Карта схема оцінки організованості класу

Ознаки організованості	Якість виявляється
	сильно	середньо	слабо
Клас є стійким єдиним цілим. Окремі угрупування (наприклад, за симпатіями) активно взаємодіють, підтримуючи загальногрупову єдність Питання взаємодопомоги вирішуються розумно і доброзичливо Актив користується пошаною класу і є його авторитетним і повноважним представником Актив володіє діловими і організаторськими якостями Висока узгодженість дій членів колективу Помилки, що приводять до порушень єдності, швидко виправляються У скрутних умовах учні об'єднуються ще тісніше Клас може самостійно створювати організацію в нових умовах Хлоп'ята здібні до самоврядування

Карта-схема оцінки психологічного клімату в класі

Ознаки психологічного клімату	Якість виявляється
	сильно	середньо	слабо
У класі переважає мажорний, піднесений, бадьорий тон Доброзичливість у відносинах, симпатії Прагнення до сумісного переживання подій Групові успіхи і невдачі переживаються всіма членами класу Успіхи і невдачі кожного переживаються всіма, викликають підтримку і розуміння, критику з доброзичливих позицій Клас уміє регулювати і контролювати свої емоції (обурення, обурення) Клас привабливий для своїх членів, вони прагнуть бути завжди разом

Залежно від наявності і ступеня вираженості соціально-психологічних ознак колективу, вмонтованих у вищезгадані схеми, можна з деякою наближеністю визначити етап або рівень розвитку даного класу, або колективу.

Необхідно зіставити отримані за допомогою карт-схем дані із зразковою шкалою поетапного руху класу по дорозі до свого вищого рівня розвитку – колективу .

Зразкові етапи розвитку класу як колективу

1. Дифузна група.

Для дифузної групи характерна відсутність психологічної єдності по головних напрямах діяльності, хоча можлива психологічна єдність на другорядній, тимчасовій, а не діловій основі.

Як правило, це роз'єднані групи, такі, що складаються з ізольованих (а іноді і що конкурують) угрупувань.

Разом з лідерами-організаторами діють лідери-дезорганізатори.

Багато питань організації вирішуються імпульсно. Самоврядування розвинене слабо, організаційне ядро неавторитетне.

Управляти такими групами важко, тому вони мляві, пасивні. При отриманні нових завдань чинять великий опір: не приймають нововведень, посилаються на свою «неміч», намагаються «відтягнути» завдання під виглядом будь-яких, часто безглуздих відмовок.

Дії класного керівника такі групи намагаються пристосувати до своїх вузькогрупових інтересів. Особа в дифузних групах недостатньо залучена до загальної діяльності, психологічно слабо захищена.

2. Група-кооперація.

Це достатньо організовані і згуртовані групи, але проявляють активність, перш за все у власних інтересах, проявляють груповий егоїзм, протиставляють себе іншим групам, будують з ними відносини на основі конкуренції, суперництва.

Високі цілі вищестоячої організації такі групи уміють пристосувати до своїх групових інтересів.

3. Група-колектив.

Вони успішно виконують учбову і суспільно-політичну діяльність, відповідально відносяться до доручень, в різноманітних формах поведінки проявляють високу принциповість і моральну чистоту.

Доручені завдання вирішують не шаблонно, а шукають якнайкращі варіанти їх виконання.

Групи психологічно згуртовані; важливо, що згуртованість базується на основі соціально-цінних мотивів і цілей.

Психологічна єдність виробляється в ході активного обговорення різних сторін діяльності класу, в якому беруть участь всі школярі.

Між угрупуваннями і їх лідерами склалися хороші ділові і особисті відносини.

Розпорядження вищестоячих інстанцій сприймаються без опору, обмовок і скарг, але допускається розумна критика в їх оцінці.

У спілкуванні між членами колективу спостерігається шанобливе ставлення один до одного, особа в них захищена психологічно, але разом з тим в ділових відносинах переважає висока вимогливість до кожного школяра, а до порушників колективних норм і цінностей – непримиренність. У настроях групи переважає мажор, настрій мажору доповнюється відчуттям власної гідності, заснованої на уявленні про цінність свого колективу і гордості за нього.

Кожен школяр в групі відчуває себе легко і вільно. У особі кожного учня виявляються певна здатність, індивідуальні якості, що прикрашають колектив.

У групі-колективі з'являється багато лідерів-організаторів, які можуть організувати будь-яку справу. Управляти такими групами, з одного боку, легко, оскільки вони організовані і дієздатні, а з другого боку важкого, в тому сенсі, що вони вимагають високо рівня управління, не йдуть на компроміси, не бояться ризику.

Тепер, зіставляючи соціально-психологічну характеристику класу, отриману на основі даних «карт-схем», з вищеописаними рівнями розвитку групи, можна орієнтовано знайти положення даного класу в інтервалі «дифузна група – колектив», тобто приблизно визначити рівень його розвитку як колективу.

Це дасть можливість визначити найбільш адекватні методи керівництва класним колективом.

При визначенні рівня вихованості за кожним показником необхідно користуватися діагностичної таблицею. Оцінка записується умовним позначенням:

Я-яскраво проявляється (5 балів);

П-виявляється (4 бали);

СП - слабо проявляється (3 бали);

НП - не проявляється (2 бали).

Підсумкова оцінка виводиться як середньоарифметичне (сума балів ділиться на 9):

високий рівень - 4,5-5 бали;

хороший рівень - 3,9-4,5 бала;

середній рівень - 2,8-3,8 бала;

низький рівень - 2-2,7 бали;