Клінічні методи діагностики жеребності кобил

Рефлексологічне дослідження кобил починають з 8-го дня після осіменіння. Розковану на задні кінцівки кобилу виводять на двір і тримають лівою рукою під вуздечку, а правою – за холку. Пробника (молодого жеребця) виводять на двох довгих поводах і підводять спочатку до голови кобили, а потім, якщо вона стоїть спокійно, – до її паху і крупа. Спосте­рігають за поведінкою кобили: якщо вона в охоті, то підпускає до себе пробника, «мигає» статевою щілиною, наближається до нього, обнюхує його, стає в позу для статевого акту. Жеребна кобила, як і кобила під час лютеїнової фази статевого циклу, негативно реагує на пробника.

Зовнішнє дослідження кобил на вагітність можна прово­дити лише у другій її половині. У жеребних кобил помітне випи­нання лівої черевної стінки.

Для вагінального дослідження кобили беруть чисте стерильне піхвове дзеркало, зволожують його і вводять в піхву. У вагітних кобил відчувається деякий опір при його введенні внаслідок появи згустків липкого го­могенного слизу на слизовій оболонці піхви. На початку вагітності слизова оболонка піхви у кобил бліда, рожева, суха, неблискуча, вкрита липким слизом. У цервікальному каналі є слизовий корок вагітності. Із збільшенням терміну вагітності збільшується кількість слизу на поверхні слизової оболонки піхви.

Ректальне дослідження кобил на вагітність. У нежеребних кобил роги матки си­метричні, втратили пружність, скорочуються при погладжуванні.

1міс жеребності. Яєчник вагітного рога трохи збільшений, біля основи рога промацується потовщення розміром з куряче яйце.

2міс жеребності. Матка в тазовій порожнині. Ріг-шіодовмістилище й тіло матки заокруглені, в основі тіла матки промацується мі­хур розміром з середній кавун. Яєчник трохи збільшений і опуще­ний.

3міс жеребності. Обидва яєчники опускаються до рівня дна таза. Ріг-плодовмістище нагадує переповнений міхур розміром с великий кавун.

4міс жеребності. Яєчники й матка опускаються у черевну по­рожнину, шийка матки — на краю лобкових кісток. Промацується плід, відчувається слабка вібрація середньої маткової артерії рога-плодовмістища.

5 міс жеребності. Шийка матки зміщується у тазову порожни­ну. Решта ознак — ті самі, що й у 4 міс вагітності.

6 міс жеребності. Матка ще більше опускається в черевну по­рожнину. Промацується плід, вібрують середні маткові артерії обох рогів.

7-8 міс жеребності. Матка глибоко опущена в черевну поро­жнину, що утруднює промацування плода. Чітко вібрують середні артерії обох рогів, починає вібрувати задня маткова артерія рога-плодовмістища.

9 міс жеребності. Шийка матки переміщується на край лобко­вих кісток, плід легко промацується.

10 міс жеребності. Тіло матки разом із плодом входить у тазо­ву порожнину.

11 міс жеребності. З'являються ознаки наближення родів.

Клінічні методи діагностики вагітності свиней

У свиней вагітність діагностують рефлексологічним, зовнішнім і ректальним методами. Основним є рефлексологічний метод.

Рефлексологічне дослідження свиноматок на вагітність проводять з 15-го по 30-й день після осіменіння, пускаючи у клітку до них кнура-пробника. Відсутність у свиноматок ознак охоти свід­чить про можливу вагітність.

Визначення ранніх строків вагітності у тварин з використанням методів сонографії. Принцип дії приладів ультразвукової діагностики (УЗД) ґрун­тується на здатності різних тканин та рідких структур поглинати і відбивати хвилі високої частоти. Ультразвукові хвилі випроміню­ються датчиком, сприймаються ним, перетворюються на електричні імпульси, і зображення висвітлюється на екрані монітора. Рідкі структури є ехонегативними, і на екрані мають темний колір, а щільні, які відбивають промені, –ехопозитивними і на зображенні мають білий колір.

Лабораторні методи діагностики вагітності у корів ґрунту­ються на виявленні змін складу крові, сечі та молока, зумовлених відповідними змінами гормонального балансу та обміну речовин у вагітних тварин, а також надходженням до материнського організ­му продуктів обміну речовин плода. Проте точність більшості лабо­раторних методів невисока, а для гормональних не вистачає реак­тивів та обладнання, тому ми лише згадаємо їх.

Визначення рівня прогестерону в крові чи молоці корів на 21-24-ту добу, свиней – на 18-20-ту, овець – на 18-ту добу після осіменіння за допомогою тестових трубочок (вносять у трубочку З краплі молока і при високому рівні прогестерону виникає яскраво-голубе забарвлення) або радіоізотонічним методом (діагноз позитив­ний при вмісті прогестерону 11 нг/мл, негативний – 2 нг/мл і менше).

Гормональна діагностика жеребності кобил за реакцією геніталій статево недозрілих білих мишей на гонадотропний гормон кобил. У кобили беруть у стерильну пробірку 10-15 мл крові, від­стоюють її, розріджують 1 мл сироватки в 15 мл фізрозчину і вво­дять підшкірне по 2 мл п'ятьом мишам у віці 21-25 днів з живою масою 7-8 г. Через 76 год їх присипляють ефіром і розтинають. Для порівняння одночасно присипляють і розтинають 5 контроль­них мишей та оцінюють стан матки. Позитивною вважають реакцію збільшення матки у 2-3 або на­віть 7 разів. Кобилу вважають жеребною при позитивній реакції у трьох мишей з п'яти.

Реакція Фрідмана та Шнейдера. Вводять 10 мл сироватки крові досліджуваної кобили у вушну вену кролиці масою 900 – 1200 г і через 36-48 год. роблять лапаротомію. Реакцію вважають позитив­ною, якщо в яєчниках кролиці виявляють фолікули, заповнені кров'ю, або крововиливи на місці фолікулів, що овулювали. Після огляду яєчників рану зашивають.

Найперспективнішим є імуноферментний метод визначен­ня концентрації гормонів (прогестерону) в сироватці крові чи молоці.

В деяких країнах з цією метою застосовують індукцію тічки в осімененних корів та свиноматок за допомогою гормональних препа­ратів на 17-24-ту та 38-42-гу добу після осіменіння.

Заняття № 14