Методика взаємоатестації Мета: направлена на визначення оцінки і характеру відносин з вчителями, рівень їх розвитку)

Інструкція. Взаємоатестація відносин може проводитися в різних ігрових формах: сесія народних депутатів; загальний збір; брифінг-експромт; «неформали» за «круглим столом» і т.д.

Форма проведення зборів-диспутів визначає творчу заставку, розподіл ролей, термінологію, а також правила ведення дискусії.

Хід проведення.

Атрибути.

1. Чотири гасла (на кожному — слово, написане кольоровими буквами):

МОНОЛІТ — червоними;

МАЯТНИК—синіми;

БОЛОТО — зеленими;

БАТАЛІЯ — коричневими.

2. Жетони для голосування чотирьох кольорів: сині, червоні, зелені, коричневі. Їх кількість відповідає кількості членів колективу, включаючи вожатих.

3. Ящик (урна) для голосування.

4. Місце для роботи прес-групи з вироблення колективного рішення.

5. Питання для колективної дискусії.

Перший етап. Вступне слово ведучого взаємоатестації. Він нагадує про те, що для розвитку дитячого самоврядування в колективі, для об'єднання його членів важливо, щоб відносини дітей з педагогами, старшими будувалися на основі взаємної пошани, довіри, розуміння. Щоб такі взаємини в колективі встановилися, необхідно свідомо відноситися до їх формування і розвитку, постійно їх коректувати. Всі ці питання можуть бути вирішені за допомогою взаємоатестації відносин в колективі. Ведучий говорить про значущість взаємоатестації, що проводиться, а також створює невимушену, доброзичливу обстановку, але в той же час принципову і ділову атмосферу обговорення і вироблення колективного рішення. Цьому також сприяє оформлення приміщення, де проходить взаємоатестація.

Другий етап. Творча група, що підготувала збір, пропонує відповідну термінологію, а також правила ведення дискусії.

Третій етап. Педагог знайомить дітей з різними етапами взаємин, які можуть встановлюватися між дорослими і дітьми, і відповідно до виділених чотирьох їх видів дає їм символічний і словесний опис.

«БАТАЛІЯ» - відповідає відкрито-негативному типу взаємин.

Є колективи, в яких ведеться постійна справжня боротьба між дорослими, вчителями і учнями Дві ворогуючі сторони не можуть, а найчастіше просто не хочуть, не розуміючи один одного, розібратися в причинах їх частих конфліктів, зіткнень, ворожості і недовір'я. Відсутні загальні справи, немає бажання бути разом, не відчувається відповідальності один перед одним. Вчитися, працювати і жити в такому колективі важко. Ніщо не приносить нікому радості і задоволення. Але ні дорослі, ні діти не можуть і не хочуть зробити першого кроку до зближення і розуміння.

«БОЛОТО» — відповідає пасивно-байдужому типу взаємин.

Є колективи, де панує байдужість до навколишніх людей, байдуже відношення до загальних переживань, пасивність участі в загальних справах. У класі проводяться загальні справи, але діти беруть в них участь лише унаслідок «примусовості», із-за «тиску» педагогів, які самі займають місце спостерігача. Тут існують замкнуті приятельські угрупування, що рідко спілкуються один з одним, вожаті в їх справи не втручаються. Успіхи і невдачі переживаються окремо. «Болото» небезпечне ще і тим, що будь-який прояв активності, самостійності «в'язне» в атмосфері байдужості. І у педагогів, і у дітей відсутня віра (через своє незнання і невміння) в можливість розбудити зацікавленість один в одному, налагодити і поліпшити взаємини в колективі.

«МАЯТНИК» — відповідає нестійко-ситуативному типу взаємин.

Не приносять радості і задоволення відношення між людьми, що оточують тебе, оскільки немає упевненості і гарантії, що тебе не підведуть і не зрадять лише із-за поганого настрою у твого товариша або педагога. Діти постійно відчувають відчуття «незахищеності», а у педагога немає упевненості, що ,раптово виникла ситуація, не впливає сильніше на дитину, ніж її слова або довіра, що надається. У колективі організовуються суспільно значущі справи, але участь в них і педагогів, і дітей визначається їх безпосереднім настроєм, бажанням, а не відчуттям взаємовідповідальності.

У членів колективу є потреба бувати разом, прагнення до сумісного переживання подій, успіхів і невдач, але їх оцінки і манери поведінки цілком залежать від ситуації, що складається.

«МОНОЛІТ» — відповідає стійко-позитивному типу взаємин. Означає цілісність, єдність, згуртованість.

Так можна визначити відносини педагогів і дітей в колективі, де кожен відчуває себе упевнено, надійно, має можливість для самовираження; де не існує суперечностей між особистими і суспільними інтересами. Цілісність відносин виявляється в їх незалежності від обставин, що склалися, оскільки сформовані вони на міцній основі довіри, пошани і розуміння один одного. Єдність відносин характеризується спільністю цілей діяльності, високою узгодженістю дій і єдиною оцінкою значущих для колективу чинників навколишнього життя.

Згуртованість відносин добре помітна в сумісних переживаннях колективних успіхів і невдач, в прагненні завжди бувати разом і в тому, що в скрутні хвилини відносини стають ще згуртованішими. У колективній творчій діяльності загону активно беруть участь і вожаті, і діти.

Четвертий етап. Оцінка педагогами і дітьми характеру їх взаємин шляхом голосування кольоровим жетоном, відповідним кольору символу-слова того або іншого типу взаємин.

Голосування — безіменне, що гарантує об'єктивність оцінки взаємин, відсутність боязні дітей за можливі наслідки з боку недалекоглядних педагогів. Кожен може висловити особисту точку зору в ході дискусії, з якою починається наступний етап взаємоатестації.

П'ятий етап. Обговорення індивідуальних думок, колективна дискусія відповідно до прийнятих правил. Розкрита урна для голосування. Прес-група оголошує результат.

Щоб привернути кожного до обговорення результату голосування, вивішуються питання, відповіді на яких допоможуть розібратися в причинах відносин, що складаються в колективі, а також зорієнтувати дорослих і дітей на те, як ці відносини поліпшити, наповнити значущим для колективу і особи змістом. Питання можуть бути найрізноманітнішими і залежати від особливостей даного колективу і характеру самих взаємин.

Досвід проведення серії взємоатестації показав, що, починаючи з другої, тобто коли вже члени колективу знайомі із словами-символами взаємин і усвідомлюють, що вони визначають, доцільно провести попередній експрес-опитування думок (з цим завданням добре справляється прес-група) і його підсумки відобразити в спеціальному бюлетені, випущеному до взаємоатестації. Використання результатів експрес-опитування в ході дискусії пожвавило її, а оцінка взаємин стає переконливішою і доказовою.

Шостий етап. Складання програми, рекомендацій або побажань в адресу один одного з метою коректування змісту спільної діяльності з урахуванням результатів взаємоатестації.

Визначаються більш значущі і цінні справи, в ході виконання яких педагоги і учні краще можуть дізнатися один одного, матимуть можливість частіше спілкуватися, зможуть відчути значущість внеску кожного в загальну справу.