, які відображають специфічні форми та методи розподілу і перерозподілу ВВП.

2. Конкретними видами фінансових ресурсів, які знаходяться у розпорядженні підприємств.

2. Системою замкнутих перерозподільчих відносин.

3. Яка організаційна структура фінансової системи?

1. Сукупність фінансових органів та інститутів, які управля­ють грошовими потоками.

2. Сукупність грошових фондів, що знаходяться у розпоря­дженні суб'єктів господарювання.

1. Сукупність фінансово-кредитних установ.

2. Апарат управління фінансовою діяльністю підприємства.

4. Які принципи побудови фінансової системи?

1. Єдність і функціональне призначення.

2. Єдність і централізм.

3. Комерційний розрахунок і функціональне призначення.

4. Централізм і функціональне призначення.

5. Державні фінанси найбільш повно характеризуються як:

1. Складова частина фінансової системи, її центральна підси­стема, через яку здійснюється вплив держави на економіч­ний і соціальний розвиток.

2. Система грошових фондів, зосереджених у руках держави і призначених для забезпечення властивих їй функцій.

3. Система грошових фондів, що забезпечують процес вироб­ництва та відтворення у рамках конкретного суб'єкта гос­подарювання.

4. Грошові фонди, що формуються з доходів громадян.

6. Бюджет як економічна категорія — це:

1. Централізований фонд фінансових ресурсів держави.

1. Фінансові відносини щодо формування бюджетного фонду та здійснення асигнувань з нього.

2. Основний фінансовий план держави.

2. Сукупність взаємовідносин між державою та суб'єктами гос­подарювання з приводу мобілізації державних доходів.

7. Соціальна сутність бюджету полягає у:

1. Фінансовому забезпеченні соціально-культурних програм держави.

2. Фінансуванні державного апарату управління.

3. Фінансуванні планово-збиткових державних підприємств.

4. Забезпеченні виплат пенсій і допомог на безробіття.

8. Які з грошових відносин складають зміст фінансів підприємства?

1. Грошові відносини з приводу мобілізації державою тимча­сово вільних коштів підприємств і населення для фінансуван­ня державних видатків.

2. Грошові відносини з приводу розподілу валового внутріш­нього продукту і створення грошових фондів для держави.

3. Грошові відносини, які виражають формування, розподіл і використання грошових доходів і фондів суб'єктів господа­рювання у відтворювальному процесі.

4. Грошові відносини між суб'єктами господарювання і бан­ківською системою.

9. Загальнодержавні цільові фонди характеризуються як:

1. Сукупність фінансових ресурсів, що акумулюються у дер­жавному бюджеті.

2. Сукупність фондів грошових коштів, що знаходяться в роз­порядженні Міністерства фінансів.

3. Система перерозподільчих відносин, спрямована на підви­щення економічного і соціального рівня життя суспільства.

4. Сукупність фінансових ресурсів, що знаходяться у розпо­рядженні центральних або регіональних органів управлін­ня і мають цільове призначення.

10. У фінансовій системі виділяють такі сфери фінансових відносин:

1. Державні фінанси і фінансовий ринок.

2. Фінанси суб'єктів господарювання і державні фінанси.

3. Міжнародні фінанси, державні фінанси, фінанси суб'єктів господарювання, фінансовий ринок.

4. Макро- і мікроекономіка.

11. Сфера державних фінансів поділяється на такі ланки:

1. Бюджет держави і фінанси державного сектора економіки.

2. Бюджет держави, державний кредит, страхування.

3. Бюджет держави, державний кредит, загальнодержавні цільові фонди, фінанси державного сектора.

4. Бюджет держави, фонди цільового призначення, страхування.

12. Страхування як відокремлена ланка фінансової системи ві­дображає:

12.1. Сукупність особливих замкнутих перерозподільчих відносин

з приводу формування і використання страхових резервів за рахунок коштів страхувальників.

2. Державну централізацію фінансових ресурсів і підпри­ємницьку діяльність держави.

3. Відносини, при яких держава виступає позичальником.

4. Рух вартості між окремими країнами.

13. Державний кредит як ланка фінансової системи характеризує:

1. Фінансові відносини у сфері централізованих державних фінансів.

2. Централізацію фінансових ресурсів для вирішення конк­ретних завдань і проблем.

