- •Розділ і Орієнтовна схема вивчення особистості учня
- •Методика «Мої рідні»
- •Методика «Моя сім’я»
- •Анкета для вивчення моральної орієнтації особистості
- •Анкета (ставлення до школи)
- •Анкета (ставлення до однокласників)
- •Методика «Незакінчені розповіді» на визначення здатності дитини до емпатії
- •Методика на визначення самооцінки
- •Методика «Визначення самооцінки особистості»
- •Бланк відповідей
- •Методика «Як вчинити?»
- •Методика «Вивчення мотивів діяльності»
- •Методика ддо (диференційовано-діагностичний опитувальник)
- •Бланк відповідей
- •Обробка та аналіз отриманих результатів
- •Методика «Мотиви навчальної діяльності»
- •Методика «Спрямованість на набуття знань»
- •Методика «Спрямованість на оцінку»
- •Методика дослідження уваги «Знайди відмінності»
- •Методика “Таблиці Шульте”, або Яка ваша працездатність
- •Методика «Тип пам’яті»
- •Методика "Образна пам'ять", або Як відрізнити предмет від його зображення
- •Методика «Інтелектуальна лабільність», або Вміння переключатися
- •Інтелектуальна мозаїка
- •Методика «Виключи зайве»
- •Методика «Прості аналогії» або Знайди подібність між поняттями
- •Спостереження особливостей сприймання
- •Методика дослідження уяви
- •Діагностика властивостей темпераменту
- •Методика «Визначення темпераменту за тестом-опитувальником ««Коло» г. Айзенка»
- •Програма спостереження за проявом колективістичної (індивідуалістичної) спрямованості
- •Програма спостереження за проявом скромності (зверхності)
- •Програма спостереження за проявом витримки
- •Програма спостереження за проявом наполегливості
- •Методика «Незвичне використання»
- •Можливий варіант оформлення
- •Розділ іі
- •Психолого-педагогічної характеристики класу
- •Соціометрія
- •Тест „Два будиночки”
- •Аналіз результатів:
- •Методика незакінчених речень
- •Методика Дереклеєвої н.І. «Фотографія»
- •Методика «Урок фізкультури»
- •Методика «Будинок, в якому я живу»
- •Методика «п'єдестал»
- •Методика «Держава – це ми»
- •Методика «Наші відносини»
- •Інструкція. Учням пропонують ознайомитися наприклад, з шістьома судженнями. Необхідно записати номер того судження, яке більш за все співпадає з судженням самого учня.
- •Опитувальник „Як ви вчините?”
- •Методика з визначення психологічного клімату класного колективу (в.С. Івашкін, в.В. Онуфрієва)
- •Методика спрямована на визначення атмосфери в групі
- •Діагностика рівня розвитку групи як колективу і стану міжособистісних відносин в ній
- •Карта-схема оцінки спрямованості діяльності класу
- •Карта схема оцінки організованості класу
- •Карта-схема оцінки психологічного клімату в класі
- •Опитувальник «Мій клас»
- •Тест незавершених пропозицій «Мій клас і мій вчитель»
- •Анкета з вивчення ділових відносин
- •Анкета вивчення міжособистісних стосунків у класному колективі
- •Анкета з вивчення позиції учня в колективі
- •Опитувальник,
- •Обробка результатів. Оцінка відносин по симпатіях
- •Методика виявлення рівня розвитку самоврядування в учнівському колективі
- •Методика взаємоатестації Мета: направлена на визначення оцінки і характеру відносин з вчителями, рівень їх розвитку)
- •Методика самоатестації колективу
- •Четвертий етап
- •Зовнішньогрупова референтометрія
- •Характеристика класу
- •Список використаних джерел
Методика «Держава – це ми»
Мета: дозволяє побачити, кого діти вважають лідером в колективі, а кому відводять місце ізольованої людини.
Інструкція. Учні класу уявляють собі, що клас – маленька держава, а всі діти – представники цієї держави. Учня пропонують на аркушах паперу записати положення, місце і запропоновану посаду кожного в цій державі і своє також.
Обробка результатів. В залежності від того, яку посаду займає той чи інший учень, можна зробити висновок про місце даної дитини в колективі.
