- •Розділ і Орієнтовна схема вивчення особистості учня
- •Методика «Мої рідні»
- •Методика «Моя сім’я»
- •Анкета для вивчення моральної орієнтації особистості
- •Анкета (ставлення до школи)
- •Анкета (ставлення до однокласників)
- •Методика «Незакінчені розповіді» на визначення здатності дитини до емпатії
- •Методика на визначення самооцінки
- •Методика «Визначення самооцінки особистості»
- •Бланк відповідей
- •Методика «Як вчинити?»
- •Методика «Вивчення мотивів діяльності»
- •Методика ддо (диференційовано-діагностичний опитувальник)
- •Бланк відповідей
- •Обробка та аналіз отриманих результатів
- •Методика «Мотиви навчальної діяльності»
- •Методика «Спрямованість на набуття знань»
- •Методика «Спрямованість на оцінку»
- •Методика дослідження уваги «Знайди відмінності»
- •Методика “Таблиці Шульте”, або Яка ваша працездатність
- •Методика «Тип пам’яті»
- •Методика "Образна пам'ять", або Як відрізнити предмет від його зображення
- •Методика «Інтелектуальна лабільність», або Вміння переключатися
- •Інтелектуальна мозаїка
- •Методика «Виключи зайве»
- •Методика «Прості аналогії» або Знайди подібність між поняттями
- •Спостереження особливостей сприймання
- •Методика дослідження уяви
- •Діагностика властивостей темпераменту
- •Методика «Визначення темпераменту за тестом-опитувальником ««Коло» г. Айзенка»
- •Програма спостереження за проявом колективістичної (індивідуалістичної) спрямованості
- •Програма спостереження за проявом скромності (зверхності)
- •Програма спостереження за проявом витримки
- •Програма спостереження за проявом наполегливості
- •Методика «Незвичне використання»
- •Можливий варіант оформлення
- •Розділ іі
- •Психолого-педагогічної характеристики класу
- •Соціометрія
- •Тест „Два будиночки”
- •Аналіз результатів:
- •Методика незакінчених речень
- •Методика Дереклеєвої н.І. «Фотографія»
- •Методика «Урок фізкультури»
- •Методика «Будинок, в якому я живу»
- •Методика «п'єдестал»
- •Методика «Держава – це ми»
- •Методика «Наші відносини»
- •Інструкція. Учням пропонують ознайомитися наприклад, з шістьома судженнями. Необхідно записати номер того судження, яке більш за все співпадає з судженням самого учня.
- •Опитувальник „Як ви вчините?”
- •Методика з визначення психологічного клімату класного колективу (в.С. Івашкін, в.В. Онуфрієва)
- •Методика спрямована на визначення атмосфери в групі
- •Діагностика рівня розвитку групи як колективу і стану міжособистісних відносин в ній
- •Карта-схема оцінки спрямованості діяльності класу
- •Карта схема оцінки організованості класу
- •Карта-схема оцінки психологічного клімату в класі
- •Опитувальник «Мій клас»
- •Тест незавершених пропозицій «Мій клас і мій вчитель»
- •Анкета з вивчення ділових відносин
- •Анкета вивчення міжособистісних стосунків у класному колективі
- •Анкета з вивчення позиції учня в колективі
- •Опитувальник,
- •Обробка результатів. Оцінка відносин по симпатіях
- •Методика виявлення рівня розвитку самоврядування в учнівському колективі
- •Методика взаємоатестації Мета: направлена на визначення оцінки і характеру відносин з вчителями, рівень їх розвитку)
- •Методика самоатестації колективу
- •Четвертий етап
- •Зовнішньогрупова референтометрія
- •Характеристика класу
- •Список використаних джерел
Інтелектуальна мозаїка
Методика спрямована на визначення рівня інтелекту.
Інструкція. «Тобі потрібно знайти невідомі слова, числа, літери, малюнки, яких не вистачає в загальному малюнку».
Для виконання більшості завдань використовується спільний підхід – аналогія.
Обробка і аналіз отриманих результатів.
Ключ до тесту
/ (забрати вертикальні рисочки).
Я (слово ЛЕВ складається з даних літер. Літера Я - зайва).
КІТ.
«Один - чотири».
♥.
Р К.
СІК.
САД (виключити літеру У, а з літер, які залишилися скласти слово).
Одне сонечко.
К М.
Б.
А.
Оцінюється кількість правильно виконаних завдань.
Високий рівень інтелекту – 10 - 12 виконаних завдань;
Вище середнього – 8 – 9 виконаних завдань.
Середній рівень інтелекту – 6 -7 виконаних завдань.
Нижче середнього – 4 – 5 виконаних завдань
Низький рівень інтелекту – 3 і менше виконаних завдань
Методика «Виключи зайве»
Методика допоможе визначити здатність до узагальнення і абстрагування як операцій мислення, вміння виділяти суттєві ознаки
Інструкція. «Подивись уважно на ці малюнки, тут намальовано 4 предмети, 3 із них між собою схожі, їх можна назвати однією назвою, а четвертий предмет до них не належить. Скажи, який із них зайвий і як можна назвати інші 3, якщо їх об’єднати в одну групу».
Дослідник разом з досліджуваним розв’язує, виконує перше завдання. Інші завдання досліджуваний в міру своїх можливостей розв’язує самостійно. Якщо він відчуває труднощі, дослідник задає йому навідні запитання.
В протоколі записується номер малюнка, назва предмета, який досліджуваний виключив, слово або вираз, при допомозі якого він позначив інші три, пояснення, всі запитання, які йому були задані і його відповіді. Потім ставиться кількість балів за кожне завдання.
Мал. 9
Обробка та аналіз отриманих результатів.
Ключ до тесту:
Трубка (знаряддя для шиття).
5 копійок (годинники).
Кіт (рослини).
Нога (взуття).
Пояс (одяг).
Ключ (посуд).
Шуба (рослини, жива природа).
Човен ( транспорт, що пересуваються по землі).
Цвях ( столярний інструмент).
Ваги (створюють шум у повітрі).
Для того щоб правильно виконати завдання, досліджуваному потрібно знайти узагальнююче поняття для трьох предметів і виділити одне, четверте, що не відповідає загальному поняттю.
Шкала для оцінки рівня розвитку операції узагальнення.
Число балів |
Характеристика розв’язання завдання |
5 |
Досліджуваний правильно і самостійно називає родове поняття, зайвий предмет. |
4 |
Спочатку родове поняття називає неправильно, потім сам виправляє помилку, називає зайвий предмет. |
2,5 |
Самостійно дає описову характеристику родового поняття для позначення об’єднаних слів в одну групу предметів, допускає помилки в назві зайвого предмета. |
0 |
Не може визначити родове поняття і не вміє визначити зайвий предмет. |
Якщо при правильному розв’язанні дитина відчуває труднощі мотивувати свою відповідь і сформулювати поняття, то це вказує на неусвідомлюваність мислення.
Якщо досліджуваний пояснює причину об’єднання предметів в одну групу не за їх родовими або категоріальними ознаками, а за ситуаційними критеріями (тобто придумує ситуацію, в якій певним чином приймають участь всі предмети), то це показник конкретного мислення, невміння будувати узагальнення за суттєвими ознаками.
Підраховується кількість балів за всі виконані 10 завдань
50-45 балів - високий рівень узагальнення;
34-44 балів - вище середнього;
25-35 балів - середній рівень узагальнення;
24-15 балів - нижче середнього;
14-0 балів - низький рівень.