3. Відносини, при яких держава виступає позичальником, а кредиторами — будь-які юридичні та фізичні особи, враховуючи і кредити інших країн.

4. Надбудову, через яку координується діяльність цієї фі­нансової системи.

14. Фінансовий ринок як забезпечуюча сфера фінансової системи поділяється на такі ланки:

1. Державні цільові фонди і страхування.

2. Ринок грошей і ринок капіталів.

3. Фінанси державного сектора і державний кредит.

4. Правильні відповіді 14.1 і 14.2.

15. Державний кредит функціонує у формах:

15.1. Державних і місцевих позик, державного позикового фонду

2. Державних позик, страхування, ощадної справи.

2. Державних позик, грошово-речових лотерей, ощадної справи.

2. Правильні відповіді 15.1 і 15.2.

ТЕМА 3. ФІНАНСОВА ПОЛІТИКА І ФІНАНСОВИЙ МЕХАНІЗМ

1. Фінансова політика, Ті зміст і завдання

2. Фінансовий механізм і його складові елементи

3. Управління фінансами в Україні

4. Фінансове планування: суть, принципи, методи, завдання

5. Фінансовий контроль: суть, види, форми та методи

Базові поняття: фінансова політика, фінансова стратегія, фінансова тактика, фінансовий механізм, фінансові методи, фінансове планування, фінансові важелі, фінансові стимули, фінансові санк­ції, фінансове регулювання, фінансовий контроль, управління фінансами.

1. Фінансова політика, її зміст і завдання

Фінансова політика визначається як:

1. політика держави та інших суб'єктів господарювання у сфе­рі фінансів;

2. складова частина економічної політики держави (суб'єктів економіки);

3. сукупність фінансових заходів (розподільчих і перерозподільчих), які здійснюються відповідними суб'єктами через фінансову систему.

Залежно від рівня економічної системи, розрізняють:

1. фінансову політику держави (макрорівень);

2. фінансову політику підприємства (мікрорівень).

Зміст фінансової політики держави виражається в єдності її ланок. Ланки фінансової політики:

1. Розробка науково обґрунтованих концепцій розвитку фінансів.

2. Визначення основних напрямів використання фінансів, ви­ ходячи із необхідності вирішення економічних і соціальних завдань, що стоять на цей момент перед державою.

3. Здійснення практичних дій, спрямованих на досягнення по­ставлених цілей.

Мета — оптимальний розподіл ВВП між галузями національ­ної економіки, соціальними групами населення, територіями.

Завдання — забезпечення реалізації тої чи іншої державної програми відповідними фінансовими ресурсами.

Форми вираження фінансових заходів:

1. фінансове законодавство;

2. фінансовий механізм (система форм і методів мобілізації фінансових ресурсів);

3. структура доходів і видатків бюджету держави.

Залежно від характеру заходів і часу, на які вони розраховані, розрізняють: фінансову стратегію і фінансову тактику.

Фінансова стратегія — основні напрямки використання фінан­сів на тривалу перспективу. Прикладом стратегічних завдань і від­повідно їх фінансового забезпечення є впровадження власної гро­шової одиниці, проведення приватизації, подолання інфляції, спаду виробництва.

Фінансова тактика — спрямована на вирішення завдань окре­мого етапу розвитку країни і полягає у зміні форм організації фінансових відносин. Прикладом фінансової тактики є вдоскона­лення системи оподаткування, надання пільг окремим платни­кам, територіальний перерозподіл фінансових ресурсів через бю­джетну систему.

Фінансова політика підприємства — це система форм і методів, які використовуються для фінансового забезпечення його функціо­нування і досягнення визначеної мети.

Основні завдання фінансової діяльності підприємства:

1. Фінансове забезпечення поточної виробничо-господарської та інвестиційної діяльності.

2. Пошук резервів збільшення доходів, прибутку, підвищення рентабельності і платоспроможності.

3. Виконання фінансових зобов'язань перед господарськими суб'єктами, бюджетом, банками.

1. Мобілізація фінансових ресурсів у розмірах, необхідних для фінансування розвитку, збільшення власного капіталу тощо.

2. Контроль за ефективним, цільовим розподілом і використан­ням фінансових ресурсів.