Методика «Наші відносини»
Мета: виявити ступінь задоволення учнів різними сторонами життя класного колективу.
Інструкція. Учням пропонують ознайомитися наприклад, з шістьома судженнями. Необхідно записати номер того судження, яке більш за все співпадає з судженням самого учня.
Хід проведення.
Школярам пропонують, наприклад, для виявлення дружніх відносин, згуртованості чи, навпаки, конфліктності пропонують такі судження:
Наш клас дружний і згуртований.
Наш клас досить дружний.
У нашому класі немає сварок.
У нашому класі іноді виникають сварки, але конфліктним наш клас назвати не можна.
Наш клас недружний. Часто виникають сварки.
Наш клас дуже недружний.
ІІ серія суджень дозволяє виявити рівень взаємодопомоги чи її відсутність.
У нашому класі допомагають без нагадувань.
У нашому класі допомагають лише своїм друзям.
У нашому класі допомагають лише тоді, коли про це просить сам учень.
У нашому класі допомагають лише тоді, коли вимагає вчитель.
У нашому класі не допомагають один одному.
У нашому класі відмовляють в допомозі один одному.
Опитувальник „Як ви вчините?”
Мета: визначити наявність або відсутність міжособової довіри в класі.
Інструкція. Уявіть собі, що з кимось з ваших друзів трапилася біда. Цю таємницю можна розсказати тільки найближчій людині, якій повністю довіряєш і в чиїй відданості не сумніваєшся. Це випадково стало відомо Вам. Як Ви вчините? Виберіть потрібну відповідь і відзначте її.
Бланк опитувальника
1. Не покажу вигляду, що щось відбулося.
2. Дам знати одному з присутніх, що хотів би поговорити з ним наодинці.
3. Непомітно, щоб остальнні не звернули уваги, дам знати декільком присутнім, що хотів би поговорити з ними.
4. Відкрито при всіх скажу одному з присутніх, що хочу поговорити з ним.
5. Відкрито при всіх скажу декільком з присутніх, що хотів би поговорити з ними.
6. Розповім про те, що трапилося всім присутнім, але не буду разкривати таємницю до кінця.
7. Розповім про те, що трапилося всім присутнім.
Уявіть собі тепер, що у вас або у вашого найближчого друга не горе, а радість. Ви випадково опинилися в такому ж положенні. Як ви вчините? (Виберіть варіант із запропонованих вище відповідей).
Обробка результатів: складаються звідні таблиці, де сумарні відповіді виражені у відсотках по кожній ситуації окремо. Аналізується рівень міжособової довіри школярів по відношенню до своїх товаришів і до класу. Таблиці по кожній ситуації показують загальний стан міжособової довіри, що вчаться в класі.
Методика з визначення психологічного клімату класного колективу (в.С. Івашкін, в.В. Онуфрієва)
Мета: орієнтована на визначення психологічного клімату за трьома критеріями - емоційним, моральним і діловим.
Інструкція. Випробовуваним пропонується три питання:
а) чи завжди Вас хвилює успішність вашого класу , успіхи і невдачі од ин одного в навчанні?
б) чи завжди учні вашого класу надають допомогу один одному в навчанні?
в) чи всі учні вашого класу відповідально відносяться до навчання?
З кожного питання оцініть свій клас, користуючись п'ятибальною шкалою:
Завжди хвилює - 5
Часто хвилює - 4
Хвилює в половині випадків - 3
Частіше не хвилює - 2
Зовсім не хвилює - 1
Випробовуваний за запропонованими питаннями має наступні оцінки: а - 4; б - 4; в - 3.
Обробка і інтерпретація результатів.
Обчислюється середній бал групи: (А + Б + У) ЗХП,
де А, Б, В - бальні оцінки по питаннях; П - число випробовуваних. Нехай X = 3,8.
Критерії оцінки
Якщо:
а) X > 4,5 бала, показник психологічного клімату високий, оцінка 3 бали.
б) 3,5 < Х < 4,5- показника психологічного клімату середній, оцінка 2 бали.
в) У решті випадків показник психологічного клімату низький, оцінка 1 бал. У нашому випадку Х = 3,8, оцінка 2 бали.