- •Розділ і Орієнтовна схема вивчення особистості учня
- •Методика «Мої рідні»
- •Методика «Моя сім’я»
- •Анкета для вивчення моральної орієнтації особистості
- •Анкета (ставлення до школи)
- •Анкета (ставлення до однокласників)
- •Методика «Незакінчені розповіді» на визначення здатності дитини до емпатії
- •Методика на визначення самооцінки
- •Методика «Визначення самооцінки особистості»
- •Бланк відповідей
- •Методика «Як вчинити?»
- •Методика «Вивчення мотивів діяльності»
- •Методика ддо (диференційовано-діагностичний опитувальник)
- •Бланк відповідей
- •Обробка та аналіз отриманих результатів
- •Методика «Мотиви навчальної діяльності»
- •Методика «Спрямованість на набуття знань»
- •Методика «Спрямованість на оцінку»
- •Методика дослідження уваги «Знайди відмінності»
- •Методика “Таблиці Шульте”, або Яка ваша працездатність
- •Методика «Тип пам’яті»
- •Методика "Образна пам'ять", або Як відрізнити предмет від його зображення
- •Методика «Інтелектуальна лабільність», або Вміння переключатися
- •Інтелектуальна мозаїка
- •Методика «Виключи зайве»
- •Методика «Прості аналогії» або Знайди подібність між поняттями
- •Спостереження особливостей сприймання
- •Методика дослідження уяви
- •Діагностика властивостей темпераменту
- •Методика «Визначення темпераменту за тестом-опитувальником ««Коло» г. Айзенка»
- •Програма спостереження за проявом колективістичної (індивідуалістичної) спрямованості
- •Програма спостереження за проявом скромності (зверхності)
- •Програма спостереження за проявом витримки
- •Програма спостереження за проявом наполегливості
- •Методика «Незвичне використання»
- •Можливий варіант оформлення
- •Розділ іі
- •Психолого-педагогічної характеристики класу
- •Соціометрія
- •Тест „Два будиночки”
- •Аналіз результатів:
- •Методика незакінчених речень
- •Методика Дереклеєвої н.І. «Фотографія»
- •Методика «Урок фізкультури»
- •Методика «Будинок, в якому я живу»
- •Методика «п'єдестал»
- •Методика «Держава – це ми»
- •Методика «Наші відносини»
- •Інструкція. Учням пропонують ознайомитися наприклад, з шістьома судженнями. Необхідно записати номер того судження, яке більш за все співпадає з судженням самого учня.
- •Опитувальник „Як ви вчините?”
- •Методика з визначення психологічного клімату класного колективу (в.С. Івашкін, в.В. Онуфрієва)
- •Методика спрямована на визначення атмосфери в групі
- •Діагностика рівня розвитку групи як колективу і стану міжособистісних відносин в ній
- •Карта-схема оцінки спрямованості діяльності класу
- •Карта схема оцінки організованості класу
- •Карта-схема оцінки психологічного клімату в класі
- •Опитувальник «Мій клас»
- •Тест незавершених пропозицій «Мій клас і мій вчитель»
- •Анкета з вивчення ділових відносин
- •Анкета вивчення міжособистісних стосунків у класному колективі
- •Анкета з вивчення позиції учня в колективі
- •Опитувальник,
- •Обробка результатів. Оцінка відносин по симпатіях
- •Методика виявлення рівня розвитку самоврядування в учнівському колективі
- •Методика взаємоатестації Мета: направлена на визначення оцінки і характеру відносин з вчителями, рівень їх розвитку)
- •Методика самоатестації колективу
- •Четвертий етап
- •Зовнішньогрупова референтометрія
- •Характеристика класу
- •Список використаних джерел
Опитувальник,
направлений на визначення структури відносин
Ваше відношення |
Кількість чоловік |
Прізвище і ініціали |
|
|
|
Обробка результатів. Оцінка відносин по симпатіях
Після проведення анонімного або відкритого опитування слід виділити категорії школярів, що відносяться до різних статусних структур:
А) «зірки» – особи, яких назвали як найбільш близьких друзів 6 і більш за чоловік (у оцінці по пункту № 1);
Б) що «віддаються» перевага – тих, кого назвали 4-5 чоловік (сумарна оцінка за пунктами № 1 і 2);
В) «прийняті» – особи, вказані 1-3 рази (сумарно в оцінці за пунктами № 1, 2, 3);
Г) «аутсайдери» – особи, що не отримали виборів за пунктами № 1, 2, 3, але названі в пунктах № 4 і 5.
Вказані структури не є жорсткими, можливі проміжні статуси.
Далі за результатами опитування можна виділити мікрогрупи.
Якщо в графі «кількість чоловік» за позиціями пункту № 1 («він (вона) найближча для мене людина») декілька (3-5) чоловік взаємно називають один одного, то можна вважати, що між цими учнями існують сильніші психологічні зв'язки, тобто вони складають одну мікрогрупу.
Нагадуємо, що отримані результати не підлягають розголосу, а повинні триматися в таємниці як початкова психолого-педагогічна інформація, необхідна для цілеспрямованої виховної роботи в класі.
Співвідношення між числом школярів ,що створюють полярні статусні категорії, визначає соціально-психологічний клімат в групі.
Так, якщо абсолютна більшість входить в перші дві категорії («зірки» – яким віддається перевага), то в класі сприятливий психологічний клімат; якщо ж багато осіб займають низький статус («прийняті» – «аутсайдери»), то психологічна атмосфера в класі важка .
Вважається, що навіть наявність невеликого числа психологічно неприйнятих осіб травмує колектив, оскільки ці люди служать «мішенями» для психологічної розрядки (піддаються насмішкам, незаслуженим образам, завищеній негативній оцінці за допущені помилки і т.д.).
Після оцінки ділових і товариських відносин доцільно зіставити між собою їх характеристики.
Таке «накладення» допоможе з'ясувати ряд дуже важливих позицій для організації учбово-виховної роботи в класі. Зокрема, можна з'ясувати:
а) наскільки співпадають позиції кожного школяра в структурі ділових і особистих відносин;
б) як підкріплюються лідерські можливості школярів в ділових відносинах відповідним статусом в особистих (бажано, щоб лідери-організатори займали високий статус і в товариських зв'язках);
в) наскільки ініціативні в справах групи школярі, що займають в особистих зв'язках високий статус («зірки», яким віддається перевага).
Бажано використовувати їх великий вплив на товаришів для поліпшення ділової взаємодії. Так, наприклад, можна добитися поліпшення учбової дисципліни не тільки в результаті прямої дії вчителя і колективу, але і через найбільш близьких для даного школяра товаришів.